Аудиторські процедури, їх призначення і види

Аудиторські процедури – це система методичних дій аудитора, спрямованих на отримання достатніх і надійних доказів щодо об'єктів аудиту. На зміст аудиторських процедур впливають такі фактори: види діяльності суб'єкта перевірки; форма і система обліку; система внутр контролю; застосування електронної обробки даних в системі бух обліку.До погоджених процедур належать: опитування і аналіз; перерахунок, порівняння та інші види перевірки точності;спостереження; вивчення; одержання підтверджень.Незалежні аудиторські процедури проводяться аудитором відповідно до міжнародних і національних стандартів аудиту за певною системою способів і прийомів і не підлягають обов'язковому узгодженню з клієнтом. Ці процедури використовуються аудиторами для одержання доказів щодо повноти, точності і достовірності даних бухгалтерського обліку. Незалежні процедури бувають двох видітести господарських операцій; аналітичні процедури.Аудиторські процедури за відношенням до об'єктів аудиту поділяються на загальні і часткові.Загальні аудиторські процедури не визначають конкретну методику перевірки окремих об'єктів аудиту. Вони однаковою мірою використовуються при перевірці основних засобів, нематеріальних активів, матеріальних цінностей, заробітної плати, витрат на виробництво тощо. До фін звітності відносять: комплекс документації, в якій відображають фінансово-господарську діяльність підприємства. Дана документація є об'єктом перевірки під час аудиту. Основні завдання витікають з того, що випливають більш реальні результати роботи об'єкта.

37. Аудит активів підприємства

Аудит активів підприємства – це передусім незалежна експертиза і аналіз публічної фінансової звітності суб'єкта господарювання уповноваженими на те особами (аудиторами) або фірмою з метою визначення її достовірності, повноти і реальності, відповідності чинному законодавству і вимогам, пред'явленим до ведення бухгалтерського обліку та стану фінансової звітності. Виконана аудиторська перевірка на підприємстві показує правильність формування активів відповідно до їх видів, виконан- ня операцій руху активів до національного П(с)БО, заповнення первинних документів щодо руху кожного виду активів відповідно до чинного законодавства при повному оформленні всіх реквізитів. Актуальність ведення аудиторських перевірок активів має на меті прийняття правильних управлінських рішень, які можливі, коли керівництво підприємства добре ознайомлене з тим, що відбувається на підприємстві. Крім того, однією з ділянок аудиторської перевірки є перевірка правильності повноти вирахування в бюджет податків і зборів, що є чинником зниження податкових ризиків.Під аудиторською перевіркою нематеріальних активів розуміють дослідження прав підприємства на користування природними надрами, майном, землею, авторське право у сфері науки, літератури, мистецтва, об'єктами промислової власності тощо.Мета аудиту нематеріальних активів - установлення дотримання підприємством методики обліку вимогам Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи". Досліджуються питання документального оформлення наявності об'єктів нематеріальних активів, правильності відображення їх початкової балансової вартості, організації, аналітичного і синтетичного обліку нематеріальних активів нарахування їх зносу, а для цього слід використати рахунок 12 "Нематеріальні активи", який призначений для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух їх.Належна увага приділяється і правильності списання об'єктів нематеріальних активів з балансу, відповідності показників синтетичного й аналітичного видів обліку та їх зносу залишкам, записаним у Головній книзі і балансі. До нематеріальних активів належать немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані (відокремлені від підприємства) та утримуватися підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, адміністративних потреб чи надання в оренду іншим особам.

38 Аудит пасивів підприємства

1. Аудит довгострокових позик і векселів2. Аудит короткострокових кредитів і прострочених позик3. Аудит розрахунків з постачальниками і підрядниками4. Аудит розрахунків за податками і платежами5. Аудит розрахунків з оплати праці й за соціальним страхуваннямМета аудиту відповідно до МСА 200 "Ціль і основні принципи аудиту фінансової звітності" полягає у висловленні аудитором незалежної професійної думки щодо правильності відображення у звітності підприємства інформації про власний капітал.Завдання аудиту власного капіталу:1) перевірка наявності і відповідності форм установчих документів;2) встановлення дотримання норм чинного законодавства щодо формування власного капіталу та відповідності його даним установчих документів;3) виявлення повноти і своєчасності внесків засновників підприємства та правильність відображення в обліку величини власного капіталу;4) перевірка своєчасності сплати мінімального розміру статутного (пайового) капіталу підприємства під час його реєстрації;5) встановлення правомірності і правильності відображення в обліку змін власного капіталу протягом звітного періоду;6) перевірка правильності вартісної оцінки майна, внесеного засновниками;7) встановлення дотримання чинного законодавства щодо оформлення первинних документів і ведення бухгалтерського обліку власного капіталу;8) перевірка повноти і правильності відображення у звітності структури власного капіталу та змін, що відбулися протягом року.

39 Відмінні ознаки предмету аудиту від інших видів контролю

Аудит - це перевірка публічної бух звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації про фінансово-господарську діяльність суб'єктів госп з метою визначення їх достовірності, повноти й відповідності чинному законодавству.Ревізія - метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, за дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності; спосіб документального викриття недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, запобігання фінансовим зловживанням.Судово-бухгалтерська експертиза, (за визначенням Ф. Ф. Бутинця) процесуальна дія, що полягає у вивченні експертом-бухгалтером матеріалів справи в межах його спеціальних знань за завданням слідчого або суду з метою з'ясування фактичних обставин кримінальної чи цивільної справи й надання експертного висновку.Аудит бухгалтерської (фінансової) звітності та аудиторська діяльність загалом привертають дедалі більшу увагу в Україні. Це можна пояснити тим, що виникнення і становлення аудиту зумовлені життєвою, економічною необхідністю незалежного, об'єктивного контролю діяльності підприємства недержавних форм власності та підтвердження достовірності наданої ними звітності для користувачів.Предмет аудиту - стан економічних, організаційних, інформаційних та інших характеристик системи, що перебуває у сфері аудиторського оцінювання. Як видно з цього формулювання, предмет аудиту (аудиторських послуг) має багато спільного з предметом ревізії та економічного аналізу.Предметом екон аналізу також є господарські процеси і явища, їх кількісна характеристика і оцінка економічних об'єктів -ресурсів, продукції, прибутку.Предметом ревізії є. ті самі процеси і явища та їх оцінювання щодо відповідності законодавству.Водночас між предметом економічного аналізу, предметом ревізії і предметом аудиту є певні відмінності.Аудит виходить за рамки контролю і ревізії. Питання податків, оцінювання майна, ефективності систем управління не є об'єктом ревізії та аналізу.Аудит і ревізію розрізняють за:- методом контролю: предметом аудиту є господарські процеси і явища, тобто кількісні характеристики стану економічних об'єктів - обсяг ресурсів та продукції, прибуток, фінанси; предмет ревізії - ті ж самі процеси і явища, але їх оцінюють з огляду на законність та доцільність, тому ревізія - це документальна перевірка господарських операцій, порівняння фактичних матеріальних запасів та інших цінностей з показниками бухгалтерського обліку, зустрічна перевірка операцій у контрагентів, ці ж процедури виконує аудитор, коли оцінює законність та доцільність господарських операцій;- суб'єктами призначення: ревізії призначаються суб'єктами адміністративного права; аудитора клієнт залучає сам;- джерелами фінансування: ревізію проводять за рахунок суб'єкта адміністративного права; аудит - за рахунок суб'єкта, якщо перевіряють;- часовим фактором: ревізія існувала завжди; аудит є продуктом розвитку ревізії в особливих економічних умовах.

40. Характеристика етичних принципів аудиту

У професійній сфері існує два етичних аспекти:загальна етика (духовний аспект);професійна етика (практичний аспект).Загальні етичні принципи визначаються шляхом систематичного вивчення проблеми людського вибору між поняттями про добре і погане, якими керується людина.Професійна етика визначає загальні приписи щодо ідеальних форм поведінки, та конкретні правила, в яких зазначені неприпустимі форми поведінки працівників відповідних професій. Загальні приписи акцентують увагу на встановленні правил діяльності: вони потребують високого рівня професіоналізму. Дотримання детально розроблених конкретних правил забезпечує дотримання норм і стандартів професійної діяльності. Тому існує необхідність у кодексах професійної етики для конкретних професій, що конкретно визначають критерії поведінки та дозволяють вирішувати конкретні професійні проблеми.В Україні рішенням АПУ від 18.04.2003 р. запроваджено в дію Кодекс етики професійних бухгалтерів Міжнародної федерації бухгалтерів (далі — Кодекс).Головним завдання Кодексу є встановлення етичних вимог для аудиторів-практиків з метою забезпечення гарантії високої якості їхньої роботи та задоволення інтересів суспільства і держави. Цей Кодекс запроваджує фундаментальні принципи етики та правила надання аудиторських послуг. Вони обов’язкові для виконання усіма аудиторами під час надання ними аудиторських послуг.Професія аудитора має свої особливості,аудиторові слід дотримуватися таких основних вимог, як:вірогідність — користувачі інформації відчувають потребу в її достовірності;професіоналізм — клієнтами, роботодавцями та іншими зацікавленими сторонами до аудиторів висуваються вимоги, що визначають рівень фахової підготовки аудиторів;якість послуг — виконання аудиторських послуг має здійснюватись у суворій відповідності із чинними нормативно-правовими активами;довіра — впевненість користувачів аудиторської інформації у дотриманні аудитором професійної етики протягом усієї його аудиторської практики.

41. Процедури виявлення обману і помилок

В процесі проведення аудиту достовірності фінансової інформації включаючи правильність ведення бухгалтерського обліку і складання форм звітності основними причинами допущених порушень є свідомі і несвідомі дії посадових осіб, які займаються підготовкою вихідних даних про результати діяльності підприємства і обробляють цю інформацію, свідомі дії ведуть до обману як держави так і власників підприємства.Несвідомі дії можуть бути викликані недоброякісним відношенням до виконанням службових обов'язків при підготовці інформації, що веде до виникнення помилок. Обман - цей навмисний неправильний показ фінансової інформації однією і кількома посадовими особами зі складу керівництва та службовців підприємства.Помилка – ненавмисне перекручення фін інформації в результаті арифметичних чи логічних помилок в облікових записах і розрахунках, яке може статися в результаті непрофесіоналізму посадової особи або неоднозначністю тлумачення предмету відхилення законодавством і не має явно виражених корисливих мотиві у винних осіб. Помилки, шахрайство, зловживання виявляють у процесі виконання аудиторських процедур. На склад процедур аудиту впливає ряд чинників:  особливості бізнесу клієнта;

оцінка с-ми внутр контролю з точки зору аудитора;

чинна система державних закон і норм актів;

регулярність і плановість перевірок.

Процедури можна розділити на кілька категорій:

Процедури контролю повноти даних.

Процедури контролю точності.

Процедури контролю за дотриманням законності госп операцій.

Процедури контролю за збереженням активів. При оцінці рівня достовірності фінансової звітності застосовується поняття "матеріальності". На думку вчених, помилки у фінансовій звітності вважаються матеріальними (суттєвими, важливими), якщо в результаті цього користувач даної звітності буде дезорієнтований у прийнятті свого рішення і потерпить збитки. Розрізняють три основних рівні матеріальності.Багато фактів порушень викликають на практиці в результаті неправильних арифметичних дій при здійснені різних вирахувань. Тому аудитори повинні приділити увагу перевірці правильності підсумкових даних в первинних документах і звітах, регістрах аналітичного і синтетичного обліку, складених підприємством кошторисах і формах звітності, роздроблювальних таблицях, звітних калькуляціях і відомостях по різних видах розрахунків і т. д. на всіх ділянках діяльності.Також аудиторська практика свідчить що розрахункові помилки і обман обов'язково перекручують нагромаджену на рахунках бухгалтерського обліку інформацію. Тому при проведені аудиту необхідно звернути увагу і на перевірку достовірності і правильності відображення на рахунках бухгалтерського обліку здійснені господарські операції і процеси в перевіряючий період. Розкриваючи факти обману і помилок аудитор розкриває їх суть.