Розкриття інформації про витрати у примітках до фінансової звітності

32. У примітках до фінансової звітності наводиться інформація
про:

— склад і суму витрат, відображених у статтях «Інші операційні витрати» та «Інші витрати» Звіту про фінансові результати;

— склад і суму доходів і витрат за кожною надзвичайною подією;

— склад і суму витрат, які не включені до статей витрат Звіту про фінансові результати, а відображені безпосередньо у складі власного капіталу (крім вилучення капіталу та роз­поділу між власниками).

Додатки

Розрахунок розподілу загальновиробничих витрат

 

----				Включення загально­виробничих витрат
м з/п	Показники	Усього	На одиницю бази розпо­ділу (1 маши­но-година)	витрат на виробни­цтво про­дукції (рахунок 23 "Виро­бництво"), грн	собівар­тості реа­лізованої продукції (рахунок 90 "Собі­вартість реаліза­ції"), грн
	База розподілу за нормачьною потужністю, машино-години		X	X	X
	Загальновиробничі витра­ти за нормальною потуж­ністю, грн, з них:
	Змінні (ряд.3гр.4=ряд.2гр.::ряд. 1 гр. 3)			X	X
	Постійні (ряд. 5 гр. 4 = ряд. 4 гр. 3: ряд. 1 гр. 3)			X	X
	База розподілу за фактичною потужністю, машино-години:
6 1-й звітний період		X	X	X
7 ■ 2-й звітний період		х	X	X
Фактичні загальновироб-ничі витрати, грн:
	1-й звітний період, з них:
	Змінні		X		X
	Постійні - усього (ряд. 8 гр. 3 - ряд. 9 гр.З)		X	X	X
10.1	в тому числі постійні роз­поділені (ряд. 6 гр. 3 х ряд. 5 гр. 4)				X
10.2	постійні нерозподілені ряд. 10 гр.З-ряд. 10.1 гр.З)		X	X
11 2-й звітний період, з них:
	Змінні	57750. х		X
	Постійні - усього (ряд. 11 гр. 3 - ряд. 12 гр.З)
13.1	у тому числі: постійні роз­поділені (ряд. 7 гр. 3 х ряд. 5 гр. 4), але не більше сум фактичних постійих зага­льновиробничих витрат	20200 | 20200	X	X
13.2	Постійні нерозподілені! 0 (ряд. 13 гр. 3 - ряд. 13 гр.З) і

(Додаток 1 в редакції наказу Мінфіну №131 від 14.06.2000)

Іванюта П.В., Левченко З.М.

Розрахунок втрат від участі в капіталі

 

Назва спільно-	Частка в капіталі	Суми збитку	Втрати від
го, асоційова-	(відсоток голосів)	спільного, асо-	участі в капі-
ного чи дочір-	спільного, асоційо-	ційованого чи	талі
нього підпри-	ваного чи дочірнього	дочірнього під-	(тис. грн.)
ємства	підприємства, що	приємства у звіт-
	належить, підпри-	ному періоді
	ємству	(тис. грн)
Підприємство 1			2600*
Підприємство 2			1320*
Разом	X

Але не більше балансової вартості фінансових інвестицій

(Додаток 2 в редакції наказу Мінфіну №131 від 14.06.2000)

Розрахунок суми витрат від надзвичайних подій для відображення в звіті про фінансові результати*

 

Надзвичайні витрати (тис. грн)	Ставка податку на прибуток (%)	Зменшення податку Сума надзвичайних на прибуток витрат у звіті про внаслідок збитків фінансові результати від надзвичайних (тис. грн) подій (тис. грн) (гр.І-гр.З) (гр. їх гр. 2.100)
		3 4
25000 ЗО	7500 17500

У випадку якщо сума прибутку від звичайної діяльності не менше збитків від надзвичайних подій.

Додатки

Додаток Б

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

Від 18 травня 2001 р. № 132 м.Київ

ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ МЕТОДИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ З ПЛАНУВАННЯ, ОБЛІКУ І КАЛЬКУЛЮВАННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ (РОБІТ, ПОСЛУГ) СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Відповідно до пункту шостого статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та протоколу № 2 засідання Науково-методичної Ради (Центру) «Облік, звітність та аудит в галузях агропромислового виробництва» від 2 лютого 2001 року, з метою забезпечення єдності в складі і класифікації вит­рат, застосування методики планування та обліку і визначення собі­вартості продукції (робіт, послуг) в сільськогосподарських підпри­ємствах, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогос­подарських підприємств (далі — Методичні рекомендації), що дода­ються.

2. Міністерству агропромислового комплексу Автономної Рес­публіки Крим, головним управлінням сільського господарства і про­довольства обласних державних адміністрацій, управлінню сільсько­го господарства і продовольства Севастопольської міської державної адміністрації забезпечити доведення вказаних Методичних реко­мендацій до відома підприємств, установ і організацій агропромис­лового виробництва.

3. Управлінню організації і методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності (Лавріненко Л.І.), Управлінню бухгалтерсь­кого обліку, фінансів та контролю Державного департаменту продо­вольства (Загоруй Г.І.), Управлінню фінансів, валютного регулю­вання та бухгалтерського обліку Державного департаменту рибного

Іванюта II.В., Левченко З.М.

господарства (Кожухова Н.П.) надавати роз'яснення щодо застосу­вання Методичних рекомендацій.

4. Управлінню організації і методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності забезпечити публікацію Методичних реко­мендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості про­дукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств в газеті «Сільський час».

5. Контроль за виконанням наказу покласти на Першого заступ­ника Міністра Лузана Ю.Я.

Міністр І. КИРИЛЕНКО

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказом Міністерства аграрної політики України від І8.05.2001р. №132

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПЛАНУВАННЯ, ОБЛІКУ І

КАЛЬКУЛЮВАННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ (РОБІТ,

ПОСЛУГ) СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

1.1. Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулю­вання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств (далі — Методичні рекомендації) розроблені відповідно до Закону України від 16 липня 1999 р. № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповнення­ми), Закону України від 22 травня 1997 року № 283 «Про оподатку­вання прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями) та наці­ональних положень (стандартів) бухгалтерського обліку з метою забезпечення єдності в складі і класифікації витрат, застосування методики їх планування та обліку і визначення собівартості продук­ції (робіт, послуг) в сільськогосподарських підприємствах різних ор­ганізаційно-правових форм і форм власності, включаючи їх допо­міжні і підсобні підрозділи (далі — підприємства).

Дія Методичних рекомендацій поширюється на структурні підрозділи несільськогосподарських підприємств, що займаються виробництвом сільськогосподарської продукції.

Додатки

1.2. Собівартість продукції (робіт, послуг) — це витрати під­приємства, пов'язані з виробництвом продукції, виконанням робіт та наданням послуг.

1.3. Планування (нормування) собівартості продукції (робіт, послуг) передбачає найбільш ефективне використання матеріально-технічних і грошових ресурсів на основі нормативів та забезпечення дії противитратного механізму відповідно до технологічних умов та вимог охорони навколишнього середовища.

1.4. Метою обліку витрат та визначення собівартості продукції (робіт, послуг) є документоване, своєчасне, повне і достовірне відоб­раження фактичних витрат на виробництво продукції для забезпе­чення контролю за використанням матеріальних, трудових і фінан­сових ресурсів.

1.5. Калькулювання собівартості одиниці продукції (робіт, по­слуг) здійснюється для визначення ефективності запланованих і фактично здійснених агротехнічних, технологічних, організаційних і економічних заходів, спрямованих на розвиток і вдосконалення ви­робництва та для обґрунтування цінової політики підприємства.

1.6. Витрати, проведені в іноземній валюті, перераховуються у грошову одиницю України за курсом Національного банку на мо­мент здійснення операцій по бухгалтерському обліку, тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибут­тя), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження за­пасів.

1.7. Оцінка запасів за методом ЛІФО базується на припущенні, Що запаси використовуються у послідовності, що є протилежною їх надходженню на підприємство (зарахуванню у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю останніх за часом надходження запасів.

1.8. Оцінка за нормативними затратами полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання за­пасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечен­ня максимального наближення нормативних затрат до фактичних у нормативній базі повинні регулярно перевірятися і переглядатися норми затрат і ціни на матеріали та послуги.

Іванюта П.В., Левченко З.М.

1.9. Малоцінні та швидкозношувані предмети списуються з ба­
лансу при передачі в експлуатацію; їх виключають зі складу активів
з наступною організацією оперативного кількісного обліку за місця­
ми експлуатації і відповідними особами протягом строку їх фактич­
ного використання.

1.10. Роботи та послуги допоміжних виробництв списуються на відповідні об'єкти обліку виходячи з виконаного обсягу робіт та фак­тичної собівартості, яку визначають щомісяця (крім транспортних робіт, тракторів і живої тяглової сили).

1.11. Прямі витрати на ремонт кожного складного об'єкта (трак­тора, машини та обладнання) групуються в журналі. обліку витрат ремонтної майстерні на аналітичних рахунках, відкритих за видами ремонтів (робіт), де роблять записи на підставі відомостей дефектів машин, лімітно-забірних карток, накладних, нарядів та ін. Витрати на ремонт інших сільськогосподарських машин та роботи, пов'язані з виготовленням виробів та інвентаря, обліковують в розрізі видів (груп) робіт.

В журналі обліку витрат ремонтної майстерні можуть облікову­ватися і витрати з ремонту та технічного обслуговування, проведе­них безпосередньо в бригадах.

На окремому аналітичному рахунку у розрізі статей облікову­ються цехові витрати ремонтної майстерні.

Собівартість закінчених робіт майстерні складається з прямих витрат на виконання робіт та суми цехових витрат у встановленому відсотку.

1.12. Витрати на експлуатацію вантажного автотранспорту гру­
пуються в накопичувальній відомості, записи в якій здійснюються
на підставі дорожніх листів, товарно-транспортних накладних тощо.
Витрати відносяться на споживачів послуг автотранспорту виходя­
чи з обсягу виконаних робіт в тонно-кілометрах та їх фактичної
собівартості. При цьому витрати на перевезення людей та на роботу
спеціальних машин списуються на відповідні об'єкти на підставі да­
них про кількість машино-годин (днів).

У разі ведення окремого обліку витрат на вантажні та паса­жирські перевезення і на роботу спеціальних машин виникають це­хові витрати автотранспорту, які розподіляються пропорційно ма­шино-дням роботи.

Додатки

1.13. Вартість транспортних робіт, виконаних тракторами, до складу якої входить оплата праці, пальне та інші витрати, відносить­ся на відповідні об'єкти обліку виходячи з обсягу перевезень та пла­нової собівартості одного еталонного гектара роботи з коригуванням її в кінці року до рівня фактичних витрат.

1.14. Облік витрат на утримання сільськогосподарської техніки ведуть протягом року на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати». Аналітичні рахунки відкривають в розрізі видів машин (трактори, зернові комбайни, спеціальні комбайни, ґрунтообробні, посівні ма­шини тощо). До складу витрат відносять оплату праці працівників, які займаються обслуговуванням конкретних машин (без оплати праці трактористів, які працюють на цих машинах), амортизацію, ви­трати на ремонт тощо. В кінці ці витрати відносять на окремі об'єкти витрат прямо (по спеціальних машинах) або розподіляють пропор­ційно обсягу виконаних робіт у фізичних обсягах, а по тракторах — в умовних еталонних гектарах (між сільськогосподарськими, транс­портними та будівельними роботами).

КАЛЬКУЛЮВАННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ (РОБІТ, ПОСЛУГ)

6.1. Точність та обґрунтованість калькуляційних розрахунків є
важливою передумовою об'єктивності цілого ряду важливих еконо­
мічних показників.

Собівартість окремих видів сільськогосподарської продукції визначається виходячи з витрат, віднесених на відповідну культуру (групу культур) чи вид (групу) тварин.

Фактична собівартість продукції (робіт та послуг в сільськогос­подарських підприємствах розраховується в цілому за рік, крім про­дукції (робіт, послуг) допоміжних виробництв, фактична собі­вартість яких визначається щомісяця.

Об'єктами калькуляції є конкретні види продукції, робіт та пос­луг (додаток 1, див. стор. 18).

У рослинництві, крім сільськогосподарської продукі об'єктами обліку витрат можуть бути роботи, виконані в поточному році під урожай майбутнього року.

6.2. Розрахунок собівартості продукції (робіт, послуг) здійсню­
ється в такій послідовності:

20²⁷

Іванюта П.В., Левченко З.М.

а) розподіляються між окремими об'єктами плануванні та
обліку витрати з утримання необоротних активів;

б) визначається собівартість робіт та послуг допоміжних вироб­
ництв;

в) розподіляються загальні витрати: на зрошення та осушення зе­
мель, включаючи витрати на утримання меліоративних споруд, на
вапнування та гіпсування ґрунтів та на утримання полезахисних смуг;

г) списується частина витрат бджільництва на сільськогоспо­
дарські культури, що запилюються;

д) списуються з витрат основного виробництва суми надзвичай­
них втрат;

є) розподіляються бригадні, фермівські, цехові та загальнови-робничі витрати;

є) визначається загальна сума виробничих витрат по об' єктах обліку;

ж) визначається собівартість продукції рослинництва;

з) визначається собівартість продукції підсобних промислових
виробництв з переробки рослинницької продукції;

и) розподіляються витрати з утримання кормоднів;

і) визначається собівартість продукції тваринництва;

ї) визначається собівартість продукції інших промислових ви­робництв;

й) визначається собівартість товарної продукції рослинництва, тваринництва та підсобних промислових виробництв.

КАЛЬКУЛЮВАННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ (РОБІТ. ПОСЛУГ) ДОПОМІЖНИХ ВИРОБНИЦТВ

7.1. Собівартість одиниці продукції (робіт, послуг) допоміжних виробництв визначається діленням суми витрат на обсяг продукції (робіт та послуг).

7.2. Фактична собівартість продукції, робіт та послуг допоміж­них виробництв визначається щомісяця і за цією оцінкою відносить­ся на споживачів. Послуги, надані одним допоміжним виробництвом іншому, оцінюються за плановою собівартістю і не коригуються. Аналітичні рахунки закриваються в такій черговості: газо-, тепло-, електро- та водопостачання, ремонтна майстерня, холодильні уста­новки, вантажний автотранспорт, гужовий транспорт.

Додатки

Транспортні роботи тракторів і послуги живої тяглової сили калькулюються раз в кінці року.

7.3. Витрати на утримання газового господарства обліковуються
на одному аналітичному рахунку в розрізі окремих статей, включаю­
чи вартість одержаного газу. Обліковою і калькуляційною одиницею
в газопостачанні є 1 куб. метр. У підприємствах, де використову­
ється лише скраплений (балонний) газ, розраховується собівартість
1 кілограма газу.

Для розрахунку фактичної собівартості 1 куб. метра газу не­обхідно витрати на газопостачання, включаючи вартість придбаного газу, поділити на його кількість і за цією оцінкою надані послуги відносити на споживачів відповідно до кількості відпущеного кож­ному з них газу.

7.4. Собівартість 10 ГКал теплоенергії визначається діленням
суми витрат на виробництво, придбання та передачу споживачам
теплоенергії на її загальну кількість без врахування енергії, що вико­
ристана на власні потреби котельні, та втрат її в мережі. Собівартість
теплоенергії відноситься щомісяця на користувачів виходячи з її
кількості, спожитої кожним з них.

7.5. Для розрахунку собівартості 10 кіловат-годин електро­енергії потрібно всі витрати, пов'язані з її виробництвом на власних електростанціях, вартість електроенергії, одержаної із загальної ме­режі і витрати на утримання електрогосподарства поділити на загаль­ну кількість спожитої електроенергії без урахування електроенергії, використаної електрогосподарством. Собівартість електроенергії щомісяця списується на споживачів виходячи з її кількості, відпуще­ної кожному з них. Витрати на утримання електрогенераторів, змон­тованих з доїльними, стригальними, зварювальними та іншими агре­гатами, відносять безпосередньо на відповідні виробництва.

7.6. У водопостачанні визначається собівартість 1 куб. метра води, добутої власною водокачкою і одержаної зі сторони. Для цьо­го витрати на водопостачання (витрати на утримання водокачки, вартість води, одержаної зі сторони, витрати на утримання внутріш­ньогосподарської водорозподільної мережі тощо) діляться на за­гальну кількість використаної води. Щомісяця собівартість її відно­ситься на споживачів виходячи з її кількості, відпущеної кожному з них.

20*

Іванюта П.В., Левченко З.М.

Витрати на утримання насосних установок, які обслуговують поля, ферми, ставки, пасовища, відносяться на витрати відповідного об'єкта чи на загальновиробничі витрати.

7.7. Фактична собівартість виконаних робіт в ремонтно-меха­
нічній майстерні визначається щомісяця. В бухгалтерському обліку
витрати відображаються за окремими замовленнями (групою од­
норідних замовлень), а загальновиробничі витрати ремонтно-ме­
ханічної майстерні розподіляються між окремими замовленнями
пропорційно до нарахованої прямої оплати праці. Зняті з відремон­
тованого об'єкта вузли і деталі оцінюються за справедливою вар­
тістю (вартістю відновлення), або вартістю придбання. На вартість
знятих вузлів (деталей) зменшуються витрати на ремонт об'єкта.

Фактична собівартість закінчених ремонтних робіт щомісяця списується на споживачів послуг.

7.8. Облік витрат на утримання холодильних установок ведеть­
ся на окремому аналітичному рахунку.

На підставі журналу обліку руху та зберігання продукції в холо­дильних камерах і спеціальних сховищах щомісяця розраховується кількість центнеро-днів зберігання кожного виду продукції. Фактич­на собівартість послуг холодильних камер відноситься на спожи­вачів, збільшення собівартості продукції, що зберігається, або на ви­трати збуту.

7.9. Облік витрат на утримання вантажного автотранспорту ве­
деться, як правило, на одному аналітичному рахунку незалежно від
кількості, видів, вантажопідйомності та характеристики кузова ма­
шин. В окремих випадках ведуть облік витрат на роботу спеціальних
машин (автокранів тощо).

Перевезення вантажів обліковується в тонно-кілометрах, а ро­бота спеціальних машин та обсяг перевезень людей вантажним авто­транспортом — в машино-годинах, кількість яких в кінці звітного періоду перераховується в машино-дні.

Для визначення собівартості виконаних робіт спочатку розрахо­вується собівартість машино-дня роботи вантажного автотранспор­ту, якщо ним виконувалися роботи на засадах погодинної оплати. Для цього всі витрати на його утримання діляться на кількість ма­шино-днів, відпрацьованих на всіх видах робіт, та визначають витра­ти, пов'язані з роботами з погодинною оплатою. Решта витрат стано­витиме собівартість робіт з перевезення вантажів, для визначення

Додатки

якої витрати на ці роботи ділять на обсяг робіт у тонно-кілометрах (калькуляційною одиницею роботи є 10 тонно-кілометрів). Щоміся­ця фактичні витрати списуються на відповідні об'єкти.

Витрати на утримання автокранів та інших спеціальних машин ві­дображають окремо і відносять на споживачів, виходячи з обсягу вико­наних робіт та відпрацьованого часу на обслуговуванні кожного з них.

7.10. На собівартість послуг живої тяглової сили відноситься вартість кормів, амортизація робочих тварин та інших необоротних активів, оплата праці працівників, що доглядають за тваринами, ви­трати на профілактичні ветеринарні заходи тощо.

Собівартість однієї голови приплоду обчислюється за вартістю 60 кормо-днів утримання однієї голови дорослої робочої худоби. Собівартість одного кормо-дня (для оцінки вартості приплоду) роз­раховується діленням всієї суми витрат з утримання робочої худоби на кількість кормо-днів.

Собівартість одного робочого дня визначається діленням за­гальної суми витрат на утримання робочої худоби (без вартості при­плоду, гною та іншої побічної продукції) на кількість відпрацьова­них робочих днів (без днів роботи на самообслуговуванні). При цьому робочий день коней і волів прирівнюється один до одного.

Визначена собівартість одиниці послуг живої тяглової сили є підставою для віднесення витрат на споживачів, виходячи з кіль­кості використаних ними робочих днів (коне-днів).