Корпоративні права можна класифікувати за цілою низкою ознак.

За ознакою загальності корпоративні права можна поділити на:

- загальні, тобто такі, що властиві корпоративним підприємствам усіх організаційно-правових форм;

- спеціальні - такі, що властиві окремим організаційно-правовим формам корпоративних підприємств.

За ознакою первинності можна виділити корпоративні права:

- базові (основні чи первинні);

- похідні (конкретизуючі, які розкривають зміст базових прав).

За ознакою джерела є корпоративні права:

- передбачені законодавством;

- передбачені локальними актами товариства, серед яких, у свою чергу, можна виділити:

• права, що їх містять установчі документи відповідних корпоративних підприємств;

• права, передбачені іншими локальними актами відповідних корпоративних підприємств (зокрема - положеннями).

За ознакою характеру прав на:

- майнові;

- організаційні;

За ознакою умовності на:

- безумовні;

- умовні.

Утім, найбільш важливою є, мабуть, класифікація корпоративних прав за ознакою правового змісту, відповідно до якої існують:

- група корпоративних прав з управління корпоративним підприємством;

- група корпоративних прав з отримання прибутку і майна корпоративного підприємства;

- група корпоративних прав з отримання інформації щодо діяльності корпоративного підприємства;

- група корпоративних прав з розпорядження акціями/ча- стками/паями.

Кажучи про класифікації і групи корпоративних прав, слід підкреслити таку важливу рису корпоративних прав, як їх неподільність: при відчуженні акції або частки корпоративні права відчужуються лише усі разом, тобто - неможливо, наприклад, продати право брати участь в управлінні справами ТОВ і залишити собі право на отримання дивідендів.

 

22. ПІДСТАВИ НАБУТТЯ КОРПОРАТИВНИХ ПРАВ.

Підстави набуття особою корпоративних прав можна поділити на первинну і похідні, причому:

- єдиною первинною підставою набуття корпоративних прав є формування особою одноосібно чи разом з іншими особами майнової бази відповідного корпоративного підприємства (статутного, складеного, пайового капіталу);

Серед похідних підстав набуття корпоративних прав можна виділити:

- придбання за договором акції, частки, паю в особи, яка вже здійснила формування такої бази;

- спадкування (правонаступництво щодо) частки у статутному капіталі або акцій;

- звернення стягнення на акції АТ.

 

23. ПРАВО НА УЧАСТЬ В УПРАВЛІННІ КОРПОРАТИВНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ.

Базове право у цій групі - це право брати участь в управлінні справами корпоративного підприємства (ст. 12 Закону України «Про кооперацію», ст. 116 ЦК, ч. 1 ст. 88 ГК, ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», ст. 25 Закону про АТ).

Утім, щодо певних категорій учасників (акціонерів, членів) закон передбачає обмеження цього права. Нижче ці обмеження викладені у порядку зростання обмежень і зменшення обсягу права, що обмежується:

1. На відміну від простих, привілейовані акції відповідно до ст. 26 Закону про АТ надають їх власникам право голосу не з усіх питань, що їх вирішують загальні збори, а лише з тих питань, які прямо передбачені законом і статутом товариства.

2. Асоційовані члени кооперативів мають право дорадчого, але не вирішального голосу (ст. 14 Закону України «Про кооперацію»), тобто - беруть участь в обговоренні питань, але не голосують, і, таким чином, лише опосередковано впливають на діяльність кооперативу.

3. Вкладники командитних товариств взагалі не мають права брати участі в управлінні діяльністю командитного товариства та заперечувати проти дій повних учасників щодо управління діяльністю товариства (ст. 136 ЦК).

 

24. ПРАВО НА ОДЕРЖАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ КОРПОРАТИВНОГО ПІДПРИЄМСТВА.

Значне коло відомостей про корпоративне підприємство має режим відкритої інформації, яка розкривається в обов’язковому порядку, зокрема - через внесення до Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, до інформаційних баз НКЦПФР (якщо підприємство є емітентом цінних паперів). Як наслідок ці відомості стають доступними для ознайомлення широкому колу зацікавлених осіб. Доступ третіх осіб до решти відомостей корпоративне підприємство може обмежити, встановивши щодо них режим конфіденційної інформації.

Загалом учасники задовольняють свій інтерес щодо отримання відомостей через запити до підприємства щодо надання інформації, через повідомлення підприємством відомостей, які воно повинно повідомити відповідно до закону або через ініціювання перевірок його діяльності.

Отримання інформації ініціюванням перевірки діяльності корпоративного підприємства здійснюється:

Ø у ТОВ і ТДВ через реалізацію права кожного учасника вимагати здійснення аудиторської перевірки річної фінансової звітності товариства із залученням професійного аудитора, не пов’язаного майновими інтересами з товариством чи його учасниками (ст. 146 ЦК), або перевірки діяльності виконавчого органу товариства ревізійною комісією (ст. 63 Закону України «Про господарські товариства»);

Ø в АТ - через реалізацію права акціонера, який володіє більше ніж 10% простих акцій, вимагати проведення спеціальної перевірки окремих аспектів діяльності АТ ревізійною комісією, внутрішнім аудитором АТ чи незалежним аудитором (ст. 76 Закону про АТ), а також - вимагати проведення перевірки усієї діяльності АТ незалежним аудитором не частіше 2-х разів на рік (ст. 75 Закону про АТ);

Ø у виробничому кооперативі — через реалізацію права не менш як 10% членів кооперативу вимагати прийняття рішення загальними зборами щодо проведення перевірки результатів фінансово-господарської діяльності кооперативу ревізійною комісією (ст. 18 Закону України «Про кооперацію»), при цьому таким правом наділений не член кооперативу, а лише певна сукупність членів.

Проведення перевірок діяльності повних та командитних товариств за ініціативою учасників регулюється виключно положеннями їх установчих документів, оскільки законодавство не містить з цього питання жодних норм.

 

25. ПРАВО НА ОТРИМАННЯ ЧАСТИНИ ПРИБУТКУ КОРПОРАТИВНОГО ПІДПРИЄМСТВА.

Загалом, учасник корпоративного підприємства може отримати прибуток від володіння корпоративними правами двома способами: через продаж належних йому корпоративних прав третім особам за ціною, що перевищує вартість його інвестиції у створення чи придбання таких корпоративних прав, або ж через отримання учасником частини прибутку / дивідендів (у виробничих кооперативах - кооперативних виплат та виплат на пай).

Відповідно до п. 14.1.49 ПК, у контексті корпоративних відносин дивіденд визначається як платіж, що здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав на користь власника таких корпоративних прав, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Отже, виплата дивідендів учасникам (акціонерам) здійснюється не безумовно, а за рішенням вищого органу відповідного корпоративного підприємства, який, у свою чергу, може прийняти рішення як про виплату усього обсягу прибутку у якості дивідендів, так і про збільшення за рахунок всієї цієї суми статутного (складеного) капіталу, або ж про спрямування частини прибутку на збільшення статутного (складеного) капіталу, а решти - на виплату дивідендів.

Отже, у разі прийняття рішення про нарахування і сплату дивідендів, вони, незалежно від суми:

1) нараховуються і сплачуються усім учасникам (акціонерам) без винятку;

2) нараховуються і сплачуються пропорційно розмірам часток (кількості акцій) учасників (акціонерів).