Демократичне просвітительсько-літературне угрупування Руська Трійця утворилося в 30-х рр.

ХІХ ст. у Львові. Сформувалося воно з студентів Львівської духовної семінарії та університету.

Львівський університет тривалий час був найбільшим вищим навчальним закладом в Галичині.

- 117 -

В ньому були відкриті студії для українців з теології. Теологічний факультет складався з двох

Відділень: католицького та греко-католицького (уніатського). На ньому і вчилися 237

студентів-українців (початок 40-х рр. ХІХ ст.). Викладання в університеті велося німецькою і

Латинською мовами, а польська мова вважалася “краєвою мовою”. Характеризуючи обстановку

в університеті, Яків Головацький писав: “Ректор забороняє читати Гете, Шіллера, Оссіяна, –

Молоді люди не сміють читати навіть польські газети, які виходять у Львові”. Проте ці

Заборони не перешкодили створенню Руської Трійці. Назва походить від кількості керівного

Ядра засновників – Маркіяна Шашкевича (1811–1843), Якова Головацького (1814–1888), Івана

Вагилевича (1811–1866). “Руською” за термінологією тодішньої Галичини значило

“українською”.

Виникнення Руської Трійці було обумовлено прагненням галичан до свого національного

Визволення і відображало становлення національної свідомості мас. В 1837 р. була

Опублікована знаменита збірка українських народних пісень і власних поетичних творів

Гуртківців – “Русалка Дністровая”. Цей альманах, що вийшов в Будапешті став етапом у

Духовному розвитку галицьких українців. Австро-польська реакція виступила проти нової

Української літератури Східної Галичини. Майже весь тираж був конфіскований, посилились

Цензурні переслідування української літератури.

Альманахи “Русалка Дністровая”, “Вінок русинам на обжинки” (Відень, 1846 р.) були

Прийняті антимонархічними, антикріпосницькими ідеями, пропагували єдність українських

Земель, підкреслювали важливе громадське значення вивчення історичного минулого.

Виносячи в епіграф слова видатного поборника дружби слов`янських народів Я.Коллара,

Вміщуючи переклади сербських пісень, патріотичний твір чеського поета В.Ганки, звертаючись

У вірші Шашкевича “Згадка” аж поза Волгу – Руська Трійця виступала поборницею ідеї

слов`янської єдності. Загалом українська громадська думка, представлена в той час переважно

Духовенством, була дуже консервативною. Частина її представників, ті, хто любив свою

Галицьку “Русь”, але не бачили виходу з важкого становища власними силами, все більше

Приходили до думки, що єдиний реальний вихід – опора на могутню Росію, налагодження

Міцних зв’язків з її прогресивними діячами, перш за все вченими, письменниками, які й

Допоможуть вийти з скрутного становища. Це був початок “русофільства” в Галичині, корінь

Якого полягав у зневірі у власні цілі й захопленні блиском великої Росії, яка, мовляв, визволить

та ощасливить усі слов`янські народи.

В Австрійській монархії продовжувала панувати реакція. В таких умовах М.Шашкевич

Під тягарем важких обставин передчасно помер. За ним пішов І.Вагилевич, який зламався

Морально ще до своєї смерті, перейшов до польського табору. Вистояв спочатку лише

Я.Головацький, але і він, піддавши гострій критиці українську політику Відня, поступово

Перейшов на русофільські позиції.

Загалом, діяльність Руської Трійці спричинила національний підйом. Вогню відродження

Вже не можна було погасити. Революційна хвиля “Весни народів” 1848 р. потрясла основи

Австрійської монархії і ще більше піднесла українську національну свідомість в Західній

Україні.

У лютому 1848 р. у Франції почалась буржуазно-демократична революція. Революція

Охопила Німеччину, Габсбурзьку імперію. В березні 1848 р. повстав Відень. Революційною

Боротьбою незабаром були охоплені і західноукраїнські землі. Почався організаційний етап

Українського національного Відродження. Під впливом революційних подій австрійський