Походження комерційних банків

Створення банків в їх сучасному розумінні було започатковано в Європі. Найдавнішим вважають Венеціанський банк, заснований 1171 р. Банк у Венеції нараховує майже 850 р., оскільки відносно заснування цього банку в деяких дослідженнях зазначається, що він був створений в 1157 р.

Формування цілісної банківської системи почалось з появи перших банків в ряді торгових міст Європи і відноситься до XV–XVII ст. На початку XV ст. з’явилися банки сучасного типу в Барселоні, Генуї, Валенсії, Неаполі, Амстердамі, Гамбурзі. Наприкінці XVII ст. (1694 р.) засновано перший в Англії акціонерний банк, який надавав комерційні кредити в сучасному розумінні цього слова. Ці установи послужили зразком при створенні інших банків Європи. Взагалі в XVII ст. банки стали невід’ємною частиною найбільш розвинутих держав і зосередили в своїх руках практично увесь їх грошовий обіг.

Серед учених до цього часу немає єдиної думки відносно того, коли з’явилися банківські установи. Перші банки, на думку одних фахівців, зародилися в умовах мануфактурної стадії капіталізму і з’явились спершу в окремих італійських містах (Генуї, Венеції) в XIV–XV ст. Банк, як особливий інститут товарного господарства, на їх думку, виник не у зв’язку з розвитком товарно-грошових відносин на ранніх етапах товарного господарства, а саме в той період, коли потрібна була мережа спеціальних установ, які регулювали б грошові відносини і здійснювали в більш широких масштабах кредитні операції. Поява банків пояснюється стадією розвитку кредиту, коли без їхньої широкої допомоги неможливим було функціонування капіталістичних підприємств. Тому невипадково вони характеризуються виключно як явище капіталістичного господарства. Інші фахівці вважають, що банки виникли раніше. Вони відзначають, що вже в античному та феодальному господарстві існувала потреба у посередниках при платежах, функцію яких і виконували банки. Отже уявлення про період появи цих установ розходиться не на одно-два десятиліття, а майже на дві тисячі років.

Серед науковців не спостерігається єдності поглядів і щодо походження слова «банк». Більшість з них стверджують, що воно походить від італійського слова «banco», що означає «стіл», на якому середньовічні міняйли-італійці розкладали свої монети для обміну. Інші вважають, що воно бере свій початок від старо-французького «banque», яке також означає стіл. У зв’язку з розходженням думок про походження слова «банк» певний інтерес становить етимологія цього слова. Вважаємо, що найбільш ґрунтовно на це дає відповідь О. А. Костюченко. Він зазначає, що термін «банк» походить від італійського «banco» й означає «стіл», «лава», «конторка» за яким здійснювався обмін грошей. Французьке слово «banque» означає «скриня», тобто вказує на функцію зберігання чогось цінного. Багатьма мовами світу слово «банк» завдяки єдиним кореням має аналогічне значення: bank (анг., нім), banco (італ., ісп.), banque (фр.). В українській мові це слово почало вживатися за посередництвом французької мови.

Фахівці-міняльники зазвичай мали свої особливі столи на ринках, де відбувався обмін різноманітними монетами, що карбувалися як державами, так і містами, і навіть окремими особами. З часом середньовічні міняйли стали створювати контори (доми), які зараз вважають попередниками банків, а міняйлів – попередниками банкірів.

Згадка про перші ділові доми з’явилася в глибокій давності. Уже в VI ст. до н.е. в Давньому Вавилоні такі доми виконували різні операції з грішми: здійснювали прийом і видачу внесків, оплату по них відсотків, деякі види кредитних відносин. Ці ж операції в VI ст. до н.е. практикувались і в Греції. Причому поряд з прийомом внесків древні греки за певну плату здійснювали обмін грошей. За свідченням істориків, діапазон кредитних угод перших ділових домів був достатньо широким: вони надавали не тільки кредити, а й купували і продавали земельні ділянки, виконували і інші операції.

Звичайно ж, ті давні ділові доми, що здійснювали операції товарно-грошового обігу не були банками в тому вигляді, в якому вони існують нині, але вони створювали передумови для сучасних банківських установ.

Усі ці свідчення якраз і спростовують усталене уявлення про те, що перші банки виникли в умовах мануфактурної стадії розвитку капіталізму у формі банківських домів. Є всі підстави стверджувати, що вони зародилися до цього в період достатнього пожвавленого товарного обміну, товарообігу грошових і кредитних відносин. Тому що такого роду відносини за свідченням істориків були уже в рабовласницькому суспільстві.