Характеристика учениці ІІІ класу Світлани Б.

Світлана росла в родині, де весь час звертали увагу на її ні­бито високі розумові здібності, прямо і непрямо давали дів­чинці зрозуміти, що вона в цьому набагато перевершує своїх ро­весників. Світлана, як розумна дівчинка, швидко зрозуміла, що її перевага над іншими не така вже й велика. Але її честолюб­ство уже було досить розвинене. І вона намагається компенсува­ти цю недостатню, з її точки зору, перевагу наполегливістю, впертістю. Світлана проявляє велику волю і наполегливість, як­що в результаті цього вона може показати себе, продемонструва­ти свою перевагу. І не проявляє особливих вольових рис у тих справах, які не сприяють цій меті. На цьому самому грунті у неї виробилося хворобливе ставлення до успіхів своїх однокласників. Чужі успіхи псують їй настрій, і вона часом навіть не намагаєть­ся (чи не може) приховати це. І навпаки, радіє невдачам одно­класників. А коли це відбувається з її «суперницями» (так якось висловилася Світлана), то вона відчуває справжнє задоволення.

У класі з повагою ставляться до її навчальних успіхів, але не люблять дівчинку, по-перше, за те, що вона ухиляється від допомогти товаришам, а, по-друге, за її хворобливо ревниве ставлення до успіхів однокласників. Тому у класі Світлана три­мається дещо відособлено, у неї немає близьких подруг. Водно­час вона добра дівчинка в усьому, що не стосується її шкільних успіхів: вона охоче дає своїм однокласникам читати книжки, частує їх ласощами.

Щодо Світлани слід прийняти таку лінію поведінки: 1) так­товно давати їй зрозуміти, що всі її однокласники мають якісь по­зитивні риси; якщо вона переважає їх в одному, то багато хто переважає її в іншому (наприклад, в умінні кататися на ковзанах, малюванні, знанні техніки, музиці); 2) утримуватися від високої оцінки її здібностей, не захвалювати і тим паче не протистав­ляти її іншим учням; 3) водночас позитивно відзначати і під­креслювати її організованість, наполегливість, акуратність, діло­витість; 4) організовувати допомогу Світлані з боку її подруг там, де вона відстає від них (лижі та ковзани), так, щоб вона від­чула все значення такої допомоги; 5) доручити їй (як організо­ваній, наполегливій, такій, що відповідально ставиться до спра­ви, учениці) подавати систематичну допомогу в навчальній ро­боті одній-двом слабшим ученицям. Відзначаючи їхні успіхи, підкреслювати в цьому й заслугу Світлани. Намагатися викли­кати в неї почуття гордості й радості від усвідомлення, що вона допомагає подругам; 6) провести відповідну бесіду з батька­ми Світлани, порадити їм перебудувати їхнє ставлення до успі­хів дочки. Накреслити разом з ними загально-виховну тактику щодо дівчинки.

Відповідні програми та характеристики складають у тих ви­падках, коли практичними завданнями передбачено вивчення не всієї особистості в цілому, а окремих її проявів та властивостей, наприклад, темпераментів молодших школярів.

Характеристика учня Мишка Д .

Мишко Д. (10 років) — холеричний темперамент. Дуже ру­хливий і непосидючий хлопчик. Іде урок. Учитель ставить запи­тання до одного учня. Мишко також думає, його руки і ноги не знаходять спокою, він зморщує лоба, потім зіскакує і тягне ру­ку. Він всіляко намагається звернути на себе увагу; якщо учи­тель цього не помічає, то хлопчик починає вигукувати:«Я! Я!»— і стукає кулаком по столу. Якщо той, хто відповідає, робить по­милку, то Мишко, не стримуючись, висловлює своє невдоволен­ня: він голосно зітхає або що-небудь вигукує, роблячи часом різ­кі зауваження. Не заспокоюється він і тоді, коли зайнятий ді­лом. Ось він виконує самостійну роботу, робить усе швидко, рвучко, одночасно з цим прихитряється підтримувати зв'язок з довколишніми, підглянути, що робить сусід, обернутися назад, штовхнути того, хто сидить попереду, дістати зауваження учи­теля.

Як уже зазначалося, учитель має справу з колективом школя­рів. Впливаючи на окремих учнів, учитель спирається на колек­тив. Тому для того, щоб успішно вести навчально-виховну ро­боту, учитель повинен добре знати особливості учнівського колективу в цілому. Майбутній учитель так само повинен трену­ватися в проведенні спостережень за колективом молодших шко­лярів. Можна запропонувати таку програму вивчення і характе­ристики класу.