Організація податкової роботи та діяльність державної податкової служби.

 

Податкова робота — це діяльність держави, її органів, платників подат­ків у процесі правового регламентування, нарахування, сплати та зарахуван­ня податків і податкових платежів, а також контролю за своєчасністю та пов­нотою їх надходження до бюджету.

Суб’єктами податкової роботи в Україні є:

Ø Верховна Рада України — приймає закони загальної та спеціальної дії в сфері оподаткування;

Ø органи виконавчої влади (Кабінет Міністрів України, Міністерство фі­нансів, Державне казначейство, Міністерство економіки) — забезпечують дію механізмів справляння податків і податкових платежів;

Ø органи податкової служби — здійснюють контроль за додержанням по­даткового законодавства, розробляють нормативно-правову базу дії законів про оподаткування, здійснюють облік платників і податкових надходжень, здійснюють нарахування та стягнення окремих податків, проводять роз’яс­нення податкового законодавства, притягують до відповідальності його по­рушників;

Ø платники податків — нараховують і сплачують податки та податкові платежі, подають податкову звітність, несуть відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податкова робота містить такі основні елементи:

Ø встановлення правової бази (законодавчої бази та інструктивно-методич­ного забезпечення);

Ø нарахування та обчислення податків і податкових платежів, їх облік;

Ø визначення способів утримання та стягнення податків (з джерела спла­ти, за платіжним повідомленням, за податковою декларацією);

Ø розрахунки із бюджетом — визначення форм (авансові платежі, платежі за фактом) і способів (готівкові, безготівкові).

Основою податкової роботи є правове регламентування порядку встановлен­ня і справляння податків і зборів. Функцію прийняття законодавчих актів у податковій сфері здійснюють вищі органи державної влади. Підготовкою зако­нопроектів з питань оподаткування в Україні займаються Кабінет Міністрів України та Державна податкова адміністрація України, приймає закони Вер­ховна Рада України.

Правовою базою щодо оподаткування є законодавчі акти загальної і спе­ціальної дії.

Основними законами загальної дії є закони України “Про систему оподат­кування” та “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Закон України “Про систему оподаткування” визначає принципи системи оподаткування, порядок встановлення податків і зборів, компетенцію органів державної влади щодо оподаткування в державі, права і обов’язки платників податків тощо. Будь-які податки і збори, не передбачені цим законом, не мо­жуть бути обов’язковими до сплати на території України. Зміни та доповнення до цього закону вносяться не пізніше ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.

Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків пе­ред бюджетами та державними цільовими фондами” визначає цілісну систему процедур, пов’язаних із забезпеченням боргових зобов’язань платників подат­ків перед державою, регулює відносини між платниками податків, контролю­ючими органами та органами стягнення. Закон визначає порядок подання по­даткових декларацій, узгодження податкового зобов’язання, порядок адміністративного оскарження парахованих контролюючим органом подат­ків, зборів і обов’язкових платежів, установлює норми, пов’язані з нарахуван­ням пені та штрафних санкцій, визначає механізм стягнення податкового бор­гу для юридичних та фізичних осіб, надання відстрочок у сплаті податкового боргу, порядок списання безнадійного боргу тощо.

Законодавчі акти спеціальної дії здійснюють правове регулювання окремих податків, зборів і податкових платежів. У них регламентується порядок нара­хування і сплати конкретних податків, зборів і податкових платежів за елемен­тами справляння. Наприклад, Закони України “Про податок на додану вартість", “Про оподаткування прибутку підприємств”, “Про податок з доходів фізичних осіб”. Декрет Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір” тощо.

На основі прийнятих законів органи виконавчої влади розробляють інструктивно-методичну базу, яка забезпечує виконання законодавчих актів за­гальної та спеціальної дії у сфері оподаткування.

Контролюючий орган — державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірніс­тю, повнотою нарахування податків, зборів, інших обов’язкових платежів та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу.

Контролюючими органами є:

Ø митні органи — стосовно ввізного та вивізного мита, акцизного збору, по­датку на додану вартість, інших податків і зборів (обов’язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і пред­метів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і пред­метів з митної території України;

Ø установи Пенсійного фонду України — стосовно внесків до Пенсійного фонду України;

Ø установи Фондів соціального страхування України — стосовно внесків до Фондів соціального страхування України;

Ø податкові органи — стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначе­них вище.

Перераховані органи є суб’єктами податкового контролю. Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, пов­ноти нарахування та сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), у тому числі за запитами правоохоронних органів.

Державна податкова служба (ДПС) — сукупність державних органів, які здійснюють адміністрування податків і податкових платежів, а також органі­зовують і контролюють їх надходження до бюджету та державних цільових фондів.

Основним законодавчим актом, що регулює функціонування ДПС України, є Закон України “Про державну податкову службу в Україні” від 4 грудня 1990 р. № 509-ХІІ зі змінами і доповненнями.

Державна податкова адміністрація України (ДПА України) є централь­ним органом виконавчої влади, займає рівень міністерства в ієрархії держав­ної влади. Її очолює голова ДПА України, якого призначає на посаду і звільняє Президент України за поданням Прем’єр-міністра України. Заступники голо­ви ДПА України призначаються на посаду і звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням голови ДПА України. Кількість заступників голови ДПА України визначається Кабінетом Міністрів України.

Основні функції ДПА України:

Ø розробка нормативно-методичного забезпечення механізму дії законів про окремі податки; координування діяльності всієї податкової служби;

Ø роз’яснення окремих норм законодавчих актів про податки, інші пла­тежі;

Ø затвердження методик розрахунку податку та податкових платежів, а також форм податкової звітності;

Ø контроль за діяльністю низових рівнів податкової служби;

Ø кадрова політика;

Ø прогноз, аналіз надходження податків, інших платежів, джерел подат­кових надходжень, розроблення пропозицій щодо їх збільшення та зменшення втрат бюджету;

Ø внесення в установленому порядку пропозицій щодо вдосконалення по­даткового законодавства, розроблення проектів міжнародних договорів сто­совно оподаткування;

Ø розроблення основних напрямів, форм і методів проведення перевірок додержання податкового та валютного законодавства;

Ø інші функції згідно із Законом України “Про державну податкову служ­бу Україні”.

Основним призначенням ДПА в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є інформаційний і правовий зв’язок між низовою ланкою і ДПА України. Очолюють їх голови, які призначаються на посаду і звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням голови ДПА України.

Основні функції ДПА в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі такі:

Ø роз’яснення правової бази щодо оподаткування;

Ø контроль за діяльністю низової ланки;

Ø здійснення перевірок та переперевірок діяльності окремих платників;

Ø кадрова політика;

Ø інші функції згідно із Законом України “Про державну податкову служ­бу в Україні”.

Первинна ланка ДПС України — Державна податкова іпспекція (ДПІ) —безпосередньо виконує податкову роботу. ДПІ очолюють начальники, які при­значаються на посаду і звільняються з посади головою ДПА України за подан­ням голів відповідних державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Основні функції ДПІ:

Ø контроль за дотриманням податкового законодавства;

Ø облік платників податків і податкових платежів, їх реєстрація;

Ø облік податкових надходжень до бюджету, цільових бюджетних та поза­бюджетних фондів;

Ø роз’яснення правової бази щодо оподаткування і робота з платниками по­датків;

Ø прийняття та опрацювання податкової звітності;

Ø притягнення до адміністративної відповідальності порушників податко­вого законодавства;

Ø ведення перевірки фактів приховування і заниження сум податків, ін­ших платежів;

Ø контроль за законністю валютних операцій;

Ø проведення роботи, пов’язаної з виявленням, обліком, оцінкою та реалі­зацією безхазяйного майна, майна, що перейшло за правом успадкування до держави, скарбів і конфіскованого майна;

Ø кадрова політика тощо.

У складі органів державної податкової служби діють відповідні спеціальні підрозділи з боротьби із податковими правопорушеннями — податкова мі­ліція.

Основна стратегічна функція Державної податкової служби — контроль за правильністю і своєчасністю надходження податкових коштів, боротьба з по­рушниками податкового законодавства.

Тактику боротьби з порушниками податкового законодавства диктує сама природа фіскальних порушень. Це заходи етично-виховного, профілактично­го, контрольного і карально-репресивного характеру. Вистежуючи податкових зловмисників, які ухиляються від сплати податків, представники податкової служби змушені реагувати на мотиви їхньої поведінки та зміст їхніх дій. Уза­гальнюючи цю проблему, необхідно зазначити, що такий аспект включає два основні напрями роботи податкової служби: контрольний та соціально-психо­логічний. Головне у цій справі — організаційний потенціал, компетентність і професіоналізм представників податкових органів.