Форма влади менеджера, за якої виконавець переконаний, що керівник має право віддавати накази, А він повинен їх виконувати,

 

називається:

 

а) виконавчою; б) внутрішньоособовою;

 

в) компромісною; г) законною;

 

д) експертною.

 

12. Вибір стилю керівництва за ситуаційною теорією життєвого циклу залежить від:

 

а) поведінки керівника стосовно мотивації, задоволеності і продуктив-ності праці підлеглого; б) здатності виконавців відповідати за свою поведінку;

в) участі підлеглих у прийнятті рішень; г) природи завдань.

 

13. Фактори, які необхідно враховувати, вибираючи стиль керівництва у ситуаційній моделі Фідлера:

 

а) мотивація працівників, структура завдань, службові повноваження; б) мотивація працівників, організаційна структура управління, взаємо-відносини керівників і підлеглих; в) якісні рішення, високий рівень децентралізації, взаємовідносини керівників і підлеглих;

 

г) довіра підлеглих до своїх керівників, структура завдання, посадові повноваження; д) компетентність керівництва, чисельність персоналу, посадові повно-важення.

 

 

14. Підхід з позицій поведінки визначив:

а) “теорію Х” і “теорію У” у керівництві; б) класифікацію стилів керівництва на автократичний, ліберальний, демократичний;

в) перелік особистих якостей, які притаманні ефективним керівникам; г) залежність стилю керівництва від конкретної ситуації.

15. У ситуаційному підході “шлях–ціль” Мітчела Хауса виділяють стиль(-і):

 

а) інструментальний; б) організаційне управління;

 

в) ”делегувати”; г) консультативний;

 

д) експлуататорсько-авторитарний.

 

Ситуаційна модель Врума-Йєттона використовує такі стилі

 

керівництва:

 

а) групове управління; б) продаж;

 

в) повної участі; г) консультативно-демократичний;

 

д) з позицій особистих якостей.

 

17. Система Лайкерта визначає:

 

а) фактори, що впливають на стиль керівництва: характер організації, система цінностей, особистий досвід; б) стилі керівництва, орієнтовані або на роботу, або на людину;

в) стилі керівництва на основі чотирьох систем, які побудовані на оцінці поведінки керівника.

 

18. Стилями керівництва є:
а) збіднене управління;	б) акордний;	в) партисипативний;
г) моральний;	д) координаційний.

 

СИТУАЦІЙНІ ЗАВДАННЯ

 

1. Виробничо-господарська ситуація на підприємстві характери-зується такими ознаками: більшість виконавців мають професійно-технічну освіту, чітко виконують вказівки, прагнуть до добрих відносин, бояться відповідальності, бо не мають достатньо знань, з повагою ставляться до керівництва. Обґрунтувати, яку форму влади керівнику цього колективу найдоцільніше застосовувати:

А. Законну. Б. Еталонну. В. Експертну. Г. Примусу.

Д. Винагороди.

 

2. Виробничо-господарська ситуація на підприємстві характери-зується такими ознаками: більшість виконавців мають вищу освіту, чітко виконують вказівки, прагнуть до добрих відносин, можуть і хочуть брати на себе відповідальність; з повагою ставляться до керівництва. Обґрунтувати, який стиль керівництва найефективніший у цьому колективі згідно з моделлю керівництва Херсі та Бланшара.

 

А. Делегування. Б. Вказівка.

 

В. Інструментальний. Г. Продаж.

Д. Брати участь.

 

3. Вашому відділу дали завдання розробити рекламну компанію. Розробляються декілька альтернативних проектів рекламної компанії, причому не з’ясовані вимоги установлення переваги одного проекту над іншим, згода підлеглих з рішенням має істотне значення для його виконання, але немає впевненості, що рішення керівника відділу знайде підтримку у підлеглих. Який стиль керівництва у вищенаведеній ситуації ви б застосовували як керівник? Відповідь обґрунтуйте.

 

А. Самостійно вибрав би оптимальний проект рекламної кампа-

 

нії.

 

Б. Порадився б зі своїми підлеглими, вислухав пропозиції, а згодом самостійно би прийняв рішення.

В. Спільно з підлеглими шукав би оптимальний варіант рішення. Г. Повністю делегував би повноваження із вибору оптимального

проекту рекламної компанії підлеглим.

 

4. Ваш безпосередній начальник, який має вищу технічну освіту та червоний диплом, а також немалий стаж роботи, часто вважає свої завдання невідкладними та доручає їх кращим підлеглим для терміно-вого виконання. Вольовий характер допомагає йому переконувати підлеглих, інколи навіть всупереч дрібним загальноорганізаційним цілям. Із запропонованих нижче факторів виберіть три, які характери-зують лідерство начальника як категорію керівництва. Обґрунтуйте.

 

А. Посада. Г. Застосування управління за цілями. Б. Освіта. Д. Характер.

В. Стаж роботи. Е. Застосування теорії Портера–Лоулера.

 

5. Обґрунтувати, який стиль керівництва згідно з моделлю Фід-лера найефективніший у колективі, для якого є характерними ознаки: виконавці знають, що виконувати завдання керівника необхідно, але самі не проявляють ініціативи через нечіткість завдань; відносини між членами колективу нормальні, проте визнати їх дружніми не можна, оскільки керівник часом зловживає законною владою; більшість членів колективу бояться, щоб їх не звільнили з роботи.

 

А.	1;	Д.	5;
Б.	2;	Е.	6;
В.	3;	Ж.	7;
Г.	4;	З.	8.

 

6. Ваш підлеглий ігнорує вказівки, все робить по-своєму, не реагує на ваші зауваження та розпорядження. Ваша реакція:

 

А. Застосувати стандартні адміністративні методи покарання, не витрачаючи часу на розмови.

Б. В інтересах справи намагатись переконати, наблизити до себе, налаштувати на сприятливий діловий контакт надалі, зробити його своїм безпосереднім заступником.

 

В. Насамперед спробувати вплинути на нього через авторитетних для нього колег.

 

Г. Спочатку подумати про те, що залежить від вашої поведінки, чи не робите ви помилки, а вже потім з’ясувати, чому так агресивно налаштований підлеглий.

 

Відповідь обґрунтуйте.

 

7. Ваш підлеглий через недисциплінованість не виконав завдання своєчасно, хоча мав зробити це до визначеної дати. Ваша реакція, обґрунтуйте.

 

А. Спочатку домогтися виконання завдання, а потім уже пого-ворити наодинці, а якщо потрібно – покарати.

 

Б. Поговорити наодинці, з’ясувати причину зриву, добитися виконання роботи, покарати у випадку повторного порушення вдвічі суворіше.

 

В. Спочатку поговорити з тими, хто добре знає порушника, і порадитися про те, яку форму впливу застосувати до нього.

Г. Відмінити завдання. Надалі вести прискіпливий контроль за роботою підлеглого, вчасно виправляти помилки.

 

8. Колективне підприємство “ЛіС”, утворене трудовим колек-тивом за допомогою реорганізації державного деревообробного комбінату, працює на ринку як самостійний господарюючий суб’єкт близько 6–8 років. Підприємство пропонує продукцію широкого асортименту, користується на ринку авторитетом у споживачів та контрагентів, не в останню чергу завдяки харизматичній особистості заступника директора з маркетингових питань, якому притаманний автократичний стиль роботи, пробивні та вольові якості, незважаючи на

 

порівняно молодий вік – 27 років. Підприємству неодноразово вдавалось зберігати напрацьовані зв’язки з контрагентами та налагоджувати нові, вигідні для себе контракти на поставки завдяки гнучкій політиці співпраці та вмілій, грамотній у межах закону поведінці юриста. Організації також неодноразово вдавалось завдяки головному бухгалтеру, який вміло використовує неформальні комунікації та великий досвід, уникнути штрафних санкцій та своєчасно сплачувати та погашати суми позик, незважаючи на нестабільне фінансове становище. Заступник з виробничих питань забезпечував оптимальне використання матеріальних та моральних стимулів щодо майстрів для вчасного виконання необхідних обсягів замовлень.

 

На підставі отриманих даних необхідно встановити форми влади, які найефективніше, на вашу думку, можуть використовувати менед-жери: головний бухгалтер, заступники з маркетингу та виробничих питань, юрист. Відповідь обґрунтувати.

 

9. Використовуючи модель для вибору стилю керівництва та інформацію про ситуацію, рекомендувати та обґрунтувати стиль керівництва менеджеру:

 

1. Решітка Блейка і Моутона. Керівництво бухгалтерією, в якій переважають працівники старшого передпенсійного віку.

 

2. Решітка Блейка і Моутона. Керівництво відділом реклами і збуту, де працюють менеджери з роз’їзним характером роботи.

3. Модель Херсі та Бланшара. Керівництво хімічною науково-дослідною лабораторією, де переважають випускники ВНЗ.

 

4. Модель Херсі та Бланшара. Керівництво командною групою, яку створив директор для зміни стратегії розвитку організації.

5. Модель Фідлера. Керівництво неформальною групою, що функціонує у відділі контролю і якості та сприяє згуртованості працівників.

 

6. Модель Фідлера. Керівництво спеціальним комітетом для ви-рішення питань скорочення, в якому часто виникають супереч-ки, хоч керівник вдало використовує посадові важелі впливу.

 

10. Криптограма “ Керівництво та лідерство”

Відповідаючи на питання, виявіть ключове слово (вертикально) –

 

процес, що передбачає перехід до такого стилю керівництва, який апелює до потреб вищого рівня та характеризується високим рівнем децентралізації повноважень, вільним прийняттям рішень, турботою про підлеглих тощо.

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Здатність впливати на поведінку окремих осіб чи груп праців-ників завдяки особистим якостям.

 

2. Корінь слова, від якого походить назва влади, яка формується на засадах особистих якостей або здібностей лідера.

3. Процес, який забезпечує реалізацію керівництва як об’єдну-вальної функції менеджменту.

 

4. Вчені, які зробили вагомий внесок у розроблення підходів до керівництва.

5. Одна з дій автократа стосовно підлеглих.

 

6. Стиль керівництва, який виділив Хаус і який передбачає, що керівник залучає підлеглих до прийняття управлінських рішень.

7. Один з засновників ситуаційної моделі, яка враховує зрілість підлеглих під час вибору стилю керівництва.

 

8. Орієнтир, на якому зосереджуються автократи.

 

9. Елемент, який є одним з основних характеристик трансфор-маційного керівництва.

 

10. Колега, який є визначальною фігурою під час вибору стилю керівництва за Фідлером.

11. Назва членів групи, які не мають спільної системи цінностей, традицій та норм з іншими особами та керівником тієї самої групи.

 

12. Характеристика демократичного стилю керівництва.

 

13. Фактор, достатнє володіння яким впливає на якісне прийняття рішень.

14. Якість, яка є визначальною в експерта.