У зв’язку з цим, після надходження такої заяви скликаються позачергові загальні збори, до порядку денного яких

вноситься питання щодо розгляду заяви учасника (члена) про вихід й виплату належної йому вартості частини майна корпоративного підприємства та затвердження змін до установчих документів (якщо відомості про склад учасників (членів) підприємства містяться в установчому документі).

Однією з практичних проблем, пов’язаних з припиненням корпоративних правовідносин внаслідок виходу учасника (члена), є визначення часу, з якого учасник господарського товариства вважається таким, що вибув з товариства, оскільки законом цей момент не визначений.

Вищий господарський суд України у своїх рекомендаціях «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» від 28.12.2007 №04- 5/14 зазначає, що учасник вважається таким, що вийшов з товариства з моменту прийняття загальними зборами рішення про виключення учасника з товариства на підставі його заяви про вихід, а у випадку відсутності такого рішення - з дати закінчення строку, встановленого законом або статутом товариства для повідомлення про вихід з товариства. Обґрунтовується така позиція тим, що право учасника товариства на вихід з товариства не залежить від згоди товариства чи інших його учасників.

 

55. ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ ЧАСТКИ ТА РОЗРАХУНКИ З УЧАСНИКОМ.

Під розрахунками з учасниками (членами) розуміються виплати останнім вартості частини майна корпоративного підприємства, що відповідає частці таких учасників (членів) у капіталі (статутному, складеному тощо) підприємства, якщо інше не встановлене законом або установчим документом корпоративного підприємства.

Вартість частини майна корпоративного підприємства, виходячи з якої проводяться розрахунки при виході чи виключенні учасників (членів) не має усталеного розміру, а змінюється відповідно до зміни вартості майна самого корпоративного підприємства.

Під майном розуміють сукупність майнових прав і зобов’язань корпоративного підприємства (активи й пасиви), сукупність речей (індивідуально визначених й родових, грошові кошти, цінні папери тощо), сукупність власних речей та прав вимоги.

При розрахунках слід враховувати вартість усіх активів корпоративного підприємства - як оборотних, так і необоротних, включно з майном, яке перебуває в заставі.

Майно корпоративного підприємства обліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерел їх формування. Тому в основу розрахунку вартості частини майна корпоративного підприємства, належної до сплати учаснику (члену), який вийшов або був виключений з підприємства, за загальним правилом, повинна братись балансова вартість майна товариства.

Окрім грошової форми законодавцем передбачена можливість проведення розрахунків з учасником (членом) корпоративного підприємства і в іншій формі.

Майно, передане учасником (членом) корпоративному підприємству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

 

56. ВІДСТУПЛЕННЯ ЧАСТКИ.

Однією з найбільш поширених підстав припинення корпоративних правовідносин у господарських товариствах є відчуження учасником товариства належної йому частки у статутному (складеному) капіталі товариства.

Відчуження учасником належної йому частки може оформлятись:

- договором купівлі-продажу;

- договором міни;

- договором дарування;

- заявою про відступлення частки.

Учасник господарського товариства належну йому частку у статутному (складеному) капіталі може відчужити:

- іншим учасникам товариства;

- третім особам;

- самому господарському товариству.

Відчуження учасником своєї частки третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства (ч. 2 ст. 53 ЗУ про ГТ, ч. 2 ст. 147 ЦКУ).

Якщо учасники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом встановленого законом (установчими документами товариства, домовленістю учасників) строком, частка (її частина) учасника може бути відчужена третій особі.

 

57. ПРОДАЖ АКЦІЙ.

В АТ корпоративні права акціонера щодо товариства посвідчуються цінним папером - акцією. Відтак, припинення корпоративних відносин в АТ, зазвичай, є наслідком припинення права власності на акції. Допоки особа є власником хоча б однієї акції, вона зберігає правовий статус акціонера, а отже є учасником корпоративних правовідносин.

У зв’язку з цим найпоширенішою підставою припинення корпоративних відносин в АТ є відчуження акцій.