Схема обліку процесу постачання

Операція 1. Підприємством прийнято до оплати розрахунко­во-платіжні документи постачальника за отримані від нього матеріали:

сталь сортова 800 т по 150 грн. за 1т на суму 120 000 грн. латунний прокат 120 т по 200 грн. за 1 т на суму 24 000 грн.

Разом............................................................. 144 000 грн.

Цю операцію треба записати на дебет рахунка "Матеріали" (збільшилися виробничі запаси) і кредит рахунка "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками" (збільшилася заборго­ваність постачальнику).

Бухгалтерська проводка по першій операції буде така:

 

Д-т рах. "Матеріали"

К-т рах. "Розрахунки з постачальниками

і підрядчиками" 144 000 грн.

Для визначення фактичної собівартості кожного виду придба­них матеріальних цінностей до рахунка "Матеріали" відкрива­ють відповідні аналітичні рахунки: "Сталь сортова" і "Латун­ний прокат" (див. с. 84) і записують їх купівельну вартість.

Операція 2. Прийнято до оплати рахунок транспортної організації за перевезення матеріалів на суму 21 300 грн.

Цю операцію треба записати на дебет рахунка "Матеріали" (оскільки витрати по транспортуванню включаються до собі­вартості матеріалів) і кредит рахунка "Розрахунки з постачаль­никами і підрядчиками" (збільшилася заборгованість перед транспортною; організацією).

Бухгалтерська проводка по другій операції: Д-т рах. "Матеріали" К-т рах. "Розрахунки з постачальниками

і підрядчиками" 21 300 грн.

Вартість перевезення стосується обох видів матеріалів — сталі сортової і латунного прокату. Тому всі транспортно- заготівельні витрати протягом місяця обліковують на окремо-му аналітичному рахунку "Транспортно-заготівельні витрати" (див. с. 84), на дебет якого треба записати суму 21 300 грн.

Операція 3. Виплачено готівкою із каси підприємства сто-роннім особам за навантажувально-розвантажувальні роботи при придбанні матеріалів 300 грн.

Цю операцію треба записати на дебет рахунка "Матеріали" (оскільки витрати по навантажувально-розвантажувальних ро­ботах включаються до собівартості матеріалів) і кредит рахун- ка "Каса" (зменшення грошових коштів у касі).

Бухгалтерська проводка по третій операції:
Д-т рах. "Матеріали"
К-т рах. "Каса" 300 грн.

В аналітичному обліку цю суму записують на рахунку "Транспортно-заготівельні витрати".

Операція 4. Перераховано з поточного рахунка підприємства в оплату заборгованості:

постачальнику — за матеріали 144 000 грн.

транспортній організації — за

перевезення матеріалів ______________________ 21 300 грн.

Разом.............................................................. 165 300 грн.

Ця операція повинна бути відображена на дебеті рахунка "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками" (зменшення заборгованості) і кредиті рахунка "Поточний рахунок" (змен­шення грошових коштів на рахунку).

Бухгалтерська проводка по четвертій операції: Д-т рах. "Розрахунки з постачальниками

і підрядчиками"
К-т рах. "Поточний рахунок" 165 300 грн.

У системі синтетичних і аналітичних рахунків відображення розглянутих операцій матиме такий вигляд.

Синтетичний облік

Д-т ___________ Рах. "Поточний рахунок" ___________ К-т

Сальдо 200 000	4) 165 300
Оборот —	Оборот 165 300
Сальдо 34 700

І!

Рах. "Розрахунки з постачальниками
Д-т __________ і підрядчиками" К-т

4) 165 300	Сальдо — 1) 144 000 2) 21 300
Оборот 165 300	Оборот 165 300
	Сальдо —

Д-т Рах. "Матеріали" К-т

 

1) 144000 2) 21 300 3)300
Оборот 165 300	Оборот —
Сальдо 165 600

Д-т Рах. "Каса" К-т

 

Сальдо 400	3)300
Оборот —	Оборот 300
Сальдо 100

Аналітичний облік

Як видно з прикладу, сума дебетового обороту синтетично­го рахунка "Матеріали" (165 600 грн.) показує фактичну собівартість придбаних матеріалів, яка складається з їх купі­вельної вартості (144 000 грн.) і транспортно-заготівельних ви­трат, пов'язаних з їх придбанням (21 600 грн.).

В аналітичному обліку придбані матеріали відображені за їх купівельною вартістю. Щоб визначити фактичну собівартість кожного виду матеріалів, треба суму транспортно-заготівель­них витрат розподілити між ними пропорційно певному базису (за купівельною вартістю, вагою тощо). У нашому прикладі за такий базис візьмемо купівельну вартість матеріалів і складемо розрахунок (с. 85).

Процентне відношення транспортно-заготівельних витрат до ку­півельної вартості придбаних матеріалів визначено розрахунком:

21 600: 144 000 х 100 = 15 %.

Складений розрахунок показує фактичну собівартість при­дбаних матеріалів як в цілому (165 600 грн.), так і кожного виду придбаних матеріалів — сталі сортової (138 000 грн.), ла­тунного прокату (27 600 грн.).

 

Розрахунок розподілу транспортно-заготівельних витрат і визначення фактичної собівартості придбаних матеріалів

Слід зауважити, що в подальшому використанні у вироб­ництві матеріали списуються за їх обліковою ціною. На­прикінці місяця на затрати виробництва списується також сума транспортно-заготівельних витрат, що відноситься до цих матеріалів.

Таким чином, до собівартості продукції матеріали включа­ються за фактичною собівартістю їх придбання (заготівлі).

Облік процесу виробництва

Під процесом виробництва розуміють сукупність господарсь­ких операцій, пов'язаних з виготовленням продукції (виконан­ням робіт, послуг). Він здійснюється під дією засобів праці і самої праці на предмети праці. Це зумовлює відповідні затрати підприємства на виробництво продукції: вартість матеріалів, витрачених на виготовлення продукції; заробітної плати, нара­хованої робітникам; амортизацію засобів праці (основних засобів), зайнятих у виробництві, та ін. Окрім цього, підприємство здійснює витрати, пов'язані з обслуговуванням виробництва й управлінням. Всі ці витрати в сукупності скла­дають виробничу собівартість виготовленої продукції (викона­них робіт, послуг).

Отже, бухгалтерський облік процесу виробництва повинен відобразити всі затрати на виготовлення продукції, з одного боку, і випуск готової продукції — з іншого.

Для правильного визначення собівартості продукції в плану­ванні й обліку виробничі затрати прийнято групувати за пев- ними ознаками. Так, за призначенням затрати поділяють на ос- повні і накладні.

До основних відносять затрати, які безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції і складають її речову (матеріальну) ос-нову (матеріали, технологічне паливо, заробітна плата робітників та ін.). До накладних відносять витрати, пов'язані з обслуговуванням виробництва й управлінням (загальновироб- ничі витрати).

За способом включення до собівартості продукції виробничі затрати поділяють на прямі і непрямі. Прямі затрати безпосе-редньо пов'язані з виробництвом певного виду продукції (робіт, послуг), а тому до її собівартості вони включаються прямо на підставі відповідних документів (матеріали, комплек-туючі вироби, заробітна плата робітників та ін.). Непрямі вит- рати₉ як правило, пов'язані з виробництвом кількох видів про- дукції, а тому прямо до собівартості тієї або іншої продукції вони не можуть бути віднесені. Вони включаються до собівар- тості окремих видів продукції за певною умовною ознакою, що дає змогу визначити, яка частка непрямих витрат має бути віднесена на собівартість тієї або іншої продукції (наприклад, пропорційно основній заробітній платі робітників, матеріаль- ним затратам тощо).

Затрати на виробництво обліковують в системі рахунків, призначених для відображення процесу виробництва. Основ- ним з них є рахунок "Виробництво", на якому відображають всі затрати по виготовленню продукції, з одного боку, і випуск із виробництва готової продукції — з іншого. Інформацію про затрати на виробництво окремих видів продукції одержують з аналітичних рахунків, що відкриваються до рахунка "Вироб- ництво".

Протягом місяця на дебеті рахунка "Виробництво" та його аналітичних рахунків відображають тільки ті затрати, які прямо включаються до собівартості продукції (матеріали, напівфабрикати, заробітна плата робітників, що зайняті її ви- робництвом, тощо).

Витрати по обслуговуванню виробництва і управлінню обліковуються на окремому рахунку "Загальновиробничі вит- рати". Наприкінці місяця витрати, відображені на дебеті рахун- ка "Загальновиробничі витрати", повністю (без залишку) спи-суються з кредиту цього рахунка на дебет рахунка "Виробництво" і розподіляються між видами продукції про-

порційно базису, передбаченому галузевою інструкцією (про­порційно основній заробітній платі, матеріальним затратам тощо). При цьому складають бухгалтерську проводку:

Д-т рах. "Виробництво"

К-т рах. "Загальновиробничі витрати"

Згідно з прийнятим Планом рахунків загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням під­приємства в цілому (утримання адміністративно-управлінсько­го персоналу, витрати на службові відрядження, утримання приміщень загальногосподарського призначення, охорона, аудиторська і юридичні та інші послуги), відображені на дебеті рахунка "Адміністративні витрати", до собівартості виготовле­ної продукції не включають, а списують з кредиту зазначеного рахунка на дебет рахунка "Фінансові результати". Отже, на списання адміністративних витрат робиться запис: Д-т рах. "Фінансові результати" К-т рах. "Адміністративні витрати".

Таким чином, на дебеті рахунка "Виробництво" та його ана­літичних рахунків одержують відображення як прямі, так і не­прямі витрати, що складають фактичну виробничу собівартість випущеної із виробництва готової продукції (без адміністратив­них витрат).

Для визначення фактичної собівартості випущеної із вироб­ництва готової продукції до затрат у незавершене виробництво на початок місяця (дебетове сальдо рахунка "Виробництво") додають затрати за місяць (оборот по дебету рахунка "Вироб­ництво") і віднімають затрати у незавершене виробництво на кінець місяця (дебетове сальдо рахунка "Виробництво" на кіїїець місяця). Оприбуткування випущеної із виробництва го­тової продукції за фактичною собівартістю в бухгалтерському обліку відображається записом:

Д-т рах. "Готова продукція" К-т рах. "Виробництво".

Оскільки фактичну собівартість продукції визначають тільки наприкінці місяця (після відображення всіх прямих затрат і роз­поділу непрямих витрат), то протягом місяця одержану із ви­робництва готову продукцію оприбутковують, як правило, за плановою собівартістю. Це дає змогу відображати рух готової продукції в міру здійснення господарських операцій. Після складання звітної калькуляції планову собівартість продукції коригують до фактичної собівартості: на суму економії роблять від'ємний запис (способом "сторно"), на суму перевитрат — доповнюючий запис.

Загальна схема обліку процесу виробництва наведена нижче.

Пояснення:

1 — матеріальні та інші витрати, які безпосередньо включаються до

собівартості окремих видів продукції (прямі витрати);

2 — витрати, пов'язані з обслуговуванням виробництва й управлін-

ням (непрямі витрати);

3 — оприбуткування протягом звітного періоду одержаної із вироб-

ництва готової продукції за плановою собівартістю;

4 — списання на затрати виробництва загальновиробничих витрат

(і розподіл між окремими видами продукції);

5 — списання на фінансові результати адміністративних витрат;

6 — коригування планової собівартості продукції до фактичної (після

складання звітної калькуляції).

Розглянемо на прикладі порядок відображення в обліку про­цесу виробництва.

Затрати у незавершене виробництво на початок місяця по виробництву продукції А становили 28 000 грн. (у тому числі: ма­теріали — 23 000 грн., заробітна плата робітників — 5 000 грн.).

Ці затрати записують як дебетове сальдо на синтетичному рахунку "Виробництво" і його аналітичному рахунку "Вироб­ництво продукції А" (див. с. 93).

Протягом місяця були здійснені такі господарські операції.

Операція 1. Відпущено зі складу у виробництво матеріали:

на виробництво продукції А на суму 376 000 грн.

на виробництво продукції Б на суму _______ 162 000 грн.

Разом............................................................ 538 000 грн.

Витрачені матеріали треба списати з кредиту рахунка "Матеріали" (оскільки виробничі запаси зменшилися) і записа­ти на дебет рахунка "Виробництво" (оскільки затрати на ви­робництво продукції збільшилися).

По першій операції бухгалтерська проводка буде такою: Д-т рах. "Виробництво"

К-т рах. "Матеріали" 538 000 грн.

Одночасно треба відобразити затрати матеріалів на аналі­тичних рахунках: "Виробництво продукції А" (376 000) і "Ви­робництво продукції Б" (162 000).

Операція 2. Списано матеріали, використані:

— для потреб цехів та інших виробничих підрозділів 11 300 грн.

— для загальногосподарських потреб 8 700 грн.

Разом............................................................. 20000 грн.

Витрачені матеріали мають бути списані на загальнови-

робничі витрати (11 300 грн.) та адміністративні витрати

(87 000 грн.); в бухгалтерському обліку відображені записом:

Д-т рах. "Загальновиробничі витрати" 11 300 грн.

Д-т рах. "Адміністративні витрати" 8 700 грн.

К-т рах. "Матеріали" 20 000 грн.

Операція 3. Нарахована заробітна плата: 1) робітникам основного виробництва, зайнятим виготовленням:

продукції А 60 000 грн.
______ продукції Б20 000 грн.

Разом............................................................ 80 000 грн.

2) інженерно-технічному та іншому персоналу загальновиробничих підрозділів 17 300 грн.

3) адміністративно-управлінському

______ персоналу ___________________________ 12 700 грн.

Всього............................................................. 110 000 грн.

При нарахуванні заробітної плати у підприємства виника­ють зобов'язання перед працівниками по оплаті праці. Припи­няються ці зобов'язання дещо пізніше, при виплаті їм заро­бітної плати. Отже, суму нарахованої заробітної плати треба записати на кредит рахунка "Розрахунки по оплаті праці" (оскільки цей рахунок пасивний і збільшення зобов'язань перед працівниками відображають на його кредиті). Одночасно суму нарахованої заробітної плати треба віднести на затрати тих ді­лянок виробництва, де були зайняті працівники (оскільки у ви­робничі процеси було вкладено живу працю, вартість якої ви­ражається у формі заробітної плати). Виходячи з цього, бухгалтерська проводка по третій операції буде такою:

Д-т рах. "Виробництво" 80 000 грн.

Д-т рах. "Загальновиробничі витрати" 17 300 грн.

Д-т рах. "Адміністративні витрати" 12 700 грн.

К-т рах. "Розрахунки по оплаті праці" 110 000 грн.

Операція 4. Нараховано знос основних засобів:

загальновиробничих підрозділів 3 400 грн.
______ загальногосподарського призначення2 100 грн.

Разом............................................................... 5 500 грн.

Відображаючи таку операцію в обліку, треба нагадати, що основні засоби в процесі експлуатації зношуються поступово, передаючи частками свою вартість на собівартість заново ство­реного продукту. Отже, в результаті збільшення зносу основ­них засобів збільшуються і затрати виробництва. Тому в бух­галтерському обліку на суму нарахованого зносу основних засобів роблять такий запис:

Д-т рах. "Загальновиробничі витрати" 3 400 грн.

Д-т рах. "Адміністративні витрати" 2 100 грн.

К-т рах. "Знос основних засобів" 5 500 грн.

Операція 5. Наприкінці звітного періоду сума адміністратив­них витрат списана на фінансові результати діяльності підпри­ємства 23 500 грн.

Ця операція оформляється записом:

Д-т рах. "Фінансові результати"

К-т рах. "Адміністративні витрати" 23 500 грн.

Операція 6. Списана на затрати виробництва для включення до собівартості продукції сума загальновиробничих витрат 32 000 грн.

Зазначена сума є підсумком усіх витрат, відображених про­
тягом звітного періоду на дебеті рахунка "Загальновиробничі
витрати". Списання загальновиробничих витрат на затрати ви­
робництва оформляється записом:
Д-т рах. "Виробництво"
К-т рах. "Загальновиробничі витрати" 32 000 грн.

Для включення загальновиробничих витрат до собівартості окремих видів продукції, що виробляється підприємством, треба їх розподілити між видами продукції пропорційно певно­му базису. За такий базис, у нашому прикладі, візьмемо основ­ну заробітну плату, нараховану робітникам, зайнятим вироб­ництвом продукції.

За даними аналітичного обліку до рахунка "Виробництво" сума заробітної плати, нарахованої робітникам, становила: по виробництву продукції А — 60 000 грн., по виробництву ви­робів Б — 20 000 грн., всього 80 000 грн. У процентному від­ношенні до заробітної плати загальновиробничі витрати ста­новлять 40 % (32 000: 80 000 х 100). Таким чином, загальновиробничі витрати слід віднести: на виробництво про­дукції А — 24 000 грн. (60 000 х 40: 100); продукції Б— 8 000 (20 000 х 40: 100). Цей розрахунок роблять у спеціальній таб­лиці (див. с. 94—95).

Операція 7. Оприбутковано готову продукцію, випущену із ви­робництва, за фактичною собівартістю виготовлення:

продукція А 410 000 грн.

продукція Б 190 000 грн.

Разом.............................................................. 600 000 грн.

У бухгалтерському обліку господарська операція такого змісту оформляється записом:

Д-т рах. "Готова продукція"

К-т рах. "Виробництво" 600 000 грн.

В аналітичному обліїсу роблять відповідні записи по кредиту рахунків: "Виробництво продукції А" (410 000), "Виробництво продукції Б" (190 000) і одночасно роблять запис по дебету аналітичних рахунків готової продукції.

Для визначення фактичної собівартості випущеної із вироб-

ництва готової продукції на підставі даних аналітичних ра­хунків, відкритих до рахунка "Виробництво", складають звітну калькуляцію (див. с. 95). Із складеної калькуляції видно, що фак­тичну собівартість продукції А (420 000) визначено шляхом до­давання до затрат у незавершене виробництво на початок місяця (28 000) затрат на виробництво за звітний місяць (460 000) і віднімання з одержаної суми затрат у незавершене виробництво на кінець місяця (78 000). Фактична собівартість продукції Б — 190 000 грн. (оскільки незавершеного виробниц­тва по цій продукції не було).

Дані звітної калькуляції служать підставою для списання за­трат, що увійшли до фактичної собівартості випущеної про­дукції, з кредиту рахунка "Виробництво" на дебет рахунка "Го­това продукція".

Порядок відображення господарських операцій, пов'язаних з процесом виробництва, в системі синтетичних і аналітичних рахунків наведено нижче.

Аналітичний облік

Рах. "Виробництво продукції А"

Рах. "Виробництво продукції Б"