Свою першу газету, перші культурно-світні організації, перший вищий навчальний заклад

(кафедру української мови і літератури у Львівському університеті), першу політичну

організацію (Головна Руська Рада).

Під час “Весни народів” вперше було висунуто політичну програму української автономії

Східної Галичини. Так був закладений фундамент подальших національно-визвольних змагань.

Активізація національно-визвольного руху в Україні у ІІ-й половині ХІХ ст.

Обґрунтування ідеї самостійності України. Двома великими етапами у соціально-

Економічному розвиткові України у другій половині ХІХ ст. на тлі яких розгортався

Національно-визвольний рух були: по-перше, скасування кріпаччини у 1861 р. та по-друге,

Постання модерної машинної промисловості під кінець століття. Важливим об’єктивним

Чинником стало величезне зростання кількості населення на українських землях в складі

Російської держави: з 13,4 млн. до 23,4 млн. за 1863–1897 роки.

Потреби модернізації суспільства й економіки привели до буржуазних реформ в Росії,

Ініціатором яких був петербурзький уряд, що здійснював політику “реформування зверху”.

Прихід до влади нового царя Олександра ІІ (1855–1881 рр.) збудив надії на лібералізацію влади

І в Україні. Поштовхом до реформ стала невдача Росії у Кримській війні 1853–1856 рр. Росія

Завдала поразку Туреччині, турецький флот був потоплений адміралом П.С.Нахімовим, однак

Коаліція в складі Англії, Франції, Італії, які оголосили війну Росії, щоб не допустити її

Домінування на Близькому Сході та захопити Крим. Невдача у боротьбі з коаліцією засвідчила

Техніко-економічну відсталість Росії по відношенні до західноєвропейських держав і

Необхідність модернізації. Селянські бунти також змусили імператора Олександра ІІ визнати,

Що краще звільнити “згори”, ніж чекати, поки скинуть “знизу”. 19 лютого 1861 р. Олександр ІІ

Підписав “Маніфест” та “Загальне положення про селян”, за якими селянство звільнялося з

Кріпацької залежності.

Інші реформи царського уряду охопили найважливіші сфери суспільного життя. Йдучи на

Поступку лібералам, російський уряд провів земську реформу створення органів місцевого

Самоврядування, які обиралися за принципом майнового цензу. На Правобережній Україні, де

Панівним елементом залишалась польська шляхта і до того ж в середовищі якої знайшло відгук

Польське повстання 1863 р., царський уряд вирішив не запроваджувати земських установ.

В 1864 р. була проведена судова реформа, в результаті якої в Російській державі було

Запроваджено гласне буржуазне судочинство з участю присяжних засідателів. В 1870 р. уряд

Провів реформу міського самоврядування: у містах створювалися міські думи, депутати до

Яких обирались за безстановим принципом. У 1862–1874 рр. здійснена військова реформа і,

Зокрема, встановлювалась загальна військова повинність із значним скороченням строку

Служби для тих, хто мав освіту. Реформа в освіті зробила її доступнішою для ширших верств. В

Р. фінансова реформа зміцнила російський рубль. Всі ці реформи були кроком по шляху

До перетворення Росії в буржуазну монархію.

Внаслідок реформ в Російській імперії здійснювався перехід до великої машинної

Індустрії, яка ставала провідною силою економічного розвитку. З 60-х років ХІХ ст. почалось

Посилене будівництво залізниць. За 1865–1900 рр. їх протяжність зросла з 227 км. до 8,4 тис.

Км. Залізничне будівництво викликало величезний попит на продукцію гірничої і металургійної

Промисловості. В 70-х роках Донбас вийшов за видобутком вугілля на перше місце в

Російській імперії, на початку 90-х років давав половину, а у 1900 р.–68% всього видобутку.

- 121 -

Україна почала відігравати провідну роль у паливній, металургійній промисловості, що

Виводило Україну на одне з перших місць в Російській державі, перетворило її в основну

Вугільно-металургійну базу вже наприкінці ХІХ ст. Становлення великої індустрії привело до