Вище керівництво більшості сучасних корпорацій все частіше визнає, що витрати на управління людськими ресурсами здатні окупитись підвищенням загальної ефективності і продуктивності роботи організації.
Для оцінки ефективності і продуктивності діяльності з управління персоналом можуть застосовуватись різні методи, а саме: використання інформаційних систем з управління людськими ресурсами, опитування думок, співставлення.
Вибір критеріальних показників доцільно зробити з таких економічних показників, як прибуток, дохід, собівартість, рівень рентабельності, витрати на 1 грн. продукції. Їх характеристика наведена в таблиці 8.1.
Показник
| Спосіб розрахунку
| Переваги
| Недоліки
|
|
|
|
|
1. Показники економічної ефективності кінцевих результатів
|
Балансовий прибуток, грн.
| Виручка від реалізації продукції за вирахуванням собівартості, яка відображається в бухгалтерському балансі
| Основний узагальнюючий показник, який відображає фінансові результати в грошовій формі
| Залежить від обсягу випуску продукції і рівня цін. Не можна застосувати для збиткових підприємств
|
Дохід, грн.
| Виручка від реалізації продукції за вирахуванням матеріальних затрат та амортизації
| Економічний показник додаткового продукту. Стимулює економію ресурсів
| Залежить від обсягу випуску продукції. Включає в себе фонд оплати праці – витратну статтю собівартості
|
Собівартість, грн.
| Частина вартості, яка включає затрати на спожиті засоби виробництва і на оплату праці
| Характеризує абсолютні розміри затрат на виробництво, зниження яких дає прибуток
| Не може служити порівняльним показником для різних підприємств
|
Рівень рентабельності, %
| Відношення прибутку до вартості основних виробничих фондів (ОВФ) або собівартості продукції
| Відносний показник кінцевого результату, зіставний для різних підприємств
| При різній структурі ОВФ підприємств співставлення утруднене
|
Затрати на 1 грн. продукції, коп./грн.
| Відношення собівартості до вартості товарної продукції
| Показує структуру собівартості, прибутків або збитків. Порівняльний для будь-яких підприємств
| Завищення цін на продукцію призводить до штучного зниження затрат і росту прибутку
|
Обсяг товарної продукції, грн.
| Вартість виробленої та реалізованої покупцю продукції за визначений період
| Характеризує продаж виробленої продукції на ринку, тобто факт обміну “товар-гроші”
| Залежить від попиту та пропозиції товару та монополізації ринку виробником
|
Якість продукції (процент браку або рекламації), %
| Розраховується як відношення якісної продукції до загального обсягу товарної продукції
| Показує питому вагу браку і рекламацій в обсязі товарної продукції за визначений період
| Характеризує якість продукції в період гарантійного терміну і тільки по пред’явленню рекламацій
|
Затрати на управління підприємством, коп./грн.
| Відношення сумарних затрат на утримання апарату управління до загальних затрат підприємства
| Дозволяє судити про долю затрат на управління, динаміку їх змін у часі
| Характеризує ефективність роботи тільки управлінського персоналу
|
Впровадження науково-технічного прогресу, грн.
| Розраховується як сумарний річний ефект від впровадження нової технології (виконання обсягів нових інвестицій)
| Характеризує стан впровадження нової техніки, технології та інвестицій, тобто майбутню стратегію
| Не відіграє ролі в роботі збиткових або нових підприємств
|
Фондовіддача основних виробничих фондів, грн.
| Відношення вартості товарної продукції до вартості основних виробничих фондів
| Дозволяє судити про ефективність використання виробничих фондів, виробленої продукції в розрахунку на одиницю фондів
| Залежить від вартості та інфляції, неповного завантаження, простою обладнання або завищеної вартості ОВФ
|
2. Показник якості, результативності та складності праці
|
Продуктивність праці (виробіток на одного працівника), грн./ люд.
| Відношення обсягу випущеної продукції до загальної чисельності робітників, зайнятих у виробництві
| Характеризує частину продукції в розрахунку на одного робітника і дозволяє судити про виробничий потенціал персоналу
| Допускає завищення затрат і чисельності робітників. Динаміка не зіставна в умовах інфляції
|
Співвідношення темпів росту продуктивності праці і заробітної плати, %
| Відношення приросту продуктивності праці до приросту середньої заробітної плати
| Дозволяє судити про позитивне або негативне співвідношення темпів росту (“проїдання”)
| Показує тільки динаміку, а не джерела тенденцій. Залежить від вартості робочої сили і ціни товару
|
Частота виробничого травматизму, %
| Відношення числа випадків виробничого травматизму до загальної чисельності персоналу
| Характеризує стан охорони праці та техніки безпеки
| Фіксує тільки явні випадки виробничого травматизму. Залежить від факторів виробництва та дотримання правил
|
Втрати робочого часу на 1 робітника, люд./год.
| Відношення сумарних втрат часу із-за хвороби, простоїв та неявок до загальної чисельності персоналу
| Показує резерви ефективності у використанні праці персоналу
| Не фіксує внутрішньозмінні втрати робочого часу. Залежить від соціального забезпечення та охорони здоров’я
|
Фонд оплати праці (заробітної плати), грн.
| Загальний фонд основної та додаткової заробітної плати, який включається до собівартості продукції
| Дозволяє контролювати розміри та питому вагу оплати праці в собівартості продукції. Є базою для оподаткування
| Залежить від величини підприємства, товарної продукції та зовнішніх факторів (податки, монопольність, чисельність)
|
Середня заробітна плата на 1 робітника, грн./ люд.
| Відношення загального фонду оплати праці до загальної чисельності персоналу
| Характеризує рівень оплати праці і динаміку її зміни за періодами часу
| Залежить від ціни продукції, інфляції та зовнішніх факторів (податки, монопольність та ін.)
|
Якість праці персоналу, бали або %
| Перший спосіб – відношення питомої ваги браку і рекламацій до загальної чисельності персоналу. Другий спосіб – експертна оцінка якості на засіданні правління за 5-бальною шкалою
| Застосовується у службах сервісу. Дозволяє ув’язати роботу персоналу з зовнішньою оцінкою якості споживачами та клієнтами
| Фіксується тільки менша частина браку із-за невиконання та порушень. Суб’єктивізм експертних оцінок членів правління
|
3. Показники соціальної ефективності
|
Плинність персоналу (робочих кадрів), %
| Відношення числа звільнених працівників до загальної чисельності персоналу
| Характеризує рівень стабільності трудового колективу і роботу з персоналом
| Не включає частину звільнених за поважними причинами працівників (армія, переїзд тощо) в показник плинності
|
Рівень трудової дисципліни, поруш./ люд. або бали
| Відношення числа випадків порушення трудової та виконавчої дисципліни до загальної чисельності персоналу. Другий варіант – експертна оцінка рівня дисципліни за 10-бальною шкалою
| Дозволяє судити про прогули, спізнення, невиконання доручень у структурних підрозділах. Другий варіант характеризується простотою розрахунку
| Складність вирахування із-за відсутності чіткої фіксації порушень в оперативній звітності. Другий варіант – суб’єктивізм оцінки
|
Співвідношення робітників та службовців, люд./ люд.
| Відношення чисельності виробничого персоналу (робітників) до чисельності управлінського персоналу (службовців)
| Характеризує число робітників, які припадають на 1 службовця. Дозволяє судити про кваліфікацію персоналу і співвідношення двух головних категорій персоналу
| Залежить від галузевої специфіки, рівня комплексної механізації виробництва та кадрової політики
|
Надійність роботи персоналу, долі або бали
| Перший спосіб – ймовірність безвідмовної роботи персоналу з мінімальним числом відхилень. Другий спосіб – експертна оцінка надійності правлінням підприємства за 10-бальною шкалою
| Дозволяє прогнозувати несприятливі періоди в роботі та збитки від відхилень. Простота розрахунку та можливість оцінки різних підрозділів
| Складність та великі затрати на розрахунок показників надійності. Суб’єктивність оцінок надійності та їх впливу на загальну ефективність
|
Рівномірність завантаження персоналу, долі або бали
| Перший спосіб – відношення питомої ваги втрат та перевантаження до загальної трудомісткості. Другий спосіб – експертна оцінка рівномірності на засіданні правління підприємством за 5-бальною шкалою
| Дозволяє судити про ступінь наближення до ідеального завантаження, рівного одиниці. Простота розрахунку дозволяє порівняти роботу різних підрозділів
| Вимагає створення нормативної бази та збору оперативної інформації про втрати та перевантаження. Суб’єктивізм експертних оцінок та їх впливу на загальну ефективність
|
Коефіцієнт трудової участі (КТУ) або внеску (КТВ), частка
| Розраховується шляхом складання з нормативною одиницею досягнень (знак +) або упущень (знак -) у роботі
| Є комплексним показником, за яким можна судити про результати та якість праці персоналу
| Немає прямого зв’язку з кінцевими результатами виробництва.Суб’єкти-візм оцінок визначається складом комісії (правління)
|
Соціально-психологічний клімат колективу, бали
| Встановлюється на основі конкретних соціологічних та психологічних досліджень за допомогою спеціалістів
| Дозволяє встановити лідерів, мотивацію, потреби, клімат та ефективність використання різних методів управління, розробити рекомендації щодо покращання клімату
| Додаткові затрати на проведення досліджень. Неможливість покращення клімата у випадку незацікавленості керівництва
|
| | | | |