Мистецтва у початковій школі.

Тема 1. Образотворче мистецтво з методикою викладання - педагогічна наука

План викладу матеріалу

1. Мета, завдання та предмет курсу «Образотворче мистецтво з методикою викладання».

2. Історія розвитку сучасної методики образотворчого мистецтва.

3. Роль принципів дидактики у навчально-виховному процесі з образотворчого мистецтва у початковій школі.

4. Педагогічні умови навчання образотворчого мистецтва у початкових класах.

5. Методологічні засади викладання образотворчого мистецтва у початковій школі.

Література до теми

1. Глинская И.П. Изобразительное искусство. Методика обучения в 1-3 классах / И.П.Глинская. - К, 1978. - 111 с.

2. Джола Д М. Теорія і методика естетичного виховання школярів / Д.М.Джола, А.Б.Щербо. - KL 1998. - 126 с.

3. Зязюн I.A. Виховання естетичної культури школярів /І.А.Зязюн. Н.Є.Миропольська, Л.О.Хлєбнікова. - К., 1998. - 156 с.

4. Коновець C.B. Образотворче мистецтво в початковій школі / С.В.Коновець. -К, 2000. - 79 с.

5. Кузин B.C. Изобразительное искусство и методика его преподавания в начальных классах /В.С.Кузин. - М., 1984. - 319 с.

6. Масол JI M. Методика навчання мистецтва у початковій школі /Л.М.Масол, О.В.Гайдамака, Е.В Белкіна. І.В.Руденко. -Харків, 2006. - 256 с.

7. Миропольська Н.Є. Формувати почуття прекрасного /Н.Є.Миропольська. - К., 1987. - 31 с.

8. Падалка Г.М. Педагогіка мистецтва. Теорія і методика викладання мистецьких дисциплін /Г.М.Падалка. -К.: Освіта України, 2008. - 274 с.

9. Ростовцев H.H. Изобразительное искусство с методикой преподавания в начальных классах /H.H. Ростовцев. - М, 1979. _т 348 с.

10. 10. Ростовцев Н.Н История методов обучения рисованию /

H.H. Ростовцев. - М.. 1981.-256 с.

11. Рудницька О.П. Основи викладання мистецьких дисциплін

/О.П.Рудницька. - К.: АПН України, 1998. - 183 с.

12. Рудницька О.П. Педагогіка: загальна та мистецька. Навчальний посібник /О П.Рудницька. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2005.-360 с.

13. Фіцула М.М Педагогіка: Навчальний посібник /М.М.Фіцула. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 1997. - 192 с.

Ключові слова: методика, принципи дидактики, принципи мистецької освіти. педагогічні умови, методологічні засади.

Мета, завдання та предмет курсу «Образотворче мистецтво з методикою викладання»

Методика, як вчення про методи викладання, є важливою складовою такої галузі педагогічної науки, як дидактика. Методика конкретизує на навчальному матеріалі основні категорії дидактики: цілі, зміст, організаційні форми та методи навчання. На рівні предметного змісту вона відповідає на запитання: як найкраще навчати, розвивати і виховувати школярів у процесі засвоєння навчального матеріалу. Тобто методика виступає своєрідним «інструментарієм» для вчителя в його педагогічно-практичній роботі.

Образотворче мистецтво з методикою викладання - це педагогічна наука, адже предметом її дослідження є процес формування образотворчих знань, умінь та навичок в умовах навчання дітей у початковій школі. Образотворче мистецтво з методикою викладання в початкових класах визначає основи образотворчої грамоти для учнів 1-4 класів і пропонує ефективні методи, прийоми і форми організації процесу естетичного виховання молодших школярів, формування у них емоційно- ціннісного ставлення до себе, навколишнього світу і творів мистецтва.

Для успішної підготовки вчителів початкових класів до навчальних планів педагогічних факультетів гуманітарних університетів включено навчальний предмет «Образотворче мистецтво з методикою викладання». «Образотворче мистецтво з методикою викладання» належить до 9 фундаментальних дисциплін, які формують професійні якості майбутніх педагогів початкових класів.

«Образотворче мистецтво з методикою викладання» як навчальна дисципліна має на меті формування основ професійно-педагогічної свідомості вчителя початкових класів шляхом ознайомлення студентів педагогічних факультетів з основами образотворчої грамоти, з найефективнішими формами організації навчального процесу, найдоцільнішими методами і прийомами навчання молодших школярів на сучасному етапі розвитку школи і науки про дитячу художню творчість. У ході її досягнення реалізовуються наступні завдання:

ü опанування майбутніми вчителями початкових класів знаннями теорії, історії, методів наукових досліджень в галузі образотворчого мистецтва з методикою викладання;

ü оволодіння знаннями про цілі і засоби, плани і програми педагогічної діяльності і педагогічного спілкування, об'єкти і суб'єкти педагогічної взаємодії, усвідомлення професійно-значущих цінностей;

ü оволодіння студентами інтелектуальними та практичними вміннями вирішувати завдання викладання образотворчого мистецтва у початкових класах і сучасними вимогами до уроку та підготовки вчителя до нього;

ü створення основи для наступного формування творчого підходу до діяльності вчителя початкових класів у школі.

Предмет курсу: зміст, форми організації навчально-виховного процесу та методи викладання образотворчого мистецтва у початкових класах.

У курсі «Образотворче мистецтво з методикою викладання» висвітлюється мета завдання і зміст вивчення образотворчого мистецтва в початкових класах, розкриваються засоби, методи, прийоми навчально-виховної діяльності учнів на уроках образотворчого мистецтва у початковій школі, форми організації естетичного виховання молодших школярів в позакласній, позаурочній роботі та засоби підвищення ефективності навчально-виховної роботи з образотворчого мистецтва.

Структура методики продиктована вимогами діючої програми з об­разотворчого мистецтва для початкової школи і сучасним розвитком науки про дитячу художню творчість. Центральне місце навчальної дисципліни «Образотворче мистецтво з методикою викладання» займають питання формування в учнів початкових класів кольорознавчих, композиційних знань, умінь і навичок, вміння передавати форму об'єктів навколишнього світу, об'єм та простір. Дані знання, вміння і навички формуються в процесі опанування різних видів образотворчої діяльності: малювання на площині, декоративно-прикладної діяльності, аплікації, ліплення, художнього конструювання з паперу.

Учитель початкових класів повинен досконало володіти основами грамоти образотворчого мистецтва, знати методику її викладання. Дбайливий педагог повинен самостійно удосконалювати методику викладання образотворчого мистецтва, вивчати передовий досвід кращих учителів, цікавитися відповідною літературою, дбати про належне обладнання і високий науково-методичний рівень проведення у років, позаурочної та позакласної роботи.

 

Історія розвитку сучасної методики образотворчого

Мистецтва

Образотворче мистецтво з методикою викладання має свою історію, традиції та перспективи. Становлення цієї галузі педагогічної науки з найдавніших часів до сучасності досить ґрунтовно висвітлено у великій кількості наукових мистецтвознавчих, педагогічних та історичних праць. Ґрунтовне дослідження історії розвитку методів викладання образотворчого мистецтва знаходимо у праці М.М Ростовцева «Історія методів навчання малювання». Дослідження розвитку і становлення сучасної методики образотворчого мистецтва представлено в науково­му доробку C.B. Коновець [49].

С.В.Коновець дослідила що на початку XX століття в Україні вчителів мистецького фаху готувати у багатьох учительських інститутах: Глухівському (1874), Київському (1910), Вінницькому (1912), Миколаївському (1913), Полтавському (1914), Одеському (1915). Чернігівському (1916). А з 30-х років XX століття з'явилися і десятирічні художні школи. Основними складовими мистецької освіти визначатися знання з теорії та історії різних видів мистецтва та уміння і навички Щодо художньо-практичної діяльності. Дидактичною базою такої підготовки у другій половині XIX - на початку XX століття були матеріали та напрацювання відомих вчених та фахівців з «художньої педагогіки»: Гальяра, О. і Ф Дюпюї. Г.Кершенштейнера. Ф.Кульмана И.Песталоці, А Сапожнікова, А.Скіноя, Л.Тедда, П.Чистякова, роботи Штейнера (засновника «вальфдорської» педагогіки), М. Монтесорі (авторки ідеї «раннього розвитку і вільного виховання дитини»), А.Бакушинського (розробника теорії «розвитку вільної творчості дитини»); М.Бехтерева, Г.Бєди, І.Глінської, М.Кириченка, В.Кузіна, Б.Нєменського, М.Ростовцева М. Солом'яного, Н.Фоміної, М.Чернявської, Є.Шорохова, Б.Юсова.

Відомо, що з 20-х років XX століття найпоширенішими стали два напрямки методики викладання образотворчого мистецтва:

1) методика «комплексного навчання малювання» (Д.Н. Кардовський, М.М.Ростовцев, В.С.Кузін, М.Ф. Солом'яний, М.А.Кириченко, О.Я.Боровиков, В.Ю.Єлін, Г.С.Коробов);

2) методика «розвитку вільної творчості дитини» (A.B. Бакушинський, Г.В.Лабунська. B.C.Пестель, І.П.Глінська, В.М.Полуніна, Б.М.Нєменський, Н.М.Фоміна, Б.П.Юсов, Л.М.Любарська, О.Є.Ковальов).

Прибічники «комплексного» напрямку розробляли методику викладання образотворчого мистецтва у вигляді низки комплексних тем («Природа», «Наше місто», «Охорона здоров'я»), відповідно до яких і структурувався та наповнювався зміст навчальної діяльності школярів: «малювання з натури», «малювання на теми», «декоративне малювання» та «бесіди про образотворче мистецтво». Особливого значення у такій методиці надавалося (за висновками Б.П.Юсова) опануванню «технічною образу» через навчально-технічний рисунок на шкоду «художньому образові» через естетичне сприймання та образотворчість. Такий підхід призвів до спрощення творчого шкільного предмета «Образотворче мистецтво».

Іншою є сутність методики «розвитку вільної творчості», яка полягає в актуалізації чуттєвих та творчих можливостей учнів в умовах загальноосвітньої школи. Представником методики «розвитку вільної творчості дитини» був А.В.Бакушинський, який в період становлен­ня вітчизняної педагогіки мистецтва закликав до створення належних умов для «свободи дитячої художньої уяви та творчості». Як стверджує С.В.Коновець, справжнє відродження для теоретично- методичних розвідок А В.Бакушинського настало лише у 70-х роках XX століття, коли група небайдужих ентузіастів (митців, педагогів, учених) під керівництвом Б.М.Нєменського та Б.П.Юсова розпочата науково-дослідницьку та практично-методичну діяльність у напрямку 12 створення нової системи художньої освіти та естетичного виховання школярів. Були розроблені та на протязі двох десятиліть апробовані відповідні навчальні програми, посібники і підручники для 1 -4-х класів загальноосвітніх шкіл [49].

За найпершими варіантами цих нових методик зміст уроків та види діяльності учнів структурувалися в трьох напрямках: «зображення на площині», «зображення в об'ємі» та «сприймання мистецтва». В процесі широкомасштабного

впровадження (на теренах всіх республік колишнього Радянського Союзу та зокрема, в Україні) вони були удосконалені таким чином, що навчальна та художньо-творча діяльність учнів набула нового змістового наповнення за такими умовними напрямками: «колір», «форма», «композиція», «простір та об'єм», «сприймання дійсності», «сприймання творів мистецтва». Протягом майже тридцяти останніх років було детально розроблено, експериментально перевірено та впроваджено в практику широке коло різних програм, посібників, підручників. Послідовники згаданих методик працюють сьогодні в Україні. Серед них: Л.В.Бичкова (м.Полтава), Л.М.Любарська (м.Одеса), Л.В.Бабенко (м.Кіровоград), Є.В.Ковальов (м.Глухів), С.В.Коновець (м. Київ) та багато інших. У зв'язку з цим існують обгрунтовані сподівання на позитивні зміни у змісті та методичному забезпеченні уроків образотворчого мистецтва в початкових класах, де предмети художньо-естетичного циклу мають неабиякий вплив на формування особистості дитини.