Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Індивідуальні особливості мислительної діяльності людиниСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Хоч процес мислення підлягає загальним логічним законам, у різних людей мислення неоднакове. Індивідуальні особливості мислительної діяльності людини — це насамперед результат розвитку її розуму в процесі виховання. Особливості людського розуму залежать також від типу нервової системи, від динаміки основних нервових процесів збудження і гальмування, а також від співвідношення першої і другої сигнальних систем. Відмінності в мислительній діяльності людей виявляються в різноманітних якостях мислення, найсуттєвішими з яких є широта й глибина, самостійність і критичність, гнучкість і швидкість розуму. Ці якості мислення, або якості розуму, стають своєрідними властивостями особистості людини. Широта розуму виражається, з одного боку, в широкій пізнавальній діяльності людини, що охоплює різні сфери дійсності, а з іншого — характеризується всебічним і творчим підходом до виучуваних питань науки та практики. Широка пізнавальна діяльність як якість мислення грунтується на всебічних і глибоких знаннях. Широта розуму яскраво виражена у геніальних людей усіх епох і часів, які зуміли охопити всі сторони життя, політики, економіки та культури людського суспільства. Виховання широти розуму безпосередньо пов'язане з завданням всебічного розвитку радянських школярів — майбутніх будівників комуністичного суспільства. На III з'їзді комсомолу В. І. Ленін говорив про те, що комуністом можна стати лише тоді, коли збагатиш свою пам'ять знанням усіх тих багатств, які виробило людство. Глибина розуму — найважливіша якість пізнавальної діяльності людини. Глибина мислення виражається у вмінні проникнути в сутність найскладніших питань життя, вмінні побачити питання, проблему там, де в інших людей питання не виникає; побачити складність там, де інші її не вбачають. Глибокому розуму притаманна потреба зрозуміти причини виникнення явища і подій, уміння передбачити її дальший розвиток, знаходити правильнішляхи й способи пізнання навколишньої дійсності. Розвиток глибини розуму, як і його широти, зумовлюється діяльністю людини, її досвідом та знаннями, наявністю стійких пізнавальних інтересів. Самостійність мислення характеризується вмінням людини висувати нові завдання і знаходити потрібні рішення та відповіді, не вдаючись по часту допомогу інших людей. Це не значить, що самостійно мисляча людина не спирається на знання, думки та досвід інших людей. Люди самостійного розуму свідомо засвоюють і творчо застосовують досвід та знання інших людей. Людина, яка не має самостійного мислення, засвоює чужі знання та досвід, а у розв'язанні різноманітних питань та завдань спирається виключно на готові формули, блоки й трафарети, не прагне знаходити власні шляхи та способи їх розв'язання. Вчителю доводиться часто стикатися з самостійним і несамостійним мисленням школярів. Одні учні легко справляються з такими завданнями, як, наприклад, самостійно скласти план оповідання або стисло викласти зміст своїми словами; інші школярі без допомоги вчителя або готового зразка виконати таке завдання самостійно не можуть. Більша або менша самостійність мислення учнів повністю залежить від способів та методів навчання. Виховання самостійного мислення в учнів — одне з найважливіших завдань нашої школи. Самостійність мислення у пізнавальній діяльності неможлива без критичного ставлення людини до того, що вона пізнає і засвоює. Критичність розуму характеризується вмінням людини об'єктивно оцінювати свої та чужі думки, ретельно доводити й всебічно перевіряти всі висунуті положення та висновки. Людина з критичним складом розуму ніколи не розцінює свої висловлювання як абсолютно правильні, непогрішні й вичерпні. Вона завжди прагне їх перевірити на практиці. І якщо виявиться, що її судження не відповідають дійсності, то вона, не вагаючись, відкине їх і шукатиме нових доказів та методів розв'язання. Критичний розум — це насамперед дисциплінований розум, суворий і відповідальний розум, що нічого не сприймає на віру. Гнучкість розуму характеризується легкістю, свободою думки при виборі способу розв'язування нових завдань, умінням у випадку необхідності швидко переключитися з одного способу розв'язування на інший. У людей з негнучким розумом немає цих якостей. їхня думка інертна (нерухома), скована, вони з трудом переключаються на новий спосіб доведення, новий спосіб розв'язування мислительного завдання. Швидкість розуму — це здатність людини швидко розібратися в складній ситуації, швидко обдумати й негайно прийняти правильне рішення. Спритні й кмітливі люди — люди з бистрим розумом. Необхідність прийняти термінове рішення визначається характером діяльності людини або особливостями конкретної ситуації, що склалася. Швидкість мислення — це результат всебічного розвитку розумових здібностей людини. Вона залежить від знань та освіти людини, від рівня володіння/нею логічними формами та законами мислення, від ступеня розвитку мислительних навичок, а також є проявом індивідуального темпу мислительної діяльності, в основі чого лежить, звичайно, велика рухливість нервових процесів у корі головного мозку. Від швидкості розуму слід відрізняти квапливість думки. Квапливість думки — ознака негативна. Людина з такою якістю розуму характеризується своєрідними лінощами розуму, відсутністю звички до тривалої й наполегливої праці. Людина з квапливим розумом не зазнає задоволення від розумової праці, а тому прагне прийняти Перше-ліпше рішення. Для лінивого розуму найщасливіший і найприємніший стан — якнайменше думати, а коли необхідність думати й виникає, то людина з таким розумом прагне швидше припинити це заняття. Квапливість розуму — це також поверховість розуму, коли людина вихоплює який-небудь один бік питання і не здатна розглянути його у всій складності. В школі нерідко спостерігаються учні, які, не продумавши питання до кінця, прагнуть на нього відповісти якомога скоріше. Таких школярів товариші по класу називають «вискочками», а вчитель постійно рекомендує їм: «Не поспішайте, подумайте ще». Усі якості мислення розвиваються в процесі пізнавальної, мислительної діяльності і безпосередньо залежать від. способів та прийомів їх розвитку й формування.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-12-30; просмотров: 276; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.139.104.140 (0.006 с.) |