Визначення собівартості продукції кролівництва.

Собівартість однієї голови приплоду кролів визначається в розмірі 50% планової собівартості однієї голови молодняку на момент його відлучення. При відлученні приплід дооцінюєть-ся (на 50% планової собівартості).

Собівартість однієї голови ділового приплоду визнача­ється діленням загальної суми витрат на утримання дорослих кролів основного стада та молодняку до відлучення (без вартості побічної продукції — гною, шкурок забитих звірів) на кількість голів ділового (відлученого) приплоду.

Для визначення собівартості ділового приплоду, якщо в підприємстві на кінець року залишається певна кількість невідлученого молодняку, його вартість (на рівні 50 відсотків

Розділ 2

нової собівартості голови при відлученні) виключається із загальної суми витрат.

Собівартість приросту маси та живої маси молодняку після відлучення визначається відповідно до методики визна­чення собівартості приросту маси та живої маси молодняку великої рогатої худоби.

Визначення собівартості продукції звірівництва. У зві­рівництві собівартість однієї голови приплоду визначається в розмірі 50% планової собівартості однієї голови молодняку на час відлучення. При відлученні приплід дооцінюється ще на 50%. Собівартість однієї голови молодняку на час відлучення визначається діленням витрат на утримання дорослих звірів з приплодом до відлучення (без вартості шкурок загиблих тва­рин та м'яса забитих звірів за реалізаційними цінами) на кіль­кість відлученого молодняку. Загальна сума витрат без вар­тості молодняку, що залишився під матками на кінець року, становитиме собівартість ділового приплоду.

Молодняк звірів після відлучення до оцінюється, вихо­дячи із середніх витрат на утримання однієї голови протягом дня та відповідної кількості кормо-днів.

Собівартість ділового виходу молодняку звірів приплоду минулих років (забитого на шкурки, переведеного в основне стадо, реалізованого та залишеного на кінець року) визна­чається на основі балансової вартості молодняку на початок року і витрат на його утримання, які розраховуються, вихо-ячи із витрат на утримання голови протягом дня та кількості кормо-днів.

визначення собівартості продукції рибництва. Собі-

^с Р^Т1СТЬ 1 Ц товарної риби, що вирощується в ставках та інших

Юимах, складається із витрат на зариблення водоймищ

очаючи вартість мальків), витрат на вирощування та

^ВУ оприбуткованої риби. В спеціалізованих підприємствах

9*

Іванюта П.В., Левченко З.М.

обчислюють собівартість 10 т/км вантажоперевезень та 1 машино-дня роботи спеціальних автомобілів і автомобілів на перевезенні людей; по гужовому транспорту — одного робочо­го дня за всіма видами робочої худоби, приплоду і одного кормо-дня; по електропостачанню — 10 кВт/год електроенер­гії, відпущеної споживачам; по теплопостачанню — 1 Гкал теп-лоенергії, доведеної до споживачів; по водопостачанню —їм³ води, яка подається через водопровідну мережу сільсько­господарського підприємства; по газопостачанню — 1 м³ газу, відпущеного споживачам; по холодильному обладнанню — одного центнеро-дня зберігання.

Визначення собівартості послуг вантажного авто­транспорту. Собівартість 10 т/км визначають діленням загальної суми витрат на утримання та експлуатацію вантаж­ного автотранспорту, в тім числі автоцистерн, бензовозів та інших спеціальних машин (за винятком пожежних, тягачів, кранів тощо), на обсяг перевезень у тонно-кілометрах. Витра­ти на перевезення людей і на роботи спеціальних автомобілів зараховують на відповідні об'єкти пропорційно до кількості виконаних машино-днів.

Перш ніж почати обчислення собівартості 10 т/км, необхідно визначити собівартість одного машино-дня роботи спеціальних автомобілів і автомобілів на перевезенні людей. При цьому із загальної кількості відпрацьованих автотран­спортом машино-днів виключають машино-зміни по самооб­слуговуванню. Суму витрат по автотранспорту ділять на кількість машино-днів, виконаних автотранспортом, у тім числі спеціальними автомобілями. Собівартість одного маши­но-дня множать на кількість машино-днів, виконаних спеці­альним автотранспортом та на перевезенні людей. Одержаний результат виключають з витрат. Суму витрат, що залишилася, ділять на кількість тонно-кілометрів, виконаних вантажним автотранспортом.

Розділ 2

Приклад. Витрати по автотранспорту становлять 431167,50 грн. Автотранспортом виконано 1437225 т/км, ідпрацьовано 11145 машино-днів, у тім числі спеціальними автомобілями — 1609, на перевезені працівників — 901, на обслуговуванні автотранспорту — 450 машино-днів. Планова собівартість машино-дня дорівнює 0,30 грн.

Із загальної кількості відпрацьованих машино-днів віднімають машино-дні по самообслуговуванню:

Із витрат виключаються витрати по спеціальних автомобілях та транспортуванню людей:

431167,50 - [40,3 х (901 + 1609)] = 330014,50 грн. Одержану суму ділять на кількість виконаних тонно-кілометрів:

330014,50: 1437225 = 0,23 грн.