Тема 11. Організаційні засади обліку доходів, витрат і фінансових результатів діяльності підприємств

1.Мета та завдання організації обліку витрат, доходів і фінансових результатів, поняття та класифікація

2.Організація документування обліку доходів, витрат і фінансових результатів

3 Організація аналітичного обліку доходів, витрат і фінансових результатів

 

1. Мета та завдання організації обліку витрат, доходів і фінансових результатів поняття та класифікація.

Нині головною умовою ефективного управління виробничим підприємством є повнота, достовірність та оперативність інформації про його діяльність. Таку інформацію надає облік. Від належної організації обліку залежать рівень економічного управління підприємством, ступінь впливу результатів діяльності окремих підрозділів на підвищення ефективності виробництва, обґрунтованість планування якісних та кількісних показників й оптимальне ціноутворення

Мета організації обліку витрат, дохо­дів і результатів діяльності Надавати користувачам необхідну та своєчасну інформацію про витрати, доходи та результати діяльності підприємства у встановлені строки

Завдання організації обліку витрат, доходів і результатів діяльності;

- правильна визначення та достовірної оцінки витрат, доходів і фінансових результатів діяльності;

- розмежування витрат, доходів і фінансових результатів діяльності за кожною класифікаційною групою;

- правильного та повного документального оформлення та своєчасного відображення в облікових регістрах витрат, доходів і фін. резів діяльності;

- контролю за правильним визначенням фінансового результату від звичайної діяльності та надзвичайних подій;

- надання повної і достовірної інформації про витрати та доходи діяльності, а також про наявність і використання чистого прибутку (непокритих збитків) для потреб управління.

Отже діяльність будь-якого суб'єкта господарювання неможлива без здійснення витрат. Під витратами розуміють зменшення економічних вигод внаслідок вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками). Згідно П(с)БО 16 «Витрати»

а) Витрати, що виникають у зв'язку зі зменшенням активів:

· списання сировини, матеріалів на виробництво (рах. № 23), матеріалів для ремонту обладнання, на адміністративні потреби;

· витрати від знецінення запасів;

· нестачі запасів (сировини, комплектуючих, готової продукції, товарів тощо);

· нарахування амортизації;

· списання основних засобів, нематеріальних активів, МШП та інших необоротних активів, що стали непридатними і не використовуються;

· визнані економічні санкції - штрафи, пені, неустойки, що підлягають сплаті чи сплачені;

· нарахування резерву сумнівних боргів або списання дебіторської заборгованості, що не може бути погашена.

Таким чином, все, що не може бути визнане активом, списується на витрати;

б) Витрати, що збільшують зобов'язання підприємства:

· заробітна плата;

· податки, збори, обов'язкові платежі;

· відрахування на обов'язкове та добровільне страхування;

· транспортні витрати;

· послуги сторонніх організацій (консультаційних, юридичних, медичних, аудиторських);

· оренди, витрат зв'язку, послуг з реклами, комунальних послуг, інше нарахування витрат, пов'язаних зі збільшенням зобов'язань.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Це відповідає застосовуваному в національних стандартах принципу нарахування та відповідності доходів і витрат.

Існує дві особливості організації обліку витрат.

Перша стосується організації бухгалтерії, друга організації відображення витрат у системі рахунків бухгалтерського обліку.

У першому випадку облік витрат на виробництво організований у спеціальному виробничому відділі, до складу якого входять кілька осіб, але не менше 2-х.

Друга особливість стосується організації відображення витрат діяльності на рахунках бухгалтерського обліку. Відповідно до законодавства підприємство має право обирати між трьома способами обліку витрат діяльності: з використанням рахунків класу 8 "Витрати за елементами"; з використанням рахунків класу 9 "Витрати діяльності"; з одночасним використанням рах. кл. 8 і 9.

Класифікація витрат посідає важливе місце в розумінні і підході до їх організації обліку. Так залежно від видів діяльності всі витрати розподіляють на дві великі групи: витрати, які виникають в процесі звичайної діяльності, та витрати, які виникають у процесі надзвичайної діяльності. Витрати, що виникають в процесі звичайної діяльності, поділяються на витрати від операційної (основної та іншої операційної), інвестиційної та фінансової діяльності

Таблиця 11.1.

Класифікація витрат за видами діяльності

Вид діяльності	Витрати Звичайна діяльність
Операційна діяльність	Собівартість реалізації	Собівартість реалізованої продукції (робіт послуг)
Адміністративні витрати	Корпоративні витрати, витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу та інш.
Витрати на збут	Витрати на пакувальні матеріали та ремонт тари, оплата праці та комісійні продавцям, витрати на рекламу
Інша операційна діяльність
Інші операційні витрати	Витрати на дослідження і розробки, визнані штрафи, пені.
Фінансова діяльність	Витрати від участі в капіталі	Збитки, отримані внаслідок інвестицій в асоційовані підприємства, які обліковуються методом участі в капіталі
Фінансові витрати	Витрати на відсотки (за кредитами, фінансовою орендою)
Інша діяльність	Інші витрати	Собівартість реалізованих фінансових інвестицій, НА, інш.

 

Для відображення в обліку витрат використовуються рахунки, побудовані за видами діяльності, що дозволяють охопити всі операції, які здійснює підприємство

Дохід є надходженням економічних вигід, які виникають у результаті діяльності підприємства. Для визнання доходу необхідно не лише надходження активу або зменшення зобов'язання, але й наслідком виступає збільшення власного капіталу (крім внесків учасників). Згідно П(с)БО 15 «Дохід»

Існує дві особливості організації відображення доходів у бухгалтерському обліку. Це - організація їх оцінки та класифікації.

Доходи, достовірну оцінку яких здійснити неможливо, у звітності не відображаються, що відповідає принципу обачливості, який передбачає відображення у фінансовій звітності всіх елементів за вартістю, яка має запобігати заниженню зобов’язань і витрат та завищенню активів і доходів підприємства. Цей принцип передбачає вибір методу оцінки.

Можливість достовірної оцінки — основна умова визнання доходів. У бухгалтерському обліку дохід відображається в сумі грошових коштів або їх еквівалентів, які були отримані або підлягають одержанню.

Не визнаються доходами, оскільки не є економічними вигодами, які надходять на підприємство і не приводять до збільшення власного капіталу, суми, одержані від імені третіх осіб, такі як:

— податок на додану вартість, акцизи, інші податки і обо­в’язкові платежі, що підлягають перерахуванню до бюджету і позабюджетних фондів;

— надходження за договорами комісії, агентськими та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо;

— попередня оплата (аванс у рахунок оплати) продукції (товарів, робіт, послуг);

— завдаток під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором;

— надходження, що належать іншим особам.

Разом із тим вищеназвані суми не включаються тільки до суми чистого доходу підприємства.

Отже 1) Отримані доходи відображаються в сумі справедливої вартості отри­маних активів або тих, що підлягають одержанню.

2) Відображення доходів на рахунках бухгалтерського обліку залежить від класифікації доходів. В залежності від виду діяльності розрізняють доходи від звичайної та надзвичайної діяльності.

Для цілей бухгалтерського об­ліку і фінансової звітності доходи від господарської діяльності кла­сифікують за видами діяльності

Таблиця 11.2.

Класифікація доходів за видами діяльності

Види діяльності	Доходи Звичайна діяльність
	Основна діяльність
Доходи від реалізації	доходи від реалізації продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг
Інша операційна діяльність
Операційна діяльність	Інші операційні доходи	доходи від реалізації іноземної валюти, реалізації інших оборотних активів, операційної оренди активів, операційної курсової різниці, одержані штрафи, пені, неустойки тощо
Фінансова діяльність	Доходи від участі в капіталі	доходи від інвестицій в асоційовані або спільні підпри­ємства, які обліковуються за методом участі в капіталі таін.
Фінансові доходи	дивіденди, відсотки за кредитами отриманими, облігаціями випущеними, фінансовою орендою та ін.
Інвестиційна діяльність	Інші доходи	доходи від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, списання необоротних активів, втрати від неопераційних курсових різниць тощо

 

Планом рахунків передбачено 7 клас рахунків — «Доходи і результати діяльності». Цей клас рахунків можна вважати тимчасовим, оскільки він закривається в кінці кожного звітного періоду. Ці рахунки відображають стан доходів за певний звітний період.

Тимчасові рахунки починають новий звітний період із нульового сальдо, на яких накопичується інформація про доходи за даний період, що дає змогу використовувати накопичену інформацію при складанні проміжної звітності (квартальної, за півроку, за дев’ять місяців).

У кінці періоду рахунки доходів (як, до речі і рахунки витрат) закриваються через списання їх сальдо на рахунок 79 «Фінансові результати». Інструкція до Плану рахунків дозволяє закривати рахунки доходів та витрат щомісяця або по закінчені звітного року. Отже планом рахунків передбачені окремі рахунки для обліку доходів і фінансових результатів у розрізі видів діяльності. Назви рахунків і субрахунків до них представляють собою докладний опис складу доходів з класифікацією за видами діяльності.

Фінансовий результат - це приріст (або зменшення) вартості власного капіталу підприємства, який відбувався у процесі його господарської діяльності за певний період.

Організація обліку фінансових результатів підприємства складається з двох блоків.

Перший полягає у визначенні фінансового результату діяльності підприємства за звітний період шляхом порівнян­ня доходів і витрат звітного періоду. Таке порівняння відображають у первинному документі бухгалтерського оформлення, який називається "Бухгалтерська довідка". Саме цей документ є підставою для проведення усіх операцій на рахунках бухгалтерського обліку у відповідних облікових регістрах.

Другий - це закриття рахунків доходів і витрат на рахунок 79 "Фі­нансові результати", що теж відображають у бухгалтерській довідці. В ній проводиться узагальнення інформації про фінансові результати від звичайної діяльності і надзвичайних подій. Зокрема, за кредитом рахунка 79 "Фінансові результати" та його субрахунків відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, а по дебету — суми в порядку закриття рахунків з обліку витрат, а також належна сума нарахованого податку на прибуток.

Фінансовим результатом діяльності є прибуток або збиток.

Прибуток -це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.

Збитки -перевищення суми витрат над сумою доходів, для отримання яких здійснені ці витрати. Розмір та характер прибутків і збитків за кожний період діяльності підприємства є найважливішими підсумковими показниками їх роботи.

Визначення фінансового результату полягає у обчисленні чистого прибутку (збитку) звітного періоду. Для цього у бухгалтерському обліку передбачається послідовне порівняння доходів і витрат (принцип відповідності та нарахування доходів і витрат).