Класифікація витрат підприємства

Витрати підприємства класифікуються, зокрема, за багатьма ознаками:

Зазв`язком із обсягом виробництвавитрати поділяються на:

Постійні – це витрати, що є функцією часу, а не обсягу продукції. Їхня загальна сума не залежить від кількості виготовленої продукції (у певних межах). До постійних належать витрати на утримання та експлуатацію будівель і споруд, організацію виробництва, зарплату управлінського персоналу.

Змінні, - це витрати за певний період, загальна сума яких прямо пропорційно залежить від обсягу виготовленої продукції. Переважно це витрати на сировину, основні матеріали, комплектуючі вироби, відрядну зарплату робітників, витрати на експлуатацію машин і устаткування, на ремонт, на інструменти;, Змінні витрати зазвичай розраховуються на одиницю продукції.

Сумарні витрати складаються з суми постійних витрат та змінних витрат з врахуванням обсягу реалізованої продукції.

Всум.=Впост.+Взмін.× Q,

Групування витрат за економічними елементами

На теперішній час передбачено єдине для всіх підприємств групування витрат за економічними елементами, до яких відносять такі:

- матеріальні витрати;

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні заходи;

- амортизація;

- інші витрати.

До складу елемента „Матеріальні затрати” включають: вартість сировини та матеріалів, будівельних конструкцій, комплектуючих виробів та напівфабрикатів, які складають основу виробленої продукції або є її необхідним компонентом під час виконання проектних робіт; вартість робіт та послуг виробничого характеру, які надаються стороннім підприємствам, установам чи організаціям; вартість придбаної енергії, що витрачається на технологічні та інші цілі підприємства тощо. Вартість матеріальних витрат за цим економічним елементом формується виходячи з цін придбання, націнок (надбавок), комісійних винагород, сплачених постачальникам і зовнішньоекономічним організаціям, вартості послуг товарних бірж (включаючи брокерські послуги), мита і митних зборів, витрат на транспортування, зберігання та доставкy, які здійснюються сторонніми організаціями, без урахування податку на додану вартість, за винятком випадків, встановлених законодавством. Витрати на транспортно-заготівельні роботи, послуги,що виконуються власними силами, включаються до собівартості розгорнуто за відповідними елементами витрат.

До складу елемента „Витрати на оплату праці” включається основна та додаткова заробітна плата всіх працівників підприємства (включаючи позаштатних працівників). До переліку витрат, пов’язаних з виплатою основної та додаткової заробітної плати та інших грошових виплат слід віднести: заробітну плату штатних працівників за виконану роботу, відпрацьований час; передбачені законодавством доплати до тарифних ставок та посадових окладів, пов’язані з організацією праці; виплати, пов’язані з набором робочої сили, підготовкою (навчанням) і перепідготовкою кадрів та ін.

До складу елемента „Відрахування на соціальні заходи” включаються здійснені у порядку та розмірах, передбачених законодавством, відрахування: єдиний соціальний внесок, що включає а пенсійне страхування; соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності; соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, на обов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

До складу елемента „Амортизація” включається сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів. Амортизація – це процес поступового перенесення вартості ОВФ на собівартість продукції, що виготовляється за допомогою цих ОВФ, з метою повного відшкодування їх вартості. Інакше кажучи, первісна вартість ОВФ якби поділяється на частки відповідно кожному проміжку часу (наприклад, кварталу) протягом терміну їх експлуатації та поступово частинами переноситься на витрати підприємства у кожен період функціонування цих ОВФ.

Величина амортизації ОВФ за певний проміжок часу називається амортизаційними відрахуваннями.

До складу елемента „Інші операційні витрати” включаються витрати операційної діяльності підприємства, які не увійшли до складу попередніх елементів витрат, а саме: витрати на службові відрядження працівників; вартість спеціального харчування працівників підприємства у випадках, передбачених законодавством; платежі за викиди та скиди забруднюючих речовин у навколишнє середовище, розміщення відходів, інших видів шкідливого впливу; податки, збори, платежі передбачені законодавством; витрати від знецінення запасів та інші.

Поняття прибутку та доходу підприємства. Фактори, що впливають на величину прибутку

Головними показниками, які відображають фінансові результати діяльності підприємства, є дохід і прибуток. Ці показники є вирішальними для підприємства тому, що відображають мету його діяльності, а також цікавлять інвесторів, кредиторів, фінансові органи, податкову службу, фондові біржі.

Основним показником, який характеризує кінцеві результати діяльності підприємства, є прибуток. Дохід підприємства – це більш загальний показник і прибуток входить до величини доходу.

Прибуток – це сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати, тобто це та частина доходу, що залишається після відшкодування усіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства.

П= Д-Всум.

Дохід – це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які приводять до зростання власного капіталу підприємства або виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без вирахування непрямих податків (податку на додану вартість, акцизного збору тощо), тобто добуток ціни одиниці продукції та кількості реалізованої продукції;

Д= Ц×Q

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, який визначається шляхом зменшення доходу (виручки) від реалізації продукції на суму ПДВ, яка включена до його складу, акцизного збору (якщо продукція є підакцизною).

Чистий прибуток підприємства розраховується як різниця між сумою прибутку і податку з прибутку.

У випадку, якщо результат розрахунку деяких (або всіх) перелічених показників виявляється від’ємним, то цей результат визнається збитком від відповідних видів діяльності підприємства.

Фактори, що впливають на величину прибутку підприємства можна поділити на:

зовнішні: стан товарної та ринкової кон’юнктури; коливання попиту та пропозиції; зміна еластичності попиту; рух цін на ринку; рівень конкуренції (в тому числі міжнародної); рівень державного регулювання економіки (зокрема податкова політика) тощо;

внутрішні: рівень витрат виробництва; обсяг реалізації; частка ринку даного підприємства; якість товарів; конкурентоспроможність товарів; стратегія та політика ціноутворення на підприємстві; обраний напрямок асортиментної стратегії; технічний та організаційний рівень виробництва тощо.

Точка беззбитковості.

При рівності сумарних витрат та отриманого доходу підприємство знаходиться на межі беззбитковості.

Формула беззбитковості:

Д=Всум., або

Ц×Q=Впост.+Взм.×Q

Значення Q (кількість реалізованих виробів або наданих послуг), при якому виручка від реалізації рівна сумарним витратам називається точкою беззбитковості. В точці беззбитковості прибуток рівний 0.

Основні фонди.

Основні фонди підприємств - це засоби праці, які мають вартість, функціонують у виробничому процесі тривалий час, не змінюючи при цьому своїх форм і розмірів, а свою вартість переносять на вартість готової продукції поступово, шляхом амортизаційних відрахувань.

Не є виробничими фондами засоби праці, не залученні в процес виробництва (не введені в дію підприємства, засоби праці у стадії монтажу, демонтоване обладнання).

Основні фонди підприємства поділяються на виробничі (функціонують у сфері матеріального виробництва підприємства) і невиробничі (фонди невиробничої сфери підприємства).

В залежності від функцій, що виконують засоби праці у виробничому процесі, вони класифікуються за виробничим призначенням на такі групи:

1) будівлі;

2) споруди;

3) передавальні пристрої;

4) машини і обладнання;

5) транспортні засоби;

6) інструмент;

7) виробничий інвентар;

8) господарський інвентар.