Кількість учасників як критерій визначення розміру статутного капіталу чинним законодавством не враховується.

Врахування державної належності засновників, встановлення для них підвищених вимог до мінімального статутного капіталу сприятиме залученню додаткових інвестицій, може бути одним із засобів протекціоністської політики держави щодо вітчизняних підприємців.

Економічна діяльність підприємств має неоднакове значення для інших учасників господарського обороту. Для мінімізації негативних наслідків, що можуть бути через неефективну господарську діяльність важливих, стратегічних з точки зору суспільних інтересів та інтересів держави підприємств, щодо них повинні встановлюватися підвищені вимоги, зокрема щодо статутного капіталу. Підвищені розміри мінімальних статутних капіталів встановлені, наприклад, для комерційних банків. Так, відповідно до ст. 31 Закону України «Про банки і банківську діяльність» мінімальний розмір статутного капіталу на момент державної реєстрації юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, не може бути меншим 120 мільйонів гривень.

Відповідно до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» торговець цінними паперами може провадити дилерську діяльність, якщо має сплачений грошовими коштами статутний капітал у розмірі не менш як 500 тисяч гривень, брокерську діяльність - не менш як 1 мільйон гривень, андеррай- тинг або діяльність з управління цінними паперами - не менш як 7 мільйонів гривень (ст. 17).

Відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» розмір статутного капіталу фондової біржі має становити не менш як 15 мільйонів гривень, а розмір власного капіталу фондової біржі, що здійснює кліринг та розрахунки, - не менш як 25 мільйонів гривень.

Мінімальний розмір статутного капіталу - це мінімальна сума, необхідна для створення підприємства. На думку деяких науковців, мінімальний статутний капітал повинен визначатися як баланс двох принципів: доступності створення підприємства (тому мінімальний капітал не повинен бути надто великим) і достатності для забезпечення початку господарської діяльності (тому мінімальний капітал не повинен бути замалим).

 

49. ВКЛАДИ ДО СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ КОРПОРАТИВНИХ ПІДПРИЄМСТВ.

Статутний капітал корпоративного підприємства формується за рахунок вкладів учасників. Відповідно до ст. 115 ЦК України, 13 Закону України «Про господарські товариства» вкладом до статутного капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Забороняється використовувати для формування статутного (складеного) капіталу товариства бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу, векселі, майно державних (комунальних) підприємств, яке відповідно до закону (рішення органу місцевого самоврядування) не підлягає приватизації, та майно, що перебуває в оперативному управлінні бюджетних установ, якщо інше не передбачено законом (ч. З ст. 86 ГК України, ст. 13 Закону України «Про господарські товариства»). Фінансовий стан засновників - юридичних осіб щодо їх спроможності здійснити відповідні внески до статутного капіталу господарського товариства у випадках, передбачених законом, має бути перевірений незалежним аудитором (аудиторською організацією) у встановленому порядку, а майновий стан засновників - громадян має бути підтверджений довідкою органу доходів і зборів про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію).

Майном корпоративного підприємства є сукупність речей, його майнових прав та майнових обов’язків. Воно формується за рахунок вкладів учасників та з інших джерел, зокрема, внаслідок здійснення підприємством господарської діяльності, укладення договорів тощо. Майно, внесене як вклад до статутного капіталу корпоративного підприємства, переходить у власність цього підприємства.

За загальним правилом, засновники та учасники корпоративного підприємства можуть робити свої вклади у формі майнових об’єктів (будинків, споруд, обладнання тощо), цінних паперів, майнових прав (у тому числі на користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, на об’єкти інтелектуальної власності), грошових коштів у національній та іноземній валюті. Отже, фактично будь-яке майно може бути предметом внеску до статутного капіталу корпоративного підприємства за двох умов: має грошову оцінку та може бути відчужене.

Спеціальні вимоги щодо формування статутного капіталу встановлено до страхових організацій, банків, інвестиційних інститутів, професійних учасників ринку цінних паперів тощо.

 

50. ФОРМУВАННЯ СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ КОРПОРАТИВНИХ ПІДПРИЄМСТВ.

Статутний капітал формується в кілька етапів. На першому етапі учасники визначаються з розміром статутного капіталу та розміром внеску кожного. Об’єктивний підхід передбачає формування статутного капіталу в розмірі, необхідному для досягнення певної мети.

Суб’єктивний підхід - це формування статутного капіталу в розмірі, що забезпечує наперед узгоджений розподіл часток між учасниками.

Для окремих корпоративних підприємств (наприклад, створених членами однієї сім’ї) статутний капітал відіграє суто формальне значення: учасників не цікавить розподіл голосів і не цікавить розмір статутного капіталу та внесків. Але все одно учасники зобов’язані визначити розмір статутного капіталу та сформувати його, щоб додержати вимог законодавства щодо створення корпоративних підприємств.

На другому етапі, коли визначилися з розміром і розподілом капіталу, учасники визначаються з предметом внеску та його оцінкою. Предмет внеску - це те майно, яке учасник передасть до статутного капіталу підприємства в обмін на корпоративні права. Предмет внеску визначається за згодою всіх учасників, адже всім їм однаково важливо, щоб це майно могло бути використане в майбутній діяльності підприємства. Майно, що є предметом внеску, має відповідати таким вимогам: бути власністю учасника, мати грошову оцінку, бути відчужуваним, належати до майна, яке може використовуватися для формування статутного капіталу створюваного корпоративного підприємства.

На третьому етапі учасники повинні домовитися про строки сплати (передачі) вкладів. Загальної вимоги щодо строку формування статутного капіталу закон не містить. Але якщо проаналізувати норми ГК і ЦК України, Законів України «Про господарські товариства», «Про акціонерні товариства» тощо, то можна дійти висновку, що законодавець орієнтує засновників на повну сплату внеску в межах одного року з дня створення підприємства.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про господарські товариства» статутний капітал ТОВ підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства.

Неналежне виконання обов’язку з формування статутного капіталу суперечить інтересам корпоративного підприємства, кредиторів, сумлінних учасників, тому є корпоративним правопорушенням і підставою для відповідальності.

Останнім важливим моментом для формування статутного капіталу корпоративного підприємства є оформлення внесення вкладів до статутного капіталу. Оформлення внесення вкладу має суттєве значення, оскільки засвідчує виконання відповідних обов’язків учасників, визначає момент виникнення права власності у корпоративного підприємства та тягне за собою наслідки, встановлені публічним законодавством.

Якщо в якості вкладу вносяться грошові кошти, то документом, що підтверджує внесення засновником свого вкладу до статутного капіталу, буде відповідна довідка банку.

Якщо ж вносяться речі, то постає питання про оформлення цього факту відповідною документацією, яка Законом

Відповідно до ст. 11 Закону про АТ документ, що засвідчує право власності засновника АТ на акції, видається йому після повної оплати вартості таких акцій протягом 10 робочих днів з дати отримання товариством свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій.

Свідоцтво про внесення вкладу - це документ довільної форми, в якому слід зазначити найменування товариства, прізвище, ім’я та по батькові чи найменування учасника, якому воно видане, суму вкладу, розмір частки в статутному капіталі, дату повної сплати.

 

51. ЗБІЛЬШЕННЯ СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ КОРПОРАТИВНИХ ПІДПРИЄМСТВ.

Статутний капітал корпоративного підприємства може бути змінений як у бік збільшення, так і в бік зменшення. Більш поширеною є операція зі збільшення статутного капіталу. Найпопулярнішими причинами збільшення статутного капіталу визнаються такі:

• збільшення обігових коштів підприємства;

• прийняття нових учасників;

• одержання контролю над підприємством через зміну структури капіталу;

• необхідність виконання спеціальних вимог до статутного капіталу та економічних нормативів;

• злиття та приєднання інших підприємств;

• оптимізація оподаткування (внески до статутного капіталу не оподатковуються).

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про господарські товариства» збільшення статутного капіталу може бути здійснено лише після внесення повністю всіма учасниками своїх вкладів, крім випадків, передбачених законом. Умова про повну сплату вкладів має бути виконана на день прийняття рішення про збільшення статутного капіталу.

Збільшуючи статутний капітал, учасникам також слід пам’ятати про законодавчі норми, які вимагають від товариства, щоб за результатами року вартість його чистих активів не була менша, ніж оголошений статутний капітал (ч. 4 ст. 144, ч. З ст. 155 ЦК України). Обов’язковою умовою збільшення статутного капіталу акціонерним товариством є відповідність розміру статутного капіталу після його збільшення законодавчим вимогам щодо його мінімального розміру, на дату реєстрації змін до статуту товариства.

Порядок збільшення статутного капіталу має три послідовні стадії:

1) прийняття рішення про збільшення статутного капіталу.

2) сплата додаткових вкладів.

3) державна реєстрація змін до установчих документів.

Строк державної реєстрації змін до установчих документів, пов’язаних зі зміною розміру статутного капіталу, не повинен перевищувати три робочі дні з дати надходження до органу державної реєстрації необхідних документів, а розмір реєстраційного збору становить тридцять відсотків реєстраційного збору, встановленого за проведення державної реєстрації юридичної особи.

Збільшення статутного капіталу може відбуватися у кілька способів:

а) прийняття нових учасників.

б) реінвестування прибутку.

в) додаткові внески всіх учасників.

г) додаткові внески окремих учасників.

 

52. ЗМЕНШЕННЯ СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ КОРПОРАТИВНИХ ПІДПРИЄМСТВ.

Зміна статутного капіталу може відбуватися й у бік зменшення, але не нижче від мінімального розміру, встановленого законом. Основними причинами зменшення статутного капіталу є такі:

• виконання вимог ч. 4 ст. 144, ч. Зет. 155 ЦК України у разі, якщо після закінчення другого чи кожного наступного фінансового року вартість чистих активів АТ, ТОВ чи ТДВ виявиться меншою від статутного капіталу;

• невнесення повністю учасниками ТОВ чи ТДВ своїх вкладів до статутного капіталу протягом першого року з дня державної реєстрації товариства (ч. 2 ст. 52 Закону України «Про господарські товариства»;

• погашення часток (акцій), належних товариству;

• одержання контролю над товариством у зв’язку зі збільшенням номінального розміру часток;

• виплата правонаступнику (спадкоємцеві) частки у майні товариства (ч. 2 ст. 55 Закону країни «Про господарські товариства»);

• вилучення з обігу і повернення учаснику частини майна або коштів.

В окремих випадках законодавець прямо вимагає від учасників провести зменшення статутного капіталу, наприклад, у разі смерті, виключення, реорганізації учасника ТОВ чи ТДВ.

Порядок зменшення статутного капіталу включає такі стадії:

1) прийняття рішення про зменшення статутного капіталу.

2) державна реєстрація змін до установчих документів.

3) повідомлення кредиторів.

4) врегулювання претензій кредиторів.

Серед правових наслідків зменшення статутного капіталу слід виділити такі:

• зміна номінальної вартості часток. Цей наслідок має місце, коли статутний капітал зменшується шляхом пропорційного чи непропорційного зменшення номінальної вартості вкладів усіх учасників та зменшення номінальної вартості вкладів окремих учасників;

• зміна відсоткового значення (розміру) частки. Це відбувається у разі непропорційного зменшення статутного капіталу;

• вилучення частини майна підприємства (зменшення активів підприємства). Цей наслідок може мати місце у разі, якщо вартість чистих активів товариства перевищує розмір зменшеного статутного капіталу.

 

53. ПІДСТАВИ ПРИПИНЕННЯ КОРПОРАТИВНИХ ПРАВОВІДНОСИН.

Корпоративні правовідносини існують безстроково і припиняються внаслідок настання обставин, передбачених чинним законодавством (юридичних фактів).