Тема 5 забезпечення ефективного функціонування та розвитку бухгалтерського обліку

1. Організаційне, нормативно-правове, інформаційне забезпечення обліку

2. Технічне, ергономічне, соціальне забезпечення

3. Організація планування й регулювання розвитку бухгалтерського обліку

1. Організаційне, нормативно-правове забезпечення обліку

Наукова організація праці облікових працівників включає:

правильний добір виконавців кожного трудового процесу, враховуючи освіту, кваліфікацію, ділові якості й особисті нахили;

комплексний підхід до організації праці;

поглиблене розподілення і кооперування праці;

Організаційне забезпечення - це структура облікового апарату, зміст його завдань і функцій, регламентація апарату бухгалтерії і дру­гих підрозділів, зайнятих обліком та контролем, організаційна регла­ментація облікового та контрольного процесів, організаційна регла­ментація функцій бухгалтерії та інших підрозділів апарату управлін­ня, організаційна регламентація праці фахівців з обліку. Для реаліза­ції організаційного забезпечення обліку необхідно визначити струк­турні підрозділи, їхні завдання, регламентувати роботу облікового апарату через такі нормативні документи як положення про бухгалте­рію, посадові інструкції бухгалтерів, графіки виходу на роботу, гра­фіки проведення інвентаризації, графіки виконання тих чи інших об­лікових робіт.

Хоч обліковий процес в основному і здійснюється в бухгалтерії, однак деяка інформація може надходити з інших функціональних підрозділів апарату управління, а це вимагає чіткого визначення задач і функцій як кожного із цих підрозділів, так і окремих посадових осіб. Завдання і функції бухгалтерії та інших підрозділів визначено у нор­мативних документах, згідно з якими для правильної організації облі­кової роботи потрібно

— знати досконало предмет органі­зації, вивчивши його у всіх деталях;

— забезпечити необхідні технічні засоби для роботи;

— правильно підібрати кадри;

— знати умови, в яких повинна протікати робота;

— проаналізувати ці умови, виявивши мож­ливі перешкоди;

— діяти планомірно, висувати конкретні завдання і пе­ревіряти їх виконання.

Функції бухгалтерії, як уже зазначалося, рег­ламентуються посадовими інструкціями, які розробляються головним бухгалтером та призначені для конкретних виконавців. Розподіл фун­кцій закріплюється в "Положенні про бухгалтерську службу".

Нормативно-правове забезпечення обліку включає нормативні до­кументи, що регламентують функціонування облікового апарату і здійснення облікового процесу, що були розглянуті у темі 2. Закони, ПСБО, постанови; рекомендаційні матеріали, по­ложення про бухгалтерію, посадові інструкції, графіки, інструкції, ре­гламенти робочого дня тощо.

Організація інформаційного забезпечення обліку покладена, в основному, на працівників бухгалтерії, а також підрозділів (складів, цехів) підприємства, що здійснюють первинний облік.

Інформаційне забезпечення обліку включає, з одного боку, носії ін­формації (документи, облікові регістри, розрахункові таблиці, маши­нограми, звітні форми і т. ін.), а з іншого, воно пов'язано з широким впровадженням у практику обліку сучасних засобів обчислювальної техніки, яка вносить якісно нові зміни в обліковий процес, відкриває по суті справи безмежні шляхи його удосконалення.

Щодо першої частини інформаційного забезпечення - носіїв вихід­ної облікової інформації, то вони (відеограми, машинограми) повинні формуватися так, щоб інформація була оптимальною за складом та відповідала вимогам не лише внутрішніх користувачів (обліку, пла­нування, контролю, аналізу), а й зовнішніх (податкових органів, ор­ганів статистики, банків, інвесторів, власників тощо). Цю інформацію повинні надавати у такому вигляді, щоб її легко було читати, викори­стовувати за запитом, не перевантажуючи тим самим ЕОМ.

Інший бік - це технічні можливості ЕОМ, які дозволяють вести групування первинних даних із будь-якою ступінню деталізації об'єкту за всіма його численними характеристиками. В результаті збільшується місткість інформаційних моделей, де відображаються кількісні і якісні зміни в об'єктах обліку, розширюється уявлення про глибинні процеси та явища, що відбуваються в них, і потребують впливу через функцію обліку. Використання ПЕОМ, впровадження автоматизованих робочих місць (далі - АРМ) та їх об'єднання в єди­ну інформаційно-управляючу інфраструктуру за допомогою засобів обміну інформацією, реалізованих на базі локальної обчислювальної системи (ЛОС), призводять до того, що АРМ бухгалтера стає ключо­вим елементом системи управління комп'ютеризованого підприємст­ва.

2. Технічне, ергономічне, соціальне забезпечення

Технічне забезпечення являє собою комплекс технічних засобів і методів, на яких ґрунтується функціонування автоматизованих сис­тем управління. Елементами технічного забезпечення є: технічні за­соби, методичні матеріали, технічна документація, відповідний пер­сонал. Комплекс технічних засобів, як відомо з курсу машинної обро­бки економічної інформації, включає: збір і реєстрацію інформації; передавання, введення у інформаційну систему, обробку, відобра­ження, виведення даних; підготовку даних, нагромадження, зберіган­ня і пошук інформації; передавання даних по лінії зв'язку; оргтехні­ку; допоміжні експлуатаційні матеріали.

Організація технічного забезпечення здійснюється на основі засто­сування методичних і керівних матеріалів, а також технічної докуме­нтації. Методичні і керівні матеріали поділяють на загальносистемні (державні і галузеві стандарти), спеціалізовані (різного роду методи­ки вибору комплексу технічних засобів, побудови технологічного процесу, перетворення інформації), нормативно-довідкові документи (номенклатура технічних засобів, що застосовується в АСУ, альбом структурних схем АСУ). До персоналу з технічного забезпечення ві­дносять розробників обчислювального центру та периферійної техні­ки, монтажно-налагоджувальний, експлуатаційний і обслуговуючий персонал.

Ергономічне забезпечення працівників обліку передбачає відповід­ним чином організовані робочі місця бухгалтерів та обліковців, нада­ні їм технічні засоби та методичні матеріали. У зв'язку із застосуван­ням ПЕОМ та створення АРМ бухгалтера потребують розв'язання проблеми різних аспектів: психологічні, фізіологічні, технічні. Реалі­зуються вони за допомогою ергономічного забезпечення, яке являє собою сукупність методів, методик і інструкцій, стандартів, нормати­вних і довідкових документів щодо виконання ергономіки в бухгал­терії.

Це означає, що АРМ повинні бути розподілені так, щоб охопити автоматизацією весь обліковий процес, розпорошений за окремими підрозділами. Крім того, слід враховувати особливості виконуваних робіт, психологічні і фізичні властивості працівника. При наявності коштів потрібно щоб за кожним комп'ютером працював один фахі­вець. При цьому важливо враховувати вимоги антропометрії і біоме­ханіки при визначенні робочих зон бухгалтера, розташуванні елемен­тів робочого місця, конструкції робочого сидіння. Щоб бухгалтер- оператор ефективно працював на ЕОМ слід приділяти увагу навичкам швидкості руху рук, роботи наосліп, знанням "меню" та файлової си­стеми, програмним засобам управління файлами.

В умовах використання АРМ бухгалтера ергономічне забезпечення висуває такі додаткові вимоги:

— розподіл функцій між бухгалтером і ПЕОМ;

— оптимальний розподіл функцій між бухгалтером і колективом (режим праці і відпочинку, чергування видів діяльності, оптимальні психологічні показники праці);

— розробка послідовності дій роботи бухгалтера (алгоритму) - враховувати, що "середній" працівник за визначений час виконує функції, необхідні для його діяльності.

При цьому слід врахувати, як змінюватиметься ймовірність виконання функцій при збільшенні часу, відведеного на їх виконання; раціона­льне розміщення технічних засобів на робочому місці (тут треба вра­хувати такі принципи: відповідність робочого місця можливостям бу­хгалтера, розміщення важливих технічних засобів поблизу його).

Бухгалтерію слід розміщувати поблизу виробництва і в одній буді­влі з іншими службами управління. Якщо в умовах ручної роботи при невеликій чисельності облікового апарату (6 - 8 чол.) всіх працівни­ків рекомендували зосереджувати в одній великій кімнаті, то в умо­вах повної комп'ютеризації доцільно у цій кімнаті відокремити кож­ному бухгалтеру своє місце, де буде його робочий стіл і комп'ютер. Це дозволить оптимізувати роботу кожного фахівця, дасть змогу сво­єчасно виконувати поставлені перед ним завдання, оскільки йому ні­хто не заважатиме це робити, це також поліпшить трудову дисциплі­ну. В окремих кімнатах розміщують осіб, які приймають відвідувачів (головний бухгалтер, касир). Крім того, до ергономічного забезпе­чення відносяться такі фактори, як: кольорове оформлення інтер'єру, освітлення робочих місць, тиша, температура та вологість повітря, озеленення приміщення, естетизація робочих місць.

Соціальне забезпечення - це соціальний мікроклімат у бухгалтерії, який у повній мірі залежить від організаційних здібностей головного бухгалтера та керівництва підприємства. Саме вони повинні розвива­ти у колективі атмосферу взаємної поваги, співробітництва між со­бою, розумної взаємодії керівника з підлеглими. Потрібно організо­вувати культурний відпочинок колективу, його організоване обслуго­вування, пов'язане з благоустроєм, харчуванням, санітарією і гігіє­ною. Отже, майбутньому фахівцю з обліку потрібно чітко знати, що не­обхідно для забезпечення правильної організації облікової та контро­льної роботи. Тому йому перш за все слід досконало знати предмет організації; по-друге, забезпечити необхідні технічні засоби для робо­ти, правильно підібрати кадри; по-третє, знати умови, в яких повинна протікати робота; нарешті, проаналізувати ці умови, виявити можливі перешкоди, висувати конкретні завдання і перевіряти їх виконання.

 

3.Організація планування й регулювання розвитку бухгалтерського обліку

Організація планування й регулювання розвитку бухгалтерського обліку на рівні держави передбачає втручання у цю діяльність державних органів управління, зокрема Міністерства фінансів України (МФУ), Державного комітету статистики, державної контрольно-ревізійної служби, що було вивчено у темі 2: при МФУ Методологічна рада з бухгалтерського обліку забезпечує:

а) організацію розробки та затвердження П(С)БО, що пов'язані з ве­денням бухгалтерського обліку господарюючими суб'єктами;

б) удосконалення організаційних форм і методів бухгалтерського об­ліку в країні;

в) методологічне забезпечення впровадження сучасної технології збору та обробки економічної інформації;

г) розробку рекомендацій щодо вдосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації бухгалтерів.

Державна контрольно-ревізійна служба розробляє інструктивні та інші нормативні акти про проведення ревізій та перевірок господар­ських засобів та бухгалтерського обліку. Вона ж планує перевірку об­ліку у організаціях та на підприємствах на предмет виявлення пору­шень з метою їх усунення.

Важлива роль належить асоціації бухгалтерів, таких як Федерація бухгал­терів та аудиторів України, Спілка аудиторів України тощо

Кожне підприємство на рівні головного бухгалтера та його заміс­ників, а також керівника підприємства розробляє власні плани розви­тку бухгалтерського обліку та його організації.

Облік, контроль розвиваються, що об'єк­тивно потребує їх перспективного, річного і поточного плануван­ня. Перспективне планування передбачає визначення централь­ного напряму розвитку бухгалтерського обліку; річне і поточне — планування сукупності захо­дів щодо їх удосконалення.

Залежно від рівня розробки планів (для того чи іншого рівня ієрархічного ланцюга управління господарством) розрізняють плани первинної ланки і вищих ланок (зведені плани організацій). Плани пер­винної ланки являє собою перелік робіт з різних напрямів їх удос­коналення.

Зведені плани складають на основі планів первинних ла­нок, до них вміщують лише найважливіші заходи щодо вдос­коналення бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу.

Плани розвитку бухгалтерського обліку, контролю та аналізу включають:

— плани вдосконалення методології і методики обліку, економічного контролю та аналізу — упровадження прогресивних форм і методів обліку; нових технічних прийомів контролю й економічного аналізу, особливо з використанням економіко-математичних методів; розроблення та впровадження облікових й аналітичних задач із застосуванням ЕОМ;

— плани вдосконалення організації облікового, контрольного й аналітичного процесів — упровадження нових форм носіїв облікової, контрольної й аналітичної інформації; розроблення і впровадження раціональних схем вирішення облікових, контрольних і аналітичних завдань;

— плани розвитку організаційної структури управління обліком, контролем та аналізом — розроблення раціональної організаційної структури управління, удосконалення складу структурних підрозділів;

— плани розвитку організаційно-правового забезпечення обліку, контролю та аналізу — розроблення і впровадження положень про відділи (управління), що забезпечують облік, економічний контроль та аналіз; розроблення і впровадження посадових інструкцій, графіків, стандартів тощо; уточнення діючих поло­жень, посадових інструкцій;

— план розвитку інформаційного і технічного забезпечення обліку, контролю та аналізу — розроблення і впровадження моделей інформаційного забезпечення вирішення облікових контрольних та аналітичних завдань; упровадження сучасної обчислювальної техніки і раціональної технології обробки інформації;

— план науково-дослідницьких і експериментальних робіт, розроблення і реалізація заходів щодо вдосконалення обліку, контролю та аналізу, проведення в цьому напрямі експериментальних робіт науково-дослідними інститутами, вищими навчальними закладами, галузевими науково-дослідними лабораторіями і т. д.;

— план соціального розвитку колективу — підготовка і підвищення кваліфікації апарату; проведення переатестації працівників; поліпшення умов праці працівників, зайнятих обліком, контролем та аналізом у функціональних підрозділах, заходи щодо забезпечення моральних і матеріальних потреб.

Плани оформлюють в окремих таблицях, де в вказу­ють заходи, відповідальних виконавців, строки виконання, затрати на реалізацію планів, ефективність від упро­вадження.

Удосконалення методології й методики обліку передбачено плана­ми методології й методики розвитку обліку - це впровадження про­гресивних форм і методів обліку, особливо з використанням комп'ютерної техніки; розробка і впровадження облікових і аналіти­чних задач із застосуванням ЕОМ, в умовах функціонування АСУ і створення автоматизованих робочих місць (АРМ). Ці плани складає головний бухгалтер або його замісники з цих питань, що залежить від обсягів підприємства та розподілу обов'язків між працівниками.

ПЕРЕВІРОЧНІ ТЕСТОВІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ 5

 

1. Наукова організація праці облікових працівників включає:

а) правильний добір виконавців кожного трудового процесу, враховуючи освіту, кваліфікацію, ділові якості й особисті нахили;

б) комплексний підхід до організації праці;

в) поглиблене розподілення і кооперування праці;

г) волевиявлення кожного працівника та створення умов для безперервного перебігу трудових процесів, узгодження їх у часі й просторі;

2. Система бухгалтерського обліку може вважатися ефективною, якщо відповідає наступним вимогам:

а) операції в обліку правильно відображають період їх здійснення

б) операції в обліку зафіксовані в правильних сумах

в) зафіксовані всі операції, які мають значення для обліку і звітності

г) обмежена можливість навмисного здійснення зловживань

3. Робоче місце - це:

а) посада, визначена штатним розписом підприємства, установи, організації;

б) це зона трудової діяльності робітника, або групи робітників, оснащена всім необхідним для успішного здійснення роботи;

в) місце, призначене для роботи робітника.

4. Сукупність методів, методик, інструкцій, стандартів, нормативних і довідкових документів щодо виконання вирішення комплексу проблем різних аспектів: психологічних, фізіологічних, технічних це:

а) соціальне забезпечення;

б) матеріальне забезпечення;

в) ергономічне забезпечення;

г) створення позитивного соціально-економічного клімату в колективі.

5. Розподіл функцій між бухгалтером та ПК, оптимальний розподіл функцій між бухгалтером та колективом, раціональне розміщення технічних засобів на робочому місці бухгалтера відносять до:

а) додаткових умов ергономіки;

б) основних вимог ергономіки;

г) основних вимог соціального захисту бухгалтера;

д) додаткових вимог ефективної праці бухгалтера.

6. Рівень освітлення приміщення бухгалтерії, інтелектуальне і зорове навантаження, рівень дисципліни праці це:

а) основні параметри оптимізації середовища;

б) додаткові параметри оптимізації середовища;

в) основні параметри ергономічного забезпечення;

г) додаткові параметри ергномічного забезпечення.

7. Архітектурно-планувальне вирішення інтер’єру приміщень має забезпечувати:

а) об’ємно-просторову єдність виробничого середовища;

б) кут освітлення робочих місць;

в) комфорт працівників;

г) відповідати уподобанням керівника підприємства.

8. Які існують форми організації бухгалтерії:

а) централізована і децентралізована;

б) децентралізована, централізована, змішана;

в) централізована і виконавча;

г) централізована і децентралізована, виконавча, змішана.

9.Метод, який передбачає владу керівника, як правовий елемент, дисципліну, котрої слід додержуватися за будь-яких обставин, та відповідальність, визначену нормативними документами:

а) організаційного впливу;

б) диктаторського управління;

в) демократичного співробітництва;

г) авторитарного втручання.

10. Сукупність найбільш характерних і постійних методів вирішення облікових, контрольних та аналітичних питань, які постають у процесі реалізації функцій керівництва - це:

а) методика управління;

б) принципи;

в) стиль;

г) вірна відповідь відсутня