Обчислення собівартості продукції тваринництва.

Витрати на утримання худоби і птиці (без витрат на незавер­шене виробництво на кінець року та вартості побічної продук­ції), становлять собівартість продукції тваринництва, причому: вартість тварин, що загинули внаслідок стихійного лиха, відно­ситься на фінансові результати підприємства; вартість тварин, що загинули з інших причин (без сум, віднесених на матері­ально відповідальних осіб), відображається в окремій статті в складі витрат на утримання відповідних видів і груп тварин.

Маса загиблого чи вимушено забитого молодняку тварин, птиці та дорослої худоби на відгодівлі не виключається з

Розділ 2

приросту живої маси, одержаного за звітний рік. Вартість гною, одержаного від групи тварин, визначається виходячи з нормативно-розрахункових витрат і витрат на його приби­рання та вартості підстилки. Собівартість 1 тонни гною виз­начається діленням загальної суми витрат на його фізичну масу. Кількість рідкого гною переводиться в звичайний гній, виходячи з вмісту сухих речовин.

Інша побічна продукція, така, як вовна-линька, пух, перо, міражні яйця, м'ясо півників яєчних курей, забитих в добо­вому віці, м'ясо забитих звірів, шкури загиблих тварин, оціню­ється за цінами можливої реалізації чи іншого використання, її вартість відноситься на зменшення витрат на утримання відповідних видів і груп худоби (птиці).

Визначення собівартості продукції вирощування та відгодівлі худоби і птиці. Продукцією вирощування та відго­дівлі худоби і птиці (великої рогатої худоби, свиней, овець, кролів, птиці) є приріст живої маси, одержаний в звітному пе­ріоді, та жива маса, а від тварин, які не зважуються (молодняк робочих тварин, звірів тощо), продукція не оприбутковується, а витрати спрямовуються на дооцінку поголів'я, виходячи із кількості кормо-днів та собівартості 1 кормо-дня.

Приріст живої маси молодняку тварин та тварин на відго­дівлі і птиці певного виду та групи визначається як різниця між живою масою поголів'я, яке було на кінець року та яке ви­було протягом року (включаючи загиблих), і живою масою приплоду та масою тварин і птиці, які надійшли в групу про­тягом року та які були на початок року.

Собівартість 1 ц приросту живої маси визначається ділен­ням загальної суми витрат на утримання відповідної групи худоби чи птиці (без вартості побічної продукції) на кількість центнерів приросту живої маси.

Собівартість живої маси молодняку тварин і тварин на відгодівлі та птиці всіх вікових груп визначається, виходячи з

Іванюта П.В., Левченко З.М.

витрат на їх вирощування і відгодівлю в поточному році (без вартості побічної продукції), вартості худоби і птиці, що були в групі на початок року та надійшли з основного стада чи інших груп, ферм і підприємств, та вартості приплоду (без вартості загиблих тварин).

Кількість живої маси становитиме масу тварин, що реалізовані, забиті, переведені в інші групи та залишені на кінець року.

Собівартість 1 ц живої маси худоби і птиці визначається діленням їх вартості на кількість центнерів живої маси (без маси тварин, що загинули).

На підставі розрахованої собівартості одного центнера живої маси обчислюється фактична собівартість худоби, яка реалізована, переведена в основне стадо, забита на м'ясо, а також та, що залишилася в господарюючому суб'єкті на кінець року. Вартість худоби, що загинула з різних причин, в кінці року не змінюється.

Визначення собівартості продукції скотарства. У мо­лочному скотарстві розраховується собівартість одного цент­нера молока і однієї голови приплоду. Собівартість однієї голови приплоду розраховується за вартістю 60 кормо-днів утримання корови. Собівартість одного кормо-дня розрахо­вується діленням всієї суми витрат на утримання основного стада корів на кількість кормо-днів.

Для визначення собівартості одного центнера молока необ­хідно загальну суму витрат на утримання корів (без вартості приплоду та побічної продукції) розділити на кількість центнерів одержаного молока.

Порядок калькулювання продукції молочного скотарства розглянемо на умовному числовому прикладі.

Оприбутковано продукції за звітний період:

— молока 5000 ц за плановою собівартістю 1 ц молока ЗО грн на суму 150000 грн;

Розділ 2

—приплоду телят 200 голів за плановою собівартістю 60 кормо-днів утримання корів на суму 40000 грн;

—побічної продукції 7000 грн.

Витрати на утримання основного стада склали 220000 грн. Кількість кормо-днів утримання корів 73000.

Для визначення фактичної собівартості продукції молоч­ного скотарства здійснимо розрахунки за такою послідовністю:

1. Собівартість 1 кормо-дня:

Собівартість продукції та живої маси великої рогатої худоби і тварин, вибракуваних з основного молочного стада в молочному скотарстві розрахуємо на такому умовному прикладі.

Приклад. На початок звітного періоду в господарстві ли­шилось 745 голів великої рогатої худоби, живою масою 745 ц і вартістю 189713 грн. За звітний період надійшло: 510 голів приплоду масою 112 кг, вартістю 71799 грн; куплено в інших господарствах — 50 голів, масою 50 ц та вартістю 10000 грн.

За звітний період вибуло: реалізовано 244 голови, масою 535 ц; забито на м'ясо — 50 голів, живою масою 50 ц; загинуло по вині господарства — 16 голів живою масою 8 ц.

Іванюта П.В., Левченко З.М.

Залишилось на кінець року 995 голів, живою масою 750 ц.

Витрати на вирощування і відгодівлю великої рогатої худоби за звітний період склали 338518 грн., з них віднесено на гній 1200 грн.

На підставі приведених даних визначимо приріст живої маси, який дорівнює масі тварин на кінець звітного періоду + маса тварин, що вибули — маса тваринна початок звітного періоду — маса тварин, що надійшли в дану вікову групу або (750 + 8 + 50 + 535) - (745 + 112 + 50) = 436.

Жива маса, яка підлягає калькуляції дорівнює живій масі тварин на кінець звітного періоду + маса тварин, що вибули з господарства, або 750 + 50 + 535 = 1335 ц. Отримані дані подаємо в розрахунку (табл. 2.12).

Таблиця 2.12 Розрахунок фактичної собівартості 1 ц живої маси молодняку ВРХ і тварин на відгодівлі

 

№ з/п	Показники	Кількість, голів	Жива маса, ц	Сума, грн
1.	Залишок на початок року
2.	Приплід
3.	Приріст живої маси	X
4.	Закуплено
5.	Разом надійшло Разом із залишком на початок року	560 1305	598 1343	419117 608830
6.	Реалізовано
7.	Забито на м'ясо
8.	Загинуло по вині госпо­дарства Залишок на кінець гхжу	16 995	8 750
9.	Разом вибуло із залиш­ком на кінець троку

Розділ 2

Фактична собівартість: 1 ц приросту живої маси:

Фактична собівартість 1 ц живої маси: 608830: 1335 = 456,05 гри.

Визначення собівартості продукції в м'ясному скотар­стві. У м'ясному скотарстві обчислюють собівартість однієї голови приплоду, 1 ц приросту живої маси телят до 8-місяч-ного віку і 1 ц живої маси; 1 ц приросту живої маси молодняку старше 8 місяців і дорослої худоби на відгодівлі; 1 ц живої ма­си по цій групі.

Попередньо із загальної суми витрат виключають вартість молока і вовни-линьки за середньореалізаційними цінами та вартість гною (методика викладена вище).

Одну голову приплоду оцінюють за живою масою теляти при народженні і фактичною собівартістю 1 ц живої маси від­лучених телят у 8-місячному віці. Приріст живої маси телят до 8-місячного віку визначають на підставі записів на кредиті аналітичного рахунка «Основне стадо великої рогатої худоби м'ясного напряму». Собівартість 1 ц приросту живої маси по даній групі тварин обчислюють діленням витрат, зарахованих на дебет цього аналітичного рахунка, за вирахуванням побіч­ної продукції і доходів від пункту штучного осіменіння, на приріст живої маси телят цієї групи з урахуванням живої маси приплоду.

Собівартість 1 ц живої маси телят до 8-місячного віку виз­начають з урахуванням маси молодняку даної групи, який за­лишився з минулого року: загальну вартість телят до 8-місяч­ного віку ділять на загальну масу тварин цієї групи. Загальна вартість молодняку у віці до 8 місяців складається з вартості телят на початок року, вартості придбаного молодняку і

Іванюта П.В., Левченко З.М.

витрат, віднесених на приріст живої маси телят до 8-місячного віку, та приплоду. Загальна маса тварин включає живу масу телят до 8-місячного віку на кінець року, молодняку, переве­деного в старшу групу, і проданих тварин (за вирахуванням маси загиблих). Собівартість 1 ц живої маси тварин обчис­люють діленням їх вартості на живу масу. За такою собівар­тістю визначають вартість телят, які вибули протягом року з цієї групи, і тих, що залишилися на кінець року.

Собівартість 1 ц приплоду живої маси і 1 ц живої маси молодняку старше 8 місяців і дорослої худоби на відгодівлі обчислюють так само, як і по молодняку великої рогатої худо­би молочного напряму.

Визначення собівартості продукції свинарства. Собі­вартість продукції свинарства включає витрати на утримання свиноматок з поросятами до відлучення, кнурів, поголів'я свиней на дорощуванні і відгодівлі. Ці витрати розподіляють між окремими видами продукції свинарства (голову ділового приплоду, приріст живої маси, гній). Собівартість приросту живої маси і однієї голови приплоду на момент відлучення визначають діленням загальної суми витрат за рік по утриман­ню основного стада (крім вартості побічної продукції) на кіль­кість приросту живої маси відлучених поросят, включаючи живу масу приплоду при народженні. Собівартість 1 ц при­росту живої маси відлучених поросят обчислюють діленням суми вартості поросят під свиноматками на початок року і витрат по основному стаду за поточний рік на живу масу відлучених поросят, у тім числі загиблих. Собівартість 1 Ц приросту живої маси всіх інших облікових груп свиней (на дорощуванні і відгодівлі) визначають діленням витрат по відповідній групі на кількість приросту.

У спеціалізованих господарствах собівартість продукції свинарства розраховують загалом по галузі і кожній техно­логічній групі, а в неспеціалізованих — тільки загалом по

Розділ 2

j Загалом по галузі собівартість валового приросту живої маси свиней, включаючи живу масу приплоду при народженні

тім числі загиблих), обчислюють за витратами по всіх об'єктах обліку.

Приклад. Затрати на утримання основного стада свиней за звітний рік склали 1956000 грн; вартість побічної продукції — 2000 грн. Оприбутковано 20625 голів приплоду живою масою 165 ц і 1299 ц приросту поросят до 2-х місячного віку. Відлучено від свиноматок і переведено в старші вікові групи 19609 голів масою 1299 ц. Залишок поросят під свиноматками на початок року склав 5000 голів живою масою 60 ц вартістю 78000 грн. Залишок поросят під свиноматками на кінець року склав 6016 голів, живою масою 225 ц.

Розрахунок.

Фактична собівартість 1 ц приросту живої маси поросят на момент відлучення становитиме:

Фактична собівартість відлучених поросят:

1333,33* 1299 = 1731996 грн.

Фактична собівартість поросят під матками на кінець
року: *

1333,33 * 225 = 300000 грн. втримані дані проставляємо в розрахунку (табл. 2.13).

Іванюта П.В., Левченко З.М.

Таблицу 2.13 Розрахунок фактичної собівартості живої маси поросят

 

 

 

№ з/п	Показники	Кількість, Жива Сума, голів маса, ц^ тис. грн
1. Залишок поросят під свиномат­ками на початок року	5000 60
2. ' Приплід			X
3. 4. 5.	Приріст	X
Разом надійшло
Разом надійшло із залишком на початок року
6.	Переведено до старшої групи
7.	Залишок поросят під свиномат­ками на кінець року
8.: Разом вибуло із залишком на кінець року

Визначення собівартості продукції вівчарства. Вит­рати на утримання дорослого поголів'я і молодняку овець, а також на їх стрижку розподіляються між видами основної продукції (вовною, приростом живої маси, приплодом). Мо­локо, а також шкури загиблих тварин вважаються побічною продукцією і оцінюються за реалізаційними цінами, а гній — за нормативно-розрахунковою вартістю.

На собівартість приплоду ягнят відноситься в романів-ському вівчарстві 12%, каракульському — 15, а в усіх інших напрямах — 10% загальної суми на утримання овець основного стада. В підприємствах, де не створюються отари маточного стада і вівці всіх груп утримуються разом, на приплід відно­ситься частина (у зазначеному розмірі) загальної суми витрат.

Витрати на утримання овець (без вартості побічної про­дукції та приплоду) розподіляються між вовною (1 центнер вовни прирівнюється до 5 одиниць) та приростом живої маси, один центнер якого береться за одиницю.

Розділ 2

Витрати на утримання стригального пункту, стрижку класування, пакування, маркування вовни відносяться прямо на собівартість вовни.

Вартість ягнят на момент відлучення від маток склада­ється з собівартості приплоду та витрат на приріст їх живої маси до відлучення.

Собівартість 1 ц живої маси інших груп молодняку і овець на відгодівлі визначається відповідно до методики визначення собівартості 1 ц живої маси по молодняку великої рогатої худоби.