Залежно від періодичності проведення, загальні збори бувають чергові (річні) й позачергові.

Чергові (річні) загальні збори характеризуються періодичністю скликання, регламентованістю строків проведення та сталим спектром питань, що включаються до порядку денного. Саме на річних загальних зборах здійснюється оцінка діяльності органів корпоративного підприємства та підбиваються підсумки функціонування підприємства за рік. Лише річні загальні збори визнаються черговими. Законодавцем визначається періодичність скликання таких зборів:

- в АТ та кооперативі - не рідше одного разу на рік (ч. 2 ст. 32 Закону про АТ, ч. 5 ст. 159 ЦКУ, ч. 4 ст. 15 Закону України «Про кооперацію»);

- в ТОВ та ТДВ - не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами.

 

33. ВИКОНАВЧІ ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ КОРПОРАТИВНИХ ПІДПРИЄМСТВ.

Виконавчий орган корпоративного підприємства є ключовою ланкою структури корпоративного управління, оскільки на нього покладається поточне керівництво діяльністю підприємства, що передбачає реалізацію господарських цілей, стратегії і політики підприємства. Саме через нього корпоративне підприємство реалізує господарську правосуб’єктність у сфері господарювання, набуває суб’єктивних господарських прав і створює господарські обов’язки.

Виконавчий орган корпоративного підприємства є одним із органів управління.

Як правило, при прийнятті рішення про створення корпоративного підприємства його засновники одночасно приймають рішення про створення виконавчого органу, його склад, компетенцію та порядок усунення виконавчого органу від виконання своїх обов’язків.

Натомість у вже існуючих корпоративних підприємствах створення виконавчого органу віднесено до компетенції вищого органу підприємства.

У корпоративному підприємстві виконавчий орган може бути колегіальним, тобто складатись з декількох осіб, або одноособовим - це такий виконавчий орган підприємства, який складається з однієї особи. При цьому у корпоративному підприємстві водночас може існувати тільки один виконавчий орган.

Назвою колегіального виконавчого органу в корпоративному підприємстві відповідно до установчих документів або закону може бути «правління», «дирекція» тощо. У свою чергу одноособовий виконавчий орган може створюватися з назвою «директор», «генеральний директор», а в кооперативі - «голова кооперативу».

Кількісний склад виконавчого органу, порядок призначення його членів визначаються статутом підприємства.

Порядок скликання та визначення кворуму в засіданні колегіального виконавчого органу корпоративного підприємства повинні передбачатися в установчих документах товариства.

Здійснюючи управлінську діяльність, виконавчий орган реалізує колективну волю учасників (членів) корпоративного підприємства, які є носіями корпоративних прав. Голова та інші члени виконавчого органу, здійснюючи управління корпоративним підприємством у межах правил, встановлених установчими документами, зобов’язані діяти виключно в інтересах підприємства та його учасників (членів), добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Виконавчий орган діє від імені корпоративного підприємства у межах, встановлених статутом і законом.

Членом виконавчого органу може бути будь-яка фізична особа, яка має повну цивільну дієздатність і не є членом наглядової ради чи ревізійної комісії корпоративного підприємства. При цьому членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками (членами) корпоративного підприємства.

 

34. НАГЛЯДОВА (СПОСТЕРЕЖНА) РАДА.

В залежності від організаційно-правової корпоративного підприємства цей орган може називатися:

- наглядова рада - в акціонерних товариствах (ст. 51 Закону про АТ);

- спостережна рада - у кооперативі (ч. З ст. 101, 105 ГКУ, ст. 17 Закону України «Про кооперацію»72);

- рада товариства (ч. 2 ст. 89 ГКУ).

НАГЛЯДОВА РАДА АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА Є ОРГАНОМ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ЗАХИСТ ПРАВ АКЦІОНЕРІВ ТОВАРИСТВА, І В МЕЖАХ КОМПЕТЕНЦІЇ, ВИЗНАЧЕНОЇ СТАТУТОМ ТА ЦИМ ЗАКОНОМ, КОНТРОЛЮЄ ТА РЕГУЛЮЄ ДІЯЛЬНІСТЬ ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ.

Порядок роботи, виплати винагороди та відповідальність членів наглядової ради визначаються:

- Законом про АТ;

- статутом АТ;

- положенням про наглядову раду АТ;

- цивільно-правовим чи трудовим договором (контрактом), що укладається з членом наглядової ради.