Тема 8. Керівництво та лідерство

 

Начальники часто забувають, що їх підлеглі теж люди і теж не хочуть думати.

Л. Досовський

 

Експерт – це людина, яка знає все більше і більше про все менше і менше.

 

NN [18]

 

КОРОТКІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

 

КЕРІВНИЦТВО –це вид управлінської діяльності,який назасадах лідерства та влади забезпечує виконання функцій менеджменту, формування методів менеджменту та їхню трансформацію в управлінські рішення за допомогою використання комунікацій.

 

ЛІДЕРСТВО –це здатність за рахунок особистих якостейздійснювати вплив на поведінку окремих осіб та груп працівників з метою зосередження їхніх зусиль на досягненні цілей організації.

 

ВЛАДА –це можливість впливати на поведінку інших людей. ВПЛИВ –це будь-яка поведінка одного працівника(наприклад,

 

керівника), яка вносить зміни в поведінку, відносини, відчуття тощо іншого працівника (наприклад, підлеглого).

 

ВЛАДА ПРИМУСУ – це різновид форм влади,який полягає утому, що вплив на підлеглих чинять, використовуючи страх втратити роботу, повагу, захищеність тощо.

 

ВЛАДА ВИНАГОРОДИ – це різновид форм влади,який полягаєу тому, що на підлеглих впливають за допомогою винагород, тобто використовується бажання підлеглих отримати цінну для них винагороду в обмін на виконані дії чи певну поведінку.

 

ВЛАДА ЗАКОННА (ТРАДИЦІЙНА) – це різновид форм влади,

 

який полягає у тому, що вплив на підлеглих здійснюється на засадах традицій, які здатні задовольнити потребу виконавця в захищеності і приналежності. При цьому виконавець вірить в те, що керівник має право віддавати накази, а його обов’язок – їх виконувати.

 

ВЛАДА ЕТАЛОННА – це різновид форм влади,який полягає утому, що вплив на підлеглих здійснюється на засадах харизми, тобто ґрунтується на особистих якостях та здібностях керівника.

 

ВЛАДА ЕКСПЕРТНА – це різновид форм влади,який полягає утому, що керівник володіє спеціальними знаннями, які можуть задовольнити певні потреби підлеглих.

 

ПІДХОДИ ДО КЕРІВНИЦТВА – підхід,який ґрунтується наособистих якостях; підхід з позицій поведінки; ситуаційний підхід.

 

АВТОКРАТИЧНИЙ СТИЛЬ КЕРІВНИЦТВА –передбачає,

 

що керівник централізує повноваження, структурує роботу підлеглих, відмовляє їм в свободі прийняття рішень, здійснює психологічний тиск, застосовує погрози для забезпечення цілей організації.

 

ДЕМОКРАТИЧНИЙ СТИЛЬ КЕРІВНИЦТВА –характеризу-

 

ється високим рівнем децентралізації повноважень, вільного прийняття рішень і виконання завдань, оцінкою роботи після її завершення, турботою про забезпечення працівників необхідними ресурсами, встановленням відповідності цілей організації і цілей груп працівників

 

КОМБІНОВАНИЙ (КОНТИНІУМ) СТИЛЬ КЕРІВНИЦТВА –

 

передбачає різні варіанти поєднання демократичного та автократичного стилів керівництва.

 

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

 

1. Що ви розумієте під керівництвом? Яка його роль на підприємстві? Відповідь обґрунтуйте.

2. Які категорії менеджменту вам відомі? Дайте визначення кожній з цих категорій.

 

3. За допомогою яких прийомів здійснюється керівництво на підприємстві?

4. Назвіть відомі Вам форми влади на рівні держави?

 

5. Які форми влади, що застосовує керівник підприємства, ви можете назвати.

6. Вкажіть переваги та недоліки кожної з названих форм влади.

 

7. Які підходи до керівництва ви знаєте? Дайте коротку характеристику кожному з цих підходів.

 

8. Які стилі керівництва вам відомі? Особливості їхнього засто-сування на практиці.

 

9. Дайте коротку характеристику наведеним нижче підходам. Вкажіть переваги та недоліки кожного з них:

 

9.1. Стиль керівництва на засадах Лайкерта.

 

9.2. Стиль керівництва через структуру та увагу до підлеглих.

 

9.3. Стиль керівництва на засадах управлінської гратки Блейка і Моутона.

 

9.4. Ситуаційна модель стилів керівництва Фідлера.

 

9.5. Ситуаційні стилі керівництва шлях–ціль Мітчела і Хауса.

 

9.6. Ситуаційні стилі керівництва на засадах урахування життєвого циклу Херсі та Бланшара.

 

9.7. Ситуаційна модель використання стилів керівництва для прий-няття рішень керівником Врума та Йєттона.

 

9.8. Підхід до керівництва на засадах вертикальних попарних зв’язків Гріна.

9.9. Трансформаційне керівництво.

 

9.10. Узгоджене керівництво.

 

10. Які підходи, на вашу думку, доцільно використовувати на вітчиз-няних підприємствах? Чи можна вибрати якийсь один з них?

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

 

1. В основі керівництва лежать такі категорії менеджменту, як:

 

а) лідерство; б) компетентність;

 

в) причетність; г) первинні потреби;

 

д) вплив.

 

2. Влада як категорія менеджменту – це:

а) здатність впливати; б) відособлений вид управлінської діяльності;

в) реальна можливість здійснювати вплив; г) вплив через переконання.

3. Вплив як одна з категорій менеджменту – це:

 

а) здатність здійснювати вплив на окремі особи та групи працівників з метою зосередження їхніх зусиль на досягненні цілей організації; б) будь-яка поведінка одного індивідуума, яка вносить зміни в поведінку, відносини, відчуття тощо; в) можливість впливати на поведінку інших людей;

 

г) влада, яка ґрунтується на засадах примусу; д) харизма.

 

4. Формами влади менеджера є:
а) примус;	б) штабна;	в) тактична;
г) виконавча;	д) інформаційна.
5. Формою влади на рівні держави є:
а) судова;	в) експертна влада;
б) влада примусу;	г) законна.

 

6. Влада прикладу (харизматична) полягає у:

 

а) виконанні виробничого завдання на високому професійному рівні, з ентузіазмом; б) симпатії до особистості, її характеру, знань, зовнішності, здібностей;

в) завоюванні прихильності завдяки досягненням в певних виробничих ситуаціях.

 

7. Законна форма влади дає змогу:

 

а) використовувати потенціал персоналу, стимулювати до отримання високих результатів праці; б) задовольняти потребу в захищеності і приналежності (при цьому

виконавець реагує на посаду керівника); в) використовувати вплив наказів, розпоряджень, вказівок на психоло-гічний стан підлеглих;

 

г) впливати на підлеглих на засадах харизми.

 

8. У менеджменті виділяють такі стилі керівництва:

 

а) базовий; б) ліберальний;

 

в) поведінський; г) короткостроковий;

 

д) формальний.

 

9. До недоліків еталонної форми влади менеджера належать:

 

а) великі затрати на керівництво; б) певна зарозумілість керівника;

 

в) у підлеглого може виявитись більше влади, ніж у керівника; г) обмеження розмірів винагороди; д) впливова зовнішність.

 

 

10. Недоліками влади, що ґрунтується на винагородах, є:

 

а) відсутність довіри до керівництва; б) погане використання потенціалу працівників; в) обмеження розмірів винагороди;

 

г) виникнення у підлеглих бажання обманювати керівників і організа-цію.