Особливість організації внутрішньогосподарського (управлінського) обліку в умовах диспетчеризації



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Особливість організації внутрішньогосподарського (управлінського) обліку в умовах диспетчеризації



Важлива роль у формуванні внутрішньогосподарського (управлінського) обліку належить диспетчерській службі, яка збереглась в більшості господарств на сьогоднішній день. Дис­петчерська служба — центр формування оперативної інфор­мації для своєчасного прийняття управлінських рішень. Ос­новні функції диспетчерської служби:

♦ прийняття і обробка оперативних даних про хід вико­нання сільськогосподарських робіт та передача їх керівникам і відповідним технологічним службам зі своїми пропозиціями;

♦ збір оперативної інформації про надходження та ре­алізацію готової продукції;

♦ контроль за виконанням оперативних планів, завдань,



 


Розділ 4

графіків як по господарству в цілому, так і по виробни­чих підрозділах та окремих працівників;

♦ збір оперативної інформації про використання машин­но-тракторного парку, обладнання та робочої сили;

♦ проведення маневрування матеріально-технічними за­собами, трудовими ресурсами галузей та підрозділів — відповідно до затверджених оперативних планів, рішень диспетчерських нарад, а також в аварійних ситуаціях, прийняття від виробничих і обслуговуючих підрозділів заявок на матеріально-технічне забезпечення;

♦ підтримка постійного зв'язку із підрозділами та надан­ня їм необхідної організаційно-технічної допомоги у виконанні планових завдань;

♦ підготовка внутрішньогосподарських звітів для керів­ників і спеціалістів.

Рис. 4.6. Схема організації оперативної інформації


На рис. 4.6 зображена організація оперативної звітності. Очолює диспетчерську службу диспетчер (він же — заступник керівника з оперативної діяльності), разом із ним може пра­цювати оператор і механік.


Іванюта П.В., Левченко З.М.

Диспетчерська служба використовує спеціальні первинні документи, в яких розробляє внутрішньогосподарські реквізи­ти, які оформляються відповідними журналами (табл. 4.14, 4.15, 4.16, 4.17, 4.18, 4.19 та 4.20).

Таблиця 4.14 Облік матеріальних цінностей



Розділ 4

Таблиця 4.18

Таблиця 4.19

Облік роботи автотранспорту

 

 

 

 

 

№ з/п Дата Прізвище водія Марка і но­мер авто­транспорту Виконано робіт Місце робо­ти Приміт­ка
фактично за нор­мою
               

Таблиця 4.20 Облік використання трудових ресурсів


Іванюта П.В., Левченко З.М.

Виробничі витрати в сільському господарстві, на відміну від інших галузей, обліковувати дуже складно. Наприклад, в методичних рекомендаціях по організації та веденню бухгал­терського обліку в фермерських господарствах від 02.07.2001 р. № 189 [10] та інших нормативних документах не вказують на необхідність калькуляції виробничих витрат сільськогоспо­дарської продукції. В Полтавській області фермер чи приват­ний підприємець веде облік виробництва за простою моделлю (без обчислення собівартості продукції), що сприяє спрощеній системі обліку, але інформації, необхідної внутрішнім спожи­вачам для управління виробництвом, недостатньо. Деякі фер­мерські господарства вирощують декілька видів сільськогос­подарської продукції, займаються як рослинництвом, так і тваринництвом. В цих умовах придбані запаси одразу спису­ють на виробництво, а П(С)БО 9 «Запаси» передбачає відоб­раження придбаних запасів за первісною (фактичною) собі­вартістю. Відповідно проведення на рахунках операції Дт 80 — Кт 63 вміщує в собі списання на витрати виробництва тільки вартості запасів, сплаченої постачальникам. Якщо матеріали перевозяться від постачальника транспортом даного господар­ства чи сторонніх організацій, то витрати збільшуються разом з включенням їх доставки. Формуючи первісну вартість за­пасів, транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ), які мають бу­ти віднесені до вартості матеріалів, витрати на оплату праці — на дебет 81, амортизацію — на дебет 83, роботи і послуги — на 84 рахунок не враховані в виробничі витрати. На фінансовий результат це ніяк не впливатиме, але при відображенні у Звіті про фінансові результати (ф. № 2) буде занижена загальна су­ма матеріальних витрат.

Зрозуміло, що з введенням рахунків складнішає облік у цих господарюючих суб'єктах, але для калькуляції фактичної собівартості запасів слід відкрити аналітичні рахунки щодо відображення транспортно-заготівельних витрат до кожного з рахунків 8-го класу з метою правильного їх розподілу між ви-


Розділ 4

траченими матеріалами та залишеними в складі незавершено­го виробництва на кінець року.

Простий облік доцільно вести в Книзі або Відомості обліку витрат на підставі первинних документів з виділенням таких граф: номер за порядком, дата здійснення господарської операції, зміст, витрати в розрізі статей, встановлених госпо­дарством самостійно й елементів витрат згідно з П(С)БО 16 «Витрати» та загальна сума (табл. 4.21). Це дасть змогу без труднощів заповнити Звіт про фінансові результати (ф. № 2) у приватних, фермерських та особистих селянських господар­ствах. Розглянута таблиця не передбачає виділення в обліку загальновиробничих витрат.

Всі витрати вважаються прямими і відображаються на ра­хунках 8-го класу, кожний з яких доцільно закривати узагаль­нюючим рахунком 23 «Виробництво», а не списувати одразу

Таблиця 4.21 Рекомендована відомістьобліку витратна виробництво


14271



Іванюта П.В., Левченко З.М.

на рахунок 79 «Фінансові результати», як вважають окремі ав­тори. Таким чином по дебету рахунка 23 «Виробництво» за статтями запасів буде відображатися їх фактична вартість з кредиту 81, 83, 84 рахунків. На рахунку 79 «Фінансові резуль­тати» відображатимуться загальною сумою витрати, а по кре­диту — виручка від реалізованої продукції в кореспонденції з дебетом рахунків грошових коштів та дебіторської заборгова­ності (ЗО, 31, 36). При закритті цього рахунку сальдо спи­сується на 44 рахунок «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)». Рахунок 23 «Виробництво», з нашої точки зору, має використовуватись протягом року, а не тільки у кінці, так як, наприклад, в тваринництві кожний день здійснюються опе­раційні витрати та надходження продукції.

Власник зацікавлений мати інформацію щодо операційно-технологічних витрат, постійно повинен одержувати опера­тивні дані за елементами витрат по кожному виду вирощеної продукції, які може забезпечити чітка організація внутрішньо­господарського (управлінського) обліку.


Розділ 4

Контрольні питання

1. Які основні принципи господарського розрахунку?

2. За якими елементами визначається ліміт виробничих затрат?

3. Якими способами здійснюється розрахунок ліміту ви­робничих витрат?

4. Які особливості ведення внутрішньогосподарського (управлінського) обліку в умовах внутрішньогоспо­дарського розрахунку?

5. Як здійснюється розрахунок економії чи перевитрат?

6. Який розподіл матеріального стимулювання?

7. Як формуються витрати при чековій формі контролю?

8. Який рух розрахункових чеків?

9. Який рух видаткових чеків?

10. Хто здійснює оформлення чеків?

Тести для самоконтролю

1.Завдання по виробництву продукції (товарів, робіт, по­
слуг) доводиться в:

— грошових показниках;

— натуральних показниках;

— вартісних показниках;

— нормативних показниках.

2. Розрахунок ліміту виробничих витрат в окремих госпо­
дарствах здійснюється:

— на підставі виробничої програми;

— по укрупнених нормативах;

— по кожному виду продукції;

— по загальній річній сумі витрат.

3. При визначенні ліміту витрат у підрозділах включа­
ються:

14*


Іванюта П.В., Левченко З.М.

— всі прямі витрати по виробництву продукції, робіт і по­слуг;

— адміністративні витрати;

— витрати на збут;

— витрати на виконання робіт незавершеного вироб­ництва;

4. Внутрішньогосподарський (управлінський) облік у
більшості випадків здійснюється по:

— розміру оплати праці;

— виконанню робіт (послуг);

— рівню планування;

— грошових надходженнях від реалізації продукції.

5. Чекодавцями затверджується:

— керівник господарства;

— бухгалтери, економісти;

— керівники підрозділів;

— спеціалісти.

6. Результати виконання завдання виробничими підроз­
ділами оцінюються методом:

— віднімання фактичних даних від планових показників;

— співставлення планових показників та фактичних да­них розрахункових чеків;

— додавання фактичних даних до планових показників та віднімання всієї суми від ліміту розрахункових чеків;

— віднімання фактичних даних від ліміту розрахункових чеків.

7. Коли подаються в бухгалтерію звіти (реєстри) чеків ке­
рівниками :

— на кінець року в накопичувальній формі;

— перед початком наступного місяця;

— за кожен виробничий процес;

— в кінці місяця, але не пізніше 5 числа наступного місяця.

8. Звіти (реєстри) чеків є основним джерелом даних про:

— виконану роботу кожного виробничого підрозділу;


Розділ 4

— проведені витрати і отриману продукцію кожним ви­робничим підрозділом;

— проведення виробничої програми;

— виконання внутрішньогосподарського завдання.

9. Диспетчерська служба — це:

— служба, що повідомляє про хід виконання сільськогос­подарських робіт;

— підрозділ, що займається збором оперативної інфор­мації про процес виробництва та надходження й ре­алізацію готової продукції;

— центр формування оперативної інформації для своєчас­ного прийняття управлінських рішень;

— установа, що здійснює контроль за виконанням опера­тивних планів, завдань, графіків.

10. Внутрішньогосподарський звіт складається на основі:

— копій чеків;

— планового завдання по виробництву продукції;

— журналу оперативної звітності;

— відомості обліку витрат на підставі первинних доку­ментів.


Розділ 5



Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.234.211.61 (0.01 с.)