Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Л. Автоматизація внутрішньогосподарського (управлінського) облікуСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Теоретичні основи автоматизованих систем управління (АСУ) були започатковані В.М.Глушковим [ЗО]. В умовах ринкової економіки автоматизація (комп'ютеризація) бухгалтерського обліку, оперативність, точність отриманої інформації стає важливим чинником успішного розвитку кожного господарюючого суб'єкта. При цьому змінюється сам підхід до обліку. Якщо раніше облік обмежувався лише реєстрацією фактів господарської діяльності, то в умовах комп'ютеризації змінюється його спрямованість, значно полегшується робота працівників бухгалтерської служби. Ефективність функціонування інформаційної системи, як і будь-якої виробничої системи, визначається її продуктивністю, тобто кількістю, оперативністю і якістю задоволення потреб споживачів в інформації, а також її економічністю — тобто обсягом витрат на збір, передачу, зберігання, обробку і розповсюдження інформації. При застосуванні комп'ютерних технологій інформація займає набагато менше місця, відпадає потреба повторного введення даних, їх перенесення з одних реєстрів в інші. При цьому зменшується ризик допущення помилок механічного характеру. Застосування комп'ютерних технологій значно збільшує швидкість передачі інформації. Сільськогосподарське виробництво великомасштабне, територіально розосеред- Розділ 5 жене, знаходиться під впливом природних факторів. М.Ф.Кропивко відмічає, що в основі сільськогосподарського виробництва лежить екотип, найважливішими і найменш рухомими елементами якого є земельні ресурси, в тому числі ґрунт, рельєф, гідрологія, а також агрокліматичні умови, що визначають продуктивність земельних ресурсів в залежності від місцезнаходження в різних природно-кліматичних зонах. Більш рухома і динамічна складова частина природних факторів ведення сільського господарства об'єднує біологічні елементи, якими, з одного боку, виступають корисні культури і тварини, а з іншого — їх антиподи: бур'яни, паразити, шкідники, мікроорганізми — збудники хвороб. Антропогенна складова агроекосистеми містить весь комплекс впливу людини на ґрунт, рослини і тварини і в сукупності складає технології вирощення сільськогосподарських рослин чи догляду за тваринами [49, с 59]. Дотримання найбільш ефективних енергозберігаючих технологій виробництва з урахуванням природних факторів і ринкової кон'юнктури можливе при добре налагодженій системі інформаційного забезпечення з використанням комп'ютерної техніки. Проте досягнутий рівень автоматизації облікових процесів не дозволяє в достатньому обсязі задовольнити ці потреби. Дослідження свідчать, що із 640 господарств лише близько 120 мають комп'ютерну техніку, а керівники і спеціалісти, в тому числі бухгалтери, практично не володіють сучасними інформаційними технологіями. Раціональна організація інформаційної системи господарюючого суб'єкта передбачає розмежування і регламентацію як інформаційних потоків, так і обов'язків керівників та спеціалістів в роботі з інформацією, раціоналізацію управлінських робіт і робочих місць, їх комп'ютеризацію. В сільськогосподарській галузі на сьогодні застосовується як централізована, так і децентралізована форма організації документообігу по функціональних службах, при якій організаційно-розпорядча інформація концентрується в диспетчерській службі, Іванюта П.В., Левченко З.М. бухгалтерії, економічному відділі, відділі кадрів, технологічних службах, виробничих підрозділах. Обов'язки по систематизації інформації покладені на головних спеціалістів та керівників підрозділів. Ведеться дискусія відносно ефективності ведення форм і систем облікового процесу. Розглянемо цю проблему детальніше. Загальновідомо, що основна організація облікової роботи полягає у складанні облікових реєстрів, їх виду, змісту, послідовності їх оформлення та порядку їх ведення. З розвитком бухгалтерської науки переглядались і змінювались підходи до форми обліку, критерії і основні чинники щодо утворення систем обліку. Безумовно, різноманітність у підходах і пошуках правильного і ґрунтовного визначення поняття форми обліку є процесом закономірним і діалектично об'єктивним. Проте для більш ґрунтовного визначення форми бухгалтерського обліку, враховуючи і орієнтуючись на сучасні засоби обробки облікової інформації (ПЕОМ), слід брати не окремі вищенаведені підходи, а повний їх комплекс в цілому. Це передбачає враховування таких чинників: ♦ вид і зміст первинної документації та облікових реєстрів; ♦ технологія обробки облікової інформації; ♦ технічні засоби (інструменти) обробки інформації; ♦ організаційні форми процесу обліку (централізована — на обчислювальному центрі, децентралізована — на автоматизованому робочому місці бухгалтера). Зауважимо, що в умовах функціонування автоматизованого робочого місця бухгалтера (АРМБ) на базі ПЕОМ, а точніше завдяки особливостям математичних і програмних засобів ПЕОМ, надається можливість «повторити» і залишати незмінними облікові реєстри як основні чинники форми обліку при переведенні ручної форми обліку (наприклад, жур-нально-ордерної) на автоматизовану систему. В даному ви- Розділ 5 падку такий основоположний і загальноприйнятий фактор визначення форми обліку, як види і зміст облікових реєстрів, не змінюється і стверджувати при цьому, що утворилася «нова» (тобто друга) форма обліку, недоцільно. Тож, виходячи з комплексного підходу до поняття форми обліку, правильніше буде розглядати не форми, а системи облікового процесу (табл. 5.1). Для підтвердження сутності самої системи обліку розглянемо і дамо порівняльну характеристику журнально-ордерної і машинно-орієнтованої форм обліку на ПЕОМ. Зміст таблиці переконливо свідчить, що при автоматизації бухгалтерського обліку, зокрема на базі ПЕОМ, створюється не форма, а автоматизована система обліку. В сільськогосподарській галузі система обробки облікової інформації може здійснюватись за допомогою комп'ютерної мережі, де концентрується збір, обробка, аналіз, збереження, передача інформації адміністратором комп'ютерних мереж на сервер з подальшою передачею її на робочі місця керівників і спеціалістів. У даному випадку важлива роль належить автоматизованому робочому місцю бухгалтера. Автоматизоване робоче місце (АРМ) — це робоче місце спеціаліста, яке поряд з іншими засобами праці обладнане персональним комп'ютером або абонентським пунктом, комплексом програм для виконання спеціалістом своїх обов'язків по збору, систематизації, обробці і аналізу інформації. Кількість АР Мів залежить від організаційної структури господарюючого суб'єкта, його розмірів, спеціалізації, технічних можливостей комп'ютерної техніки та їх наявності. Тому інтегрована система повинна мати блочний принцип побудови з можливістю створення конфігурації АРМів з поєднанням автоматизованих, механізованих і немеханізованих операцій по ооробці інформації для найбільш ефективної роботи системи. Обмін інформацією між АРМами може здійснюватися за допомогою паперових носіїв, дискет, засобами електронної пошти і локальної комп'ютерної мережі (рис. 5.1) [49]. Іванюта П.В., Левченко З.М. Таблиця 5.1 Фактори визначення форми і системи обліку
Рис. 5.1. Схема організації облікового процесу із застосуванням локальної комп'ютерної мережі На рис. 5.2 пропонується АРМ керівників виробничих підрозділів. Для впорядкування збору, систематизації, зберігання і використання інформації головний бухгалтер розробляє і затверджує графік документообігу, яким визначаються особи, відповідальні за збирання інформації, строки її одержання (оновлення), коло користувачів. Можна виділити основні принципи організації інформаційних систем в господарствах: ♦ інформаційні системи господарств повинні будуватися як відкриті системи і бути засобом для ефективної Іванюта П.В., Левченко З.М. Рис. 5.2. Орієнтовний перелік робіт, виконуваних на АРМах інтегрованої системи для керівників структурних підрозділів рослинництва і тваринництва Розділ 5 взаємодії як з внутрішньогосподарським, так і зовнішнім середовищем; ♦ головним центром інформаційних систем господарств є господарський облік; ♦ раціональна організація інформаційних систем повинна передбачати розмежування і регламентацію інформаційних потоків відповідно до документообігу; ♦ організація інформаційної системи передбачає створення автоматизованих робочих місць (АРМів), забезпечених засобами зв'язку, оргтехніки і комп'ютерної техніки; ♦ у великих господарствах основний напрям розвитку інформаційних систем — інтеграція АРМів і їх об'єднання можливе за умови створення локальної комп'ютерної мережі; ♦ у малих і фермерських господарствах зв'язок з навколишнім середовищем і одержання релевантно'! інформації для своїх потреб може здійснюватись за допомогою ПК та дорадчих служб. Автоматизована інформаційна система — це відкрита система, ядром якої є господарський облік [107, с 148]. При впровадженні автоматизованої системи обліку виникають проблеми, а саме — брак коштів і пов'язані з цим проблеми технічного і програмного організаційно-методологічного та кадрового забезпечення. Проведені дослідження дають підставу зробити висновок, що у багатьох господарствах відсутні програмні інформаційні системи, а існуючі не пристосовані до універсальних бухгалтерських програм. Зокрема, потребує комп'ютеризації найбільш складна ділянка обліку — облік процесу виробництва з метою викладення можливостей і проблем комп'ютеризації обліку виробничого процесу та за допомогою найбільш розповсюдженої універсальної бухгалтерської програми «1С: Підприємство» (конфігурація: сільське господарство), яка дозволяє вести облік в розрізі підрозділів. Іванюта П.В., Левченко З.М. У деяких господарствах комп'ютерний облік ведеться за допомогою операційної системи MS DOS, розробленої спе-ціалістом-програмістом, яка пристосована до конкретного господарства і має високу ефективність в плані збору, обробки, зберігання і надання інформації за короткий час. Дана програма дозволяє оперативно вести внутрішньогосподарський (управлінський), статистичний, податковий і фінансовий облік. Основна функція внутрішньогосподарського (управлінського) обліку полягає в наданні інформації при визначенні показників для аналізу, аудиту та поєднання їх з бюджетуван-ням. Нами запропонована комп'ютерна технологія аналітичних досліджень за допомогою ПК в операційній системі Microsoft Excel при аналізі майна, капіталу, фінансової стійкості, оцінки ліквідності, кредитоспроможності та рейтингової оцінки фінансового стану кожного господарства. Для визначення рейтингової оцінки пропонується програма комплексної (рейтингової) оцінки фінансового стану господарюючого суб'єкта [101]. Основним завданням аналізу є оцінка результатів фінансово-господарської діяльності за попередній та поточний роки, виявлення факторів, які позитивно чи негативно вплинули на використання прибутку, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, визначення фінансових результатів та рентабельності, прийняття рішення про визнання структури балансу задовільною чи незадовільною, а господарство — платоспроможним чи неплатоспроможним. Фінансовий стан господарюючого суб'єкта — ступінь забезпеченості його необхідними фінансовими ресурсами для здійснення ефективної господарської діяльності, забезпечення стійкої платоспроможності. Комплексна (рейтингова) оцінка фінансового стану даного господарюючого суб'єкта проводиться банківськими установами для визначення доцільності надання кредиту та зниження ризику кредитних операцій шляхом перевірки фінансового Розділ 5 стану на його кредитоспроможність та виконання цим суб'єк-том-позичальником своїх зобов'язань для прийняття керівництвом управлінських рішень. Для визначення рейтингової оцінки за допомогою операційної системи Microsoft Excel на ПК використовується дані фінансової звітності, проводиться розрахунок системи фінансових показників, які за економічним змістом поділяються на 5 груп: показники ліквідності, показники ділової активності (оборотності), показники фінансової незалежності, показники рентабельності, інші показники. Таблиця «Комплексна (рейтингова) оцінка фінансового стану» створюється не за допомогою спеціальних матриць, які диференційовані по секторах економіки, фінансових показників на основі значень. Рейтинг кожного фінансового показника може приймати значення від 0 (найнижчий рейтинг) до 10 (найвищий рейтинг), а для галузей сільського господарства визначаються за допомогою наступної матриці (табл. 5.2). При визначенні рейтингів фінансових показників можуть мати місце специфічні випадки: ♦ якщо значення фінансового показника співпадає з межею інтервалу, то при визначенні рейтингу показника береться інтервал з вищим рейтингом; ♦ якщо і чисельник, і знаменник показників 1 і 2 (табл. 5.2) дорівнюють нулю, то приймається рейтинг 0; ♦ якщо чисельник показників 1 і 2 (табл. 5.2) більше нуля, а знаменник дорівнює нулю, то приймається рейтинг 10; ♦ якщо знаменник показників 3—11 (табл. 5.2) дорівнює нулю, то приймається рейтинг 0; ♦ якщо знаменник показників 12 і 13 (табл. 5.2) дорівнює нулю, то приймається рейтинг 10; ♦ якщо при розрахунку чисельника показника 7 (табл. 5.2) маємо від'ємну суму, його значення дорівнює нулю (рейтинг 0). Іванюта П.В., Левченко З.М. Таблиця 5.2 Матриця визначення рейтингів фінансових показників Розділ 5 Продовження табл. 5.2
Розрахунок величини інтегрованого показника фінансового стану (ШФС) обчислюється за формулою: ЩФС = £&х(И:Ї00), ;=і де: Rj — рейтинг г'-го фінансового показника; Vj — питома вага г-го фінансового показника в інтегрованому показнику, %. Інтегрований показник фінансового стану підприємства може приймати значення від 0 до 10. Аналіз динаміки його величини дозволить сформулювати висновок про позитивні (чи негативні) зміни у фінансовому стані. Іванюта П.В., Левченко З.М. Визначення підсумкового рейтингу фінансового стану господарюючого суб'єкта на основі величини інтегрованого показника фінансового стану господарюючого суб'єкту представлено у табл. 5.З. Таблиця 53 Шкала визначення рейтингу фінансового стану господарюючого суб'єкта Враховуючи особливості сільськогосподарських галузей за умов розташування відокремлених їх підрозділів на досить великій відстані від основного офісу та бухгалтерії впровадити інформаційні системи дуже складно. В цьому випадку доцільне використання комп'ютерної техніки і застосування корпоративних мереж [ 105J. Це дасть змогу керівникам виробничих підрозділів вносити відповідні дані відразу після здійснення операцій. А працівникам бухгалтерії і головному бухгалтеру в лічені секунди мати інформацію щодо витрачання матеріалів, ходу процесу виробництва. Важливо відмітити, що на багатьох господарствах можливе застосування такого підходу, при якому головний бухгалтер виступав би головним менеджером. Адже при автоматизованій системі обліку, з використанням внутрішньої мережі, у головного бухгалтера є повний доступ до інформації про всі виробничі і господарські процеси, що відбуваються в господарстві. Крім того, головному бухгалтеру як фахівцю з бухгалтерського обліку набагато легше орієнтуватися в отриманій інформації і, отже, вірно обробляти її й інтерпретувати для прийняття оптимальних управлінських рішень. Розділ 5 Отже впровадження автоматизованих інформаційних систем сприяє підвищенню ефективності ведення внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, підвищенню продуктивності праці керівників і спеціалістів, забезпеченню оперативності в прийнятті управлінських рішень. Автором пропонується впровадження у кожен виробничий підрозділ для автоматизації внутрішньогосподарських розрахунків та спрощення і прискорення зв'язку керівництва з менеджерами (керівниками підрозділів) під час виробничої діяльності комп'ютерних мереж, які складаються з комп'ютерів, засобів зв'язку (наприклад, мідних або оптоволоконних кабелів), та інших пристроїв, таких як концентратори різних типів і маршрутизатори, що створюють мережеву інфраструктуру. Деякі пристрої, наприклад мережеві адаптери, слугують для підключення комп'ютера до мережі. Концентратори і маршрутизатори дозволяють управляти мережевим трафіком. Для передачі інформації від одного комп'ютера до іншого можуть використовуватися різні технології, включаючи мережеві кабелі (мідні або оптоволоконні), радіохвилі й ін. На практиці використовують два різновиди мереж: ♦ локальна мережа (LAN), що являє собою набір комп'ютерів та інших периферійних пристроїв, об'єднаних в межах одного приміщення; ♦ глобальна мережа (WAN) вміщує в собі декілька географічно розподілених локальних мереж, які пов'язані за допомогою різних WAN-технологій. Мережі також можуть використовуватися для внутрішньогосподарських розрахунків між підрозділами в даному господарстві, його головного штабу з підрозділами, а також здійснювати розрахунки з іншими господарюючими суб'єктами. Усі мережі, великі та малі, зазвичай створюються таким чином, щоб управлінський персонал зміг спільно використати мережеві ресурси і через них спілкуватися між собою на певній відстані. Переваги застосування мереж полягають в наступному: 15* Іванюта П.В., Левченко З.М. ♦ мережа дозволяє спільно використати файли даних. Це відноситься як до файлів, що зберігаються на комп'ютері конкретного користувача мережі, так і до файлів, які можуть бути розміщені на спеціальному файловому сервері — централізованому сховищі файлів, що необхідні для користувачів мережі; ♦ користувачі можуть спільно звертатися до таких пристроїв, як принтери, приводи CD-ROM і жорсткі диски, або отримувати доступ до високошвидкісних принтерів або інших пристроїв, які встановлені на сервері; ♦ спільне використання програмного забезпечення (електронні таблиці і текстові процесори можуть запускатися в мережі). Більшість файлів, які входять в склад додатків, будуть зберігатися на спеціальному сервері додатків. Це полегшує встановлення і відновлення програмного забезпечення, так як вони виконуються тільки на сервері; ♦ мережа дозволяє використовувати такі засоби спілку Існує безліч операційних систем (таких як Windows і MS DOS), що призначені для однорангових мереж, частіше всього мережа складається з клієнтів і серверів. Клієнт — це комп'ютер, що дозволяє користувачу входити в мережу і звертатися до мережевих ресурсів. Клієнтським комп'ютером керує клієнтська операційна система (наприклад, Windows XP Professional). Призначення клієнта полягає в тому, щоб надати користувачу доступ до мережі. Клієнтському комп'ютеру не потрібні потужні обчислювальні можливості і такий самий обсяг постійної і оперативної пам'яті, як у сервера, оскільки клієнту не доводиться обслуговувати мережеві ресурси (хоча зниження цін на персональні комп'ютери і розвиток технології призвели до того, що можна купити клієнтський комп'ютер такої ж потужності, як кілька років тому вимагалось серверам). Розділ 5 Так як і клієнти, і сервери володіють визначеною обчислювальною потужністю, робоче навантаження в комп'ютерній мережі можна розподілити між клієнтом і сервером. У цьому заключається основна відмінність від централізованих комп'ютерних мереж, де всі обчислювальні можливості зосереджені в центральному комп'ютері, а користувачі підключалися до нього через термінали вводу/виводу. Сервер зазвичай являє з собою більш потужний комп'ютер, який працює під керівництвом мережевої, або серверної операційної системи (network operating system NOS), наприклад Microsoft Windows Server 2003 або Novell Net Ware. Сервер забезпечує централізоване адміністрування мережі і обслуговує мережеві ресурси, такі як принтери і файли. Від системного адміністрування залежить, хто з користувачів може або не може ввійти в мережу і яким ресурсам йому буде наданий доступ. Для ведення внутрішньогосподарських розрахунків та чекової форми контролю в автоматизованому режимі користувачі становлять більшість учасників у комп'ютерній мережі. Користувачами являються головний економіст і менеджери (керівники підрозділів). У комп'ютерній мережі вони отримують доступ до мережевих ресурсів. Для входу в мережу користувачу потрібно ввести реєстраційні ім'я та пароль. Головний економіст може виконувати функції системного адміністратора комп'ютерної мережі. Він контролює роботу мережевих серверів. Більшість мережевих операційних систем дозволяють системному адміністратору слідкувати за функціонуванням мережі, в тому числі за допуском в мережу користувачів. В обов'язки системного адміністратора також входить планування дій в аварійних ситуаціях і захист мережевих ресурсів від вірусів і зовнішніх атак. До керівника через мережу з виробничих підрозділів може надійти інформація про функціонально-технологічну структу-ризацію витрат, тобто витрат, структурованих за безпосередніми Іванюта П.В., Левченко З.М. об'єктами їх прикладання, в ролі яких виступають параметри виробничої програми: посівна площа, збирання основної продукції, кількість насіння, добрив, робочого розчину засобів захисту рослин, кількість працівників. Відповідно до цього виробничі витрати класифікуються на незмінні, умовно постійні (на 1 га), продуктивні (на 1 т основної продукції) та сервісні (на одиницю технологічних матеріалів, на 1 працівника), на внесення добрив, нарахування зносу майна під час виробничої діяльності, що дозволяє значно спростити і зробити більш достовірним розрахунок межі беззбитковості. Автоматизація обліку з використанням комп'ютерних мереж не лише дозволяє, а й поліпшує збирання керівником з виробничих підрозділів інформації для складання виробничих бюджетів на кожен виробничий підрозділ, де вказуються на основі даних технологічних карт плата за користування кредитами — для проведення польових робіт; вартість матеріальних ресурсів — з обсягами їх постачання за видами і періодами та очікувані ринкові ціни на момент їх придбання; види польових робіт — згідно з спланованим обсягом вирощення культури, складу машин; оплата праці — залежно від складу та кількості виконавців, норми виробітку, кількості нормозмін, норми витрачання та вартості електроенергії, пального та інших робіт і послуг. Для передачі даних також використовується мережева карта, що складається з трансивера (прийомопередавача), що забезпечує паралельний потік даних з одного комп'ютера в інший залежно від відстані їх розташування і навпаки. Тобто, мережева карта призначена для з'єднання комп'ютера (клієнта або сервера) з мережевими засобами зв'язку і здійснює передачу даних з комп'ютера кожного керівника підрозділу до керівника даного господарюючого суб'єкта або головного економіста. Для встановлення комп'ютерної мережі з 11 комп'ютерів необхідні витрати складуть блиько 200 тис. грн. Конфігурація для галузей сільського господарства України, що являється додатком до стандартної конфігурації «Бух- Розділ 5 галтерський облік для України 7.70.252», дозволяє ввести облік витрат в розрізі декількох підрозділів. Всі підрозділи перераховуються в однойменному довіднику, який відкривається меню «Довідники» підпунктом «Підрозділи» (рис. 5.3). Рис. 5.J. Облік виробничих витрат по підрозділах з застосуванням комп'ютерних технологій Для окремого обліку витрат в розрізі виробничих підрозділів, на рахунку 23 (крім 23.1) «Виробництво» в конфігурації ведеться аналітичний облік по субконто «Підрозділи». У більшості випадків підрозділ вказується безпосередньо в формах тих документів, які формують проводки по доходах або витратах. Відповідно в кінці місяця фінансові результати будуть отримані в розрізі кожного підрозділу. В деяких випадках підрозділ жорстко визначається для елементів довідників. Наприклад, для кожного працівника (в довіднику «Працівники») повинно бути вказано підрозділ, на який будуть відноситися витрати по нарахованій працівнику заробітній платі. Кожен підрозділ в довіднику «Підрозділи» характеризується унікальним кодом і найменуванням. Якщо не потрібно вести облік в розрізі декількох підрозділів, то треба залишити в цьому довіднику тільки один елемент, наприклад, «Основний підрозділ». Іванюта П.В., Левченко З.М. Довідник «Працівники» призначений для зберігання інформації про працівників, які працюють в даному господарстві, і відкривається меню «Довідники» пунктом «Працівники». Він використовується як при виписці первинних документів, так і для ведення аналітичного обліку по бухгалтерських рахунках: 37.2 «Розрахунки з підзвітними особами», 37.7.3 «Розрахунки з працівниками і службовцями по інших операціях» і 66 «Розрахунки по оплаті праці». Довідник «Працівники» реалізований трьохрівневим, працівників в цьому довіднику можна об'єднати в довільні групи і підгрупи. Реквізити діалогової форми перегляду і редагування свідчень про конкретного працівника згруповані на декількох закладках. В нижній частині форми перегляду списку довідника «Працівники», а також на всіх закладках діалогової форми елементу розташована кнопка «Історія», що дозволяє проглянути історію змін значення періодичних реквізитів для кожного елементу довідника (рис. 5.4). Рис. 5.4. Облік оплати праці працівників з застосуванням комп'ютерних технологій. Такими є реквізити: «Тип працівника» — приймає значення «1» — якщо працівник основний, «0» — якщо сумісник, «Кількість дітей», «Кількість пільг», «Посада», «Оклад», «Рахунок затрат», «Вид затрат», «Вид діяльності». Розділ 5 На закладці «Загальні» містяться основні свідчення про працівника — його табельний номер (він є кодом), прізвище, ім'я, по батькові, стать, посада. В реквізиті «Підприємство» слід вказати назву господарства, на якому працює працівник, цей реквізит доступний до того моменту, поки елемент довідника не записаний. Вибране господарство впливає на код елементу довідника, до нього добавляється префікс, який задається в довіднику «Підприємство». На закладці «Дані по заробітній платі» вводяться дані, що необхідні для нарахування працівнику заробітної плати і утримання прибуткового податку: сума місячного окладу (або почасового тарифу), розмір авансу, кількість дітей і кількість пільг по прибутковому податку, а також рахунок і стаття витрат, по яких буде списуватися сума нарахованої працівнику заробітної плати. Якщо в конфігурації вибрана методика обліку витрат з використанням рахунків класу 8 і 9 або з використанням тільки рахунків класу 8, то суми різних нарахувань по працівнику будуть відображені по дебету відповідних субрахунків рахунка 81. А саме, сума нарахованого окладу — по дебету рахунка 811, сума відпускних — по дебету рахунка 814, сума матеріальної допомоги і суми по лікарняних листках, що виплачуються за рахунок власних засобів, — по дебету рахунка 816. Якщо суми таких нарахувань повинні бути відображені по іншому витратному рахунку, то його слід вказати в реквізиті «Рахунок витрат». У цьому випадку саме цей рахунок буде дебетуючим рахунком в проводках по нарахуванню працівнику зарплати, відпускних, матеріальної допомоги і лікарняних за рахунок засобів господарства. Аналогічно, що при вибраній методиці обліку витрат з використанням тільки рахунків класу 9, при незаповненому реквізиті «Рахунок витрат», всі вище перелічені нарахування по працівнику будуть віднесені в дебет рахунка 91. Якщо ці суми таких нарахувань по працівнику необхідно відносити на інший витратний рахунок, що відрізняється від Іванюта П.В., Левченко З.М. рахунка 91, його слід вказати в реквізиті «Рахунок витрат». Таким чином, заповняти реквізит «Рахунок витрат» необхідно тільки в тому випадку, якщо затратний рахунок у вказаних проводках повинен відрізнятися від використаних. В іншому випадку цей реквізит слід залишати незаповненим. Аналітику затратного рахунка/або рахунків (в реквізитах «Вид витрат» і «Вид діяльності»), навпаки, слід вказати обов'язково. Паспортні дані працівника: серія, номер, ким и коли виданий, а також адреса місця реєстрації (або фактичного проживання) працівника, контактний телефон вносяться на закладці «Паспортні дані». У реквізиті закладки «Податкові дані» вводяться індивідуальний податковий номер працівника, назва і адреса податкової інспекції по його місцю проживання. В реквізитах «Процент аліментів» і «Отримувач аліментів» необхідно вказати процент для відрахувань по виконавчих листах, і безпосередньо працівника, якому необхідно перерахувати утримані аліменти. В довідник добавлені періодичні реквізити: «Пенсіонер», «Інвалід» і «Договірник», а також не періодичний реквізит «Сума майнового паю». Заповнення цих полів впливає на розрахунок заробітної плати. Якщо встановити значення реквізиту «Пенсіонер» = 1, то в документі «Нарахування ЗП» з працівника не будуть утримуватися відрахування в фонд страхування від безробіття. Якщо реквізит «Інвалід» = 1, то документ «Нарахування в фонди» буде нараховувати на заробітну плату цього працівника податок по ставці для інвалідів. Якщо встановити реквізит «Договірник» = 1, то в документі «Нарахування ЗП» з працівника будуть утримуватися відрахування в пенсійний фонд і прибутковий податок з громадян. В реквізиті «Сума майнового паю» необхідно встановити загальну суму майнового паю, яким володіє даний працівник. Застосовуючи комп'ютерну технологію, можна ефективно вести звіт по полях, який призначений для аналізу тракторних робіт по полях і культурах, що на них вирощені. Для форму- Розділ 5 вання звіту потрібно вибрати пункт «По полях» меню «Звіти» підменю «Рослинництво». Для настроювання параметрів звіту необхідно вказати період, за який повинен бути сформований звіт; також можна вибрати з довідника «Поля» конкретне поле і культуру з довідника «ТМЦ». Для того, щоб вибрати одну культуру, необхідно включити ознаку «Культура». В друковану форму виводиться перелік виконаних робіт і їх обсяг у гектарах за вибраний період. Звіт по трудозатратах містить інформацію про кількість відпрацьованих працівниками днів за вказаний період часу, інформацію про кількість чоловіків і жінок, які працюють в даному господарстві, і загальний аналіз оплати праці за окремий період. Для формування звіту потрібно вибрати пункт «Відпрацьовано днів» меню «Звіти» підменю «Зарплата». Для формування документа необхідно задати потрібний період, і всі необхідні дані будуть представлені у вигляді таблиць. Звіт про витрати праці включає в себе дані по рахунках і підрозділах, а також по сумах, що розподілені між цими підрозділами. Для формування звіту потрібно вибрати меню «Звіти» підменю «Зарплата» пункт «Трудозатрати». Звіт формується на кінець місяця, який необхідно вибрати в діалоговій формі. При натисканні кнопки «Сформувати» в друковану форму виведуться дані про затрати праці за місяць, а також з початку поточного року по рахунках і по підрозділах. Звіт по тракторному парку призначений для отримання звітності по підрозділу «Тракторний парк» на основі документів «Лист машиніста-тракториста». Для формування звіту потрібно вибрати меню «Звіти» підменю «Зарплата» пункт «Тракторний парк». В головному вікні діалогу здійснюється вибір виду звіту: «Відпрацьовано трактористом» (скільки за період тракторист відпрацював годин, відпрацював гектарів, яка основна оплата і доплати, скільки всього нараховано зарплати), «Відпрацьовано Іванюта П.В., Левченко З.М. трактором» (скільки на тракторі за період відпрацьовано годин, гектарів, умовних гектарів, виконано змінних норм), «Відпрацьовано трактористом на тракторі» (скільки за період відпрацювано на конкретному тракторі годин, гектарів, умовних гектарів, виконано змінних норм), «Затрати по тракторній бригаді» (розподіл робіт по витратних рахунках з урахуванням виду палива і його витрати за нормою і фактично). У звіт «Витрати по тракторній бригаді» входить підзвіт «Зведена відомість по витратах» (розподіл робіт по витратних рахунках). В залежності від вибраного виду звіту стають доступними для вибору поля «Тракторист» та/або «Трактор». У головному вікні вибирається період звіту. При будь-якому виді звіту можна не вибирати конкретного тракториста або трактор, і тоді звіт формується по всіх трактористах та/або тракторах, що існують в документах за період. Звіт по автопарку призначений для отримання звітності по підрозділу на основі документів «Дорожній лист». Для формування звіту потрібно вибрати меню «Звіти» підменю «Зарплата» пункт «Автопарк». У головному вікні діалогу здійснюється вибір виду звіту: «Відпрацьовано водієм» (скільки і на якому автомобілі за період водій відпрацював годин, який пробіг, скільки всього нараховано зарплати), «Відпрацьовано автомобілем» (скільки на автомобілі за період було відпрацьовано годин, який пробіг, який вид палива, витрата палива за нормою і ф
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; просмотров: 211; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.129.211.190 (0.014 с.) |