Джерелом додаткових обов’язків учасників корпоративного підприємства може бути не лише законодавство, але й установчий документ, а в АТ - також договір, що укладається акціонерами.

Наслідком порушення учасником його обов’язків в усіх корпоративних підприємствах крім АТ може бути виключення такого учасника за рішенням загальних зборів з наступною виплатою йому частини вартості майна товариства, пропорційної розміру його частки (повернення паю).

 

30. ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ.

КОРПОРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ - ЦЕ СИСТЕМА ВРЕГУЛЬОВАНИХ ПРАВОМ ВІДНОСИН, ЩО ВИНИКАЮТЬ У ПРОЦЕСІ ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІВ КОРПОРАТИВНОГО ПІДПРИЄМСТВА, УЧАСНИКІВ (ЧЛЕНІВ) ТА ІНШИХ ЗАЦІКАВЛЕНИХ ОСІБ З ПРИВОДУ ЇХ УЗГОДЖЕНОЇ УЧАСТІ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА, РІВНОВАГИ ВПЛИВУ ТА БАЛАНСУ ІНТЕРЕСІВ УЧАСНИКІВ КОРПОРАТИВНИХ ВІДНОСИН.

У широкому розумінні корпоративне управління розглядають як систему, за допомогою якої спрямовують та контролюють діяльність корпоративного підприємства. У рамках корпоративного управління визначається, яким чином власники корпоративних прав як інвестори здійснюють контроль за діяльністю менеджерів (посадових осіб) та органів підприємства, а також яку відповідальність несуть менеджери перед інвесторами за результати діяльності підприємства.

Процес корпоративного управління - діяльність органів корпоративних підприємств по виробленню (підготовці і прийняттю) конкретного управлінського рішення, його виконанню (реалізації) і перевірці його виконання.

 

31. ПРАВОВИЙ СТАТУС ПОСАДОВИХ ОСІБ КОРПОРАТИВНОГО ПІДПРИЄМСТВА.

В системі корпоративного управління корпоративного підприємства особливе місце належить посадовим особам.

ПОСАДОВІ ОСОБИ КОРПОРАТИВНОГО ПІДПРИЄМСТВА - ЦЕ ФІЗИЧНІ ОСОБИ, ОБРАНІ (ПРИЗНАЧЕНІ) ДО ОРГАНІВ ПІДПРИЄМСТВА, ЯКІ ВЧИНЯЮТЬ ДІЇ ПО ВИКОНАННЮ ФУНКЦІЙ ТАКИХ ОРГАНІВ У МЕЖАХ ЇХ КОМПЕТЕНЦІЇ.

На законодавчому рівні перелік суб’єктів, які мають статус посадових осіб визначено тільки для господарських товариств. Так, згідно із ч. 2 ст. 23 Закону про ГТ посадовими особами органів управління товариства визнаються голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії, а у товариствах, де створена наглядова рада товариства, - голова та члени ради наглядової ради товариства.

Крім того, в АТ згідно із п. 15 ч. 1 ст. 2 Закону про АТ до посадових осіб, крім вищеназваних, належать ревізор АТ, а також голова та члени іншого органу товариства, якщо утворення такого органу передбачено статутом товариства.

Конкретний перелік осіб, що здійснюють управлінські функції, наділені правом самостійного вирішення адміністративних питань, встановлюється самими корпоративними підприємствами в своїх корпоративних актах.

Посадові особи відповідають за заподіяну ними товариству шкоду відповідно до чинного законодавства У країни (ч. 4 ст. 2 З Закону про ГТ).

Посадові особи повинні зберігати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію і несуть за її розголошення відповідальність, передбачену чинним законодавством України та установчими документами товариства (ч. 5 ст. 23 Закону про ГТ).

 

32. ВИЩІ ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ КОРПОРАТИВНОГО ПІДПРИЄМСТВА.

Вищим органом управління корпоративного підприємства є загальні збори. В залежності від організаційно-правової форми корпоративного підприємства назва вищого органу може відрізнятися. Так, в АТ вищий орган має назву «загальні збори акціонерного товариства» (ст. 32 Закону про АТ) або «загальні збори акціонерів» (ст. 12 Закону про АТ), у ТОВ та ТДВ - «загальні збори учасників» (ст. 58 та ст. 65 Закону про ГТ), у кооперативі - «загальні збори членів кооперативу» або «збори уповноважених кооперативу» (ст. 15 Закону України «Про кооперацію»).

Компетенції загальних зборів як вищого органу управління корпоративного підприємства характеризується такими особливостями:

- по-перше, наявністю у даного органу певного набору прав щодо вирішення найважливіших питань діяльності корпоративного підприємства;

- по-друге, обумовленістю виникнення цих прав фіксацією їх у законі або в інших правових актах, включаючи установчий документ корпоративного підприємства - статут;

- по-третє, реалізація компетенції загальними зборами має на меті формування волі корпоративного підприємства.

Питання виключної компетенції вищого органу поділяються на дві групи:

1) передбачені законом;

2) передбачені статутом.