Основи побудови бухгалтерського обліку в бюджетних установах

ТЕМА

ОСНОВИ ПОБУДОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ

Програмна анотація

1. Поняття про бюджетні установи та правові засади їх діяльності

2. Особливості організації обліку в бюджетних установах

3. План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ. Бухгалтерський баланс

4. Первинні бухгалтерські документи, їх значення, порядок оформлення та зберігання

5. Кошторис бюджетної установи: поняття, види, структура, порядок складання та затвердження

Основні поняття: бюджетна установа, бюджетні асигнування, загальний фонд, спеціальний фонд, рахунки бухгалтерського обліку, субрахунки, бюджетна класифікація, економічна класифікація видатків, меморіальні ордери, картки аналітичного обліку, книги аналітичного обліку, кошторис, лімітна довідка.

 

Поняття про бюджетні установи та правові засади їх діяльності

Бюджет є невід'ємною частиною відносин і одночасно виявом державної політики, яка направлена на реформування економіки держави.

Через бюджет держава акумулює грошові кошти для фінансування пріоритетних напрямів виробництва, соціального розвитку, активізує заходи щодо збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів.

Бюджетні установи належать до організацій некомерційного характеру, для яких одержання прибутку не є їх основною метою.

До бюджетних установ належать організації, створені органами державної влади місцевого самоврядування діяльність яких повністю або частково фінансується за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів.

Бюджетні установи здійснюють свою діяльність на підставі положення (статуту), що затверджується уповноваженим органом

Основна діяльність бюджетних установ не пов'язана з веденням підприємницької діяль­ності, вони можуть одержувати доходи від надання окремих просвітницьких, культурних, наукових, освітніх та інших послуг;

Установи, які утримуються за рахунок коштів бюджету, підлягають обов'язковій реєстрації в органах податкової служби, Пенсійного фонду, соціального страхування.

Ліквідація установ і організацій, які утримуються за рахунок коштів бюджету, здійснюється органами, за рішенням яких вони були створені, (органами державної влади й органами місцевого самоврядування.)

 

Нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність бюджетних установ в Україні є:

- Конституція України;

- Бюджетний Кодекс України;

- Закон України „Про Державний бюджет України";

- інші закони та нормативно-правові акти, що регулюють бюджетні правовідносини;

- нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України;

- нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади.

Особливості організації обліку в бюджетних установах

 

Бухгалтерський облік у бюджетних установах відображає блік: доходів, видатків, грошових коштів бюджету, фінансування заходів, передбачених і затверджених у бюджеті,.

Метою ведення бухгалтерського обліку є накопичення і надання користувачам інформації для прийняття рішень правдивої, повної і неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів.

Предметом бухгалтерського обліку бюджетних установ с: кошти Державного бюджету й бюджетів усіх рівнів бюджетної системи, діяльність бюджетної установи, що спрямована на виконання функцій держави

Об'єктом бухгалтерського обліку бюджетних установ є доходи й видатки загального і спеціального фондів.

Методом бухгалтерського обліку бюджетних установ є: сукупність прийомів та способів, які використовуються для одержання необхідних даних з виконання бюджету, ви­користання коштів

 

Сутність бюджетного обліку найбільш повно проявляється в його функціях: Усі функції пов'язані одна з одною і доповнюють одна одну.

Функція нагляду

Функція відображення

Функція узагальнення

Функція контролю

Функція управління і керівництва

Функція збереженості коштів

Основним документом, що визначає правові принципи регулювання, організацій, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні для всіх підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, є Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996-ХІУ.

Бухгалтерський облік у бюджетних установах ґрунтується на таких принципах: як:

- законність - звітність повинна відповідати правилам та процедурам, які передбачені законодавчими та нормативними актами;

- достовірність — правдиве відображення у бухгалтерській звітності фінансових операцій держави з дотриманням вимог відповідних нормативних актів;

- суттєвість - у фінансових звітах повинна відобра­жатись уся істотна інформація, корисна для прийняття рішень керівництвом. Інформація є суттєвою, якщо її відсутність або перекручення може вплинути на економічні рішення користувачів звітності;

- доречність - корисність інформації для підготовки та прийняття економічних рішень;

- відкритість - фінансові звіти мають бути достатньо і /зрозумілими й детальними, щоб уникнути двозначності, правдиво відображати операції з необхідними поясненнями в записках.

- сталість — постійне, протягом бюджетного року, за­стосування обраних методів. Зміна методів обліку потребує додаткового обґрунтування і розкриття у фінансових звітах;

- правильність - сумлінне застосування прийнятих правил та процедур;

- своєчасність - забезпечення своєчасною інформацією органів законодавчої та виконавчої влади, які приймають рішення, здійснюють оцінку виконання бюджету, готують пропозиції щодо складання бюджету та інших користувачів;

 

Перед бухгалтерським обліком постають такі завдання: забезпечення раціонального та ефективного використання коштів установи; збереження майна; надання допомоги в своєчасному прийнятті рішень,; визначення фінансових результатів діяльності установи.

Для ефективного виконання завдань є раціональна організація з урахуванням особливостей діяльності бюджетних установ.

Особливість організації бухгалтерського обліку бюджет­них установ полягає у забезпеченні контролю за виконанням кошторису, що вимагає чіткого та правильного ведення обліку фактичних видатків і пов'язаного з попереднім обліку зобов'язань.

 

Згідно із Законом відповідальність за діяльність б/у несе держава в особі уповноважених на це органів влади, а також. керівник і головний бухгалтер бюджетної установи.

Бухгалтерський облік виконання кошторисів здійснюється, як правило, централізованими бухгалтеріями. Централізовані бухгалтерії створюються при виконкомі

Операції повинні бути відображені в обліку в тому звіт­ному періоді, у якому вони були здійснені

Облікова політика повинна активно сприяти поліпшенню структури активів, якнайшвидшому стягненню сумнівної, безнадійної заборгованості.

 

План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ. Бухгалтерський баланс

План рахунків є важливим нормативним документом для всіх підприємств, установ і організацій. Він розробляється на підставі економічної класифікації рахунків і є основою методологічної єдності на всіх підприємствах відповідної галузі народного господарства.

Встановлення правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з виконання кошторисів бюджетних установ закріплено за Державним казначейством України.

План рахунків забезпечує точне та достовірне відо­браження в обліку і звітності господарських операцій бюджетних установ,

Особливості бухгалтерського обліку бюджетних ус­танов, а також завдання щодо нього, визначають елементи його методу, одним із яких є бухгалтерський баланс.

Таблиця 1.1.

Номер рахунка	Номер субрахунку
РОЗДІЛІ. БАЛАНСОВІ РАХУНКИ
Клас І. Необоротні активи
10 Основні засоби	101,102,103,104,105,106,107,108,109
11 Інші необоротні матеріальні активи	111, 112,113,114,115,116,117,118,119
12 Нематеріальні активи	121,122
13 Знос необоротних активів	131,132,133
14 Незавершене капітальне будівництво	141,142,143
Клас II. Запаси
20 Виробничі запаси	201,202,203,204,205
21 Тварини на вирощуванні й відгодівлі	211,212, 213, 214, 215, 216, 217,218
22 Малоцінні та швидкозношу­вані предмети	221,222
23 Матеріали і продукти хар­чування	231, 232,233, 234,235,236,237, 238, 239
24 Готова продукція
25 Продукція сільськогоспо­дарського вироб -ництва
Клас Ш. Кошти, розрахунки та інші активи
30 Каса	301,302
31 Рахунки в банках	311,312,313,314,315,316,318,319
32 Рахунки в казначействі	321,322,323,324,325,326,328
33 Інші кошти	331,332,333,334
34 Короткострокові векселі одержані	341,342
35 Розрахунки з покупцями та замовниками
36 Розрахунки з різними дебі­торами	361,362,363,364
Клас IV. Власний капітал
40 Фонд у необоротних акти­вах	401,402
41 Фонду малоцінних та швид­козношуваних предметах
43 Результати виконання кош­торисів	431,432
44 Результати переоцінок	441,442
Клас V. Довгострокові зобов'язання
50 Довгострокові позики	501,502,503
51 Довгострокові векселі ви­дані
52 Інші довгострокові зобов'я­зання
Клас VI. Поточні зобов'язання
60 Короткострокові позики	601,602,603,604,605
61 Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями	611,612,613
62 Короткострокові векселі ви­дані
63 Розрахунки за виконані роботи	631,632,633,634,635
64 Розрахунки із податків та платежів	641,642
65 Розрахунки зі страхування	651,652,653,654
66 Розрахунки з оплати праці	661,662,663,664,665,666,667,668,669
67 Розрахунки за іншими опе­раціями і креди-торами	671,672,673,674,675
68 Внутрішні розрахунки	683,684
Клас VII. Доходи
70 Доходи загального фонду	701,702
71 Доходи спеціального фонду	711,712,713,714,715,716
72 Доходи від реалізації про­дукції, виробів і виконаних робіт	721,722,723
74. Інші доходи
Клас VIII. Витрати
80 Видатки із загального фонду	801,802
81 Видатки спеціального фонду	811,812,813
82 Виробничі витрати	821,822,823,824,825,826
РОЗДІЛ II. ПОЗАБАЛАНСОВІ РАХУНКИ
Клас 0. Позабалансові рахунки
01 Орендовані необоротні активи
02 Активи на відповідальному зберіганні
04 Непередбачені активи і зобов'язання
05 Гарантії та забезпечення
06 Матеріальні цінності, закуплені шляхом централізованого постачання
07 Списані активи та зобо­в'язання
08 Бланки суворого обліку
09 Призначення та зобов'я­зання

 

План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ

 

Клас 1 „Необоротні активи"

Об'єднує рахунки, які призначені для обліку матеріальних і нематеріальних активів, що отримані для тривалого використання і не при­значені для реалізації або витрачання протягом одного року

Клас 2 „Запаси"

Об'єднує рахунки для обліку оборотних ма­теріальних активів, що належать установі, ре­алізацію та витрачання яких планується здій­снити протягом року

Клас З „Кошти, розрахунки та інші активи"

Включає рахунки, призначені для відобра­ження поточних фінансових активів: коштів у касі, на рахунках в установах банків або в органах Державного казначейства України, у розрахунках з дебіторами

Клас 4 „Власний капітал"

Включає рахунки, що застосовуються для облі­ку фондів і визначення результатів виконання кошторисів установи, за поточний рік

Клас 5 „Довго­строкові зобов 'язання "

Призначений для обліку зобов’язань установи, які не виникають у процесі звичайної діяль­ності, не є характерними для діяльності уста­нови і погашення яких відбудеться після за­вершення поточного бюджетного року

Бюджетний рік (період) визначено один календарний рік - з 1 січня по 31

Клас 6 „Поточні зобов 'язання "

Включає рахунки, призначені для обліку зо­бов'язань установи, які виникають протягом звичайної її діяльності, тобто при виконання кошторису доходів та видатків, і погашення яких очікується протягом поточного бюджет­ного року

Клас 7 „Доходи"

Призначений для обліку доходів, які одер­жуються установою за рахунок загального спеціального фонду

Клас 8 „Витрати"

Об'єднує рахунки, призначені для обліку фак­тичних видатків і витрат бюджетних установ та касових видатків

Клас О „Позаба­лансові рахунки"

Включає рахунки, призначені для обліку мате­ріальних цінностей, інших активів і зобов'я­зань, що належать установі або перебувають у тимчасовому розпорядженні

 

Бухгалтерський баланс - це звіт про фінансовий стан ус­танови, що відображає її активи, пасиви та капітал у синте­зованому вигляді на певну дату. Склад статей активу балансу характеризує належність бюджетних установ до галузей, які надають нематеріальні послуги, а склад статей пасиву вказує, що бюджетні установи функціонують на правах державної чи комунальної власності й утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів. Статті активу та пасиву згруповано у три розділи, щоб чіткіше простежувати взаємозв'язок між активами установи, її витратами і джерелами їх формування та покриття

Видатки бюджетної установи

Поточні видатки

Включають видатки на оплату праці працівників, утримання бюджетних установ; на відрядження; на придбання матеріалів, інвентарю; будівництво, капітальний ремонт і проведення заходів спеціального призначення; оплату комунальних послуг та енергоносіїв; дослідження і розробки, державні програми

Капітальні видатки

Видатки, пов'язані з придбанням основного капіталу, створенням державних запасів і резервів, придбанням землі та нематеріальних активів,

Нерозподілені видатки

Здійснюються за рахунок резервних фондів Кабінету Міністрів України і обласних і місцевих адміністрацій, виконкомів місцевих Рад народних депутатів

Кредитування із вирахуваннямпогашення

Включає платежі бюджетів усіх рівнів, у результаті яких у них виникають фінансові вимоги до інших економічних одиниць, або надання кредитів за вирахуванням сум повернення

 

 

Лімітна довідка про бюджетні асигнування - це документ, який містить затверджені бюджетні призначення (бюд­жетні асигнування) та їх помісячний розподіл, а також інші показники, які відповідно до законодавства мають бути ви­значені на підставі відповідних нормативів.

Лімітна довідка про бюджетні асигнування для бюджет­них організацій є своєрідним лімітом видатків, які вони мо­жуть здійснювати протягом бюджетного періоду для виконан­ня основних функцій і в межах яких вони мають право брати на себе зобов'язання.

Бюджетні установи на підставі отриманої від вищої ус­танови лімітної довідки, в якій встановлено бюджетні асиг­нування, уточнюють проекти кошторисів, складають плани асигнувань і подають ці документи головним розпорядникам для уточнення показників проектів зведених кошторисів у встановлені терміни.

Розпорядники свої витрати приводять у відповідність з бюджетними асигнуваннями та іншими показниками, що доведені лімітними довідками.

Уточнені проекти кошторисів і планів асигнувань за не­обхідності розглядаються головним розпорядником у при­сутності керівників відповідних бюджетних установ.

Затверджені кошториси, плани асигнувань і штатні роз­писи бюджетних установ підписуються керівником установи (централізованої бухгалтерії) та керівником її фінансового підрозділу або головним бухгалтером. Ці документи за­тверджуються в двох примірниках, один з яких повертається бюджетній установі, а другий залишається в установі, що їх затвердила.

1.6. Схема порядку складання кошторису бюджетних установ

 

Кошторис затверджується за загальним і спеціальним фондами на рік без розподілу за періодами в обсязі, який дорівнює сумі цих фондів.

Затвердження кошторисів і планів асигнувань, а також здійснення видатків у сумі, що перевищує встановлені бюджетні призначення, тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

.

Контрольні питання до теми

1. Значення бухгалтерського обліку бюджетних установ в умовах ринкової економіки.

2. Визначення та задачі бухгалтерського обліку бюд­жетних установ.

3. Складові бухгалтерського обліку бюджетних установ.

4. Мета та предмет бухгалтерського обліку бюджетних установ.

5. Місце, що належить бюджетному обліку в системі бух­галтерського обліку.

6. Установи та організації, що належать до бюджетних.

7. Особливості діяльності бюджетних установ.

8. Об'єкти бухгалтерського обліку бюджетних установ.

9. Основні вимоги щодо ведення обліку та складання звітності в бюджетних установах.

10. Функції та принципи на яких ґрунтується бухгал­терський облік бюджетних установ.

11. Поняття плану рахунків.

12. Структура плану рахунків бюджетних установ, ор­ганізацій.

13. Кошторис бюджетних установ. Порядок складання.

15. Структура кошторису бюджетної установи..

16. Видаткова частина кошторису бюджетної установи.

17. Лімітна довідка про бюджетні призначення, як ліміт видатків.

18. Розпорядники бюджетних коштів за обсягом наданих прав.

 

ТЕМА ОБЛІК ДОХОДІВ

ПЛАН

1. Облік доходів загального фонду

2. Облік доходів спеціального фонду

3. Облік доходів від реалізації продукції, виробів і виконаних робіт, доходів бюджетів та інших доходів

 

ТЕМА ОБЛІК ВИДАТКІВ

ПЛАН

1. Склад і класифікація видатків

2. Облік касових і фактичних видатків

· Облік касових видатків

· Облік фактичних видатків

3. Облік видатків із загального фонду

4. Облік видатків спеціального фонду

 

Облік касових видатків

Виходячи з двоїстості характеру видатків бюджетних установ, вони поділяються на касові і фактичні.

Касовими видатками вважаються всі виплати, здійснені з поточних чи реєстраційних рахунків як готівкою, так і шляхом безготівкових перерахувань. Повернення грошових коштів на рахунки приводить до відновлення, тобто зменшення касових видатків. Основною задачею обліку касових видатків є забез­печення контролю за цільовим витрачанням бюджетних кош­тів відповідно до кошторисних асигнувань.

Синтетичний облік касових видатків ведеться на суб­рахунках № 311 „Поточні рахунки на видатки установи" та № 321 „Реєстраційні рахунки" 3-го класу рахунків. За кредитом цих субрахунків відображаються здійснені касові видатки, тобто суми, отримані з рахунків в банку чи казначействі го­тівкою або перераховані в безготівковому порядку. Одночасно робиться запис у дебет різних субрахунків залежно від на­пряму видатків.

Блік фактичних видатків

Фактичні видатки - це дійсні, кінцеві видатки установи, оформлені відповідними документами, включаючи видатки за неоплаченими рахунками кредиторів, за нарахованою, але не виплаченої заробітною платою і стипендіями. Ці видатки відображають фактичне виконання норм, затверджених кош­торисом, вони є показником кінцевого виконання кошторису установи, тому при виконанні планового обсягу робіт вони повинні відповідати сумам асигнувань за кошторисом.

Облік фактичних видатків ведеться на активному синте­тичному рахунку № 80 „Видатки загального фонду" та його двох субрахунках: № 801 „Видатки з державного бюджету на утримання установи" та № 802 „Видатки з місцевого бюджету на утримання установи та інші заходи".

Протягом року за дебетом субрахунків № 801, 802 нако­пичуються видатки наростаючим підсумком з початку року. В кінці року, як правило, всі здійснені видатки списуються з кредиту субрахунків № 801, 802 за рахунок відповідного джерела фінансування, тобто в дебет субрахунків № 701, 702. Якщо сума фактичних видатків за загальним фондом пе­ревищує залишок фінансування, списання здійснюється в су­мі, рівній залишку на субрахунках № 701,702

Зміст операцій	Кореспонденція рахунків
Дебет	КЕКВ статті	Кредит
1. Нарахована заробітна пла­та працівників бюджетних ус­танов	801, 802 811-813
2. Нараховані внески до Пенсій­ного фонду, фонду соціального страхування	801, 802 811-813		651, 652, 653
3. Затверджені звіти про вико­ристання коштів, наданих на відрядження або під звіт	801, 802 811-813
4. Списані продукти харчу­вання на підставі виправдо-вувальних документів	801,802 811-813
5. Списані медикаменти на лі­кування хворих	801,802 811-813
6. Списані матеріали на утри­мання установи	801,802		231, 234, 239
7. Нараховані стипендії студен­там і аспірантам	801,802 811-813
8.Нараховано плату за кому­нальні послуги та енергоносії	801,802 811-813

Не списуються в кінці року і переходять на баланс на­ступного року суми нарахованої заробітної плати за другу половину грудня, якщо її виплата здійснюється за рахунок асигнувань нового року.

Аналітичний облік фактичних видатків бюджетних ус­танов ведеться у спеціальній „Картці аналітичного облі­ку фактичних видатків" Картка аналітичного обліку фактичних видатків ведеться щомісячно у розрізі кодів еко­номічної класифікації видатків. При цьому, для кожного ко­ду функціональної класифікації видатків, для загального і спеціального фондів, для кожного виду коштів спеціального фонду складають окремі картки. Записи в картки про су­ми фактичних видатків здійснюють на підставі даних ме­моріальних ордерів і доданих до них первинних докумен­тів. Суми відшкодованих фактичних видатків записують на зворотному боці картки

Таблиця 2.7. Приклади фактичних і касових видатків

КЕКВ	Фактичні видатки	Касові видатки
	Нараховано заробітну плату	Отримано до каси грошові кошти для виплати заробітної плати, перераховано зарплату на картрахунки при викори-станні пластикових карток
	Нараховано внески на фонд оплати праці	Отримано до каси (або перераховано) кошти для виплати за лікарняними листками, перераховано з рахунка внески до фондів із страхування
	Списано канцелярське, господа-рське приладдя	Перераховано за рахунками постача-льникам за канцтовари, господарське приладдя
	Списано використані медикаме-нти	Перераховано постачальникам за медикаменти
	Списано продукти харчування	Перераховано постачальникам за продукти харчування
	Списано бензин, запастини, нараховано податок з власників транспортних засобів	Перераховано за рахунками постачальникам, сплачено податок
	Списано видатки на поточний ремонт приміщення згідно з актом виконаних робіт	Перераховано за рахунками виконавцю
	Списано видатки на відрядження згідно з авансовим звітом	Отримано готівку (перераховано на картрахунки) для видачі під звіт
	Списано суму видат­ків за фактичну кіль­кість спожитої електроенергії на підставі під-тверджуючих до­кументів	Перераховано згідно з платіжним документом за електроенергію
	Нараховано стипен­дію студе-нтам, аспі­рантам	Отримано кошти до каси для ви­плати стипендії
	Списано видатки на придбання матеріаль­них цінностей довго­строкового викорис­тання, згідно з наклад­ною	Перераховано постачальникам за меблі, комп'ютерну техніку

 

ТЕМА

План

1. Облік розрахункових операцій на бюджетних рахун­ках, відкритих в органах Державного казначейства

2. Облік касових операцій

3. Облік інших коштів

4. Облік розрахунків з покупцями і замовниками

5. Облік розрахунків із різними дебіторами і креди­торами

Основні терміни і поняття: бюджетні асигнування; фінан­сування через органи Державного казначейства; бюджетні рахунки; реєстраційні рахунки; не бюджетні рахунки; асигнування; валютні операції; касові операції; касові видатки; грошові документи; авансові платежі, дебітори, кредитори, покупці та замовники.

 

Рис.3.1. Принципи бюджетного асигнування

 

Порядок відкриття (закриття) рахунків встановлюється Державним казначейством України. Рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства, відповідно до порядку їх функціонування та призначення коштів, поділяються на бюджетні та не бюджетні.

Бюджетні рахунки - рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства для зарахування надходжень, здій­снення операцій клієнтів з бюджетними коштами та здійсне­ння операцій, пов'язаних з обслуговуванням зовнішніх і внут­рішніх боргових зобов'язань, загальнодержавних видатків, а також рахунки для обліку операцій із фінансування бюджетів (рис.3.2.).

Для відкриття бюджетних рахунків розпорядники коштів подають до відповідних органів Державного казначейства такі документи:

Рис. 3.2. Бюджетні рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства

- заяву про відкриття рахунків встановленого зразка

- копію довідки про включення установи до Єдиного державного реєстру підприємств і ідентифікаційний код

- копії установчого документа (статуту, положення, ус­тановчого договору), засвідчену нотаріально;

- копію документа, що підтверджує взяття клієнта на об­лік в органі державної податкової служби,

- картку із зразками підписів осіб у двох примірниках,

- копію документа, що підтверджує реєстрацію клієнта у відповідному органі Пенсійного фонду України,

- затверджений кошторис розпорядників бюджетних коштів, крім видатків державного бюджету,

Днем відкриття рахунків вважається дата, зазначена на заяві про відкриття рахунків. На кожного розпорядника та одер­жувача коштів формується особова справа яка зберігається в органах Державного казначейства.

Органи Державного казначейства укладають договори про розрахунково-касове обслуговування з розпорядниками бюджетних коштів, що слугує підставою для здійснення роз­рахункових операцій в межах затверджених кошторисів.

Підставою для відображення операцій з грошовими кош­тами в обліку є виписки, що надаються розпорядникам бюд­жетних коштів органами Державного казначейства у вста­новлені договором строки. До виписок надаються документи, на підставі яких були списані чи перераховані кошти, а також документи, в яких вказано призначення грошових коштів,

 

Отримані виписки детально перевіряються бухгалтером на предмет відповідності в них записів, доцільності та законності кожної операції з надходження коштів

Для обліку руху коштів на рахунках, відкритих в органах Державного казначейства, використовується рахунок 32 „Ра­хунки в казначействі". За дебетом рахунку відображається зарахування бюджетних асигнувань на рахунки установи, а за кредитом - використання коштів на цілі, передбачені кош­торисом (виплату заробітної плати, стипендій, оплату кому­нальних послуг, оплату рахунків постачальників за постав­лені матеріальні цінності тощо).

Рахунок має наступні суб­рахунки

 

 

Аналітичний облік ведеться в розрізі реєстраційних ра­хунків, відкритих за кодами функціональної класифікації.

Облік касових операцій

Кожна бюджетна установа для здійснення своєї діяльності має у своєму активі кошти.

Рух грошових коштів, який відбувається в процесі ді­яльності, може здійснюватися як у готівковій, так і в без­готівковій формах.

Операцій, під час яких грошові кошти переміщуються у вигляді готівки, називаються касовими.

Вся готівка, що знаходиться в установі чи в централізованій бухгалтерії, для забезпечення її збереження і цільового ви­користання зберігається в касі.

Каса - це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків для приймання, видачі, зберігання готівки, інших цінностей, касових документів.

Готівка, одержана установами, повинна витрачатися су­воро за цільовим призначенням у відповідності до кошторисів бюджетних установ.

При казначейському обслуговуванні кошторисів уся ви­ручка, що надходить готівкою до каси установи, зараховуєть­ся на рахунки, відкриті установі в органах Державного казначейства (установах банків).

Установа може мати в своїй касі готівку тільки в ме­жах установлених лімітів.

Касові операції оформляються прибутковими касовими ордерами та видатковими документами,

Облік інших коштів

 

Бюджетні установи поряд з готівкою та грошовими кош­тами на р еєстраційних рахунках, відкритих в органах Дер­жавного казначейства обліковують оборотні активи у формі еквівалентів грошових коштів.

До яких зараховують: кошти, що містяться в акредитивах, у чекових книжках, в оплачених талонах на бензин, харчування, оплачених пу­тівках у будинки відпочинку, санаторії, в оплачених проїзних документах, коштів в дорозі тощо.

Для скорочення термінів розрахунків готівкою за отримані товари (виконані роботи та надані послуги) застосовують розрахункові чеки (чекові книжки), які використовуються тільки для перерахувань з рахунку чекодавця на рахунок отримувача коштів і не підлягають сплаті готівкою.

При отриманні горючих і мастильних матеріалів деякі ус­танови застосовують смарт-картки. Порядок відображення в обліку придбання горючих і мастильних матеріалів з засто­суванням смарт-карти відрізняється від відображення опе­рацій з придбання цих матеріалів за талонами лише тим, що вартість самої смарт-картки потрібно обліковувати як мало­цінні і швидкозношувані предмети.

Грошові документи зберігаються в касі установи у сейфах, металевих шафах, спеціально облаштованих приміщеннях.

На керівника установи та матеріально відповідальних осіб поширюються всі вимоги щодо збереження грошових документів, так само, як і щодо грошових коштів у касі ус­танови.

Обліковуються інші кошти на активному рахунку № 33 „Інші кошти", який має чотири субрахунки (рис. З.4.):

№ 331 „Грошові документи в національній валюті";

№ 332 „Грошові документи в іноземній валюті";

№ 333 „Грошові кошти в дорозі в національній валюті";

№ 334 „Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті".

За дебетом субрахунків 331 та 332 відображається сума виставлених акредитивів, отриманих талонів (смарт-карт), путівок та інших грошових документів у національній або іноземній валюті, при цьому кредитуються субрахунки рахунків ЗО, 31, 32, 36, 51, 60, 62, 63, 67. За кредитом відображаються використані акредитиви або суми повернутих коштів за невикористаними акредитивами, видані талони, путівки та інші грошові документи, при цьому дебетуються субрахунки рахунків 30, 31, 32, 36, 51, 60, 62, 63, 67, 80, 81.

 

 

Характеристика субрахунків рахунка 33 „Інші кошти"

 

 

Аналітичний облік операцій з іншими коштами ведеться у довільній формі за кожним грошовим документом і кож­ною сумою в дорозі. Записи проводяться в міру здійснення операції, але не пізніше наступного дня.

 

Рис.4.3. Класифікація відпусток

Порядок розрахунку суми відпускних

— розраховується середньоденна заробітна плата;

— встановлюється тривалість відпустки в календарних днях;

— обчислюється сума відпускних.

Якщо святкові та неробочі дні припадають на період відпустки, то вони у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються

Порядок обчислення середньоденної заробітної плати наступний:

Суми нарахованих відпускних списуються на видатки установи (організації), тобто оплачуються за рахунок коштів установи (організації).

 

Утримання із нарахованих сум відпускних проводиться згідно із законодавством у загальній сумі з нарахованою заробітною платою

Підставою для призначення допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю є виданий у встановленому порядку лікарняний лист (лист непрацездатності). Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю призначається у наступних випадках при захворюванні (травмі), пов'язаному з втратою працездатності;

 

Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю обчислюється, виходячи із загального стажу роботи працівника в розмірах, які визначаються залежно від загального трудового стажу працівника

 

 

Формулу для розрахунку лікарняних можна подати в такому вигляді

СЛ = (ЗП / КД) * Рд * В

Сума допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю визначається шляхом множення середньоденної заробітної плати за попередні шість місяців (або фактично відпрацьований час) на кількість робочих днів, - на число календарних днів, пропущених у період непрацездатності, та на відсоток, визначений на підставі загального трудового стажу працівника.

Допомога з тимчасової непрацездатності виплачується застрахованим особам з Фонду соціального страхування лише починаючи з шостого дня непрацездатності і до відновлення працездатності.

перші п'ять днів - оплачуються за рахунок коштів підприємства, установи, організації. (з 1 січня 2006 року)

У бухгалтерському обліку порядок нарахування та виплати допомоги з тимчасової непрацездатності відображають наступним чином:

 

Із нарахованої суми допомоги з тимчасової непрацездат­не проводяться такі ж утримання, як із нарахованої заробітної плати, відображення яких в обліку буде розглянуто нижче.

За ступенем використання

Діючі використову-	У запасі, призначені	Недіючі не використо-
ються в господарській	для заміни діючих	вуються через різні
діяльності установ,	під час ремонту,	обставини
організацій	модернізації

За належністю

· Власні, що належать даній установі