Структура бухгалтерського балансу

ЛЕКЦІЯ 1

Бухгалтерський баланс

ЗМІСТ

Вступ.

1.Структура бухгалтерського балансу.

2. Функції балансу.

3. Зміни в балансі під впливом господарських операцій.

Заключення.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р., №996-XIV.

2. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник для студентів вузів спеціальності “Облік і аудит”/ Під ред. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: Рута, 2001. – С.14 – 18.

3. Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку. – К.: А.С.К., 2002. –

С. 31 – 47.

4. Завгородній В.П. Бухгалтерський облік в Україні з використанням Національних стандартів. – К.: А.С.К., 2001. – С. 58 – 70.

5. Кононенко О. А. Анализ финансовой отчетности. – Харьков: Фактор, 2002. – С. 12 – 54.

6. Організація бухгалтерського обліку в Україні: нормативна база. – Харків: Фактор, 2000

7. Пачоли Л. Трактат о счетах и записях. – М.: Финансы и статистика, 1994.

8. Теоретичні основи бухгалтерського обліку / Л.Г. Деващук., В.І. Єрмолаєва, Я.П. Квач., О.В. Рудинська. / – Харків: Одіссей, 2001. –

С. 34 – 44.

9. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах

України. – К.: А.С.К., 2001. – С. 32 – 48.

Наочні посібники та додатки:

1. Схема №1. Бухгалтерський баланс.

2. Схема №2.Чотири типи операцій за балансом.

Вступ.

Реформування системи бухгалтерського обліку в Україні є складовою частиною заходів, орієнтованих на впровадження економічних відносин ринкового напрямку. Головна задача трансформації національної системи бухгалтерського обліку складається в прискоренні процесу її приведення у відповідність з вимогами ринкової економіки і міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. У зв'язку з цим перетерпів зміни і склад фінансової звітності, а також його основний елемент – бухгалтерський баланс.

Сутність методу балансового узагальнення полягає у вирівнюванні сумарного значення показників в правій і лівій частинах рівняння. В бухгалтерському обліку метод балансу застосовується для виявлення фінансового стану організації, шляхом подвійного групування об’єктів бухгалтерського спостереження, відповідно до балансового рівняння:

Активи = Власний капітал + Зобов'язання

Бухгалтерські баланси складають щоб визначити сумарну вартість майна, дати йому економічну оцінку за звітний період, забезпечити групування показників фінансового обліку для керування фінансово – господарською діяльністю і надати інформацію зовнішнім користувачам.

Бухгалтерський баланс дозволяє розглянути склад і структуру, визначити мобільність і оборотність обігових коштів, стан дебіторської і кредиторської заборгованості.

Складання бухгалтерського балансу є заключним етапом процедури обробки бухгалтерської інформації, що узагальнює її у інформаційну модель фінансового положення організації на певну дату.

 

 

 

Структура бухгалтерського балансу

Для забезпечення оперативного керівництва діяльністю підприємства необхідна достовірна інформація про наявні у господарстві ресурси, їхній склад і розміщення, а також про джерела їх формування і цільове призначення. Таку інфор­мацію, узагальнену і згруповану у відповідному порядку, одержують за допомогою бухгалтерського балансу.

Бухгалтерський баланс є способом економічного групування і узагальненого відображення у грошовій оцінці стану господарсь­ких засобів за складом і розміщенням та за джерелами їх утво­рення і цільовим призначенням на певну дату. Як правило, баланс складають на останній день звітного періоду (місяця, кварталу, року).

Для роздільного відображення господарських засобів та їхджерел формування баланс будується у вигляді двосторонньої таблиці. У лівій частині балансу, що називається активом, показують склад і розміщення господарських засобів, а в правій, що називається пасивом ,— джерела утворення засобів та їх цільове призначення.Бухгалтерський баланс схематично можна зобразити так:

Баланс

Актив	Пасив
Склад і розміщення господарських засобів	Сума	Джерела утворення і цільове призна­чення господарсь­ких засобів	Сума

 

Актив і пасив балансу складаються з окремих статей, кожна з яких відображає величину певного економічно однорідного виду засобів або їх джерел. В активі балансу містяться статті, на яких відображаються матеріальні цінності, нематеріальні ак­тиви, грошові кошти, кошти у розрахунках, вилучені кошти; в пасиві — статті, на яких відображаються джерела формування господарських засобів (статутний, додатковий, резервний капітал, прибуток, кредити банків, зобов'язання по розрахун­ках та ін.).

У спрощеному вигляді баланс можна подати так:

Баланс

Актив	Сума, грн.	Пасив	Сума, грн.
Основні засоби		Статутний капітал
Матеріали		Прибуток
Незавершене виробництво		Кредити банків
Каса		Постачальники
Рахунки в банках		Цільове фінан­сування
Разом		Разом

 

Як видно з прикладу, загальні підсумки активу І пасиву балансу рівні між собою. Це обов'язкова умова правильності його складання. Рівність підсумків активу і пасиву балансу зу­мовлена тим, що в обох його частинах відображені у вартіс­ному вимірнику одні і ті ж господарські засоби, тільки згрупо­вані за різними ознаками: в активі — за складом і розміщенням, в пасиві — за джерелами їх утворення і цільовим призначенням. Кожен вид господарських засобів, розміщених в активі, має відповідне джерело їх утворення, відображене в пасиві балансу. Підсумок активу не може бути більшим або меншим за підсу­мок пасиву, оскільки загальна вартість майна господарства за­вжди повинна дорівнювати сумі тих джерел, за рахунок яких воно утворене. На цьому і ґрунтується назва балансу, оскільки термін "баланс" означає "рівність, рівновага".

Цей термін "баланс" походить від двох лат. слів: "bis" — двічі і "lаnх" - чаша вагів: звідси bislаnх означає рівність, що характеризується рівновагою

Відсутність рівності підсумків активу і пасиву балансу свідчить про наявність помилок, допущених в облікових записах, або при складанні самого балансу. Підсумкова сума по активу і пасиву балансу називається валютою балансу.

Бухгалтерський баланс призначений не тільки для відобра­ження господарських засобів (активів) підприємства та джерел їх формування на звітну дату. Метою складання балансу є на­дання користувачам — юридичним і фізичним особам — пов­ної, правдивої і неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на певну дату. Фінансовий стан підприємства ха­рактеризується структурою і якістю його активів, власного капіталу і зобов'язань, а також здатністю відповідати за своїми зобов'язаннями, тобто платоспроможністю.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 "За­гальні вимоги до фінансової звітності" баланс визначено як звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.

Зміст і форма балансу, а також загальні вимоги щодо визна­чення і розкриття змісту його статей встановлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс". Норми цього Положення (стандарту) застосовуються до балансів підприємства, організацій та інших юридичних осіб всіх форм власності, крім банків і бюджетних установ. Для банків форма

балансу встановлюються Національним банком України; установ - Державним казначейством України. Вона побудовано за принципом "баланс-нетто": основні і нематеріальні активи включаються до підсумку балансу залишковою вартістю; дебіторська заборгованість за товари і послуги - за вирахуванням резерву сумнівних боргів; виробничі запаси - за вирахуванням нестачі, уцінок, одержаних при їх придбанні знижок; власний капітал - за фактичною сумою (що знаходиться в обороті підприємства) за вирахуванням неоплаченого, вилученого капіталу та непокритих збитків.

Залежно від періоду, протягом якого ресурси будуть використані, а забов’язання - погашені, активи підприємства в балансі показано окремо: необоротні активи й оборотні активи.

Необоротні активи у розділі І балансу відображаються за статтями: "Нематеріальні активи", "Незавершене будівництво", " Основні засоби", "Довгострокові фінансові інвестиції", "Довгострокова дебіторська заборгованість", "Інші необортні активи."

При цьому, як зазначалось, нематеріальні активи й основні, до підсумку балансу включаться за залишковою вартістю

Оборотні активи у розділі II балансу відображаються за статтями: "3апаси", "Векселі одержані", "Дебіторська заборгованість за товари роботи і послуги", "Дебіторська заборгованість за розрахунками" (з бюджетом, по виданих авансах, доходах тощо), "Інша поточна дебіторська заборгованість "Поточні фінансові інвестиції", "Грошові кошти та їх еквіваленти" (в національній та іноземній валюті), "Інші оборотні активи".

При цьому заборгованість, показана за статтею "Дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги", до підсумку балансу включається за чистою реалізаційною вартістю (яка визначається вирахуванням з дебіторської заборгованості резерву боргів).

Витрати, які мали місце у звітному або попередніх звітних періодах, але належать до наступних звітних періодів, відображаються у розділі Ш "Витрати майбутніх періодів" активу балансу

Статті пасиву балансу об'єднані відповідно у п'ять розділів: I "Власний капітал",

II "Забезпечення наступних витрат і платежів", III "Довгострокові зобов'язання",

IV "Поточні зобов'язання", V "Доходи майбутніх періодів".

Власний капітал розділу І пасиву балансу характеризується такими статтями: "Статутний капітал", "Пайовий капітал", "Додатковий капітал", "Резервний капітал", "Неоплачений капітал", "Вилучений капітал", "Нерозподілений прибуток (не­покриті збитки)".

За даними цього розділу балансу визначають величину влас­ного капіталу підприємства на звітну дату шляхом додавання до суми статутного капіталу, суми додаткового, резервного капіталу і нерозподіленого прибутку і вирахуванням з одержа­ної суми неоплаченого, вилученого капіталу та суми непокри­тих збитків.

Розділ II "Забезпечення наступних витрат і платежів" пасиву балансу містить інформацію про наявність у підприємства за­безпечення для покриття передбачуваних у майбутньому вит­рат і платежів (на пенсійне забезпечення, оплату відпусток

працівникам тощо).

У розділі Ш "Довгострокові зобов'язання" пасиву балансу

підприємства відображають заборгованість на звітну дату по

довгострокових кредитах банків, фінансових зобов'язаннях,

відстрочених податкових зобов'язаннях тощо.

Розділ IV "Поточні зобов'язання" пасиву балансу містить статті, за якими відображається заборгованість підприємства по поточних зобов'язаннях, які будуть погашені протягом опе­раційного циклу (тобто проміжку часу від придбання запасів для здійснення діяльності і одержання коштів від реалізації ви­робленої з них продукції) і зобов'язання по короткострокових кредитах банків, по розрахунках з бюджетом, по страхуванню,

оплаті праці тощо.

Доходи, одержані підприємством протягом звітного періоду або попередніх періодів, але які належать до наступних періодів, підприємства відображають у розділі V "Доходи май­бутніх періодів" пасиву балансу.

Отже, статті активу і пасиву балансу згруповано у відповідні розділи з таким розрахунком, щоб найбільш чітко виступав взаємозв'язок між активами підприємства і джерелами їх фор­мування. Аналізуючи ці показники, користувачі одержують інформацію про величину власного капіталу підприємства, його фінансову стійкість, платоспроможність і приймають відповідні ділові рішення.

Функції балансу.

Бухгалтерський баланс виконує три найважливіші функції – контрольну, звітну і аналітичну.

Суть контрольної функції полягає у можливості відстеження помилок у реєстрації господарських операцій. Про їх наявність може свідчити відсутність рівності між сумарними значеннями по всіх розділах активу та пасиву балансу.

Звітна функція балансу полягає у розкритті, шляхом складання балансу, найважливішої інформації про фінансово – господарську діяльність підприємств і організацій. У цьому зв'язку необхідно окреслити коло користувачів фінансової звітності, рішення яких будуть впливати на підприємство.

Загальноприйнятим є поділ користувачів фінансової звітності на внутрішніх і зовнішніх.

До внутрішніх користувачів фінансової звітності відноситься вище керівництво організації, а також менеджери відповідних рівнів. За даними звітності, вони визначають правильність прийнятих інвестиційних рішень і ефективність структури капіталу, визначають основні напрямки політики дивідендів, складають прогнозні форми звітності і здійснюють попередні розрахунки фінансових показників майбутніх звітних періодів, оцінюють можливість злиття з іншою чи організацією її придбання, доцільність структурної організації.

Зовнішні користувачі фінансової звітності підрозділяються на двох груп:

1) користувачі, безпосередньо зацікавлені в діяльності підприємства;

2) користувачі, опосередковано зацікавлені в ній.

До першої групи відносяться:

- існуючі і потенційні власники (акціонери, засновники), що уже вклали в підприємство гроші і хочуть знати, чи вірне рішення вони прийняли, чи варто і далі інвестувати кошти в дане підприємство або вигідніше продати свої акції (чи частки участі) і вкласти гроші в інший бізнес. При оцінці інвестиційних можливостей акціонери будуть цікавитися величиною прибутку, оскільки за рахунок її підприємство виплачує дивіденди акціонерам. Крім того, їх буде цікавити ринкова вартість акцій, що належать компанії;

- існуючі і потенційні кредитори, що використовують звітність для оцінки доцільності чи надання продовження кредиту, визначення умов кредитування, поліпшення гарантій повернення кредиту, оцінки довіри до підприємства як до клієнта. Ця група користувачів має подвійний інтерес: їх цікавить, чи буде наданий кредит повернутий, і чи будуть отримані очікувані відсотки (свій прибуток) в обговорений термін. У зв'язку з виплатою відсотків і остаточним погашенням кредиту кредитора будуть цікавити прибутковість і потік коштів компанії, а також наявність інших кредитів, що підлягають погашенню;

- постачальники, що бажають знати, у стані чи дане підприємство розплатитися за товари і послуги;

- покупці, що визначають надійність ділових зв'язків з даним партнером;

- держава: використання фінансової інформації необхідно державним установам для здійснення державної політики і контролю;

- працівники, що цікавляться даними звітності з погляду рівня їхньої заробітної плати і перспектив роботи на даному підприємстві.

Друга група користувачів фінансової звітності - це ті, хто безпосередньо не зацікавлені в діяльності підприємства. Однак вивчення звітності їм необхідно для того, щоб захистити інтереси першої групи користувачів звітності.

До другої групи відносяться:

- аудиторські фірми, що перевіряють відповідність дані звітності визначеним правилам з метою захисту інтересів інвесторів;

- фінансові консультанти, що використовують звітність з метою вироблення рекомендацій своїм клієнтам відносно інвестування їхнього капіталу в те чи інше підприємство;

- законодавчі органи;

- юристи, що користуються звітною інформацією для оцінки виконання умов контрактів, дотримання законодавчих норм при розподілі прибутку і виплаті дивідендів, а також для визначення умов пенсійного забезпечення

- преса й інформаційні агентства, що використовують звітність для підготовки оглядів, оцінки тенденцій розвитку й аналізу діяльності окремих компаній і галузей, розрахунку узагальнюючих показників фінансової діяльності;

- органи статистики, що використовують звітність для статистичних узагальнень по галузях і порівняльному аналізі, а також для оцінки результатів діяльності на галузевому рівні;

- профспілки, зацікавлені в звітній інформації для визначення своїх вимог у відношенні заробітної плати й умов трудових угод, а також для оцінки тенденцій розвитку галузі, до якої відноситься дана організація.

Аналітична функція балансу полягає у тім, щоб за допомогою різних прийомів, використовуваних у фінансовому аналізі, допомогти користувачам бухгалтерської інформації виробити кваліфіковані судження і прийняти відповідні рішення, спрямовані на поліпшення фінансового стану підприємства.

Передумовою реалізації цієї функції є класифікація бухгалтерських балансів.

Бухгалтерські баланси в економічній літературі прийнято класифікувати по таких ознаках:

1. Динамічні баланси відбивають фінансове положення організації не тільки за моментальними показниками, але й у виді інтервальних показників - оборотів за період. Прикладами динамічних балансів є шаховий оборотний баланс, оборотна відомість.

2. Статичні баланси складаються з показників, розрахованих на визначену дату. Статичні баланси класифікуються по визначених ознаках: за часом складання, джерелам складання, обсягу інформації, по характеру діяльності, по об'єктах відображення, по способу очищення.

2.1. За часом складання:

- вступні баланси складають у момент реєстрації організації. З вступного балансу починається ведення бухгалтерського обліку в організації. Їх складають тільки один раз;

- поточні баланси бувають початковими, проміжними і заключними, складаються протягом кожного звітного періоду, заключний (остаточний) баланс попереднього звітного періоду є початковим для наступного;

- сануємі баланси складають у виняткових випадках при погрозі банкрутства підприємства, коли необхідно прийняти рішення про ліквідацію чи продовження діяльності, відрізняється від поточних балансів оцінкою активів і зобов'язань (можлива уцінка статей балансу, що не відповідають реальності);

- ліквідаційні баланси складаються в процесі ліквідації і бувають початковими, проміжними і заключними. При складанні ліквідаційних балансів набирають сили особливі правила оцінки майна і зобов'язань, вони показуються в балансі не в обліковій вартості, а за ціною можливої реалізації;

- розділяючі баланси складаються в момент поділу організації на кілька самостійних юридичних осіб;

- об'єднавчі баланси складають у момент злиття декількох юридичних осіб в одну.

2.2. По джерелах складання:

- інвентарні баланси складаються на основі даних інвентарів (описів) майна, засобів у розрахунках, зобов'язань;

- книжкові баланси складається тільки за даними бухгалтерського обліку;

- генеральні баланси складаються на основі даних бухгалтерського обліку, підтверджених інвентаризацією.

2.3. По обсягу інформації;

- одиничні баланси характеризують фінансове положення однієї організації;

- зведені баланси складають міністерства, розраховуючи узагальнені дані по підвідомчих одиничних підприємствах шляхом простого підсумовування однойменних показників і виключення залишків по взаєморозрахунках;

- консолідовані баланси складає материнська компанія групи (холдингу, концерну), у таких балансах роблять коректування показників по інвестиціях материнської компанії в дочірні, залишкам по взаєморозрахунках усередині групи й інших.

2.4. По характері діяльності:

- баланс по основній діяльності;

- баланси по не основних видах діяльності.

2.5. По об'єктах відображення:

- самостійний баланс складають юридичні особи;

- окремий баланс складають структурні підрозділи (філії, представництва) юридичної особи.

2.6. По способу очищення:

- баланс - брутто містить регулюючі статті;

- баланс - нетто не містить регулюючі статті.

 

Складання фінансової, тобто бухгалтерської звітності, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності і рух коштів підприємства за звітний період, є завершальним етапом бухгалтерського обліку. Значення фінансової звітності полягає в тому, що вона є інформаційною базою фінансового аналізу. Фінансовий аналіз, у свою чергу, проводиться з метою одержання відповіді на питання, наскільки добре працює дане підприємство для чого:

1) виявляється ступінь збалансованості між рухом матеріальних і фінансів ресурсів, оцінює потоки власного і позикового капіталу в процесі економічного кругообігу, націленого на одержання прибутку, підвищення фінансової стійкості підприємства і т.п.;

2) оцінюється правильність використання коштів для підтримки ефективної структури капіталу;

3) контролюється оптимальність складання фінансових потоків організації, доцільність здійснення тих чи інших витрат і т.п.

 

Баланс (початковий)

 

Актив	Сума, грн.	Пасив	Сума, грн.
Основні засоби	690 000	Статутний капітал	810 000
Матеріали	150 000	Прибуток	50 000
Незвершене виробництво	24 000	Кредити банків	30 000
Каса	1 000	Постачальники	40 000
Рахунки в банках	85 000	Цільове фінансу­вання	20 000
Разом	950 000	Разом	950 000

 

Операція 1. Оприбутковано у касу грошові кошти, одержані з поточного рахунка підприємства, в сумі 15 000 грн. В н аслідок цієї операції залишок грошових коштів у касі збільшився на 15 000 грн. і сума по статті "Каса" становитиме 16000 грн. (1000+15000). Водночас на поточному рахунку підприємства кошти на 15 000 грн. зменшилися і по статті ак­тиву балансу "Рахунки в банках" залишок становитиме 70 000 грн. (85 000-15 000).

Як бачимо, відбулося тільки переміщення грошових коштів, а загальна сума їх не змінилася, відповідно і підсумок балансу залишився тим самим. Рівність підсумків активу і пасиву ба­лансу не порушилася.

Після першої операції баланс матиме такий вигляд:

Баланс

 

Актив	Пасив
Збільшення статті активу (+)	Пасив залишається без змін
Зменшення статті активу (-)
Підсумок балансу не змінюється

Операції другого типу, що викликають зміни у джерелах формування господарських засобів, призводять до змін двох статей пасиву балансу: одна стаття пасиву збільшується, а друга — зменшується на одну і ту ж суму. Загальний підсумок балансу при цьому також не змінюється. Другий тип змін у ба­лансі можна відобразити так: +П - П (плюс пасив, мінус пасив) або за такою схемою:

Баланс

 

Актив	Пасив |
Актив залишається без змін	Збільшення статті пасиву (+)
	Зменшення статті пасиву (-)
Підсумок балансу не змінюється

Операції третього типу, що характеризують надходження, додаткове залучення господарських засобів в оборот підпри­ємства, зумовлюють збільшення залишків на одну і ту ж суму на відповідних статтях активу і пасиву балансу. Загальний підсумок балансу при цьому також збільшується, але рівність підсумків активу і пасиву не порушується (оскільки збільшення відбувається на одну і ту ж суму). Цей тип змін можна відобра­зити формулою: +А +П (плюс актив і плюс пасив) або за такою схемою:

 

Баланс

Актив	Пасив
Збільшення статей активу (+)	Збільшення статей пасиву (+)
Підсумок балансу збільшується (+)

Операції четвертого типу, що характеризують вибуття засобів із господарства, призводять до зменшення на однакову суму залишків відповідних статей активу і пасиву балансу. Загальний підсумок балансу при цьому також зменшується, але рівень підсумків активу і пасиву зберігається (оскільки зменшення відбувається на однакову суму). Цей тип балансових змін можна зобразити формулою: -А -П (мінус актив, мінус пасив) або за такою схемою:

Баланс

Актив	Пасив
Зменшення статей активу (-)	Зменшення статей пасиву (-)
Підсумок балансу зменшується (-)

 

 

Заключення.

Ця лекція була присвячена сутності, структурі та призначенню бухгалтерського балансу підприємств і організацій. Розглянуті типи балансових змін мають важливе значення для розуміння економічної сутності господарських операцій, правильного відображення їх в системі рахунків.

Отже, застосування у бухгалтерському обліку балансового узагальнення, при якому кожна господарська операція відобра­жається у постійному порівнянні наявних засобів та їх джерел, забезпечує можливість контролю за правильністю використан­ня засобів.

При підготовці до семінару особливу увагу слід приділити особливостям балансового групування об’єктів бухгалтерського обліку. Матеріал попередньої лекції (структуру господарських засобів та джерел їх утворення) слід уявляти у контексті структури (відповідних розділів і статей) бухгалтерського балансу. Теоретичні положення даної лекції є підґрунтям подальшого опанування методики балансового узагальнення, тобто практичної реалізації контрольної та аналітичної функцій балансу.

ЛЕКЦІЯ 1

Бухгалтерський баланс

ЗМІСТ

Вступ.

1.Структура бухгалтерського балансу.

2. Функції балансу.

3. Зміни в балансі під впливом господарських операцій.

Заключення.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р., №996-XIV.

2. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник для студентів вузів спеціальності “Облік і аудит”/ Під ред. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: Рута, 2001. – С.14 – 18.

3. Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку. – К.: А.С.К., 2002. –

С. 31 – 47.

4. Завгородній В.П. Бухгалтерський облік в Україні з використанням Національних стандартів. – К.: А.С.К., 2001. – С. 58 – 70.

5. Кононенко О. А. Анализ финансовой отчетности. – Харьков: Фактор, 2002. – С. 12 – 54.

6. Організація бухгалтерського обліку в Україні: нормативна база. – Харків: Фактор, 2000

7. Пачоли Л. Трактат о счетах и записях. – М.: Финансы и статистика, 1994.

8. Теоретичні основи бухгалтерського обліку / Л.Г. Деващук., В.І. Єрмолаєва, Я.П. Квач., О.В. Рудинська. / – Харків: Одіссей, 2001. –

С. 34 – 44.

9. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах

України. – К.: А.С.К., 2001. – С. 32 – 48.

Наочні посібники та додатки:

1. Схема №1. Бухгалтерський баланс.

2. Схема №2.Чотири типи операцій за балансом.

Вступ.

Реформування системи бухгалтерського обліку в Україні є складовою частиною заходів, орієнтованих на впровадження економічних відносин ринкового напрямку. Головна задача трансформації національної системи бухгалтерського обліку складається в прискоренні процесу її приведення у відповідність з вимогами ринкової економіки і міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. У зв'язку з цим перетерпів зміни і склад фінансової звітності, а також його основний елемент – бухгалтерський баланс.

Сутність методу балансового узагальнення полягає у вирівнюванні сумарного значення показників в правій і лівій частинах рівняння. В бухгалтерському обліку метод балансу застосовується для виявлення фінансового стану організації, шляхом подвійного групування об’єктів бухгалтерського спостереження, відповідно до балансового рівняння:

Активи = Власний капітал + Зобов'язання

Бухгалтерські баланси складають щоб визначити сумарну вартість майна, дати йому економічну оцінку за звітний період, забезпечити групування показників фінансового обліку для керування фінансово – господарською діяльністю і надати інформацію зовнішнім користувачам.

Бухгалтерський баланс дозволяє розглянути склад і структуру, визначити мобільність і оборотність обігових коштів, стан дебіторської і кредиторської заборгованості.

Складання бухгалтерського балансу є заключним етапом процедури обробки бухгалтерської інформації, що узагальнює її у інформаційну модель фінансового положення організації на певну дату.

 

 

 

Структура бухгалтерського балансу

Для забезпечення оперативного керівництва діяльністю підприємства необхідна достовірна інформація про наявні у господарстві ресурси, їхній склад і розміщення, а також про джерела їх формування і цільове призначення. Таку інфор­мацію, узагальнену і згруповану у відповідному порядку, одержують за допомогою бухгалтерського балансу.

Бухгалтерський баланс є способом економічного групування і узагальненого відображення у грошовій оцінці стану господарсь­ких засобів за складом і розміщенням та за джерелами їх утво­рення і цільовим призначенням на певну дату. Як правило, баланс складають на останній день звітного періоду (місяця, кварталу, року).

Для роздільного відображення господарських засобів та їхджерел формування баланс будується у вигляді двосторонньої таблиці. У лівій частині балансу, що називається активом, показують склад і розміщення господарських засобів, а в правій, що називається пасивом ,— джерела утворення засобів та їх цільове призначення.Бухгалтерський баланс схематично можна зобразити так:

Баланс

Актив	Пасив
Склад і розміщення господарських засобів	Сума	Джерела утворення і цільове призна­чення господарсь­ких засобів	Сума

 

Актив і пасив балансу складаються з окремих статей, кожна з яких відображає величину певного економічно однорідного виду засобів або їх джерел. В активі балансу містяться статті, на яких відображаються матеріальні цінності, нематеріальні ак­тиви, грошові кошти, кошти у розрахунках, вилучені кошти; в пасиві — статті, на яких відображаються джерела формування господарських засобів (статутний, додатковий, резервний капітал, прибуток, кредити банків, зобов'язання по розрахун­ках та ін.).

У спрощеному вигляді баланс можна подати так:

Баланс

Актив	Сума, грн.	Пасив	Сума, грн.
Основні засоби		Статутний капітал
Матеріали		Прибуток
Незавершене виробництво		Кредити банків
Каса		Постачальники
Рахунки в банках		Цільове фінан­сування
Разом		Разом

 

Як видно з прикладу, загальні підсумки активу І пасиву балансу рівні між собою. Це обов'язкова умова правильності його складання. Рівність підсумків активу і пасиву балансу зу­мовлена тим, що в обох його частинах відображені у вартіс­ному вимірнику одні і ті ж господарські засоби, тільки згрупо­вані за різними ознаками: в активі — за складом і розміщенням, в пасиві — за джерелами їх утворення і цільовим призначенням. Кожен вид господарських засобів, розміщених в активі, має відповідне джерело їх утворення, відображене в пасиві балансу. Підсумок активу не може бути більшим або меншим за підсу­мок пасиву, оскільки загальна вартість майна господарства за­вжди повинна дорівнювати сумі тих джерел, за рахунок яких воно утворене. На цьому і ґрунтується назва балансу, оскільки термін "баланс" означає "рівність, рівновага".

Цей термін "баланс" походить від двох лат. слів: "bis" — двічі і "lаnх" - чаша вагів: звідси bislаnх означає рівність, що характеризується рівновагою

Відсутність рівності підсумків активу і пасиву балансу свідчить про наявність помилок, допущених в облікових записах, або при складанні самого балансу. Підсумкова сума по активу і пасиву балансу називається валютою балансу.

Бухгалтерський баланс призначений не тільки для відобра­ження господарських засобів (активів) підприємства та джерел їх формування на звітну дату. Метою складання балансу є на­дання користувачам — юридичним і фізичним особам — пов­ної, правдивої і неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на певну дату. Фінансовий стан підприємства ха­рактеризується структурою і якістю його активів, власного капіталу і зобов'язань, а також здатністю відповідати за своїми зобов'язаннями, тобто платоспроможністю.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 "За­гальні вимоги до фінансової звітності" баланс визначено як звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.

Зміст і форма балансу, а також загальні вимоги щодо визна­чення і розкриття змісту його статей встановлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс". Норми цього Положення (стандарту) застосовуються до балансів підприємства, організацій та інших юридичних осіб всіх форм власності, крім банків і бюджетних установ. Для банків форма

балансу встановлюються Національним банком України; установ - Державним казначейством України. Вона побудовано за принципом "баланс-нетто": основні і нематеріальні активи включаються до підсумку балансу залишковою вартістю; дебіторська заборгованість за товари і послуги - за вирахуванням резерву сумнівних боргів; виробничі запаси - за вирахуванням нестачі, уцінок, одержаних при їх придбанні знижок; власний капітал - за фактичною сумою (що знаходиться в обороті підприємства) за вирахуванням неоплаченого, вилученого капіталу та непокритих збитків.

Залежно від періоду, протягом якого ресурси будуть використані, а забов’язання - погашені, активи підприємства в балансі показано окремо: необоротні активи й оборотні активи.

Необоротні активи у розділі І балансу відображаються за статтями: "Нематеріальні активи", "Незавершене будівництво", " Основні засоби", "Довгострокові фінансові інвестиції", "Довгострокова дебіторська заборгованість", "Інші необортні активи."

При цьому, як зазначалось, нематеріальні активи й основні, до підсумку балансу включаться за залишковою вартістю

Оборотні активи у розділі II балансу відображаються за статтями: "3апаси", "Векселі одержані", "Дебіторська заборгованість за товари роботи