Порядок складання, розгляду та затвердження кошторису бюджетних установ.

Бюджетне призначення — це повноваження, яке надано головному розпоряднику коштів бюджету, Законом України про державний бюджет, постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішеннями місцевої ради про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження, яке дозволяє Мінфіну, Державному казначейству або місцевому фінансовому органу надавати бюджетні асигнування для здійснення платежів на конкретні заходи за рахунок коштів відповідного бюджету.Кошторис складається з доходної і видаткової частини.
У доходній частині проектів кошторисів зазначаються планові обсяги асигнувань, які передбачається спрямувати на покриття видатків установи із загального та спеціального фондів проектів відповідних бюджетів. У процесі складання і затвердження проектів кошторисів залишки коштів за спеціальним фондом кошторисів не плануються. Формування дохідної частини спеціального фонду проекту кошторису здійснюється на підставі розрахунків доходів, які складаються за кожним джерелом доходів, що плануються на наступний рік.Під час визначення обсягів видатків розпорядникам нижчого рівня головні розпорядники, розпорядники вищого рівня повинні врахувати об'єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності реалізації окремих програм та запланованих заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді. Обов'язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, а також господарське утримання установи.Для здійснення контролю за відповідністю асигнувань, визначених в кошторисах і планах асигнувань розпорядників, асигнуванням, затвердженим річним розписом призначень державного бюджету та помісячним розписом асигнувань загального фонду державного бюджету.

ОХАРАКТЕРИЗУЙТЕ СКЛАДОВІ ЧАСТИНИ БЮДЖЕТНОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ.

Бюджетна класифікація передбачає науково обґрунтоване, обов'язкове групування доходів і видатків бюджетів усіх рівнів за однорідними ознаками, закодованими у попередньо визначеному порядку, що забезпечує порівнянність, зіставність та можливість узагальнення показників бюджетів усіх рівнів (від сільського до загальнодержавного), складання консолідованого бюджету територій та країни в цілому, контроль за його виконанням і складання зведеного звіту про виконання бюджету.Бюджетна класифікація має організуюче і правове значення.
Перше полягає у тому, що вона дає змогу однаково (за єдиною методикою) обраховувати доходи і витрати бюджету, складати звітність про виконання бюджету, здійснювати контроль і аналіз за кожним видом доходів і витрат, кодувати показники бюджетів при їх автоматизованій обробці з використанням ЕОМ. Правове значення бюджетної класифікації полягає в тому, що всі показники доходів і витрат, передбачені у бюджеті і вказані у відповідних підрозділах класифікації, є фінансовими планами, обов'язковими для виконання на всіх рівнях управління.Бюджетна класифікація передбачає окремо класифікацію доходів бюджету і окремо — класифікацію витрат бюджетних коштів. Відповідно до статей Бюджетного кодексу складовими бюджетної класифікації є: - класифікація доходів бюджету;- класифікація видатків бюджету;- класифікація фінансування бюджету;- класифікація боргу.

Витрати бюджетна класифікація поділяє:- за функціональною ознакою (за головними розділами і підрозділами бюджету); - за відомчою структурою (освіта, наука, культура, мистецтво, охорона здоров'я і т. ін.);- за економічними ознаками (група, підгрупа, стаття, підстаття); - за бюджетними програмами.Видатки бюджету за економічною класифікацією групуються в єдині блоки і поділяються на поточні і капітальні.

ЯК ОРГАНІЗОВУЄТЬСЯ ОБЛІК У БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ.

Особливості бухгалтерського обліку в установах невиробничої сфери визначаються законодавством про бюджетний устрій і бюджетний процес в Україні, інструкціями з бухгалтерського обліку в установах і організаціях, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, іншими нормативними документами Міністерства фінансів України (МФУ) та Державного казначейства України (ДКУ).До специфічних особливостей бюджетного обліку необхідно віднести:— контроль виконання кошторису видатків;— роздільний облік касових і фактичних видатків;— організацію обліку витрат і доходів у розрізі статей бюджетної класифікації;— сувору відповідність обліку і звітності вимогам нормативних документів;— галузеву специфіку обліку в установах культури, науки, освіти, охорони здоров'я, управління, оборони і т. ін.Розвиток установ бюджетної сфери вимагає підвищення віддачі фінансових, матеріальних і трудових ресурсів, що використовуються в цих установах, більш тісного зв'язку виділених з бюджету коштів з результатами їх використання. Поєднання бюджетного фінансування і комерційної діяльності сприяє більш раціональному використанню не лише бюджетних асигнувань, але й коштів інших джерел фінансування, що надходять на потреби установ невиробничої сфери. Контрольні функції обліку мають бути безпосередньо пов'язані з усією обліковою роботою — оформленням, прийманням і обробкою документів. Контроль повинен передбачати в першу чергу порядок перевірки:— виконання постанов, розпоряджень і вказівок державних органів і вищих організацій;— дотримання встановлених нормативів витрат;— дотримання строків платежів;— правильності і своєчасності приймання і відпуску товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ);— правильності витрачання фонду оплати праці (ФОП), дотримання установлених штатів, посадових окладів, кошторисів витрат.

ПЛАН РАХУНКІВ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ ТА ЙОГО СТРУКТУРА.

АКТИВ БАЛАНСУ	ПАСИВ БАЛАНСУ
Назва розділу	Зв*язок розділів балансу з рах	Назва розділу	Зв*язок розділів балансу з рах
Необоротні активи – вартість мат. і немат активів установи, одержаних і призначених для викор.уст. більше від 1 року	Клас 1 «Необоротні активи»	Власний капітал – суми фондів бюд. установ і фін. результатів д-сті за минулі роки	Клас 4»Власний капітал»
Оборотні активи –грошові кошти і їхні еквіваленти, а також інші активи, призначені для реалізації або використання протягом року	Клас 2 «Запаси» Клас 3 «Кошти»розрахунки та інші активи	Зобов’язання –поточні та довгостр. зобов’язання	Клас 5 «Довгострокові зобов’язання Клас 6 «Поточні зобов’язання»
Витрати фактичні видатки і витрати бюджетних установ, проведених у звітному році	Клас 8 Витрати	Доходи –усі надходження бюджетної установи, які вона одержує на виконання кошторису	Клас 7 Доходи
Адм. витрати	Клас 9
Підсумок балансу	Підсумок балансу

Залежно від економічного змісту й будови розрізняють три види рахунків:активні, які призначені для обліку наявності й руху активів видатків бюджетної установи;пасивні, які призначені для обліку наявності й руху власного капіталу бюджетної установи та її доходів;- активно-пасивні, які призначені для обліку розрахунків.
Сальдо активних рахунків записують у дебеті, сальдо пасивних — у кредиті, а сальдо активно-пасивних рахунків може записуватись як у дебеті, так і в кредиті.За способом групування і узагальнення облікової інформації бухгалтерські рахунки поділяються на синтетичні та аналітичні. Синтетичні рахунки – це бухгалтерські рахунки, на яких облік господарської діяльності ведеться узагальнено.Для детальної характеристики об'єктів бухгалтерського обліку використовують аналітичні рахунки, в яких, крім грошового вимірника, застосовують натуральні і трудові вимірники. Облік, здійснюваний на підставі аналітичних рахунків, називають аналітичним обліком.Крім синтетичних і аналітичних рахунків, у бухгалтерському обліку використовують субрахунки, які застосовують для додаткового групування усередині синтетичного рахунку. Для порівняння оборотів і залишків за всіма рахунками синтетичного обліку застосовується особливий прийом узагальнення й перевірки записів на рахунках — складання оборотної відомості. Планом рахунків б. о. в бюджетних установах називають систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, що використовують для детальної та повної реєстрації всіх фінансово-господарських операцій і забезпечення потреб складання фінансової звітності згідно з вимогами бюджетного процесу на відповідний бюджетний рік.