Здійснення міжбанківських розрахунків через систему електронних платежів (СЕП)

Система електронних платежів (СЕП) НБУ – це загальнодержавна платіжна система, яка забезпечує здійснення розрахунків в електронній формі між банківськими установами (та їх філіями) як за дорученням клієнтів, так і за зобов'язаннями банків один перед одним на території України.

СЕП в Україні діє з другої половини 1993 року і повністю введена в дію з 01.01.94 року. Термін проходження платіжних документів від платника до одержувача – від 10 хв. до 2 год. Працює СЕП в режимі реального часу і дозволяє завершити розрахунки між банками протягом операційного дня (суми платежів необмежені). Протягом дня система здійснює 2-3-разовий обіг коштів за коррахунками банків, а в період піків економічної активності до 7-8 оборотів за день.

Основні завдання системи:

ü задоволення потреб економіки, яка реформується і розвивається;

ü удосконалення кредитно-монетарної політики, яка проводиться НБУ, завдяки отриманню оперативної і точної інформації про переміщення грошових коштів і стану коррахунків;

ü виконання міжбанківського етапу всіх видів безготівкових розрахунків;

ü мінімізація часу на виконання міжбанківських розрахунків і на обіг грошових засобів;

ü забезпечення високого рівня безпеки міжбанківських розрахунків;

ü надання широкого спектру послуг для користувачів;

ü забезпечення високого рівня внутрішнього бухгалтерського обліку і контролю;

ü мінімізація вартості банківського посередництва шляхом оптимізації платіжних засобів і раціоналізації системи.

Основними функціями СЕПу є:

ü проведення розрахунків між банками України в національній валюті країни та інших іноземних валютах;

ü ефективне використання тимчасово вільних ресурсів банків;

ü контрольні функції НБУ по відношенню до стану кореспондентських рахунків комерційних банків;

ü надання інформаційних послуг учасникам розрахунків;

ü обмін екстреною інформацією відносно проведення розрахунків;

ü багаторівневий контроль за достовірністю даних на всіх стадіях розрахунків;

ü забезпечення надійності розрахунків;

ü надання НБУ механізму впливу на порушників діючого законодавства і норм банківської діяльності шляхом обмеження їх обслуговування в СЕП.

Принципи організації роботи СЕП:

1. СЕП забезпечує розрахунки між банківськими установами в національній валюті України і в найбільш поширених іноземних валютах.

2. СЕП є системою типу «брутто», тобто кожний платіжний документ безпосередньо впливає на коррахунки учасників системи.

3. СЕП є закритою системою, тобто: грошові кошти циркулюють в закритому фінансовому просторі і перебувають під суворим емісійним контролем з боку НБУ.

4. СЕП базується повністю на безпаперовій технології. Основним режимом роботи є обмін електронними платіжними документами і службовими повідомленнями.

5. Платіжні трансакції в СЕП є безвідзивними, тобто трансакцію, ініційовану відправником платіжного документа і прийняту до виконання в системі ніхто не може відмінити.

6. Ініціатива проведення трансакцій належить комерційному банку, який дебетує (зменшує) власний рахунок.

7. Опрацювання електронних платіжних документів відбувається в порядку надходження до системи.

8. Обмеження на суми трансакцій не обумовлені, тобто залежать від обсягу залишку коштів на рахунку банку – ініціатора трансакції.

9. Трансакції відображаються в режимі реального часу на технічних рахунках банківських установ. В результаті чого учасники розрахунків володіють необхідною інформацією для прогнозування ліквідності, платіжні трансакції приймають в систему при відсутності овердрафту коррахунку платника.

10. Ведеться транзитний рахунок для відображення трансакцій, які будуть ініційовані, але не завершені протягом одного банківського дня.

11. СЕП є власністю НБУ.

12. Платність послуг СЕП НБУ. Умови оплати визначаються угодами між учасниками розрахунків. Вартість трансакцій для комерційного банку залежить від кількості платіжних документів і загального обсягу платіжної інформації, які передані через СЕП за місяць.

Основними документами НБУ, що регламентують проведення розрахунків за допомогою СЕП, є:

ü Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті затверджена Постановою Правління НБУ № 320 від 16.08.06 р. з наступними змінами та доповненнями.
Ця Інструкція визначає шляхи та порядок проведення міжбанківських розрахунків у грошовій одиниці України та іноземній валюті на кореспондентських рахунках банків – резидентів відкритих в банківських установах України;

ü Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затверджена Постановою Правління НБУ № 135 від 29.03.01 р. з наступними змінами та доповненнями. Ця Інструкція визначає загальні принципи організації безготівкових розрахунків в національній валюті, їх форми, стандарти документів і документообігу.

СЕП має незначний ступінь фінансового, кредитного ризиків та ризику ліквідності. Кредитний ризик в СЕП мінімізований, оскільки фактична передача коштів одержувачу здійснюється лише після списання коштів із рахунку платника і зарахування їх на рахунок банку-одержувача. Ризик ліквідності в системі знижений за допомогою зарахування коштів, що надходять на рахунок комерційного банку в режимі реального часу. Заборона овердрафту на коррахунках банків і усунення двох інших видів фінансового ризику зменшують можливість розповсюдження ризику в системі, тобто обмежують системний ризик.

Учасниками СЕП можуть бути:

1. на рівні територіальних розрахункових палат (РРП): територіальні управління НБУ; комерційні банки та їх установи, які мають кореспондентські (субкореспондентські) рахунки в територіальному управлінні НБУ, відповідають технічним і технологічним вимогам роботи в СЕП.

2. на рівні центральної розрахункової палати (ЦРП): РРП; управління НБУ в м. Києві та Київській області; операційне управління НБУ; центр міждержавних розрахунків НБУ; комерційні банки в м. Києві та Київській області.

Програмно-технологічна структура СЕП НБУ включає такі основні компоненти:

ü програмно-технічні компоненти СЕП (АРМ-3, АРМ-2, АРМ-1);

ü електронну пошту НБУ;

ü засоби захисту інформації.

Для проведення міжбанківських розрахунків через СЕП НБУ між комерційними банками (філіями) та НБУ встановлюються кореспондентські відносинина основі договорів, а між комерційними банками і територіальними управліннями НБУ – шляхом укладання договору на розрахунково-касове обслуговування з відкриттям рахунку.

Для відкриття коррахункукерівник і головний бухгалтер комерційного банку особисто подають в територіальне управління НБУ такі документи:

ü заяву на відкриття коррахунку встановленого зразку;

ü завірену копію статуту;

ü завірені копії ліцензії НБУ на здійснення банківського обслуговування;

ü завірену копію довідки про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України;

ü завірену копію довідки як платника соціальних страхових внесків до фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

ü завірену копію довідки про реєстрацію в органах державної статистики про включення в Державний реєстр ЄДРПОУ;

ü картку зі зразками підписів і печатки, затверджену нотаріально.

Договори про участь в СЕП НБУ(Договір на касове обслуговування і відкриття коррахунку, Договір на інформаційно-розрахункове обслуговування в СЕП НБУ, Договір про надання послуг електронної пошти, Договір про використання криптографічних засобів захисту інформації в інформаційно-обчислювальній мережі НБУ) визначають: право власності на систему; правила проведення розрахунків; зобов'язання НБУ при виконанні розрахунків; порядок експлуатації; порядок розгляду спорів; порядок оплати за розрахунки.

Для проведення розрахунків комерційним банкам поряд з рахунками відкритими в розрахунково-касовому центрі (РКЦ) відкриваються технічні кореспондентські рахунки і субрахункив територіальній розрахунковій палаті. По технічних рахунках відображаються всі платежі, проведені банком за дорученням клієнтів, а також суми надходжень, перераховані з інших банків на користь його клієнтів. Стан технічного коррахунку поновлюється безпосередньо в момент обробки платіжних документів банку і фактично відображає стан коррахунку в режимі реального часу. Початкові платежі у СЕП від банку приймаються лише в межах поточного значення залишку на технічному коррахунку цього банку. Таким чином, гарантується, що банк може використовувати для розрахунків у СЕП лише ресурси, які реально наявні у нього.

Якщо банк та його установи розміщені в одному регіоні та обслуговуються за звичайною моделлю, то кожна установа банку має власний коррахунок і самостійно бере участь у розрахунках.

Для централізації коштів банки, які мають мережу відділень і філій, відкривають консолідовані кореспондентські рахунки на рівні регіональних установ банку. В залежності від організаційної структури банки можуть обирати різні моделі обслуговування консолідованих рахунків.

Схема функціонування СЕП НБУ

1. на початку робочого дня регіональна розрахункова палата (РРП) отримує від операційного відділу (ОПЕРВ) управління НБУ інформацію про стан коррахунку комерційного банку (або філії) і передає цю інформацію комерційному банку (філії) каналами електронного зв'язку (витяг з коррахунку);

2. комерційний банк приймає грошово-розрахункові документи від своїх клієнтів, в яких міститься доручення на перерахування грошових коштів з їх рахунків на адресу отримувача у формі паперових документів або через комп'ютерну систему клієнт-банк. За цими грошово-розрахунковими документами із застосуванням програми «Операційний день банку» оформляються пакети електронних розрахункових документів;

3. комерційний банк А здійснює передачу файлів електронних розрахункових документів у територіальну розрахункову палату; після отримання підтвердження від РРП у комерційному банку А операціявідображається за бухгалтерськими рахунками;

4. РРП здійснює обробку, відображає по технічному коррахунку електронних розрахункових документів у порядку черговості їх надходження і здійснює передачу в РРП, яка обслуговує комерційний банк отримувача грошових коштів;

5. РРП відображає отримані електронні розрахункові документи по технічному коррахунку банку – отримувача після підтвердження від банку В;

6. по каналах зв'язку передає документи банку – отримувачу В;

7. у банку – отримувачі В електронні розрахункові документи оформляються для кожного клієнта у формі паперового документа, який іменується «Реєстр електронних розрахункових документів». Реєстр посвідчується підписом і штампом банку та видається клієнту як додаток до витягу з рахунку. Реєстр використовується як підтвердження зарахування грошей на рахунок клієнта. Комерційний банк В зобов'язаний здійснювати обробку електронних документів у день їх надходження від РРП та в порядку їх надходження незалежно від змісту.

У кінці робочого дня результати розрахунків за поточний день відображаються на кореспондентському (субкореспондентському) рахунку в територіальному управлінні НБУ.

Учасникам розрахунків надається інформація про стан кореспондентського рахунку на початок кожного банківського дня, а також про стан технічного кореспондентського рахунку.

Між моментом прийому в СЕП платіжного документа від банку платника і отримання цього документа банком одержувача коштів проходить певний час. Зокрема, цей документ може бути отриманий банком одержувача на наступний банківський день. Для відображення сум платіжних документів, які поступили через СЕП на адресу банку одержувача, але не отримані ним в ОДБ ОПЕРУ паралельно з кожним коррахунком відкривається відповідний йому «Транзитний кореспондентський рахунок для сум, які були підтверджені протягом робочого дня». Умовно цей рахунок називають «нічним».

Необхідно також зазначити, що кошти банку одержувача, які знаходяться на «нічному» рахунку, не можуть бути використані банком для зарахування на рахунок клієнта, для виконання платежів на цю суму тощо.

Крім національної валюти України, СЕП виконує розрахунки між комерційними банками учасниками СЕП і в найбільш розповсюджених валютах. Необхідною умовою при цьому є наявність в банку коррахунку, у відповідній валюті, відкритого в НБУ (лише КБ, які є юридичною особою, при наявності відповідної ліцензії). Для кожної з іноземних валют, з якою працює банк, відкривається окремий коррахунок і відповідний йому «нічний» рахунок. Забороняється мати два коррахунки в одній і тій же валюті.

Однією з додаткових можливостей СЕП є організація розрахунків з іноземними банками через механізм «шлюзових» банків.

«Шлюзовим» є банк-учасник СЕПякий:

ü є власником (або учасником) системи міжбанківських розрахунків, відмінної від СЕП;

ü уклав угоду з власником цієї платіжної системи про виконання ним платіжних трансакцій від імені інших банків;

ü бере на себе зобов'язання виконувати платежі між банками –резидентами України та абонентами цієї платіжної системи.

Слід зазначити, що на дільниці розрахунків між банком-резидентом України та «шлюзовим» банком передача платіжних документів виконується засобами СЕП.

Зараз у СЕП є два типових зразки організації «шлюзових» банків.

Перший – «шлюз до SWIFT». «Шлюзовий» банк є абонентом SWIFT. Зважаючи на те, що SWIFT є транспортною системою, завдання «шлюзового» банку – отримання платіжного документа із СЕП (що транспортується в форматі файла А) та оформлення його в форматі, прийнятому в SWIFT. У цьому форматі міститься більше реквізитів, ніж у документі СЕП. Додаткова інформація для SWIFT повинна бути заповнена банком – відправником у текстових реквізитах файла А у вигляді, обумовленому стандартами СЕП.

Другий – «шлюз до систем країн СНД». На відміну від SWIFT, який є всесвітньою мережею, кожна платіжна система конкретного банку СНД має визначений список абонентів. Такі абоненти мають назву у СЕП – субкореспонденти «шлюзового» банку. Тому до нормативно-довідкової інформації СЕП додається список усіх субкореспондентів «шлюзових» банків, з якими можливий обмін платіжними документами. Крім того, від «шлюзового» банку вимагається наявність його коррахунку в одному з регіональних управлінь НБУ. Це дозволяє «шлюзовому» банку бути учасником СЕП за загальними правилами, а НБУ – контролювати переміщення коштів за межі України. Платіжні документи, якими обмінюється банк – учасник СЕП зі «шлюзовим» банком, містять додаткову інформацію: якому саме з субкореспондентів «шлюзового» банку спрямований документ.

У довіднику банків-учасників СЕП вказано, який з банків – учасників СЕП є «шлюзовим», до якої платіжної системи та в якій валюті (чи декількох валютах) забезпечує доступ.

Таким чином, впровадження СЕП в Україні дало змогу:

ü прискорити виконання розрахунків і обігу коштів;

ü зменшити документообіг;

ü зменшити вірогідність фальсифікації міжбанківських розрахункових документів;

ü вивільнити грошову масу;

ü посилити контроль за станом грошової маси в державі;

ü збільшити можливості НБУ в сфері контролю за здійсненням платежів.