Позашкільна освіта з художньо-естетичного спрямування учнів початкової школи

Система позашкільної освіти та виховання базується на історично обумовлених традиціях виховання особистості, створених представниками різних спільнот України: суспільних та родинних цінностях, ідеях, поглядах, переконаннях, ідеалах і реалізується позашкільними закладами освіти у позаурочний час, дитячими молодіжними організаціями, творчими дитячими та молодіжними об'єднаннями за місцем проживання, на підприємствах, у різних організаціях та установах.

Головна мета позашкільної освіти та виховання - створення умов для творчого, інтелектуального, духовного та фізичного розвитку дітей у вільний від навчання час, впровадженні якісно нових форм і методів організації позашкільної життєдіяльності школярів, задоволенні їх освітніх потреб шляхом залучення до техніко-конструкторської, художньої, декоративно-прикладної та інших видів творчості.

Досвід роботи дитячих художніх шкіл, студій, малих академій мистецтва показує, що дітей з різним рівнем художніх здібностей і задатків можна успішно навчати образотворчої діяльності. Багато дітей, які вступають до студій, дитячих художніх шкіл зі слабким рівнем образотворчої підготовки, завдяки застосуванню відповідних форм і методів навчання згодом успішно навчаються. Діти, які закінчивши художню школу чи студію не займаються мистецтвом професійно, на все життя зберігають любов до нього і малюють як кажуть «для душі». Вони стають активними пропагандистами образотворчого мистецтва і вносять елементи творчості в навчання або в роботу за фахом.

Успішний художньо-творчий розвиток дітей, зумовлений дотриманням низки методичних принципів, адекватних специфіці мистецтва. Керування художньо-творчим розвитком учнів передбачає врахування вікових, індивідуальних, національних, культурних особливостей і традицій; останнє зумовлює звертання до глибоких коренів народної творчості, пронизаних національним духом, а не сліпе копіювання взірців і канонів мистецтва.

Ключем до успішною навчання в художніх школах є розуміння психології дитини певного віку, врахування її загального розвитку та характеру відображення. Завдання художньої школи помічати найперші прояви дитячої творчості, з повагою до неї ставитися і визначати шляхи до систематичного посту нового руху, який повинен забезпечувати успішний розвиток творчих прагнень дитини. Важливу роль у становленні творчої манери учня відіграють різноманітні художні матеріали і техніки. У художній школі використовують матеріали, за допомогою яких дитина має можливість на папері передати свої почуття, враження. ставлення до навколишнього світу.

 

ВИТЯГ З НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ ХУДОЖНЬОЇ ШКОЛИ

 

№ п/п	Назва предметів	К-сть годин на тиждень	К-сть учбових тижнів	Усього годин на групу	Іспити (перегляди)
	Композиція
	Рисунок
	Живопис
	Скульптура
	Історія мистецтва
	Предмет за вибором
	Всього

 

Основними навчальними дисциплінами дитячої художньої школи, як маємо змогу пересвідчитися, є: композиція, рисунок, живопис, скульптура, історія мистецтв. В процесі навчання рисунку вирішуються завдання формування творчої особистості, емоційно-оцінюючого захопленого ставлення до життя, образотворчого мистецтва, художнього осмислення природи, людей, оточуючої дійсності. З цією метою художній розвиток учнів здійснюється шляхом пізнання складових мистецтва:

- змісту - заради чого створюється твір;

- мови - завдяки чому виражається зміст;

- мистецтва - як здатності створювати, відкривати невідоме.

Ці головні завдання здійснюються в тісному взаємозв'язку з навчанням основ образотворчої грамоти на рівнях співвідношення в 1-му класі із наступним розширенням об'єму знань і умінь. Одночасно формується уявлення дітей про взаємодію різних форм мистецтва з життям і між собою, вивчаються особливості мови і функції мистецтва - як теоретично (в формі бесід), так і практично (через особисте естетичне усвідомлення взаємовідношення минулого і майбутнього).

Навчальна програма з рисунку пропонує розвиток образного мислення - від інтуїтивного самовираження до аналітично-чуттєвого сприйняття життєвих сторін дійсності, з одночасним вивченням виразних і технічних ознак графіки. Запропонована система роботи з дітьми сприяє не звичайному становленню технічних навичок рисунку, а формуванню художньо-образного мислення, естетичного смаку. Міжпредметні зв'язки здійснюються через вивчення способів відбору виразних засобів рисунку, що підводить учнів до опанування мови графіки і вказує шляхи пошуку виразних засобів рисунку в різних видах композиції. Рисунок в перші два роки навчання ґрунтується на спостерігаючій перспективі. Діти відображають перспективні скорочення на основі спостережень і порівнянь. Учитель уважно підштовхує їх в цьому напрямку.

На уроках історії мистецтва проводяться бесіди про образотворче мистецтво як засіб естетичного виховання, який допомагає учням формувати вміння бачити і розуміти прекрасне, виховувати естетичний смак. Бесіди про мистецтво дають дітям можливість емоційно переживати побачене і давати йому свою власну оцінку позитивну чи негативну.

Значення бесід про мистецтво дуже вагоме, воно об'єдну є в собі освітні і виховні цілі. Знайомлячись із творами образотворчого мистецтва учень, у першу чергу, вивчає і пізнає світ, який несе певну навчальну інформацію: історичні факти, життя дітей і дорослих в минулому і в наш час, опис природи, її явищ. Крім цього учні довідуються про художників, митців, авторів даних картин, про епоху в якій вони жили і творили. Під час розгляду та аналізу творів мистецтва у дітей виникає певний емоційний стан, переживання, від якого розвиваються певні почуття: любові до рідного краю, радості, гордості за героїчне минуле свого народу. Споглядання творів мистецтва викликає певну естетичну насолоду, дає радість, задоволення, розвиває почуття краси, підвищує рівень художньої культури особистості дитини.

На уроках ліплення (скульптури) емоційні переживання викликають твори скульптури, хоча вони позбавлені живописності. Проте великий вплив на особистість школяра має їх форма, пластика, фактура. Естетичне сприйняття творів скульптури передбачає і художнє осмислення: формування вміння бачити, емоційно відгукнутись та усвідомлювати красу, естетичні якості різноманітних явищ і об'єктів природи і тваринного світу, зовнішнього вигляду людини.

Навчання в художніх школах неповноцінне без знайомства з чудовими зразками народного мистецтва, які сприяють естетичному вихованню дітей. Заняття в художніх школах прищеплюють любов до рідного краю, його народу і народного мистецтва, знайомлять дітей з мистецтвом графіки, живопису та скульптури, поглиблюють та розширюють загальний культурний рівень дітей. Великий естетичний вплив на дитину мають твори декоративного мистецтва. Краса вишивкових узорів, візерунки різьби, барвистість народного розпису, витончена техніка писанкових орнаментів - невичерпне джерело естетичної насолоди. Аналізуючи твори декоративного мистецтва, в першу чергу слід визначити вид і техніку роботи, зміст орнаментації, символіки. Цілком природно, що питання змісту і напряму виховання молодших школярів засобами народного образотворчого мистецтва набуває сьогодні величезне значення. Багато передових митців звертаються до скарбниці народного мистецтва, запозичуючи і розвиваючи кращі надбання народу, надаючи їм нового змісту.

В системі позашкільної освіти заслуговує на увагу досвід роботи дитячих академій мистецтв. Розглянемо структуру і зміст роботи такого закладу на прикладі Київської дитячої академії мистецтв. Даний заклад має у своїй структурі чотири факультети: образотворчий, музичний, хореографічний, театральний, які функціонують у тісному взаємозв'язку [60]

На образотворчому факультеті викладають п'ять дисциплін: живопис, скульптуру, малюнок, графіку, декоративне мистецтво, композицію. Програма з основ композиції є ключовою на факультеті. Композиція входить до змісту у років з живопису, малюнку і графіки, скульптури і декоративно-прикладного мистецтва. Можна сказати, що на факультеті викладається один предмет - образотворче мистецтво, яке приймає різні форми вияву через художні матеріали і техніки, втілюючи красу і гармонію. Навчання у дитячій академії мистецтв розпочинається з 6 років. Мистецтво органічно входить у життя дитини, стає невід'ємною часткою, елементом світосприйняття.

Для досягнення найкращих результатів у структурі академії функціонують кафедри і лабораторії. Такі підрозділи дають можливість кожному учневі обрати собі предмет для більш поглибленого вивчення. У навчально-виховному процесі академії велике значення приділяється гармонійному поєднанню теоретичного курсу з практичними завданнями. Засвоєння технічної сторони творчості передбачає викладання практичного методу навчальних завдань, виявлення їх внутрішньої логіки, послідовності; визначення мети окремих завдань у системі загального цілого.

У процесі навчання кожна дитина усвідомлює, що має право на свій власний шлях у мистецтві та своє світосприйняття. Тому дитяча академія мистецтв створює ауру буденну і святкову, в якій виникає бажання навчатися і творити