Організація, умови і порядок проведення атестації державного службовця

Одним із можливих шляхів просування по службі є про­ходження державним службовцем атестації.

Атестація у вузькому розумінні проводиться з метою пе­ревірки й оцінки професійних, ділових і особистих якостей службовця, встановлення його службово-посадової відпо­відності вимогам, що пред’являються по службі.

У широкому розумінні атестація вирішує наступні ос­новні завдання:

– забезпечує законність у системі функціонуван­ня державної служби;

– допомагає вияву потенційних можливос­тей державного службовця з метою підвищення його по службі;

– стимулює підвищення кваліфікації і професіоналізму держав­них службовців і т. д.

Під атестацією державних службовців слід розуміти діяльність, у процесі якої атестаційна комісія в межах установ­леної науково обґрунтованої процедури виявляє ступінь відповідності працівника посаді, яку він обіймає. Тобто комісія дає оцінку ділових, особистих і моральних якостей службовця, процесу і підсумків його службової діяльності. Результатами атестації є висновки і рекомендації атестаційної комісії щодо пок­ращання праці як працівника, якого атестують, так і апарату всього державного органу.

Таким чином, атестація виконує наступні функції: оцінки, контролю, покращання роботи з персона­лом, економічну, організаційну, комунікативну, інформування, стимулювання.

Згідно з пунктом 11 Положення про порядок проведен­ня атестації державних службовців органів виконавчої влади комісія може прийняти одне з таких рішень: відповідає посаді, що обіймає; відповідає посаді, що обіймає, за умови виконан­ня певних рекомендацій; не відповідає посаді, що обіймає.

Підставами просування по службі є також навчання і підвищення кваліфікації державних службовців.

Відставка і звільнення державного службовця

Державно-службові відносини можуть бути припинені за двома обставинами:

– у зв’язку із звільненням;

– у зв’язку з відставкою.

Такий вид припинення державної служби, як звільнення, можливий за ініціативи власне самого державного службовця. В цьому разі відносини регулюватимуться нормами трудового пра­ва. Проте звільнення державного службовця може бути здійснене за ініціативою керівника державного органу на підставі статті 30 Закону України “Про державну службу”.

Підставами для відставки є:

· принципова незгода з рішеннями державного органу чи посадової особи, а також етичні перешкоди для перебуван­ня на державній службі;

· примушування державного службовця до виконання рішення державного органу чи посадової особи, яке суперечить чинному законодавству, може заподіяти значної матеріаль­ної або моральної шкоди державі, підприємствам, установам, організаціям або об’єднанням громадян, громадянину;

· стан здоров’я, що перешкоджає виконанню службо­вих повноважень (за наявності медичного висновку).

Контрольні питання

1. Яка роль управлінських кадрів державної служби у зміцненні української державності та демократизації процесу управління?

2. Охарактеризуйте сутнісні риси державної кадрової політики в Україні.

3. Як відбувається процес заміщення державної посади за конкурсом?

4. Опишіть механізм просування державного службовця по службі.

5. Організація, умови і порядок проведення атестації державного службовця.

6. Умови і порядок припинення державної служби (звільнення, відставка).

ТЕМА 10. Управління персоналом у системі державної податкової служби України

Тема 10.1. Кадрова політика та механізм управління персоналом у податковій службі

Мета: ознайомитись з особливостями кадрового менеджменту в податковій службі; розглянути механізм управління персоналом.

План

Кадровий менеджмент у податковій службі.

Кадрова політика й основні принципи її формування в органах ДПС України.

Структура системи управління персоналом у податковій службі

Механізм управління персоналом.

Проблеми управління персоналом в органах ДПС України.

Система підбору і формування резерву кадрів.

Співбесіда як важливий елемент прийому працівника на роботу, характеристика її етапів.

Кадровий менеджмент у податковій службі

Кадрова політика й основні принципи її формування в органах ДПС України

Головна мета сучасної кадрової політики в органах ДПС України – забезпечити високий професіоналізм управлінського процесу і всі ділянки трудової діяльності кваліфікованими, активно діючими, добросовісними працівниками, здатними забезпечити відродження і сталий розвиток України.

Ця політика базується на загальних принципах та спирається на організаційно-структурне і матеріально-фінансове забезпечення. Виділяються такі організаційні принципи кадрової політики в податковій системі:

– підбір кадрів за діловими, професійними і моральними якостями на засадах комплексної та об’єктивної їх оцінки;

– рівність і відкритість вирішення всіх кадрових питань демократично і гласно, однак з можливістю призначення на окремі посади;

– послідовність керівництва;

– забезпечення законності;

– дотримання нормативних вимог у вирішенні кадрових питань.

Структура системи управління персоналом у податковій службі

Надійна податкова система передбачає наявність високоорганізованої, добре забезпеченої якісними кадрами і необхідною технікою податкової служби – сукупності державних органів, що організовують та контролюють надходження податків і податкових платежів.

Правові основи діяльності податкової служби в Україні закладені в Законі України “Про державну податкову службу в Україні” від 4 грудня 1990 року, № 509-ХІІ у редакції від 06 серпня 2011 року, № 3609-VІ зі змінами і доповненнями. Згідно із ст. 1 даного Закону до системи органів державної податкової служби належать:

- державна податкова служба України;

- Департамент розвитку та модернізації ДПС;

- Інформаційно-довідковий департамент ДПС;

- ДПА в Автономній Республіці Крим, областях, м. Київ та Севастополі;

- ДПІ в містах, в районах у містах;

- міжрайонні ДПІ;

- об’єднані ДПІ;

- ДПІ у районах;

- СДПІ;

До складу органів ДПС входять відповідні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями – податкова міліція.

Державну податкову службу України очолює Голова Державної податкової служби України, якого призначає на посаду та звільняє з посади Президент України за поданням Прем'єр-міністра України.

Заступники Голови Державної податкової служби України призначаються на посаду і звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Голови Державної податкової служби України. Кількість заступників Голови Державної податкової служби України визначається Кабінетом Міністрів України.

Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі очолюють голови, які призначаються на посаду і звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Голови Державної податкової служби України.

Державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції очолюють начальники, які призначаються на посаду і звільняються з посади Головою Державної податкової служби України за поданням голів відповідних державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Начальники управлінь податкової міліції призначаються Головою Державної податкової служби України.

У підпорядкуванні Голови ДПС – один перший заступник і два заступники.

Механізм управління персоналом

Проблеми управління персоналом в органах ДПС України

Великою проблемою кадрового менеджменту в податковій службі є висока плинність кадрів. Причинами такої ситуації є, по-перше, низький рівень заробітної плати. По-друге, важливим фактором високої плинності кадрів є те, що багато керівників не володіють сучасними методами управління персоналом, особливо в сфері підбору та відбору кадрів.