Дидактична структура уроку образотворчого мистецтва. Етапи уроку образотворчого мистецтва та їх зміст

Розробляючи зміст уроку образотворчого мистецтва, готуючи конспект слід користуватися його дидактичною структурою. На початку конспекту вчитель образотворчого мистецтва розробляє такі положення:

1. Вид діяльності.

1. Тема уроку.

2. Мета уроку (навчальна, розвивальна виховна).

3. Обладнання уроку.

4. Техніка виконання.

5. Використання класної дошки.

6. Термінологічний словничок.

7. Методи і прийоми, для застосування вчителем на уроці.

8. Види мистецтв, що інтегруються на уроці.

Етапи комбінованого уроку образотворчого мистецтва мають такий зміст:

І. Організаційний етап (1 хв)

Передбачає підготовку учнів до навчальної діяльності, доцільну організацію робочого місця. Робота вчителя на цьому етапі повинна бути спрямованою на створення у класі ділової атмосфери та психологічної готовності учнів до спілкування і навчання. До початку уроку визначаються чергові або «лаборанти», які готують всі необхідні художні матеріали і приладдя Цей етап може бути як на початку, так і в середині уроку; під час зміни різновидів навчально-пізнавальної і творчої практичної діяльності. Даний етап уроку повинен бути динамічним, не затрачати багато часу.

ІІ. Актуалізація опорних знань.Повторення вивченого матеріалу (2 хв.)

Має на мсті відтворення знань, умінь і навичок учнів, які мають стати основою для засвоєння нових понять та аспектів. Повторюються необхідні для роботи наданому уроці набуті раніше знання, закріплюється образотворча термінологія за допомогою розв'язання кросвордів, тестових завдань.

На даному етапі варто перевірити домашнє завдання. При викладанні образотворчого мистецтва, окреме домашнє завдання художньо-творчого характеру може бути відсутнім. Замість художньої практичної роботи можна запропонувати учням провести спостереження за явищами природи та предметним середовищем, дібрати репродукції творів мистецтва для спостереження та аналізу, віршовані та музичні уривки.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку (2 хв.)

Етап підготовки учнів до активного і свідомого засвоєння нового навчального матеріалу та художньої творчої діяльності. На цьому етапі відбувається мотивація учнів до активного сприйняття нового навчального матеріалу, визначення мети і завдань уроку, доведення практичного значення роботи на у році, створення позитивного емоційного настрою, формулювання проблемних завдань, показ учнівських робіт, виконаних на подібну тему чи в тій же техніці.

IV Засвоєння нового матеріалу. Навчально-пізнавальна робота

1. Теоретико-аналітична робота (5-10 хв)

На початку даного етапу уроку важливо добре організувати увагу учнів з метою покращення процесу сприймання нового матеріалу. Проводиться бесіда чи розповідь учителя з метою пояснення нового матеріалу з використанням термінологічного словничка, аналіз творів образотворчого, декоративно-ужиткового мистецтва про місце і роль естетичного в житті людей У ході бесіди вчитель постійно активізує процес сприймання вдаю дібраними запитаннями.

На даному етапі відбувається інструктаж і демонстрація роботи з новими художніми матеріалами, запис нових слів в індивідуальні термінологічні словнички. Вчитель організовує роботу з репродукціями, творами мистецтва показ наочних посібників, фрагментів педагогічних програмних засобів навчання, рухомих моделей.

2. Підготовчі вправи (3-5 хв.)

Виконання короткочасних вправ - тренувальних чи навчальних, які відповідали б навчальній чи розвивальній меті уроку і допомагали при виконанні основного завдання.

Вправи в повітрі, в альбомі олівцем; вправи з основ кольорознавства (на поєднання, на у творення додаткових кольорів, на заливку, вливання кольору в колір, на знайомство з окремими техніками живопису); вправи на засвоєння прийомів ліплення, роботи з папером; виконання ескізів декоративних композицій, композиційних схем, тематичних малюнків; аналіз пропорцій, будови тіла тварин і птахів; аналіз натурної постановки; пояснення послідовності дій.

3. Пояснення послідовності виконання завдання. Композиційне розмі­щення зображення (1-2 хв.)

Виконання вчителем педагогічного малюнка крейдою на дошці, пензлем і фарбою на планшеті. Демонстрація варіантів тематичної композиції, комбінація аплікативних засобів на дошці, створення робочого ескізу майбутньої композиції. На завершення даного етапу уроку вчитель демонструє педагогічний малюнок, який вдало доповнює пояснення нового матеріалу.

V. Закріплення нового матеріалу. Творча практична робота.

1. Самостійна робота учнів під керівництвом учителя (25 30 хв.)

Учитель керує роботою учнів, вказує на недоліки (але не малює учневі в альбомі), звергає увагу на типові помилки. Виконує графічне повторне пояснення на полях роботи учня послідовності виконання завдання (якщо дитина має труднощі при виконанні завдання).

VI. Підсумок уроку. Аналіз та оцінювання робіт (3-5 хв.)

Встановлюється, які знання, уміння і навички здобули учні на даному уроці. Проводиться аналіз робіт учнів, оцінювання та організовується виставка. З метою розвитку зв'язного мовлення та критичного мислення учнів здійснюється взаєморецензування. взаємоаналіз робіт однокласників.

VII. Домашнє завдання (І хв.)

Учням повідомляється інформація про домашнє завдання, роз'яснюється методика виконання, звертається увага на типові помилки. На уроках образотворчого мистецтва практична робота повинна виконуватися в класі. Дітям пропонуються такі завдання з метою підготовки до наступного уроку: підшукати репродукції, прочитати художній твір дитячої літератури, провести спостереження, виконати короткочасні зарисовки, підібрати лексику і сполучення слів, необхідні для розповіді про виконане завдання.

Вище зазначені етапи уроку включаються при написанні конспекту у року образотворчого мистецтва. Кожен етап уроку повинен бути методично правильним, змістовним, побудованим відповідно до характеру матеріалу, який вивчається. На кожному етапі уроку слід дбати про збагачення і активізацію словникового запасу, поповнення його образотворчою термінологією.

 

Зміст і дидактична структура нетрадиційних уроків образотворчого мистецтва

Специфіка викладання образотворчого мистецтва в сучасних умовах потребує від учителя широкого використання інноваційних форм, методів, прийомів роботи, проведення нетрадиційних уроків. Організація уроків може бути побудована як на послідовності елементів (етапів) традиційної структури, так і в інших формах. Одним з ефективних засобів формування цілісного погляду школярів на світ є інтеграція, яка набуває значення провідної тенденції оновлення змісту освіти. Наведемо декілька прикладів побудови таких у років.

Урок-роздум

I. Організація класу до уроку.

II. Оголошення теми і мети уроку.

III. Актуалізація опорних знань учнів. Бесіда за допомогою казки-загадки.

IV. Сприйняття та усвідомлення нового матеріал

1. Демонстрація репродукцій картин (участь дітей в обговоренні проблемних питань).

2. Роз'яснення (із наочним прикладом на дошці - педагогічним малюн­ком) основних теоретичних даних.

V. Самостійна творча практична робота

1. Самостійне осмислення, розв'язання учнями творчого завдання за допомогою художніх засобів.

2. Завдання учням - підкреслити назвою стан зображуваного і ставлення до нього.

3. Обговорення придуманих учнями назв.

VI. Аналіз дитячих робіт. Вербальне оцінювання їх учителем та самооцінювання учнями.

VII. Домашні завдання.

VIII. Підсумок уроку. Бесіда про досягнення мети уроку.

Урок-дослід

I. Організація класу до уроку.

II. Оголошення теми і мети уроку.

III. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду школярів. Ознайомлення з новими поняттями і термінами.

IV. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу.

V. Творча практична робота учнів. Виконання дослідів. Висновок.

VI. Аналіз дитячих робіт. Оцінювання і взаєморецензування.

VII. Домашні завдання.

VIII. Підсумок уроку

Завершальна частина: заключне слово вчителя, присвоєння звання «Чарівник», церемонія вручення медалей, закінчення уроку за звуковим сигналом).

Урок - школа дизайну

I. Організація класу.

II. Актуалізація опорних знань учнів. Бесіда про види образотворчого мистецтва. Закріплення мистецтвознавчої термінології.

III. Аналіз творчих виробів.

IV. Пояснення послідовності виконання завдання.

V. Самостійна робота учнів.

VI. Інсценізація казки (за допомогою виконаних виробів).