Удосконалення обліку загальновиробничих витрат




ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Удосконалення обліку загальновиробничих витрат



Загальновиробничі витрати є одними із видів витрат діяльності підприємства і їх облік повинен повністю відповідати загальній схемі побудови обліку.

Вивчення Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, а також Інструкції, щодо його застосування, затверджених Міністерством фінансів України від 30 листопада 1999 р. дає можливість зробити висновок, що загальна схема - обліку діяльності підприємства виглядає таким чином : з однієї сторони відображаються всі витрати підприємства за видами діяльності, з другої - доходи підприємства за видами діяльності. Як витрати, так і доходи списуються на фінансовий результат діяльності, тобто різниця між ними становить валовий фінансовий результат (прибуток або збиток) За цією схемою повинні відображатися всі господарські операції. Однак методика обліку формування окремих витрат , що передбачена П(С)БО 16 "Витрати" не відповідає цій схемі. Зокрема, це відноситься до обліку операцій по списанню нестач незавершеного виробництва, матеріальних цінностей.

Як правило, об’єктом витрат на хлібопекарських підприємствах України виступає продукція, різнорідна за видами и асортиментом. Відповідно, найдоцільнішим методом організації обліку витрат, що сформувався історично на цих підприємствах, є попередільний метод, який зумовлений тим, що на підприємствах хлібопекарської галузі основна сировина – борошно – завантажується у спеціальне обладнання, завдяки якому відбувається фізична, термічна обробка, а також хімічні процеси, що призводять до кінцевого виробництва продукції [11, c. 215].

Отже, з’являється можливість більшу частину витрат віднести на об’єкт витрат – хліб і хлібобулочні вироби – прямим методом.

На нашу думку, для підприємств хлібопекарської галузі доцільно застосовувати метод обліку затрат на виробництво по підрозділах з елементами нормативного, який передбачає своєчасне відхилення від норм, визначення їхнього обсягу, а також обсягу зміни норм.

Застосування елементів нормативного методу обліку передбачає [12, c. 519]:

· систематичне виявлення відхилень фактичних витрат від поточних норм витрат матеріалів і заробітної плати;постійний та своєчасний облік зміни норм і визначення впливу цих змін на собівартість продукції;

· попередній контроль витрат на основі первинних документів та фіксація відхилень від норм у момент їх виникнення з одночасним виявленням їх складу, місця виникнення, винуватців і причин для глибшого дослідження можливостей впливу на їх величину;

· завчасне складання калькуляції нормативної собівартості та її аналіз із метою виявлення резервів зниження собівартості в період підготовки виробництва;

· калькулювання фактичної собівартості груп (типів) однорідної продукції, виходячи з їх нормативної собівартості та відхилень від норм;

· щомісячний або щоквартальний облік внесених змін у встановлені норми, що дає можливість оперативно управляти процесом виконання організаційно-технічних заходів. Визначення фактичної та нормативної собівартості продукції при застосуванні нормативного методу обліку витрат

Краще б підприємствам хлібопекарської галузі фактичну собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) при застосуванні нормативного методу обліку витрат обчислювати за формулою:

ФСРП = НВСРП + ВН – ВП,(1)

де НВСРП – нормативна виробнича собівартість реалізованої продукції;

ВН – понаднормативні відхилення (негативні);

ВП – понаднормативні відхилення (позитивні).

До нормативної виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: нормативні прямі матеріальні витрати; нормативні прямі витрати на оплату праці; інші нормативні витрати та нормативні загальновиробничі витрати. Якщо протягом звітного періоду відбулися зміни норм (позитивні чи негативні), то різниця між позитивними та негативними змінами відноситься до збільшення (зменшення) нормативної виробничої собівартості продукції (робіт, послуг).

При цьому потрібно враховувати той факт, що завдання калькулювання – не просто розрахувати фактичну собівартість, а ще й надати можливість спрогнозувати найбільш прийнятну собівартість, яка за даних умов принесе найбільший прибуток [20, c. 139]. Тобто акцент переноситься з галузі фінансового обліку, який буде обліковувати собівартість для цілей фінансової звітності, на галузь внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, який буде займатися прогнозуванням, нормуванням i контролюванням собівартості для цілей аналізу витрат, ціноутворення для розвитку виробництва i випуску конкуренто-спроможної продукції [21, c. 65].

Особливості хлібопекарського виробництва обумовлюють можливість застосування трирівневої моделі розподілу загальновиробничих витрат, яка дає можливість адекватніше визначати собівартість хлібопекарської продукції.

Мета першого рівня – вибрати метод, що забезпечує найбільш тісний причинно-наслідковий зв’язок із собівартістю. Для цього складаються накопичувальні відомості-звіти за кожним центром відповідальності. В тих випадках, коли центр відповідальності складається з декількох відділів та підрозділів, його розбивають на центри витрат і звіти складаються за ними. Витрати, що неможливо віднести до конкретних підрозділів (здійснюються в інтересах декількох підрозділів одночасно), розділяють, застосовуючи різні бази розподілу.

Отже, на першому рівні загальновиробничі витрати розподіляються за виробничими підрозділами в два етапи:

1 етап. Загальновиробничі витрати розподіляються за виробничими та обслуговуючими підрозділами.

2 етап. Загальновиробничі витрати центрів обслуговування перерозподіляються на виробничі підрозділи із врахуванням обсягу послуг, що надаються.

Кінцевий результат цього рівня — розподіл витрат за статтями, виділення витрат, що відносяться до конкретних підрозділів, розподіл загальних витрат між підрозділами.

На другому рівні здійснюється процес розмежування між постійними та змінними загальновиробничими витратами за умови досягнення підприємством нормальної потужності з метою включення цих витрат до виробничої собівартості продукції. На третьому рівні загальновиробничі витрати, накопичені за виробничими підрозділами, розподіляються за видами продукції, що здійснюється також у два етапи.

1 етап. Обирається база розподілу непрямих витрат, яка закріплюється обліковою політикою підприємства. Під базою розподілу розуміють показник (грошовий або натуральний) у розрахунку на одиницю виміру якого встановлюється норматив розподілу загальновиробничих витрат.

2 етап. Розрахунок ставки розподілу накладних витрат на окремі види продукції шляхом ділення суми планових накладних витрат на очікувану величину базового показника.

Як показують проведені дослідження, на хлібопекарських підприємствах загальновиробничі витрати, зазвичай, розподіляють пропорційно заробітній платі виробничих працівників, хоча між цими витратами та заробітною платою робочих немає економічного взаємозв’язку. Недоліки застосування цієї бази стають ще більш безперечними у зв’язку з автоматизацією виробництва. При умові використання у виробництві складної техніки, для управління наймаються кваліфіковані високооплачувані працівники, і одночасно для виробництва попутної продукції використовуються працівники низької кваліфікації, то використання витрат на оплату праці як бази розподілу приведе до того, що більша частина загальновиробничих витрат випаде на продукцію, для виготовлення якої використовується складна техніка.

Враховуючи недоліки попередньої бази, в умовах впровадження у виробництво автоматизованих ліній набуває популярності розподіл загальновиробничих витрат, тобто, витрат на утримання та експлуатацію устаткування, пропорційно машино-годинам, затраченим на виробництво окремих калькуляційних об’єктів. Заперечення проти цієї бази розподілу складаються у тому, що «частина цих витрат, наприклад заробітна плата цехових механіків відноситься до витрат кожної групи устаткування і сама потребує попереднього розподілу пропорційно до тієї чи іншої бази. До того ж необхідно додатково організувати облік фактичного часу роботи кожного верстату та його використання при виготовленні різних видів продукції, що випускається» .

Розподіл загальновиробничих витрат за методом випуску готової продукції є невиправданим у випадку, якщо на виробництво окремого виду продукції витрачається різна кількість годин, або вироби мають суттєво різну вагу і вартість (наприклад, хлібобулочне, кондитерське і макаронне виробництво) [20, c. 140]. Однак, він виправдовує себе на підприємствах, де виготовляється один вид продукції. Втім, застосування у якості бази розподілу фактичного обсягу випуску викликає деякі складнощі, оскільки на сьогодні хлібопекарські підприємства у зв’язку з високою конкуренцією на ринку хлібобулочних виробів та обмеженим терміном їх зберігання, визначають обсяги виробництва конкретного виду продукції у залежності від замовлень магазинів-покупців. Таким чином, обсяги виробництва за видами постійно змінюються, не дивлячись на те, що хліб білий з борошна вищого та першого ґатунків займають лідируючі позиції.

Використання показника основних матеріалів, витрачених на виробництво того чи іншого виду продукції, зокрема, борошна, є доволі обґрунтованим для об’єктивності розрахункового показника у зв’язку з матеріаломісткістю продукції хлібопечення, однак не завжди можливим. У складі прямих витрат у виробництві хліба та хлібобулочних виробів борошно займає біля 60% від загального обсягу, коли у виробництві кондитерської та пряничної продукції (печиво, соломка, пряники тощо) цей показник набагато менший. Отже, якщо застосовувати у якості базового показника витрати борошна, собівартість хліба збільшиться. Раніше вже наголошувалось, що ціни на цю категорію продукції регульовані, тому випуск хліба стане завідомо малорентабельним або навіть збитковим, що суперечить логіці існування підприємства.

 


ВИСНОВКИ

 

В даній курсовій роботі ми розглянули особливості обліку загальновиробничих витрат та дослідили різні аспекти, що стосуються витрат виробництва та організації їх обліку на підприємстві. Тому, ми можемо сказати, що управління власними витратами є надзвичайно важливим елементом діяльності будь-якого господарюючого суб’єкта, в тому числі й сільськогосподарського підприємства. Воно дає нам змогу проаналізувати те на що ми витрачаємо кошти, а також, виникає можливість зменшення витрат та збільшення прибутку. Зростання ж надходжень, в свою чергу, призводить до підвищення рівня спроможності задовольняти потреби населення.

1. Функціонування промислового підприємства вимагає відповідних витрат виробничих ресурсів та коштів. Окремі з них відшкодовуються за рахунок прибутку підприємств та коштів, що спрямовуються на капітальні вкладення. Більшість витрат, пов’язаних з використанням у процесі виробництва продукції (робіт та послуг), природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива енергії, основних фондів, нематеріальних активів, трудових ресурсів, а також інших витрат на її виробництво та реалізацію, становлять собівартість продукції.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначаються ПСБО 16 «Витрати»

2. Витрати звітного періоду – це витрати, що визнаються або шляхом зменшення активів, або шляхом збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу внаслідок вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

3. При калькулюванні собівартості реалізованої продукції необхідно керуватись вимогами ПСБО 3, тобто врахувати , що з доходом від реалізації продукції, робіт, послуг, необхідно співставляти тільки виробничу собівартість реалізованої продукції.

4. Отже собівартость реалізованої продукції складається з:

· виробничої собівартості продукції, яка була реалізована протягом звітного періоду;

· нерозподілених постійних загальновиробничих витрат;

· наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

· прямі матеріальні витрати;

· прямі витрати на оплату праці;

· інші прямі витрати;

· змінні загальновиробничі витрати та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

5. Загальновиробничі витрати поділяються на постійні та змінні. Постійні загальновиробничі витрати – витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Змінні загальновиробничі витрати – витрати на обслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Згідно з п. 16 П(С)БО 16 “Витрати” підприємства самостійно визначають перелік та склад змінних та постійних загальновиробничих витрат.

6. Розподіл постійних та змінних загальновиробничих витрат на продукцію, роботи, послуги, що виробляються підприємством, здійснюється по-різному:

· змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожний об’єкт витрат з використанням бази розподілу, виходячи з фактичної потужності звітного періоду;

· постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожний об’єкт витрат з використанням бази розподілу за нормальної потужності.

· нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення.

Загальна сума розподілених та нерозподілених загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину.

7. Накопичені протягом місяця на рахунку 91 загальновиробничі витрати списують за розрахунком розподілу їх на види (групи) готової продукції на дебет рахунку 23 “Виробництво” або на дебет рахунку 90 “Собівартість реалізації”– на собівартість реалізованої продукції, виконаних робіт та наданих послуг.

8. Обліковуються загальновиробничі витрати на основі зведених документів про витрати, в яких накопичуються дані із первинних документів по обліку витрачання виробничих запасів, нарахування заробітної плати, про рух основних засобів і інших необоротних активів, накладних, актів про виконані роботи і послуги, авансових звітів і інші.

9. Отже, правильне відображення і ведення обліку загальновиробничі витрати є досить важливим елементом успішної діяльності харчового підприємства.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р., № 999 – ХIV/ Верховна Рада України. Інститут законодавства.-К., 1999. –Т.1.

2. Інструкція про завстосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р., № 291 // ВВР.-2000. - №25.-с.233-245.

3. Конституція України, прийнята на V сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Голос України. -1996. –30 червня.

4. Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджені Наказом Державного комітету промислової політики України від 02.02.2001 р. №47.

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" , затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р., № 87

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" , затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 р., № 246. -К.:"Полиграф",2003.-52 с.

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" , затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р., № 318

8. Типове положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості затверджене Постановою кабінету міністрів України від 26 квітня 1996 р. № 473

9. Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С., Ч.1; Ч.2: Загальна економічна теорія; Спеціальна економічна теорія. - К.: Ніка-Центр; Ельга, 2002. – 527 с.

10. Бутинець Т.А., Чижевська Л.В., Береза С.Л. Бухгалтерський облік: Навч. посібник / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир: ПП "Рута", 2001.-383 с.

11. Бухгалтерський управлінський облік. Навчальний посібник для студентів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит" / Ф.Ф. Бутинець, Л.В. Чижевська, Н.В. Герасимчук. - Житомир: ЖІТІ, 2000. - 416с.

12. Голов С.Ф. Бухгалтерський облік та фінансова звітність–Київ, 2000.–796 с.

13. Грабова Н.Н., Добровський В.Н. Бухгалтерський облік у промислових та торгівельних підприємствах, 2000.: - КАСК, 2000. – 624с.

14. Карпова Т.П. Управленческий учет: Учебник для вузов. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1998.-350с.

15. Котляров С.А. Управление затратами. - СПб: Питер, 2001. - 160 с.

16. Миневский А.Й. Учет й распределение затрат по обслуживанию производства й управлению. - М.: Финансн, 1970. - 120 с.

17. Николаева О.Е., Шишкова Т.В. Управленческий учет.- М.: УРСС, 2000. - 368 с.

18. Цимбалюк Л. Г. Формування та управліня витратами виробництва / Л. Г. Цимбалюк, Н. П. Скригун, Л. І. Антошкіна. – Донецьк : Юго-Восток, 2009. – 240 с.

19. План и корреспонденция счетов по НСБУ.– X.: Фактор, 1999. – 152 с.

20. Котляров Е, Корнилова В.. Общепроизводительные расходы и их распределение/ Е. Котляров, В. Корнилова// Себестоимость и цена в планировании, учёте и налогообложении// Сборник систематизированного законодательства. – 2008. – № 7. – С. 136–141.

21. Котляров Є. Загальновиробничі витрати і їх розподіл [Текст]/Є. Котляров, В. Корнилова//Бухгалтерія. – 2008. – № 16. – С. 62-67.

22. Чибисов В. Классификация расходов при планировании и в учёте/ В. Чибисов// Себестоимость и цена в планировании, учёте и налогообложении// Сборник систематизированного законодательства. – 2008. – № 7. – С. 91–92.

23. Внутрішня торгівля [Електронний ресурс]/ Держ. ком. статистики України – Режим доступу до ресурсу: http://www.ukrstat.gov.ua/


ДОДАТКИ


 

Додаток А

  КОДИ
Дата (рік, місяць, число)
за ЄДРПОУ
за КОАТУУ  
за КОПФГ  
за СПОДУ  
за КВЕД  
   
   

Підприємство ДП ВАТ «Хлібокомбінат №6»

Територія Україна

Організаційно-правова форма приватна

господарювання

Орган державного управління –

Вид економічної діяльності виробництво

Одиниця виміру тис. грн..

Адреса м. Київ, вул. Чернігівська, 51

Актив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду  
1. Необоротні активи матеріальні  
Незавершене будівництво 795,0 -  
Основні засоби  
Залишкова вартість 496,0 732,0  
Первісна вартість 1656,0 2016,0  
Знос 1160,0 1284,0  
Довгострокові фінансові інвестиції:  
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств - -  
Інші фінансові інвестиції 730,0 730,0  
Довгострокова дебіторська заборгованість - -  
Інші необоротні активи - 789,0  
Усього за розділом 1 2021,0 2251,0  
ІІ Оборотні активи  
Запаси:  
виробничі запаси 126,0 154,0  
тварини на вирощування та відгодівлі - -  
незавершене виробництво - -  
готова продукція - -  
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:  
чиста реалізаційна вартість 693,0 278,0  
первісна вартість 693,0 278,0  
резерв сумнівних боргів - -  
Дебіторська заборгованість за розрахунками  
з бюджетом 101,0 64,0  
Інша поточна дебіторська заборгованість - -  
Поточні фінансові інвестиції - -  
грошові кошти та їх еквіваленти:  
в національній валюті 8,0 30,0  
в іноземній валюті - -  
Інші оборотні активи - -  
Усього за розділом ІІ 928,0 526,0  
ІІІ. Витрати майбутніх періодів 10,0 7,0  
Баланс 2959,0 2784,0  
Пасив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду
І. Власний капітал
Статутний капітал 218,0 218,0
Пайовий капітал - -
Додатковий вкладений капітал - -
Інший додатковий капітал 372,0 372,0
Резервний капітал - -
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 896,0
Неоплачений капітал - -
Вилучений капітал - -
Накопичена курсова різниця - -
Усього за розділом І 1348,0 1486,0
Частка меншості - -
ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежі
Забезпечення виплат персоналу - -
Усього за розділом ІІ
ІІІ. Довгострокові зобов’язання
Довгострокові кредити банків 1188,0 630,0
Довгострокові фінансові зобов’язання - -
Відстрочені податкові зобов’язання - -
інші довгострокові зобов’язання - -
Усього за розділом ІІІ 1188,0 630,0
ІV. Поточні зобов’язання
Короткострокові кредити банків - -
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями - -
Векселі видані - -
Кредиторська заборгованість за товари, роботи , послуги 306,0 512,0
Поточні зобов’язання за розрахунками:
з одержаних авансів - -
з бюджетом 10,0 15,0
з позабюджетних платежів - -
зі страхування 34,0 48,0
з оплати праці 73,0 93,0
з учасниками - -
із внутрішніх розрахунків - -
Інші поточні зобов’язання - -
Усього за розділом ІV 423,0 668,0
V. Доходи майбутніх періодів
Баланс 2959,0 2784,0
                 

 


Додаток Б

Елементи операційних витрат ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №6 за 2010 рік

Найменування показника Код рядка За звітний період За попередній період
Матеріальні затрати 3576,5 1860,6
Витрати на оплату праці 1836,4 1551,0
Відрахування на соціальні заходи 671,6 533,9
Амортизація 49,0 125,4
Інші операційні витрати 385,5 451,7
Разом 6519,0 4529,6

 


Додаток В

  КОДИ
Дата (рік, місяць, число)
за ЄДРПОУ
за КОАТУУ  
за КОПФГ  
за СПОДУ  
за КВЕД  
   
   

Підприємство ДП ВАТ «Хлібокомбінат №6»

Територія Україна

Організаційно-правова форма приватна

господарювання

Орган державного управління –

Вид економічної діяльності виробництво

Одиниця виміру тис. грн..

Адреса м. Київ, вул. Чернігівська, 51

Актив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду
1. Необоротні активи матеріальні
Незавершене будівництво - -
Залишкова вартість 732,0 1094,0
Первісна вартість 2016,0 2433,0
Знос 1284,0 1339,0
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств - -
Інші фінансові інвестиції 730,0 103,0
Довгострокова дебіторська заборгованість - -
Відстрочені податкові активи - -
Інші необоротні активи 789,0 757,0
Гудвіл при консолідації
Усього за розділом 1 2251,0 1954,0
ІІ Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси 154,0 169,0
тварини на вирощування та відгодівлі - -
незавершене виробництво - -
готова продукція - -
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: 278,0 456,0
чиста реалізаційна вартість - -
первісна вартість - -
резерв сумнівних боргів - -
Дебіторська заборгованість за розрахунками
з бюджетом
Інша поточна дебіторська заборгованість - -
Поточні фінансові інвестиції - -
грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті 30,0 10,0
в іноземній валюті - -
Інші оборотні активи - -
Усього за розділом ІІ 526,0 649,0
ІІІ. Витрати майбутніх періодів 7,0 10,0
Баланс 2784,0 2613,0
Пасив Код рядка На початок звітного періоду На кінець звітного періоду  
І. Власний капітал  
Статутний капітал 218,0 218,0  
Пайовий капітал - -  
Додатковий вкладений капітал - -  
Інший додатковий капітал 372,0 372,0  
Резервний капітал - -  
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 896,0 906,0  
Неоплачений капітал - -  
Вилучений капітал - -  
Накопичена курсова різниця - -  
Усього за розділом І 1486,0 1496,0  
Частка меншості - -  
ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежі  
Забезпечення виплат персоналу - -  
Інші забезпечення - -  
- -  
Цільове фінансування - -  
Усього за розділом ІІ - -  
ІІІ. Довгострокові зобов’язання  
Довгострокові кредити банків 630,0 25,0  
Довгострокові фінансові зобов’язання - -  
Відстрочені податкові зобов’язання - -  
інші довгострокові зобов’язання - -  
Усього за розділом ІІІ 630,0 25,0  
ІV. Поточні зобов’язання  
Короткострокові кредити банків - -  
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями - -  
Векселі видані - -  
Кредиторська заборгованість за товари, роботи , послуги 512,0 734,0  
Поточні зобов’язання за розрахунками: - -  
з одержаних авансів - -  
з бюджетом 15,0 47,0  
з позабюджетних платежів - -  
зі страхування 48,0 59,0  
з оплати праці 93,0 252,0  
з учасниками - -  
із внутрішніх розрахунків - -  
Інші поточні зобов’язання - -  
Усього за розділом ІV 668,0 1092,0  
V. Доходи майбутніх періодів - -  
Баланс 2784,0 2613,0  
               

 


Додаток Г

Елементи операційних витрат ДП ВАТ «Київхліб» Хлібокомбінат №6 за 2009 рік

Найменування показника Код рядка За звітний період За попередній період
Матеріальні затрати 1860,6 1694,1
Витрати на оплату праці 1551,0 1152,8
Відрахування на соціальні заходи 533,9 423,5
Амортизація 125,4 93,0
Інші операційні витрати 451,7 33,2
Разом 4529,6 3396,6

 


Додаток Д

Підприємство (організація) ДП ВАТ «Хлібокомбінат №6» Табель обліку використовування рабочого часу

 

Цех (відділ), дільниця_____________________За листопад 2011р.

 

№№ п.-п. Прізвище, ім'я та по батькові Табель­- ний номер Професія (посада) Числа місяця Днів
- присут­ності відсут- ­ності
   
    Шевченко   завідувач цеху             -   -             -   -           -  
        -   -             -   -            
    Романюта     інженер           -   -             -   -   В        
В   В   В   В   -   -             -   -            
    Дзюба     прибиральниця           -   -             -   -           -  
        -   -             -   -            
    Талай     змінщик           -   -             -   --           -  
        -   -             -   -            
                                                                                       
                                                                   
                                                                                       
                                                                   
                                                                                       
                                                                   

 

 

Табельщик (майстер) ____________________ Начальник цеху (відділу), дільниці____________________


Додаток Е





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.236.140 (0.023 с.)