Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Формування і розвиток здібностей у дітей
Як зазначалося, здібності формуються, розвиваються в житті, в діяльності, в процесі навчання і виховання. Основне завдання радянської системи виховання — всебічний розвиток здібностей у дітей. Однобокий і вузький розвиток дитини, коли вона проявляє яскраві здібності в якій-небудь одній галузі при глибокій байдужості до всього іншого, неправильний. Звичайно, інтерес, пов'язаний із здібностями, повинен домінувати, але при цьому вчитель прагне до всебічного, гармонійного розвитку особистості дитини, підвищення її загальної культури й розширення світогляду. Тільки такий розвиток забезпечує справжній розквіт здібностей. Кожна нормальна й здорова у психічному відношенні дитина має здібності, необхідні для успішного навчання в школі, інакше кажучи, кожний здатний дістати середню освіту, оволодіти навчальним матеріалом у межах шкільних програм. Іноді учень може здаватися нездатним до того чи іншого навчального предмета. Це відбувається через відсутність у школяра деяких знань, умінь і навичок, прогалин у знаннях, тих чи інших проявів темпераменту. Найчастіше про здібності до навчання вчитель судить за швидкістю засвоєння навчального матеріалу. Тому флегматичних учнів, що повільно засвоюють навчальний матеріал, іноді безпідставно відносять до числа нездібних учнів. Проте серед школярів, які повільно засвоюють навчальний матеріал, є багато здібних. Крім загальних здібностей до навчання, кожна людина оптимально придатна і до якої-небудь діяльності, або, як кажуть, має спеціальні здібності. В радянській психології давно встановлено, що кожна людина до чого-небудь здатна, бездарних людей немає. Треба лише допомогти людині знайти себе, показати її можливості. Тут велика роль учителя початкової школи. Це він, вдумливий і чуйний наставник, формує здібності й таланти учнів і вміло скеровує їхній розвиток. Психологи й педагоги показали великі можливості розвитку спеціальних здібностей учнів у початкових класах, зокрема можливості навчання зображальної грамоти та прийомів творчого малювання. До IV класу учня можна навчити основних правил грамотного зображення й вільного вираження своїх думок у творчому малюнку. В галузі музики та співу всіх членів початкових класів можна навчити співу та основ нотної грамоти. Радянські психологи та педагоги показали великі можливості розвитку математичних здібностей у молодших школярів — учні початкових класів успішно опановують елементи алгебри, які раніше вважалися доступними лише учням V і VI класів.
Здібності формуються і розвиваються в тій діяльності, в якій вони знаходять собі застосування. Бездіяльна дитина, байдужа до будь-якої праці, звичайно й не виявляє здібностей. Отже, навчання і виховання в школі, що організовує діяльність дітей, відіграє дуже важливу роль у розвитку їхніх здібностей. Однак не всяка діяльність, в яку включають дитину, автоматично формує й розвиває здібності в неї. Для того щоб діяльність позитивно впливала на розвиток здібностей, вона повинна задовольняти деякі умови. По-перше, діяльність повинна викликати в дитини сильні й стійкі позитивні емоції, задоволення, прагнення з власної ініціативи, без примусу займатися нею. Жива зацікавленість, бажання виконати роботу якомога краще, не формальне, не байдуже ставлення до неї — необхідні умови того, щоб діяльність справляла позитивний вплив на розвиток здібностей. Оскільки здібності можуть принести плоди лише в тому випадку, коли вони поєднуються з глибоким інтересом і стійкою схильністю до відповідної діяльності, вчитель повинен активно розвивати інтереси дітей, прагнучи до того, щоб ці інтереси не мали поверхового характеру, а були серйозними, глибокими, стійкими і дійовими. Звичайно, далеко не завжди здібний, наприклад, до математики або музики школяр самостійно виявляє інтерес до неї. Бувають випадки, коли внаслідок тих чи інших обставин (невдала методика навчання, погане знайомство з предметом, коли й зацікавитися немає чим, несприятливі життєві обставини, протидія батьків та ін.) школяр мало цікавиться відповідним предметом, проявляє навіть байдужість до нього. Проте якщо дитину справді зацікавити діяльністю, то дуже швидко (і часто несподівано для довколишніх) ці інтереси та схильності цілком захоплюють школяра, набувають характеру пристрасного захоплення.
По-друге, діяльність дитини повинна мати по можливості творчий, а не тільки репродуктивний характер. Наприклад, для розвитку літературних здібностей корисні постійні й систематичні вправи у написанні нарисів, оповідань та віршів з їх наступним детальним розбором, спеціальні екскурсії в природу із спрямуванням на спостережливість та естетичне сприймання дійсності, з наступним яскравим і виразним описом баченого іі почутого. Для розвитку здібностей треба всіляко розвивати самостійне творче мислення учнів, починаючи з його елементарних форм та проявів. Відомо, що активна, самостійна робота думки починається лише тоді, коли перед людиною постає проблема, питання. Тому вчителі повинні прагнути так проводити заняття, щоб перед дітьми частіше виникали хоч би нескладні питання, і спонукати дітей до спроб самостійно відповідати на ці питання. По-третє, важливо організувати діяльність дитини так, щоб вона ставила собі мету, яка завжди трохи перевищує її наявні можливості, вже досягнутий нею рівень виконання діяльності. Особливо потребують дедалі складніших і різноманітних завдань діти, в яких уже визначились здібності. Чим вищий рівень тієї чи іншої здібності в учня (зокрема, молодшого школяра), тим більшої уваги і турботи він потребує. Йому треба рекомендувати відповідну науково-популярну літературу, ознайомлювати із спеціальними прийомами та способами виконання цікавої для нього діяльності. Здібних учнів початкових класів для одержання кваліфікованої допомоги та керівництва доцільно прикріплювати до вчителів-предметників. Розвиткові здібностей дітей сприяють різноманітні форми позакласної і позашкільної, зокрема гурткової, роботи — математичні, технічні, біологічні, літературні, музичні, художні, драматичні гуртки, до яких слід залучати й молодших школярів. У багатьох школах створено куточки живої природи, обладнані спеціальні приміщення, де діти у вільний час займаються моделюванням, столярними та слюсарними дрібними роботами, працюють з наборами «конструкторів» і т. д. Важливо розвивати схильність до ручної праці, яка властива усім молодшим школярам. На заняттях з праці у початкових класах діти виготовляють нескладні вироби з дерева, картону, паперу, пластиліну, виявляючи неабияку кмітливість, винахідливість, творчість. На цих заняттях у дітей розвивається вміння організувати й планувати свою діяльність, складаються навички самоконтролю, проявляється вміння виявити помилки та недоліки в роботі й знайти способи їх подолання. Виховуючи здібності дітей, треба розвивати в них любов до праці й наполегливість у подоланні труднощів, без яких найсприятливіші задатки та здібності не дадуть результату. В дитини, яка зовсім не пожвавлюється під час роботи, не зазнає стану задоволення від праці, не напружує зусиль, неможливі ні прояв, ні розвиток тих чи інших здібностей. Слід пам'ятати, що навіть великі здібності не звільняють дітей від необхідності настійно працювати, наполегливо долати труднощі. Іноді школяр, що має добрі здібності, опускає руки при невдачах або зривах, втрачає віру в свої сили, стає байдужим до раніше улюблених занять. У таких випадках учитель повинен підбадьорити дитину, допомогти їй взяти себе в руки й подолати труднощі, допомогти пережити радість перемоги над труднощами, озброїтися досвідом подолання труднощів.
Виховання в учнів І—II класів працьовитості починається з виховання в них звички активно працювати на кожному уроці. Адже багато учнів не працюють з повним навантаженням на уроці, сподіваючись, що вони зуміють вивчити або виконати завдання вдома. Деякі вчителі не стежать за тим, щоб усі учні були активні на уроці. Прагнучи розвинути здібності дітей, треба виховувати в них такі риси особистості, як колективізм, вимогливість до себе, вміння критично поставитися до себе. Важливо у цьому зв'язку формувати в дітей правильні ставлення до своїх здібностей, успіхів та досягнень, виховувати в них правильну самооцінку. Ніяким чином не можна прямо або побічно навіювати дитині думку про її винятковість, про перевагу перед іншими, не слід надмірно захоплюватися здібностями дітей, захвалювати їх, протиставляти іншим дітям. Треба підказувати здібній дитині, що вона зовсім не виняткова людина, що інші діти теж мають здібності і якщо вона перевершує товаришів в одному, то вони перевершують її багато в чому іншому. Необхідно, щоб здібна дитина добре зрозуміла, що її здібності не дають їй права ставити себе в якесь особливе становище щодо довколишніх, ставити до них високі вимоги. Навпаки, до неї, здібної дитини, ставляться підвищені вимоги саме тому, що вона більш здібна, ніж інші. У спільній роботі нашої школи та сім'ї створюються найсприятливіші умови для всебічного розвитку творчих сил і здібностей дітей. Запитання для повторення 1. Дайте визначення здібностей і поясніть його. 2. Назвіть загальні умови формування і розвитку здібностей. 3. Що таке задатки і яка їх роль у розвитку здібностей? 4. Яка роль інтересів та здібностей? 5. Який взаємозв'язок формування особистості і формування здібностей? 6. Покажіть, у чому полягає зв'язок розвитку здібностей з працездатністю і працьовитістю людини. У чому полягають умови формування здібностей у молодших школярів? Практичні завдання 1. Поспостерігайте в школі за учнем, якого вчителі вважають нездібним або малоздібним до навчан-ня. З'ясуйте, чому він не проявляє здібностей. Накресліть педагогічні заходи для дальшого виховання цього учня. 2. Складіть характеристику учня, що проявляє яскраві здібності до якої-небудь діяльності (марема-тики, музики, малювання та ін.). Подумайте, як допомогти дальшому розвитку його здібностей. Розділ XIX. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ДИТИНИ
|
|||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-12-30; просмотров: 1767; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.116.37.228 (0.01 с.) |