Утім, з принципу пропорційності нарахування дивідендів є певні винятки.

Зокрема, в акціонерних товариствах, у яких емітовано привілейовані акції, розмір дивідендів за привілейованими акціями всіх класів визначається у статуті акціонерного товариства. Отже, у таких товариствах вимога щодо однакового розміру дивідендів застосовується не до всіх акцій, емітованих АТ, а до всіх акцій АТ одного типу та класу, і можлива ситуація, коли дивіденди отримують лише акціонери - власники привілейованих акцій, чи то окремих класів привілейованих акцій, або коли власники різних типів та/або класів акцій отримують на одну акцію різні суми дивідендів.

Ще один виняток з принципу пропорційності нарахування дивідендів випливає з ч. 1 ст. 123 ЦК, яка встановлює, що прибуток та збитки повного товариства розподіляються між його учасниками пропорційно до їхніх часток у складеному капіталі, якщо інше не передбачено засновницьким договором або домовленістю учасників, отже - домовленість учасників чи засновницький договір повного (а згідно ст. 133 ЦК - і командитного) товариства може відступати від принципу пропорційності.

Періодичність сплати дивідендів визначається законодавством лише для АТ - відповідно до ст. 30 Закону про АТ дивіденди сплачуються за результатами року:

- за простими акціями у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів;

- за привілейованими акціями здійснюється у строк, що не перевищує шість місяців після закінчення звітного року.

У будь-якому разі дивіденди виплачуються одним з трьох способів:

- через касу корпоративного підприємства готівкою;

- у безготівковій формі шляхом переказу з рахунку корпо-ративного підприємства на рахунок відповідного учасника;

- шляхом прийняття нотаріусом на депозит суми дивідендів, нарахованих відповідному учаснику.

У виробничих кооперативах діє повністю відмінна від інших корпоративних підприємств система розподілу прибутків між його членами. При вступі до виробничого кооперативу особа сплачує окремо вступний внесок (який є однаковим для усіх членів) та пай (розмір якого у різних членів може відрізнятися). Відповідно, за результатами діяльності кооперативу за рік його член одержує, згідно ст. 26 Закону України «Про кооперацію» не єдиний платіж (дивіденд), пропорційний розміру його майнової участі у майні кооперативу, а:

— кооперативні виплати — тобто, частину доходу, що роз-поділяється за результатами фінансового року між членами кооперативу пропорційно їх участі в господарській діяльності кооперативу у порядку, визначеному рішенням вищого органу управління кооперативу, та

— виплати на паї — тобто, частину доходу кооперативу на пай члена та асоційованого члена кооперативу.

Також, на відміну від дивідендів, які сплачуються виключно у грошовій формі, виплати у кооперативах можуть здійснюватися як грошима, так і товарами, цінними паперами та в інших формах, передбачених статутом відповідного кооперативу.

Крім частини прибутку учасник корпоративного підприємства отримує, за певних умов, його майно, або, частіше - вартість його майна. Слід зазначити, що отримання майна підприємства, або його власності може відбуватися як при припиненні, а саме - ліквідації підприємства, так і в процесі його діяльності.

При припиненні корпоративного підприємства його учасник реалізує право на отримання його майна пропорційно розміру частки учасника у випадку його ліквідації, а саме після задоволення вимог кредиторів такого підприємства - у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування (ч. 12 ст. 111 ЦК, ч. 4 ст. 91, ч. 1 ст. 167 ГК).

Слід також зазначити, що деякі категорії учасників мають переважне право на отримання майна корпоративного підприємства у випадку його ліквідації, а саме:

1) акціонери - власники привілейованих акцій мають перевагу перед акціонерами — власниками простих акцій (ст. 89 Закону про АТ);

2) вкладники командитного товариства мають перевагу перед його повними учасниками (ч. 1 ст. 79 Закону України «Про господарські товариства»);

3) асоційовані члени виробничого кооперативу мають перевагу перед його членами (ч. 2 ст. 14 Закону України «Про кооперацію»).

 

26. ПРАВО НА ВИХІД ІЗ КОРПОРАТИВНОГО ПІДПРИЄМСТВА.

У наш час, однією з поширених підстав припинення корпоративних правовідносин є вихід учасника (члена) з корпоративного підприємства.

На практиці дуже часто вихід учасника (члена) ототожнюють із виключенням, проте це дві різні підстави припинення корпоративних правовідносин.

Виключення - це примусове припинення участі (членства) У корпоративному підприємстві, натомість вихід - це добровільне волевиявлення учасника (члена).

Вихід з корпоративного підприємства - безумовне волевиявлення учасника (члена), спрямоване на припинення корпоративних правовідносин між учасником (членом) і корпоративним підприємством.

Вихід учасника (члена) з корпоративного підприємства характеризується такими ознаками:

- вихід з корпоративного підприємства - це одностороння дія учасника (члена);

- право на вихід реалізується в порядку, передбаченому чинним законодавством, якщо інше не передбачене установчим документом корпоративного підприємства;

- право на вихід має імперативний характер і не може бути обмежене установчими документами, рішенням органів корпоративного підприємства, наявністю зобов’язань перед підприємством чи інших обставин;

- не залежить від згоди інших учасників (членів);

- реалізація права на вихід спрямована на припинення корпоративних відносин у корпоративному підприємстві.

 

27. ІНШІ КОРПОРАТИВНІ ПРАВА (НА ОДЕРЖАННЯ ЧАСТИНИ МАЙНА У РАЗІ ЛІКВІДАЦІЇ КОРПОРАТИВНОГО ПІДПРИЄМСТВА, ПЕРЕВАЖНЕ ПРАВО НА ПРИДБАННЯ ДОДАТКОВИХ КОРПОРАТИВНИХ ПРАВ, НА ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ).