Урок - основна форма організації навчально-виховного процесу з образотворчого мистецтва в 1-4 класах

Спосіб взаємодії вчителя та учня у навчально-виховному процесі визначається організаційними формами навчання. До них належать: урок, практичні заняття, індивідуальна робота, самостійна робота, екскурсії, домашня навчальна робота та інші. Головною формою організації навчально-виховного процесу під час викладання образотворчого мистецтва у початкових класах є урок. Саме на уроці вирішуються важливі завдання формування образотворчих знань, умінь і навичок, естетичного виховання та розвитку пізнавальної активності, спостережливості, уваги, образної пам'яті, нестандартного мислення, зв'язного мовлення та творчої уяви молодших школярів.

Якість уроку залежить від педагогічної майстерності вчителя, його теоретичної підготовки, методичної вправності, сформованості практичних умінь образотворчої діяльності, розуміння мети, завдань і змісту програми «Образотворче мистецтво» для 1-4 класів, осмислення структури і методики уроку та здатності реалізації творчого підходу під час його проведення.

Сучасні вимоги до уроку образотворчого мистецтва враховують такі аспекти:

1. Урок повинен бути проведений на належному науково-теоретичному та методичному рівнях з дотриманням загально дидактичних та художньо-естетичних принципів навчання.

2. Кожен урок передбачає отримання очікуваних результатів навчальної діяльності, підпорядкованої загальній мсті уроку.

3. Урок повинен забезпечу вати не лише засвоєння певного обсягу знань з основ образотворчої грамоти та впливати на процес формування практичних навичок образотворчої діяльності, опанування різних художніх технік, а й сприяти становленню естетичного світогляду, емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва, не стереотипного мислення та творчого виразу особистості молодшого школяра у власних роботах.

4. Урок повинен включати методично доцільний підбір різноманітних форм, методів і прийомів навчально-виховної роботи, які забезпечуватимуть активізацію розумової та самостійної творчої діяльності дітей, розвиток їх образотворчих здібностей.

5. Під час проведення уроку слід дбати про реалізацію особистісно-зорієнтованого підходу до навчання образотворчого мистецтва та врахування вікових і психічних особливостей учнів молодшого шкільного віку.

6. Впровадження на уроці образотворчого мистецтва інтегрованого підходу до побудови навчально-виховного процесу.

Урок образотворчого мистецтва вважається ефективним годі, коли вчитель створив належні умови для формування образотворчих знань, умінь і навичок молодших школярів, розвитку художніх здібностей.

 

Типи уроків образотворчого мистецтва у початкових

Класах

Загально дидактичні аспекти типології, структури уроків висвітлювали у науково-методичних працях І.Я. Лернер [62], В О. Онищук [91]. О.Я. Савченко [114], М.М. Фіцула [133], Типологію, структуру і методику проведення у років художньо-естетичного циклу та зокрема образотворчого мистецтва розглядали С.В. Коновець [49], Н.В. Лесняк [37], Л.М. Масол [77], Г.А. Полякова [ 104]. Типи у років образотворчого мистецтва, що практикуються у початковій школі представлено у схемі 5

Схема 5

 

Для чіткої і високоефективної організації та проведення уроків об­разотворчого мистецтва у початковій школі кожен вчитель початкових класів повинен свідомо володіти і використовувати у практиці різні типи уроків та відповідні їм дидактичні структури, враховуючи вимоги сучасної програми та розвиток науки про дитячу творчість.

Сучасна педагогічна наука залежно від дидактичної мети та етапів процесу пізнання (сприймання та усвідомлення нового матеріалу, узагальнення, систематизація та закріплення отриманих знань, практичне, творче використання набутих знань, перевірка ступеня засвоєння знань, умінь та навичок) визначає таку типологію уроків у початкових класах:

- уроки засвоєння нових знань;

- уроки осмислення знань і формування умінь і навичок;

- уроки застосування знань, умінь і навичок;

- уроки узагальнення і систематизації знань;

- уроки перевірки, оцінювання і корекції знань;

- комбіновані уроки.

Покращенню якості викладання шкільного предмету «Образотворче мистецтво» помітно сприяє розширення кола уроків образотворчого мистецтва в початковій школі за рахунок їхньої якісно-змістової перебудови. Типологія уроків образотворчого мистецтва може відрізнятися від загальноприйнятої дидактичної, оскільки урок образотворчого мистецтва має свою специфіку і належить до предметів художньо-естетичного циклу. Класифікацію уроків образотворчого мистецтва можна здійснювати і за змістом навчального матеріалу. Так, вчений - методист С.В. Коновець вважає найбільш бажаними типами уроків образотворчого мистецтва у сучасних умовах такі:

- уроки оволодіння образотворчою грамотою (заняття з композиції, малювання з натури, опанування форми, кольору, об'єму, простору, різних художніх технік);

- уроки сприймання та оцінювання явищ мистецтва та дійсності (сприймання, аналіз та оцінка певного художнього твору або явища дійсності);

- уроки колективної образотворчої діяльності (виконання колективної творчої роботи за спільним задумом теми та художньої техніки);

- уроки створення самостійних творчих робіт (втілення власного задуму учнів в оригінальних творчих роботах) [49].

Кожен із структурних елементів мистецького уроку - висунення творчого завдання, пошук способів вирішення творчого завдання, окреслення художньо-творчого задуму, його втілення у художньо - матеріалізовану форму, оцінювання результатів (за Г.М. Падалкою) – включає:

- мотиваційне забезпечення художньо-навчальної діяльності;

- актуалізацію попереднього художнього досвіду діяльності, знань і умінь учнів;

- активізацію їх творчої ініціативи, самостійності у вирішенні творчих проблем;

- вольову регуляцію навчального процесу, концентрацію уваги, інтенсифікацію навчальної напруги;

- визначення завдання для самостійної роботи [96]

Кожен тип уроку має свою структуру, яка включає взаємопов'язані етапи навчально-виховної діяльності. Етапи уроку в свою чергу містять різні форми, методи і прийоми роботи, які підпорядковуються навчальній, розвивальній та виховній меті уроку, розкривають зміст навчального матеріалу. Компонування елементів дидактичної структури уроку залежить від тих завдань, які розв'язуються на уроці певного типу.

У дидактичній структурі кожного типу уроку є своя підструктура. Вона розкриває і визначає методичні аспекти уроку: розповідь, бесіду, аналіз репродукцій художніх творів, педагогічний малюнок, тренувальні вправи та інші. Кількість та різноманітність елементів дидактичної підструктури уроку залежить від його мсти та завдань. Наприклад, на етапі повідомлення нового матеріалу вчитель може обрати різні методичні прийоми: проблемну бесіду, пояснення, розповідь, аналіз репродукцій художніх творів різних жанрів, словесне малювання, педагогічний малюнок тощо.

Визначаючи структуру уроку певного типу варто розуміти, що у ньому будуть присутні не лише елементи навчання, які визначають його назву, але й інші доцільні на даному у році. Яскравим прикладом такого гармонійного поєднання етапів дидактичної структури є комбінований урок. Структура комбінованого уроку образотворчого мистецтва у початкових класах включає етапи, які мають певний зміст.