Тема 1. Сутність та значення управління

ТЕМА 1. СУТНІСТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ

 

Менеджер – це людина, яка достатньо розумна для того, щоб вести вашу справу, і достатньо мудра, щоб не мати власної.

Костянтин Душенко (Москва)

 

КОРОТКІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

 

УПРАВЛІННЯ –це цілеспрямована дія на об’єкт з метоюзмінити його стан або поведінку у зв’язку зі зміною обставин.

 

МЕНЕДЖМЕНТ –це цілеспрямований вплив на колективпрацівників або окремих виконавців з метою виконання поставлених завдань та досягнення визначених цілей.

 

ЗАКОНИ МЕНЕДЖМЕНТУ –це“оптимізовані з урахуванняммінливості та перспектив розвитку зовнішнього середовища (сталі та незаперечні) ((канони, постулати, правила,....)) норми управління організаціями”. Менеджмент ґрунтується на таких законах: спеціалізації управління, інтеграції управління, оптимального поєднання центра-лізації і децентралізації управління, демократизації управління, економії часу в управлінні, пропорційного розвитку систем управління тощо.

 

ПІДПРИЄМЕЦЬ –це людина такого типу,яка готова йти наризик, схильна до новаторства, примноження багатства; регулює створення чого-небудь нового, яке має цінність; бере на себе фінансову, моральну та соціальну відповідальність; отримує грошовий дохід та особисте задоволення від своїх досягнень.

 

МЕНЕДЖЕР –це управлінець ринкової орієнтації,який активновпроваджує ефективні умови господарювання, нововведення та досягнення науково-технічного прогресу, виважено враховує зміни в міжнародних відносинах, своєчасно впливає на кон’юнктуру і динаміку попиту та пропозиції, вміло перебудовує виробничо-господарську діяльність з урахуванням вимог ринку.

^* Більшість афоризмів, окрім тих, на які є посилання на літературні дже-рела, взято з [41–43].

 

РІВНІ УПРАВЛІННЯ –це ієрархія управлінських посад:найви-щий рівень управління – інституційний: директор та його заступники, президент та віце-президенти тощо; середній рівень управління – управлінський: начальник відділу, декан тощо; найнижчий рівень управління – технічний: начальник дільниці, старший майстер тощо.

 

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

 

1. Дати визначення управління та менеджменту. Яка різниця між ними?

2. Якими законами менеджменту керуються в управлінській діяль-ності?

 

3. Які ви знаєте управлінські ролі за Мінцбергом?

 

4. Горизонтальний і вертикальний поділи праці.

 

5. Рівні управління. Графічне зображення рівнів. Характеристика.

 

6. Які визначення поняття “менеджмент” дає Оксфордський словник англійською мовою?

7. Що необхідно розуміти під поняттям “менеджмент” з позиції функціонального підходу?

 

8. Які з принципів менеджменту ви можете назвати? Обґрунтуйте їхню роль у процесі управління.

9. Якими, на вашу думку, якостями повинен бути наділений менеджер?

 

10. Хто такий підприємець і яка його роль у процесі управління діяльністю організації?

11. Чи може менеджер бути підприємцем? Поясніть на прикладі.

 

12. Назвіть основні відмінності та спільні риси менеджера та підприємця.

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

 

1. За напрямами здійснення менеджмент поділяється на такі види:

 

а) плановий, організаційний, в) виробничий, фінансовий,

 

виробничий; кадровий;

 

б) плановий, організаційний, г) виробничий, фінансовий,

 

мотиваційний; маркетинг;

 

2. За напрямом здійснення менеджмент поділяють на:

 

а) міжособистісний, інформаційний, в) технічний, інституційний, мотиваційний; управлінський; б) виробничий, фінансовий, маркетинг; г) стратегічний, тактичний,

оперативний

 

3. Управлінські рівні в організації виникають в результаті:

 

а) великої чисельності працівників; б) вертикального поділу праці і координації дій;

 

в) горизонтального поділу праці і необхідності спеціалізації підрозділів.

 

4. Відмінності між менеджером та підприємцем полягають у:

 

а) пріоритетності міжособистісних в) стратегічній орієнтації та

 

ролей; фінансовому стані;

 

б) особистих якостях; г) способі та манері

 

спілкування з людьми.

 

5. Відмінність між менеджером і підприємцем полягає у:

 

а) приналежності до певного рівня управління, розмірі оплати праці, повазі, прихильності підлеглих; б) ставленні до залученого капіталу, процесі розподілу прибутку;

в) стратегічній орієнтації, можливостях здійснення задуманого, залу-ченні ресурсів, використанні організаційної структури.

 

6. У результаті вертикального поділу праці за Парсонсом утворю-ються три рівні управління:

 

а) стратегічний, оперативний, тактичний; в) технічний, управлінський, інституційний;

 

б) спеціальний, лінійний, функціональний; г) формальний, неформаль-ний, змішаний.

 

СИТУАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ

 

1. В організації виникла потреба найняти фахівця управлінського рівня управління. Кандидатури на вакантне місце відрізняються одна від одної взаємовідносинами з вищим керівництвом.

 

А. Перший швидко погоджується з думкою, вказівкою вищого керівника, беззастережно і пунктуально виконує будь-яке його завдання.

 

Б. Другий може швидко погоджуватися з думкою, вказівкою ке-рівника і беззастережно, пунктуально виконувати будь-яке його завдан-ня, але тільки в тому разі, якщо сам керівник авторитетний до нього.

 

В. Третій, схильний до суперечок, але дуже досвідчений спеціа-ліст, вмілий організатор, творчо виконує будь-яку роботу і досягає оптимальних результатів.

 

Г. Четвертий має багатий досвід і фахові здібності в галузі май-бутньої роботи, але завжди прагне усе вирішувати самостійно, уникає особистих контактів із керівником, не любить, коли йому заважають, має високе почуття відповідальності і власної гідності.

 

Виберіть і обґрунтуйте одну із кандидатур.

 

2. Ви – керівник великого рекламного агентства. На вашому підприємстві звільнилося місце начальника відділу замовлень. Ваші дії:

А. Звернетеся на біржу праці.

 

Б. Призначите на цю посаду симпатичну вам особу. В. Проведете анкетування на підприємстві.

Г. Попросите друзів знайти потрібну вам особу.

 

Д. Будете шукати кандидата на відповідну посаду за оголошенням. Е. Призначите на цю посаду працівника цього відділу, який, на

вашу думку, відповідає вимогам та заслуговує на підвищення. Відповідь обґрунтуйте.

 

3. Використовуючи власні і позичені фінансові кошти та інші ре-сурси, особа започатковує справу, зорієнтована на пошук нових можли-востей, бажає примножити своє багатство, ризикує, залучає ресурси для поставленої мети, виявляє гнучкість, бере кредити, орендує приміщення для своєї діяльності.

 

Визначте, ким є ця особа, і вкажіть ознаки, за якими ви зара-хували цю людину до вказаної вами категорії.

 

4. У 1991 році на інженерно-економічному факультеті Львівсько-го політехнічного інституту (тепер – Інститут економіки і менеджменту Національного університету “Львівська політехніка”) було створено кафедру менеджменту і підприємництва у виробничій інфраструктурі, завідувачем якої призначено професора, д-ра екон. наук Олега Євгеновича Кузьміна, який і дотепер очолює її. Кафедра швидко розвивалась та активно розширювала коло наукових інтересів. Оскільки

 

з часом акцент було зроблено на питаннях зовнішньоекономічної діяльності, то у 1996 році кафедру перейменовано відповідно до сфери діяльності на кафедру менеджменту і міжнародного підприємництва. У 1995 році на загальних зборах колективу факультету більшістю голосів було обрано нового декана факультету (тепер директора ІНЕМ) О.Є. Кузь-міна. Під керівництвом Олега Євгеновича інститут динамічно розви-вається, досягнуто вагомих успіхів у створенні та впровадженні багаторівневої системи підготовки фахівців з напрямів “Економіка і

 

підприємництво”, “Менеджмент”, ліцензовано та акредитовано понад сім спеціальностей. У колективі, який очолює О.Є. Кузьмін, панує атмосфера творчого пошуку у вирішенні навчальних, методичних, наукових і виховних проблем, належна увага приділяється вирішенню проблем соціального захисту працівників інституту, розвитку матері-ально-технічної бази навчання.

 

Вкажіть, до якого рівня управління належить О.Є. Кузьмін в ієрархії Національного університету “Львівська політехніка”та ієрархії ІНЕМ. Відповідь обґрунтуйте.

 

5. Тест Ейнштейна (За допомогою цього тесту А. Ейнштейн підбирав собі учнів)

 

Вам, як справжньому майбутньому менеджеру, доведеться не-одноразово зіткнутись з різноманітними управлінськими ситуаціями, для вирішення яких, безумовно, потрібен гнучкий і розвинутий інте-лект, наприклад, такий, що дав змогу відомому вченому створити тео-рію відносності. Пропонується розв’язати цей тест та оцінити свої можливості стати учнем А. Ейнштейна та справжнім успішним менеджером.

 

УМОВИ:

 

1. Є п’ять будинків різного	2. У кожному будинку живе один
кольору.	мешканець, що відрізняється від
	сусіда за національністю: німець,
3. Кожен мешканець
споживає лише один	англієць, швед, датчанин,
визначений напій.	норвежець.
4. У кожного мешканця є	6. Жоден з п’яти мешканців не п’є
якась тваринка.	однакові з іншими напої, не курить
	однакових сигарет і не має однако-
5. Кожен мешканець курить
сигарети визначеної марки.	вих тварин, не живе в однакових
	будинках.
ПІДКАЗКИ:
Англієць живе в червоному	Норвежець живе в першому
будинку.	будинку.
У шведа є собака.	Той, хто курить “Marlboro”, живе
	біля того, хто має котика.
Датчанин п’є чай.	Людина, яка має коника, живе біля
	того, хто курить “Dunhіll”.
Зелений будинок стоїть	Той, хто курить сигарети
ліворуч від білого.	“Wіnfіeld”, п’є пиво.

 

Мешканець зеленого	Норвежець живе біля блакитного
будинку п’є каву.	будинку.
Людина, що курить “Pall	Німець курить “Rothmans”.
Mall”, має пташку.
Мешканець із середнього	Той, хто курить “Marlboro”, –
будинку п’є молоко.	сусід людини, що п’є воду.
Мешканець жовтого
будинку курить “Dunhіll”.

 

ЗАПИТАННЯ: У кого ж живе рибка?

ТЕМА 2. ПЛАНУВАННЯ ЯК ЗАГАЛЬНА ФУНКЦІЯ

 

УПРАВЛІННЯ

 

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

 

1. Що таке планування?

 

2. Які види планування ви знаєте?

 

3. Які етапи передбачає процес стратегічного планування?

 

4. Дайте визначення місії організації. Яка її роль на підприємстві?

 

5. Наведіть приклади цілей організації. Які вимоги ставляться до цілей організації? Як здійснюється їхнє формування?

6. Що охоплює оцінка й аналіз факторів внутрішнього середовища організації? Наведіть приклади сильних та слабких сторін організації.

 

7. Що таке стратегія? За якими ознаками класифікують стратегії?

 

8. Якими критеріями оптимальності необхідно оперувати, вибираючи стратегії?

 

9. Що є кінцевим результатом стратегічного планування?

 

10. Назвіть основні етапи оперативного планування.

 

11. Що ви розумієте під поняттям “бюджет”? Наведіть класифікацію бюджетів.

12. Які економічні показники діяльності підприємства ви можете назвати?

 

13. Яка відмінність між поняттями “бюджет” та “бюджетування”?

 

14. Дайте визначення поняттям “тактика”, “політика”, “процедури”, “правила”.

 

15. Як ви розумієте елемент адміністративного напряму “Управління за цілями”?

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

 

1. Стратегічне планування в організації полягає у:

 

а) розподілі витратної частини бюджету; б) аналізі міжнародного оточення; в) використанні форм влади; г) конкретизації політики організації;

 

д) встановленні стандартів контролю; е) розробленні стратегії.

 

2. Етапами процесу стратегічного планування є:

 

а) встановлення місії та цілей організації, оцінка й аналіз зовнішніх та внутрішніх факторів, вибір та аналіз стратегічних альтернатив; б) визначення цілей організації, формування бюджету та системи

економічних показників, вибір політики, тактики, процедур та правил; в) установлення місії та цілей організації, визначення чисельності працівників, розроблення короткострокових і довгострокових планів; г) формування місії, оцінка та аналіз сильних та слабких сторін орга-нізації, розроблення методів менеджменту.

 

3. Місія організації – це:

 

а) чітко виражена причина існування організації; б) конкретний кінцевий стан організації; в) довгостроковий план діяльності підприємства; г) короткотермінова стратегія.

 

4. Вибирати стратегію доцільно на підставі оцінки таких факто-рів:

а) рівень ризику, вплив адміністративних важелів, вплив факторів вну-трішнього і зовнішнього середовищ; б) рівень ризику, вплив економіки, вплив факторів внутрішнього середовища;

в) рівень ризику, вплив власників, вплив факторів зовнішнього та внутрішнього середовищ; г) рівень ризику, вплив мотиваційних факторів, вплив факторів

внутрішнього і зовнішнього середовищ, вплив минулих стратегій.

5. Оцінка стратегічних альтернатив відбувається за такими крите-ріями:

а) забезпечення конкурентних переваг; б) обмеженість інформації, швидкість зміни навколишнього середовища;

в) ступінь відповідності місії та цілям організації; г) система економічних показників.

6. Планування реалізації стратегії (оперативне планування) підприємства ґрунтується на:

 

а) оцінці стану конкурентів; в) формуванні місії організації;

 

б) мотивуванні працівників; г) встановленні форм і систем

 

заробітної плати;

 

д) використанні відповідних правил та процедур.

 

7. Політика як складова адміністративного напряму планування реалізації стратегії – це:

 

а) загальне керівництво для дій і прийняття рішень, які полегшують досягнення цілей; б) дії, які необхідно виконувати в конкретній ситуації;

 

в) вид управлінської діяльності, який визначає перспективу і майбутній стан організації; г) дії, які необхідні в одноразовій специфічній ситуації.

 

 

8. Тактика як складова стратегічного планування – це:

а) короткотермінова стратегія; б) загальне керівництво для дій і прийняття рішень;

в) дії, які необхідно виконувати в конкретній ситуації; г) метод розподілу ресурсів;

д) підхід, згідно з яким кожен керівник організації повинен мати чіткі цілі, що забезпечить досягнення цілей керівників вищого рівня.

9. Кінцевим результатом стратегічного планування на підприємстві

є:

 

а) тактичні та оперативні плани; в) довгострокові рішення;

 

б) вибір та оцінка стратегії; г) методи менеджменту;

 

д) конкретні рішення і показники.

 

СИТУАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ

 

1. Ви підприємець, маєте бажання заснувати власне підприєм-ство, очоливши його. Ви вже визначилися з профілем діяльності, набрали працівників на роботу. Під час розроблення стратегії постало питання про доцільність чи недоцільність формування місії організації. Ваше розуміння і дії стосовно вирішення цього питання:

 

А. Залучити до формування місії організації всіх працівників підприємства.

 

Б. Скликати лише командну групу, яка займеться розробленням місії організації.

В. Місія організації зрозуміла сама по собі і на цьому питанні взагалі не варто акцентувати увагу.

 

Г. Місію організації повинні знати лише працівники управлін-ського апарату. Усі решта – тільки виконавці.

 

Відповідь обґрунтуйте.

 

2. Ви керівник підприємства, і вже вкотре помічаєте, що не можете реалізувати вибрану вами стратегію. Внаслідок цього засноване вами підприємство зазнає збитків. Ваші дії:

А. До розроблення нової стратегії залучити зовнішнього консультанта.

Б. Розробити нову стратегії підприємства, залучивши до цього працівників інституційного рівня управління.

В. Переглянути стару стратегію. Виявити та усунути знайдені в ній недоліки.

Г. Створити відділ зі стратегічного планування, який би займався тільки питаннями розроблення та реалізації стратегії.

Д. Впровадити на підприємстві нововведення, згідно з яким роз-роблення і реалізацію стратегії необхідно документально оформляти.

Е. На певному етапі стратегічного планування розробити страте-гічний набір, який складався би з альтернативних стратегій на випадок непередбачених змін.

 

Відповідь обґрунтуйте.

 

3. Для новоствореного приватного підприємства чисельністю до 15 ос. в галузі деревообробки та меблевиробництва, одним із заснов-ників якого ви є, сформулюйте правильно, адекватно до умов сього-дення місію, стратегію, тактику та політику. Продемонструйте процес формування бюджету, управління за цілями. Вкажіть, на які економічні показники ви покладатиметесь у процесі планування та контролювання діяльності.

 

4. Ви, пересічний громадянин України, прагнете започаткувати власну справу. У вас виникає ідея створити підприємство, на якому виготовлялися б вироби з гутного скла. Ви вже отримали дозвіл на ведення такої виробничої діяльності та набрали команду працівників.

 

1. Сформулюйте місію організації.

 

2. Визначте цілі.

 

3. Проаналізуйте вплив факторів зовнішнього та внутрішнього середовища на ваше підприємство.

4. Виберіть стратегію розвитку.

 

УПРАВЛІННЯ

 

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

 

1. Дайте визначення поняттю “функція організування”. Вкажіть етапи організування.

2. Назвіть основні аспекти процесу створення структури управління організацією.

 

3. На яких категоріях ґрунтується функція організування? Дайте визначення кожній з цих категорій.

4. Які концепції передавання повноважень виділено американським менеджментом? Поясніть.

5. Яка відмінність між лінійними та функціональними повнова-женнями?

 

6. Які види функціональних повноважень ви знаєте? Наведіть приклади.

7. Чому деякі з керівників не бажають делегувати свої повноваження?

 

8. Назвіть відомі вам типи апарату управління, які можуть підпо-рядковуватися керівнику.

9. Поясніть основні причини небажання підлеглих брати на себе відповідальність.

 

10. Що треба розуміти під організаційною структурою управління? Які елементи організаційної структури управління ви знаєте?

 

11. Назвіть відомі вам види організаційних структур управління.

 

12. Охарактеризуйте бюрократичну організаційну структуру управлін-ня.

13. Яка основна відмінність між бюрократичними та адаптивними структурами управління?

 

14. Які організації називаються централізованими, а які децентралізо-ваними?

 

15. Які показники використовують під час визначення рівня децентра-лізації?

16. Що таке органіграма? Які види органіграм ви знаєте? Яка основна мета побудови органіграми? Які зв’язки зображені на органіграмі?

 

17. Які фактори впливають на процес формування структури управ-ління?

18. Які способи оцінки та аналізу організаційних структур управління ви знаєте? Поясніть.

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

 

1. Проектні структури управління організацією – це:

 

а) тимчасові структури, які створюють для виконання конкретного завдання; б) структура, за якої керівнику делегують повноваження з управління

 

певним типом продукції; в) структура, за якої одночасно виконується велика кількість програм;

 

г) структура управління, яка формується за географічним розташу-ванням підприємства.

 

2. Організаційна структура раціональної бюрократії передбачає:

а) формування територіальних відокремлених підрозділів; б) побудову структури за продуктовим принципом; в) чіткий поділ праці та ієрархічність рівнів управління; г) наявність консультативних штабів.

3. Повноваження посадових осіб на підприємстві визначаються:

а) правилами та особистими якостями менеджера; б) політикою, процедурами та правилами; в) посадою, особистими якостями менеджера; г) посадою, рівнем централізації.

4. До адаптивних організаційних структур на підприємстві нале-жать:

а) проектні, матричні, програмно-цільові, координаційні; б) бюрократичні, дивізійні; в) територіальні, продуктові і споживчі.

5. Матричні структури управління організацією – це:

 

а) структура, в якій члени проектної групи підпорядковані як керівнику проекту, так і керівнику тих функціональних підрозділів, де вони працюють постійно; б) структура, за якої керівнику делегують повноваження з управління

 

певним типом продукції; в) структура, за якої одночасно виконується велика кількість програм;

 

г) структура управління, яка формується за географічним розташу-ванням підприємства.

 

6. У підпорядкуванні керівника можуть бути такі три типи апа-ратів:

 

а) обслуговуючий, рекомендаційний, штабний; в) допоміжний, консультативний, особистий; б) допоміжний, рекомендаційний, штабний; г) обслуговуючий, консультативний, особистий.

 

7. Виділяють такі види функціональних повноважень:

 

а) лінійні та спеціальні; б) обслуговуючі та консультативні;

 

в) рекомендаційні, обов’язкові з’ясування, паралельні; г) продуктові, територіальні, споживчі.

 

8. Повноваження в межах функції менеджменту “організування” – це:

а) форма впливу на підлеглих для досягнення цілей організації; б) право використовувати матеріальні і людські ресурси для виконання виробничих завдань; в) розмір оплати праці та місце в організації;

г) здатність приймати непопулярні рішення.

9. Органіграма відображає:

 

а) процес прийняття раціональних рішень; б) планування робочих місць; в) кількісні співвідношення явищ;

 

г) організаційну структуру підприємства.

 

10. Функція менеджменту “організування” відображає:

 

а) процес налагодження відносин із зовнішнім середовищем; б) сукупність методів укладання угод, договорів, контрактів про спів-працю; в) процес створення структури управління організацією;

 

г) процес стимулювання.

 

СИТУАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ

 

1. Організаційна структура – це поведінкова система, яка є не лише сукупністю підрозділів, які перебувають між собою в певних зв’язках і відносинах, це й люди та групи, які вступають у зв’язки для виконання поставлених перед ними завдань. Виберіть три варіанти відповідей, які, на вашу думку, дають змогу побудувати найефектив-нішу організаційну структуру, за якої виконання поставлених завдань буде якісним, а взаємовідносини між працівниками – дружніми:

 

А. Дослідити й організаційно оформити всі зв’язки і відносини як по горизонталі, так і по вертикалі управління.

 

Б. Визначитися з управлінськими завданнями, правами та обов ’ яз-ками, закріпити їх за конкретними посадовими особами.

 

В. Дослідити вплив зовнішнього середовища на проектування організаційної структури.

 

Г. Під час формування підрозділів враховувати особисті здібності людей, їхню психологічну сумісність.

 

Д. Відрегулювати мотиваційні механізми на кожному рівні уп-равління.

 

Г. Залучити усіх працівників апарату управління до розроблення організаційної структури.

 

Відповідь обґрунтуйте.

 

2. Ви як директор проектного малого підприємства (МП) плануєте реорганізувати організаційну структуру з метою забезпечення кращої відповідності діяльності ринковій ситуації та стратегії розвитку. Характерною ознакою теперішнього стану надання послуг є орієнтація МП на конкретних споживачів та одночасне виконання великої кількості проектів. Ви, оцінюючи пропозиції та думки представника консалтингової фірми, схиляєтесь до:

А. Лінійно-функціональної структури, використання якої дає змо-гу окремим функціональним службам отримувати повноваження для керівництва підрозділами нижчого рівня, що виконують відповідні спеціальні функції.

 

Б. Територіальної структури для обслуговування клієнтів в окре-мих регіонах та областях.

 

В. Матричної структури для виконання конкретних тимчасових завдань.

 

Г. Координаційної структури як оптимального різновиду з-поміж адаптивних.

Д. Конгломератної структури. Е. Ваш варіант.

 

3. За наведеними даними сплануйте організаційну структуру та вкажіть її вид:

А. Велике машинобудівне підприємство, кількість заступників директора – 5, кількість виробничих підрозділів – 5, кількість функціональних служб – 8, кількість видів продукції, які виготовляє підприємство – 9;

 

Б. Середнє торгово-посередницьке підприємство, кількість заступників директора – 3, кількість виробничих підрозділів – 12, кількість функціональних служб – 8, кількість груп споживачів – 4;

В. Кондитерське підприємство, кількість заступників директора – 4, кількість виробничих підрозділів – 8, кількість функціональних служб – 6, кількість регіонів, у яких є представництва, – 6;

Г. Рекламне агентство, кількість заступників директора – 2, кіль-кість виробничих підрозділів – 4, кількість функціональних служб – 7, кількість проектів, які реалізує підприємство, – 7.

Запропонуйте можливі удосконалення спроектованої структури управління.

 

4. Ознайомтеся з “Пам’яткою для менеджера” стосовно органі-зації діяльності підприємства:

 

· постійна реорганізація структури компанії зумовлена законами бізнесу: “Якщо хочеш вижити, перебудовуйся!”

 

· не можна поспішати з реорганізацією. Передчасна перебудова структури компанії може лише зашкодити справі;

 

· менеджер повинен усвідомлено прийняти перебудову, інакше йому важко буде виконувати свої основні функції;

 

· якщо в житті одна людина не може бути слугою двох господарів, то в бізнесі може;

 

· не завжди допомагає рішуча відмова від старої структури. Іноді успіх забезпечується лише однією невеликою зміною (допов-ненням, удосконаленням).

 

Поясніть, в яких ситуаціях реалізуються згадані правила. Наве-діть приклади.

 

5. Необхідно, щоб кожен виконавець знав, кому він підпорядко-вується в ієрархічному плані. Інакше кажучи, хто над ним безпо-середньо поставлений (хто його начальник – шеф). У кожого працівника повинен бути лише один начальник, який відповідає за оцінку виконання підлеглим роботи, зарплату, за просування службовою “дра-биною”. У деяких випадках службовець може мати подвійне підпо-рядкування, тобто:

 

· по безперервній лінії своєму шефу;

 

· по перервній лінії іншій особі, від якої може отримувати вказівки, наприклад, стосовно виконання окремих операцій.

Як називається схема, де показана структура підприємства й ієрархічна взаємозалежність кожного (безперервні і перервні лінії)?

 

До якого типу організаційних структур управління можна зараху-вати описану вище структуру?

 

МЕНЕДЖМЕНТУ

 

Чи вартує напружуватись заради того, щоб прожити нещасне життя?... [3]

 

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

 

1. Поясність на прикладі етапи історичного розвитку мотивування як економічної категорії.

2. Яка відмінність між поняттями “потреби” та “винагорода”?

 

3. Чому потреби поділяються на первинні та вторинні? Як можна задовольнити ці потреби працівників підприємства?

4. Вкажіть етапи мотивування.

 

5. Назвіть відомі вам змістовні теорії мотивування. Чому їх об’єднано саме під такою назвою?

6. Яка зі змістовних теорій мотивування, на вашу думку, найповніше відображає потреби працівників вітчизняних підприємств?

7. Назвіть складові заробітної плати.

 

8. Що таке Єдина тарифна сітка, і з якою метою її було запроваджено?

 

9. Що таке премія, надбавка, доплата? Дайте визначення та поясніть на прикладі

10. Назвіть відомі вам форми та системи оплати праці. У чому їх відмінність?

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

 

1. Система заробітної плати, яка передбачає зменшення норма-тивної ставки винагороди на певних етапах поліпшення результу-ючого показника, називається:

а) регресивною комісійною винагородою; б) лінійною комісійною винагородою; в) акордною відрядною; г) непрямою відрядною; д) почасово-преміальною.

2. Теорія мотивації А. Маслоу передбачає:

 

а) необхідність задоволення потреб людини високою заробітною платою та іншими матеріальними стимулами; б) задоволення лише фізіологічних потреб;

 

в) задоволення поетапно первинних і вторинних потреб людини; г) задоволення насамперед потреб у владі, успіху та причетності.

 

3. Згідно з теорією мотивації Д. Мак-Клелланда:

 

а) першочергового задоволення потребують потреби фізіологічні та без-пеки; б) первинні потреби уже задоволені, і необхідно задовольняти потреби

 

влади, успіху та причетності; в) насамперед необхідно задовольняти потреби існування, зростання та зв’язку;

 

г) доцільно враховувати очікування працівників щодо їхньої винаго-роди.

 

4. Відрядна прогресивна заробітна плата передбачає:

 

а) зменшення розцінки у разі нарощування обсягів виробництва; б) збільшення розцінки у разі нарощування обсягів виробництва; в) використання фіксованого відсотка від певного показника; г) застосування комбінованої форми оплати.

 

5. До систем комісійної форми заробітної плати працівника нале-жить:

 

а) преміальна; б) акордна; в) проста; г) комбінована; д) лінійна.

 

 

6. Потреби як одна з категорій функції мотивування поділяються на:

 

а) внутрішні і зовнішні; б) змістовні та процесійні;

 

в) особові та загальні; г) первинні та вторинні.

 

7. До факторів, які визначають системи матеріальних стимулів праці, належать:

 

а) моральні, економічні та організаційні; б) соціально-психологічні, технологічні, економічні та організаційні; в) моральні, ринкові та організаційні;

г) соціально-психологічні, ринкові, організаційні; д) соціально-психологічні, економічні та організаційні;

 

СИТУАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ

 

1. Стимулювання інтересу до роботи – доволі важливий фактор посилення трудової мотивації. Виберіть із наведених нижче варіантів три найефективніші, які забезпечують збільшення інтересу до вико-нання роботи (особливі випадки до уваги не беруться):

 

А. Керівництво повинно детально інформувати колектив про характер виконаної ними роботи.

 

Б. Час від часу варто змінювати доручену працівнику роботу, щоб вона не набридла.

 

В. Якщо потрібно спонукати людей виконувати роботу, то варто їх об’єднати так, щоб люди, які розуміють одні одних, працювали в одній групі.

 

Г. Детально пояснити працівникам характер роботи, допомогти їм виконувати її без збоїв.

 

Д. Роботу доцільно час від часу доповнювати новими завдан-нями, організувати змагання за найкращі результати.

 

Е. Вказати на позитивні та негативні моменти в роботі.

 

2. В якому з наведених нижче випадків проявляється свідомість людей у ставленні до праці?

 

А. Якщо умови життя складні, будь-хто буде працювати з ентузіазмом. Але як тільки з’являться вільний час і підвищується життєвий комфорт, виникає потяг не до роботи, а до розваг.

 

Б. Коли людина досягає визначеного рівня життя, в неї виникає вільний час, для неї робота стає не тільки джерелом прибутку, але й засобом задоволення духовних та інтелектуальних запитів.

 

В. Коли в житті з’являться достаток і комфорт, людина шукає розваг, задоволень. У такому разі вона втрачає весь інтерес до роботи і тим більше прагне уникнути труднощів.

 

Обґрунтуйте відповідь

 

3. Виберіть та обґрунтуйте дії, які, на вашу думку, найважливіші

 

у ситуації. Для створення сприятливого морального клімату в колективі, мотивації високоефективної праці, розвитку працівника як особистості, як правило, використовують такі напрями впливу:

 

А. Створення в колективі умов взаємодовіри, поваги і взаємо-допомоги.

Б. Забезпечення кожного працівника цікавою перспективною роботою, яка сприяла б розвитку його творчого потенціалу.

 

В. Визначення кожному працівнику його конкретних завдань, що відповідають його розумовим і фізичним можливостям.

 

Г. Об’єктивне оцінювання внеску працівника в результати фірми і відповідне стимулювання результату.

Д. Створення умов для розкриття всіх здібностей підлеглих, встановлення різних форм найму, планування професійного росту.

 

Е. Заохочення колективу до єдності і щирості неформальними формами (виїзди, спільне святкування, спортивні змагання тощо).

 

4. Вкажіть, якої форми та системи заробітну плату призначити наведеним менеджерам та робітникам відповідно до займаної посади та характеру виконуваної роботи. Які фактори, на вашу думку, вплива-тимуть на розмір ЗП кожного працівника?

 

А. Заступник начальника відділу збуту кондитерської фабрики. Б. Бухгалтер приватного швейного підприємства.

 

В. Токар державного автобудівного підприємства.

 

Г. Керівник науково-дослідної лабораторії підприємства з виробництва хімреактивів, працівник цієї лабораторії.

 

Д. Майстер авторемонтного підприємства.

 

Е. Майстер-ремонтник будівельної організації.

 

Є. Маляр будівельної бригади, якій поставили напружене виробниче завдання.

 

Ж. Заступник директора з економіки тютюнової фабрики. З. Економіст ПЕВ хлібопекарного заводу.

 

І. Водій державного автопасажирського підприємства. К. Заступник директора з маркетингу меблевої фабрики. Л. Охоронець у ТзОВ.

 

М. Працівник бригади тинькувальників, якій поставлене конкретне виробниче завдання.