Поняття витрат підприємства та собівартості продукції

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання практичних та самостійних робіт

з дисципліни “ Основи підприємницької діяльності ”

для студентів базового напрямку підготовки «Архітектура»

спеціальностей 6.06.01.02 МБД, ДАС, АБС

(всіх форм навчання)

 

Затверджено

на засіданні кафедри економіки підприємства та інвестицій

Протокол №__ від________ 2013р.

 

Львів 2013

 

Методичні вказівки до виконання практичних та самостійних робітз дисципліни «Основи підприємницької діяльності для студентів базового напрямку підготовки «Архітектура» спеціальностей 6.06.01.02 МБД, ДАС, АБС (всіх форм навчання) / Укладачі: Колещук О.Я., Зарицька О.Л. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2013. – __ с.

 

 

Укладачі

Колещук О.Я.., канд. екон. наук, ст. викладач; Зарицька О.Л.., канд. екон. наук, асистент.

 

Відповідальний за випуск Козик В.В., канд. екон. наук, проф.

 

Рецензенти ________________., проф., д-р екон. наук

 

 

 

Оглавление

ВСТУП.. 4

Поняття витрат підприємства та собівартості продукції 5

Класифікація витрат підприємства. 5

Групування витрат за економічними елементами. 5

Поняття прибутку та доходу підприємства. Фактори, що впливають на величину прибутку. 6

Точка беззбитковості. 7

Основні фонди. 7

Особливості оподаткування підприємств. 8

Показники прибутковості підприємства та продукції 10

Види заробітної плати. 11

Оплата праці керівників, працівників та службовців підприємства. 12

Поняття, функції, види цін на продукцію підприємств. 13

Інвестиційна діяльність. 17

Теоретичні основи дисконтування. 18

Показники оцінки ефективності та доцільності реалізації інвестиційного проекту 19

Список літератури. 24

 

 

ВСТУП

Метою виконання практичних та самостійних робіт с засвоєння лекційного матеріалу, формування базових знань з основ підприємницької діяльності та навичок здійснення підприємницької діяльності.

Завданням практичних занять є:

Ø визначити основні категорії підприємництва;

Ø дати чіткі уявлення про загальнотеоретичні засади підприємництва;

Ø ознайомити із сучасним станом розвитку підприємництва та його проблемами;

Ø сформувати у студентів цілісне бачення проблем підприємницької діяльності;

Ø озброїти студентів навичками і вміннями, необхідними для організації власної справи.

Ø формування теоретичних і практичних знань щодо методів розрахунку податкових відрахувань, що здійснюють підприємства;

Для виконання практичних робіт необхідно підготувати відповідну тему лекційних занять, уважно прочитати завдання до самостійної роботи, ознайомитись з наведеним прикладом та вихідними даними свого варіанта.

Згідно з даними варіантами завдання на виконання самостійної роботи студент виконує її у час, відведений для практичної роботи. Для виконання самостійної роботи необхідно мати калькулятор, олівець, гумку, ручку, кілька аркушів паперу формату А4. У разі невиконання практичної роботи за час, відведений для цього, студент доробляє її в час, відведений для самостійної підготовки, і здає роботу окремо під час консультацій викладачу, який проводить практичні заняття.

Оформляють практичну роботу до здачі згідно з прийнятими в університеті вимогами до оформлення практичних робіт. Зразок титульного аркуша наведено у зразку. Розрахунки практичної роботи проводяться у встановленій формі. В кінці роботи повинні бути зроблені кілька висновків з результатів, отриманих під час розрахунків.

Поняття витрат підприємства та собівартості продукції

Для здійснення своєї виробничо-господарської діяльності підприємство повинно купувати матеріали, виплачувати заробітну плату працівникам, замінювати застаріле обладнання на нове тощо, тобто нести витрати. Отже витрати – це грошовий вираз використання виробничих факторів, внаслідок якого здійснюється виробництво продукції, надання послуг, виконання робіт та їх реалізація. Згідно Податкового кодексу витрати – це зменшення економічних вигод протягом облікового періоду у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу, за умов, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

До витрат, що відносять наприклад, списання матеріалів у виробництво, нарахування амортизації, нарахування зарплати та податків.

Витрати підприємства, віднесені на конкретні види продукції, складають її собівартість. Собівартість продукції –це виражені в грошовій формі сукупні витрати на підготовку і випуск продукції (робіт, послуг). Собівартість характеризує ефективність усього процесу виробництва на підприємстві, оскільки в ній відображаються рівень організації виробничого процесу, технічний рівень, продуктивність праці та ін. Чим краще працює підприємство, ефективніше використовує виробничі ресурси, тим нижча собівартість одиниці продукції (робіт, послуг).

Класифікація витрат підприємства

Витрати підприємства класифікуються, зокрема, за багатьма ознаками:

Зазв`язком із обсягом виробництвавитрати поділяються на:

Постійні – це витрати, що є функцією часу, а не обсягу продукції. Їхня загальна сума не залежить від кількості виготовленої продукції (у певних межах). До постійних належать витрати на утримання та експлуатацію будівель і споруд, організацію виробництва, зарплату управлінського персоналу.

Змінні, - це витрати за певний період, загальна сума яких прямо пропорційно залежить від обсягу виготовленої продукції. Переважно це витрати на сировину, основні матеріали, комплектуючі вироби, відрядну зарплату робітників, витрати на експлуатацію машин і устаткування, на ремонт, на інструменти;, Змінні витрати зазвичай розраховуються на одиницю продукції.

Сумарні витрати складаються з суми постійних витрат та змінних витрат з врахуванням обсягу реалізованої продукції.

Всум.=Впост.+Взмін.× Q,

Точка беззбитковості.

При рівності сумарних витрат та отриманого доходу підприємство знаходиться на межі беззбитковості.

Формула беззбитковості:

Д=Всум., або

Ц×Q=Впост.+Взм.×Q

Значення Q (кількість реалізованих виробів або наданих послуг), при якому виручка від реалізації рівна сумарним витратам називається точкою беззбитковості. В точці беззбитковості прибуток рівний 0.

Основні фонди.

Основні фонди підприємств - це засоби праці, які мають вартість, функціонують у виробничому процесі тривалий час, не змінюючи при цьому своїх форм і розмірів, а свою вартість переносять на вартість готової продукції поступово, шляхом амортизаційних відрахувань.

Не є виробничими фондами засоби праці, не залученні в процес виробництва (не введені в дію підприємства, засоби праці у стадії монтажу, демонтоване обладнання).

Основні фонди підприємства поділяються на виробничі (функціонують у сфері матеріального виробництва підприємства) і невиробничі (фонди невиробничої сфери підприємства).

В залежності від функцій, що виконують засоби праці у виробничому процесі, вони класифікуються за виробничим призначенням на такі групи:

1) будівлі;

2) споруди;

3) передавальні пристрої;

4) машини і обладнання;

5) транспортні засоби;

6) інструмент;

7) виробничий інвентар;

8) господарський інвентар.

 

Приклад.

Підприємство у звітному місяці реалізувало продукції на суму 1200 тис. грн. з ПДВ та придбало матеріали на суму 720 тис. грн. з ПДВ. Якщо ціна товарів, робіт і послуг включає ПДВ, то щоб знайти ПДВ у їх ціні потрібно її поділити на 6. Зокрема, ПДВ у вартості реалізованої продукції у даному випадку становить: 1200 – 1200/(1+0,2)=1200·(1-1/1,2)=1200/6=200 тис. грн., а у вартості придбаних матеріалів ПДВ складає 720/6=120 тис. грн. Таким чином, дане підприємство повинно сплатити у бюджет ПДВ у розмірі 200-120=80 тис. грн.

Акцизний збір – це непрямий податок, яким оподатковуються окремі групи товарів, як правило, не першої необхідності та такі, споживання яких держава прагне обмежити (лікеро-горілчані та тютюнові вироби, транспортні засоби тощо). За більшістю підакцизних товарів ставки акцизного збору встановлюються у твердих сумах з одиниці фізичного виміру товарів (наприклад, у гривнях на 1 літр стовідсоткового етилового спирту або у Євро на 100 см³ об’єму циліндрів двигунів транспортних засобів).

Ввізне мито – це вид митного платежу, що стягується з товарів, які ввозяться на митну територію України. Ставки мита є єдиними на всій території держави, але вони суттєво відрізняються за видами товарів, країнами їх походження та іншими ознаками. За деякими видами товарів ставки ввізного мита встановлюються у відсотках до їх митної вартості, а за іншими – у твердих сумах на одиницю виміру ввезеного товару або у комбінованому вигляді, тобто поєднують властивості двох названих способів митного обкладення.

Податок на прибуток підприємств – один з основних видів прямих податків. Загальна послідовність його обчислення передбачає такі основні етапи:

1. Обчислюється скоригований валовий дохід підприємства за звітний податковий період, тобто валовий дохід підприємства (загальна сума усіх надходжень на підприємство у грошовій та матеріальних формах, тобто отриманих (нарахованих) доходів підприємств від усіх видів його діяльності у звітному періоді) за вирахуванням окремих його складових (зокрема, ПДВ у складі ціни продукції).

2. Обчислюються валові витрати підприємства у звітному періоді, тобто сума будь-яких його витрат, здійснюваних як компенсація вартості товарів, робіт і послуг, придбаних підприємством для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, за виключенням деяких видів витрат, встановлених податковим законодавством.

3. Розраховується сума амортизаційних відрахувань за звітний період згідно вимог податкового обліку.

4. Обчислюється оподатковуваний прибуток як різниця між скоригованим валовим доходом підприємства та сумою його валових витрат та амортизаційних відрахувань у звітному періоді.

5. Розраховується податок на прибуток підприємства – у розмірі 19% від оподатковуваного прибутку.

Окрім перелічених видів податків існують також і інші податки, збори та обов’язкові платежі, платником яких є підприємство, зокрема, плата за землю, податок з власників транспортних засобів, єдиний податок (на який за певних умов може перейти суб’єкт малого підприємництва), місцеві податки і збори тощо.

Приклад

На підприємстві протягом звітного періоду витрати становили: сировина та основні матеріали (В_мо) - 32 500 грн; допоміжні матеріали (В_мд) - 2500 грн; куповані паливо та енергія (В_е) - 2900 грн. Заробітна плата (основна та додаткова) основних робітників (В_зр) - 13 500 грн; управлінського та іншого персоналу (В_зу) - 7245 грн; відрахування на єдиний соціальний внесок 34% від витрат на оплату праці; амортизація машин, устаткування (А_м) - 2 тис. грн; амортизація будівель, споруд інших основних фондів (А_б) - 4 тис. грн; службові відрядження, використання та обслуговування технічних засобів управління, організація прийомів, презентацій, гарантійний ремонт та обслуговування продукції підприємства та інші операційні витрати 1300 грн.

Дохід від реалізованої продукції становить 98500 грн.

Здійснити групування витрат за економічними елементами, визначити загальну суму витрат, визначити розмір прибутку та чистого прибутку, при ставці податку на прибуток 21%.

Розв' язання

1. Матеріальні витрати:

В_мв = В_мо + В_мд + В_е = 32500 + 2500 + 2900 = 37900 грн.

2. Витрати на оплату праці:

В_оп = В_зр + В_зу = 13 500 + 7245 = 20 745 грн.

3. Відрахування на єдиний соціальний внесок:

В_соц = В_оп (а_сп+ а_сс + а_сб + а_снв)=20 745×34%/100=7053,3 грн.

4. Амортизація основних фондів та нематеріальних активів:

В_а = А_м + А_б = 2000 + 4000 = 6000 грн.

5. Інші операційні витрати:

В_ін = 1300 грн.

Всього витрати: 72998,3грн.

Прибуток: 98500-72998,3=25501,7 грн.

Чистий прибуток: 25501,7 ×0,79 (або -21%)= 19126,275 грн

 

Приклад.

Розрахувати показники рентабельності продукції та рентабельності виробництва по підприємству за такими даними:

Показники	Річний обсяг реалізації, тис.шт.	Повна собівартість виробу, грн.	Відпускна ціна, грн.
Виріб А
Виріб Б
Виріб В

Середньорічна вартість основних виробничих фондів 11400 тис. грн. і нормованих оборотних засобів 250 тис. грн. Окрім прибутку від реалізації продукції інших видів прибутку підприємство не отримувало.

Розв' язання

1. розраховуємо рентабельність окремих виробів:

2. Рв_А= (78-65)/65× 100=20%

3. Рв_Б =(56-48)/48 × 100=16,6%

4. Рв_А= (48-39)/39× 100=23,1%

5. 2) визначаємо рентабельність продукції:

6. Р_прА =((78-65) ×70+(56-48)×58 + (48-39)·42)/65×70+48×·58+39·42)× 100= 19%

7. 3) визначаємо рентабельність виробництва:

8. Рвир= 1752/11650× 100=15,04%

 

Види заробітної плати

Оплата праці (заробітна плата) - винагорода, розрахована, як правило, в грошовому виразі, яку відповідно до трудового договору власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану ним роботу.

функції заробітної плати, а саме:

- відтворювальну (заробітна плата забезпечує нормальне відтворення робочої сили відповідної кваліфікації);

- стимулюючу (оплата праці спонукає працівників до ефективних дій на робочих місцях);

- регулюючу (диференціація рівня заробітної плати залежно від кваліфікації, складності праці, напруженості завдань, фаху);

- соціальну (спрямована на забезпечення однакової оплати праці за однакову роботу, тобто реалізацію принципу соціальної справедливості щодо одержуваних доходів).

Основними видами оплати праці є номінальна і реальна заробітна плата.

Номінальна заробітна плата – це сума грошей, яку отримують працівники за свою працю за певний проміжок часу (годину, день, місяць).

Реальна заробітна плата засвідчує кількість товарів і послуг, які працівник може придбати за зароблену суму грошей.

Реальна заробітна плата залежить від продуктивності праці та цін на товари і послуги. Зростання номінальної заробітної плати не завжди призводить до зростання реальної, яка може і знизитися, якщо ціни на товари і послуги зростають швидше, ніж середня заробітна плата.

Існує дві основні форми оплати праці на підприємстві – погодинна та відрядна. Кожна з цих форм має декілька різновидів, які називаються системами заробітної плати.

Погодинна оплата праці робітників здійснюється за годинними (денними) тарифними ставками із застосуванням нормованих завдань. Погодинна оплата застосовується за таких умов:

- виробничий процес характеризується частою зміною операцій;

- відсутня можливість збільшення випуску продукції, тобто робітник не може вплинути на збільшення випуску (конвеєрний або поточний тип виробництва із заданим ритмом);

- виробничий процес є строго регламентованим.

Відрядна заробітна плата визначається кількістю та складністю виконаних робіт на підставі нормованих розцінок на одиницю роботи за певний проміжок часу.

Відрядна форма застосовується за таких умов:

- коли існують кількісні показники роботи, які безпосередньо залежать від конкретного робітника;

- коли існує можливість точного обліку обсягів виконаних робіт;

- коли існують можливості у робітників конкретної виробничої дільниці збільшити виробіток або обсяг виконаних робіт;

- коли існує можливість використання технічного нормування праці.

 

Приклад.

Місячний оклад робітника становить 800 грошових одиниць. при тривалості робочого дня 8,2 год. За графіком ним має бути відпрацьовано 22 дні, один з яких святковий, що не співпадає з вихідним, а фактично йому був наданий листок непрацездатності на 4 дні, один з яких передсвятковий. З фонду матеріального заохочення робітнику нарахована премія в розмірі 20% фактичного заробітку. Обчислити місячну заробітну плату робітника.

Розв'язання

Обчислимо кількість годин, яку мав відпрацювати робітник протягом місяця за умови, що тривалість передсвяткового робочого дня 7,2 год.:

20 × 8,2 + 7,2= 171,2 год.

Кількість годин, які робітник не відпрацював у зв'язку із хворобою визначаємо так:

3 × 8,2 + 7,2 = 31,8 год.

Тоді фактично відпрацьована кількість годин становить:

171,2 – 31,8 = 139,4 год.

Годинна ставка робітника дорівнює:

гр.од./год.

Звідси його тарифний заробіток рівний:

4,67× 139,4 = 651 гр.од.

Преміальні доплати:

651 ×0,2 = 130,2 гр.од.

Місячна заробітна плата робітника становить: 651 + 130,2 = 781,2 гр.од .

Приклад

Підприємство випускає продукцію, яку продає оптовому покупцю по 250грн. за одиницю. В даний час обсяг збуту складає 1 тис. одиниць продукції в місяць, а виробничі потужності дозволяють випускати 2 тис.од/міс. Повні затрати на виробництво одиниці продукції складають 170 грн, з них – 50 грн. постійні і 120 грн. змінні. Встановити на скільки вигідно підприємству прийняти додаткове замовлення на збут продукції обсягом 500 одиниць товару в місяць по ціні 150 грн. за одиницю. Як зміниться рентабельність реалізації продукції?

Розв’язок:

Вигідно тому, що підприємство отримає додатковий прибуток в розмірі:

(150-120)×500= 15000 грн.; без збільшення постійних витрат

Рентабельність реалізації продукції до замовлення:

(250-170)/170=47%;

Рентабельність продукції після виконання додаткового замовлення:

((250×1000+150×500)-(1000×50+1500×120))/(1000×50+1500×120)=41,3%

 

Приклад

Розрахунок ціни на підставі цільового прибутку.

Особливість цього методу полягає у тому, що ціну поставлено в жорстку залежність від загального розміру прибутку, який підприємство передбачає одержати від продажу певної кількості продукції. За умови прямолінійної динаміки залежних величин ціна за цим методом встановлюється за такою формулою:

Ц = З_в + (П_в + П_заг)/ N _з,

де З_в - змінні витрати на одиницю продукції; П_в - постійні витрати весь обсяг продукції за певний період (квартал, рік); П_заг - загальна сума прибутку, що планується до отримання від продажу продукції за той самий період; Nз— задані обсяги реалізації продукції в натуральному вимірі.

 

Приклад

Постійні витрати підприємства на виробництво складають 300 тис.грн., перемінні-60грн на од продукції. Встановити необхідний рівень цін на продукцію підприємства для забезпечення постійної величини прибутку 200 тис.грн., при обсягах виробництва 20 тис. одиниць продукції і 30тис. одиниць продукції.

Розв’язок:

Необхідний рівень цін встановлюємо за формулою:

Ц = З_в + (П_в + П_заг)/ N _з

де З_в - змінні витрати на одиницю продукції; П_в - постійні витрати весь обсяг продукції за певний період (квартал, рік); П_заг - загальна сума прибутку, що планується до отримання від продажу продукції за той самий період; Nз— задані обсяги реалізації продукції в натуральному вимірі

при обсязі виробництва 20 тис.шт.:

Ц= 60+(300000+200000)/20000=85 грн.

при обсязі виробництва 30 тис.шт.:

Ц= 60+(300000+200000)/30000=76,7 грн.

Приклад

Встановити оптимальну ціну на продукцію підприємства та обсяг збуту при оптимальній ціні якщо відомо:

постійні витрати на виробництво складають – 70.грн..; змінні витрати на одиницю продукції складають – 4 грн/од; залежність попиту на продукцію від ціни продукту описується формулою - N=300-50×Ц.

Розв’язок:

Оптимальною буде та ціна, що забезпечить максимальний прибуток підприємства.

Прибуток знаходимо за формулою:

П=Дохід-Всумарні, або П=Ц×Q-(Впост.+Взм.×Q) = Ц×(300-50×Ц)-(70+4×(300-50×Ц))=-50×Ц2+500×Ц-1270

максимальне значення функції визначаємо прирівнюючи першу похідну до нуля:

П»=-100×Ц+500=0, Ц=5,

Обсяг збуту при оптимальній ціні =300-50×5=50 од. продукції.

Приклад

Розрахувати суму чистого прибутку машинобудівного підприємства, якщо: підприємство у 2010 р. отримало дохід (виручку) від реалізації продукції у сумі 30 млн. грн. Виробнича собівартість - 16 млн. грн; адміністративні витрати - 3500 млн.грн; витрати на збут продукції 1400 млн.грн; інші операційні витрати - 500 тис. грн. Інші операційні доходи - 800 тис. грн; доходи від фінансових інвестицій - 600 тис. грн.

Розв' язання

2) визначаємо валовий прибуток:

30000 - (5000 + 16000) = 9000 тис.грн;

3) визначаємо прибуток (збиток) від операційної діяльності:

9000 + 800 +600 - (3500 + 1400 + 500) = 5000 тис.грн;

4) чистий прибуток (збиток) визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності та сумою податку з прибутку:

5000 - (5000·25: 100) = 3750 млн.грн.

 

 

Приклад

Змінні витрати на одиницю продукції становлять 1100 грн., постійні витрат 1 800 000 грн, ціна виробу 2000 грн., визначити кількість продукції необхідної та достатньої для досягнення точки беззбитковості та накреслити графік.(Рис.2)

Підприємство перебуває на межі беззбитковості при виконанні наступної рівності:

Д=Всум., або

Ц×Q=Впост.+Взм.×Q

Розв'язавши лінійне рівняння відносно Q ми отримаємо аналітичний вираз точки беззбитковості:

Q=Впост/(Ц-Взм)

Для графічного відображення точки беззбитковості запишемо формули доходу у вигляді функції y=k×x та сумарних витрат y=k×x+b. Графіками цих функцій є прямі. Точка перетину цих прямих буде графічним відображенням точки беззбитковості.

Д=Ц×Q = 2000×Q

Всум = Впост.+Взм.×Q

Всум = 1800 000 +1100 × Q

Інвестиційна діяльність

Інвестиційна діяльність являє собою сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. Згідно цього ж Закону інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

Під інвестиційним проектом можна розуміти інвестиційний захід із заздалегідь визначеною метою, досягнення якої означає завершення проекту.

Інвестиційний проект передбачає розробку комплексу документів, центральне місце серед яких належить бізнес-плану інвестиційного проекту. Реалізація інвестиційного проекту відбувається у три основні стадії:

1. Обгрунтування та прийняття інвестиційного рішення:

- збір та обробка інформації про потенційний напрямок вкладення інвестицій;

- попередня оцінка ефективності інвестування у даний напрямок;

- прийняття попереднього рішення про доцільність інвестування у даний об’єкт;

- визначення загальної потреби в інвестиціях, а також у трудових, технічних та матеріальних ресурсах для реалізації проекту

2. Фінансування інвестиційного проекту:

- здійснення заходів щодо залучення зовнішніх джерел фінансування у випадку нестачі внутрішніх джерел (ці заходи, зокрема, можуть передбачати отримання кредиту, випуск акцій, облігацій тощо);

- коригування прийнятих раніше інвестиційних рішень залежно від фактичних можливостей їх фінансового забезпечення;

- вкладення інвестицій протягом періоду реалізації проекту.

3. Забезпечення прибуткового функціонування об'єкта інвестицій протягом періоду його експлуатації.

Приклад

Потрібні інвестиції у проект становлять 1 млн.грн., з них 90 % інвестиції в основні фонди, а 10% - в оборотні кошти. Сподіваний прибуток за інвестиційним проектом по роках експлуатації: 1-ий рік – 400 тис.грн., 2-ий рік - 300 тис.грн., 3-ий рік - 300 тис.грн., 4-ий рік - 200 тис.грн., 5-ий рік – 100 тис.грн. Амортизація нараховується рівномірно. Ставка дисконтування для даного проекту 0,15.

Якщо амортизація нараховується рівномірно, то її річна величина у даному випадку буде становити 180 (900/5) тис.грн.

Тоді чистий грошовий потік по роках буде становити: 1-ий рік - 580 тис.грн., 2-ий – 480 тис.грн., 3-ий – 480 тис.грн, 4-ий - 380 тис.грн., 5-ий - 280 тис.грн.

Термін окупності даного проекту за прибутком становить 3 роки (400 + 300 + 300 = 1000 тис.грн.), а за чистим грошовим потоком буде меншим двох років.

Чиста теперішня вартість даного проекту становить:

ЧТВ=

У випадку, якщо інвестиції за проектом вкладаються поступово, наприклад якщо інвестор фінансує спорудження об’єкта будівництва, частинами розраховуючись з будівельною організацією, для розрахунку ЧТВ потрібно дисконтувати не лише потік доходів, але й потік інвестицій, і найкраще таке дисконтування здійснювати на початок першого періоду вкладення інвестицій:

ЧТВ = ,)

де - коефіцієнт дисконтування;

Т_заг – проміжок часу між моментом початку вкладання інвестицій в проект та моментом, коли проект перестане приносити дохід;

К_t - вкладені інвестиції в t- тому періоді.

- внутрішня норма доходності проекту (ВНД) – це така ставка дисконту, за якою чиста теперішня вартість (ЧТВ) за проектом дорівнює нулю. Для її визначення потрібно розглянути рівняння (8.5), у якому ЧТВ приймається рівною нулю, а невідомою є ставка дисконту, і розв’язати це рівняння. Наприклад, у попередньому випадку ВНД визначається з такого рівняння:

- індекс доходності проекту (ІДП), який у випадку одномоментного вкладення інвестицій визначається за формулою:

.

Індекс доходності проекту необхідно відрізняти від індексів, які застосовуються при аналізі динаміки показників, зокрема, індексу росту (відношення показника у звітному періоду до показника у базовому періоді).

Якщо ЧТВ проекту є більшою нуля і, відповідно, внутрішня норма доходності перевищує ставку дисконту, а індекс доходності проекту є більшим 1, то реалізувати проект доцільно.

Якщо ЧТВ проекту є меншою нуля і, відповідно, внутрішня норма доходності є меншою від ставки дисконту, а індекс доходності проекту є меншим 1, то реалізувати проект недоцільно.

Якщо існує декілька альтернативних інвестиційних проектів, то, як правило, найкращий інвестиційний проект обирають за критерієм максимуму чистої теперішньої вартості.

Приклад

Встановити доцільність інвестицій в будівництво нового заводу за показниками абсолютної ефективності, якщо відомі такі дані:

Показники
Обсяг випуску продукції в натуральних одиницях, тис. шт.
Гуртова ціна виробу, грн.
Собівартість виробу, грн.
Обсяг капітальних вкладень, млн. грн.
Вартість виробничих фондів, млн. грн.	12,5

 

Нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень Е_н =0,15

Розв'язання

Абсолютну ефективність капіталовкладень у будівництво нового заводу можна обчислити за формулою:

де П - загальна сума прибутку для новостворюваних об’єктів, грн.;

К – загальна сума капіталовкладень (кошторисна вартість проекту), грн.

Отже,

Абсолютну ефективність можна також обчислити через ефективність використання діючих виробничих фондів:

Обчислені коефіцієнти економічної ефективності капітальних вкладень значно перевищують нормативний коефіцієнт Е_н = 0,15, тому інвестиції у будівництво нового заводу є доцільними.

Приклад

Програма заходів по автоматизації виробництва на підприємстві розрахована на чотири роки і розроблена у двох варіантах. Вибрати кращий варіант програми, якщо річна ставка дисконту становить 0,1. Вихідні дані подано в таблиці:

Показники / Варіанти	Перший	Другий
Капітальні вкладення, млн.грн. в тому числі по роках:	1,6	1,6
1-ий	0,4	0,4
2-ий	0,4	0,2
3-ій	0,4	0,3
4-ий	0,4	0,7

Розв'язання

Щоб вибрати кращий варіант програми треба обчислити капіталовкладення за варіантами, приведені до початку здійснення заходів по автоматизації. Їх величина становить:

- за першим варіантом:

К_{прив.1вар} = млн.грн.;

- за другим варіантом:

К_{прив.2вар} = млн.грн.

Економічно доцільнішим є другий варіант інвестування заходів по автоматизації виробництва, оскільки сума капітальних затрат, приведених до моменту початку їх освоєння, є меншою.

Приклад

Визначити кращий з варіантів проекту інвестування у виробництво за показниками індексу доходності та чистої теперішньої вартості, використовуючи наступні дані:

№	Показники	Од. вимір.	Варіант 1	Варіант 2
	Річний випуск продукції	тис. шт.
	Собівартість одиниці продукції	грн.
	Ціна одиниці продукції	грн.
	Інвестиції	тис. грн.
	Амортизація	тис. грн.
	Термін експлуатації (віддачі) проекту	роки
	Норма дисконту	-	0,2	0,15
	Ставка податку на прибуток	%

Розв’язання

Знаходимо величину чистого прибутку за варіантами проекту:

П_ч1 =(48 -40) × 200× 0,75 = 1200 тис.грн.;

П_ч2 =(17 -12) × 500× 0,75 = 1875 тис.грн.

Величина чистого грошового потоку за варіантами проекту становить:

ГП_р1 =1200 + 600 = 1800 тис.грн.;

ГП_р2=1875 + 700 = 2575 тис.грн.

Теперішня вартість чистих грошових потоків за період експлуатації проекту за його варіантами становить:

ТВ₁ = тис.грн.;

ТВ₂= тис.грн.

Індекс доходності за варіантами проекту:

І_д.1 = ;

І_д.2 =

Чиста теперішня вартість за варіантами проекту:

ЧТВ₁ = 4659,7 – 3600 = 1059,7 тис.грн.;

ЧТВ₂ = 8631,8 – 3600 = 5031,8 тис.грн.

Отже, кращим проектом інвестування є другий варіант проекту, оскільки в нього більший індекс доходності і значно більша чиста теперішня вартість.

 

 

 

Список літератури

 

1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. N 436-IV, ВВР, 2003, N 18, N 19-20, ст.144.

2. Макаровська Т. П. Практикум з економіки підприємства. — К., 2006.

3. Податковий Кодекс України. В режимі вільного доступу http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2755-17

4. Офіційний портал Державної податкової служби. Режим вільного доступу http://sts.gov.ua/

5. 2. ЗУ “Про господарські товариства ” від 19.09.1991 р. N 1576-XII зі змінами N 1519-IV від 19.02.2004 р.

6. 3. ЗУ “Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні ” від 16.07.99р. №996.

7. 4. П(С)БО 2 “Баланс ” Форма №1.

8. П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати ” Форма №2.

9. П(С)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів ” Форма №3.

10. П(С)БО 5 “Звіт про власний капітал ” Форма №4.

11. Форма №5 „Примітка до річної фінансової звітності ”.

12. Хом'яков В.І. Менеджмент підприємств.К.: Кондор. 2004, 458 с.

13. Редченко К.І. Стратегічний аналіз у бізнесі: Навчальний посібник. Видання 2-ге, доповнене. – Львів: “ Новий Світ-2000 ”, 2003. – 272 с.

14. Фінансова звітність за національними положеннями (стандартами) бухгал-терського обліку. - 3-тє видання, перероблене. – Дніпропетровськ: Баланс – Клуб, 2000. -368с.

15. Мец В. О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 1999. – 132с.

16. Мец В. О. Економічний аналіз: Збірник практичних завдань і тестів за даними П (С) БО. – К.: КНЕУ, 2001. – 236с.

17. Болюх М. А., Горбанюк М. І. Економічний аналіз: Збірник задач. –К: КНЕУ, 2002. – 232с.

18. Шеремет А. Д. Теория экономического анализа: Учебник. –М, 2002. – 333с. 21. Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. – 4-е из-дание, переработанное и дополненное. – Минск: Новое знание, 1999. – 688с.

19. Чумаченко Н. Г. Економічний аналіз: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 556с.

20. Бутинець Ф. Ф., Мних Є. В., Олійник О. В. Економічний аналіз. Практи- кум: Навчальний посібник для студентів вузів. – Житомир.: ЖУТУ, 2000. – 416с.

21. Акаліна О.В. Пасічник В.Г. Економічне обґрунтування господарських рішень: Навчальний посібник.- Київ: Центр навчал. літератури, 2005.- 144 с.

22. Коробов М. Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства. – К: Знання, 2000. -234с.

23. Верба В. А., Гребешкова О. М., Ворстяков О. В. Проектний аналіз: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. –К: КНЕУ, 2002. – 297с.

24. Русак Н. А., Стражев В. И., Мигун О. Ф. и др. Анализ хозяйственной деятельности в промышленности. – Минск: Вишэйшая шк., 1999, -398с.

25. Мних Є. В., Буряк П. Ю. Економічний аналіз на промисловому підприєм-стві. – Львів: Світ, 1998. – 208с.

26. В.О. Василенко, Т.Г. Ткаченко. Виробничий (операційний) менеджмент: Навч. посібник. / За ред. В.О. Василенка. – Київ. ЦНЛ, 2005. – 532с.

27. Тарасюк Г.М. Управління проектами. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. 2-е вид. – К.: Каравела. 2006. – 320с.

28. Гаркавенко С.С.Маркетинг. Підручник. - Київ: Лібра.2006.- 720 с.

29. Мізюк Б.М. Стратегічне управління: Підручник. 2-е видання, перероблене і доповнене. – Львів: Магнолія плюс, 2006. – 396с.

30. Орлов О.О. Планування діяльності промислового підприємства. Підручник - К.: Скарби, 2002.- 336 с.

 

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

 

до виконання практичних занять

для студентів напряму “Архітектура”, “Реставрація творів мистецтва” і “Мистецтво”

(рівень бакалавра) для всіх форм навчання

Укладачі Колещук Орест Ярославович

Зарицька Оксана Леонідівна

 

Редактор

 

Здано у видавництво __________. Підписано до друку _________.

Формат 70 100/16.Папір офсетний. Друк на різографі.

Умовн. друк. арк. 0,65. Обл..-вид.арк. 0,5.

Наклад 50 прим. Зам.

 

Видавництво _______________________________________