Міністерством освіти України

Н.М. ГРАБОВА

За редакцією доктора економічних наук, професора М.В.Кужельного

6-те видання

Рекомендовано

Міністерством освіти України

Як навчальний посібник

КИЇВ

"А.С.К."

ББК 65.052я7 Г75

Рекомендовано Міністерством освіти України як навчальний посібник (Лист № 1054 від 30.07.98 р.}

Автор: Грабова Ніна Микитівна, канд. екон. наук, до-! цент Київського національного економічного університету.

Рецензенти: ДобровськийВ.М, канд.екон.наук,про-фесор Київського національного економічного університету; Жилкіна Л.В,, канд. екон. наук, доцент Київського національ­ного економічного університету.

Грабова Н.М.

Г75 Теорія бухгалтерського обліку: 2001: Навч. посібник / За і ред. М.В. Кужельного. — 6-те вид.— К.: А.С.К., 2001. — 272 а— (Економіка. Фінанси. Право).

Посібник написано відповідно до програми курсу "Теорія бух- І галтерського обліку" навчального плану підготовки бакалаврів з економіки, затвердженого Міністерством освіти України.

Розкрито роль обліку в системі управління і контролю в умо-вах розвитку ринкової економіки. Викладено теоретичні основи предмета, методу, техніки, форм і організації ведення бухгал- терського обліку на підприємстві, напрямки їх удосконалення І відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік і фінан-сову звітність в Україні" та прийнятих в Україні Положень (стан-дартів) з бухгалтерського обліку.

Для підготовки бакалаврів з економіки, а також для бухгал-терів, фінансистів, менеджерів, аудиторів, працівників податко- вих органів.

ББК 65.052я7 1

 

ISВN 966-539-294-8 © ^н- ^м- Грабова, 1998.

© Н. М. Грабова, пере­робка, 2000. © П. Кузь, художнє

оформлення, 2000 © "А.С.К.", 2001.

Глава 1. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК, ЙОГО СУТЬ І ЗНАЧЕННЯ

Види господарського обліку

Для відображення різнобічної діяльності підприємств і організацій з метою одержання інформації, необхідної для уп­равлінняі контролю, використовують три види господарського обліку: оперативний, бухгалтерський і статистичний. Кожен з них має свої завдання, об'єкти обліку, способи одержання та опрацювання інформації і виконує свою роль у здійсненні функцій, покладених на господарський облік в суспільстві.

Оперативний (оперативно-технічний) облік використовується для спостереження і контролю за окремими операціями і про­цесами на найважливіших ділянках господарської діяльності з метою керівництва ними в міру їх здійснення. Так, за допомо­гою оперативного обліку здійснюється контроль за виконан­ням договорів поставки товарно-матеріальних цінностей, вико­ристанням робочого часу, обладнання і техніки, випуском та реалізацією продукції та ін.

Певної системи первинної документації оперативний облік не має. В ньому використовують в основному дані документів бухгалтерського обліку, і тільки в окремих випадках підприємства створюють свої форми документів.

Відмітною особливістю оперативного обліку є оператив­ність отримання інформації, оскільки управляти виконанням господарських операцій, активно впливати* на них можна тільки володіючи своєчасною інформацією.

Залежно від характеру обліковуваних об'єктів у оперативно­му- обліку використовують натуральні, трудові та грошовий вимірники. Проте, оскільки цей вид обліку відображає в основ­ному однорідні операції, в ньому використовуються переважно натуральні й трудові вимірники. Грошовий вимірник викорис­товують не як узагальнюючий, а лише у випадках, коли цього вимагає характер обліковуваних об'єктів (наприклад, для кон­тролю за виконанням договорів поставки, обсягів реалізації продукції та ін.).

Оперативний облік має велике значення, оскільки без своєчасної конкретної інформації неможливо управляти діяльністю підприємства. Особливо зростає значення обліку в ринкових умовах господарювання, коли потрібне гнучке ма­неврування ресурсами, повсякденний контроль за їх викорис­танням, виробництво саме тієї продукції (послуг), яка корис­тується попитом у споживачів (покупців).

Бухгалтерський облік відображає діяльність підприємств, організацій, установ. Він охоплює всі засоби господарства і джерела їх формування, всі господарські процеси і результати

діяльності. Важлива особливість бухгалтерського обліку по­лягає в тому, що господарські операції, облічені в натуральних і трудових вимірниках, обов'язково узагальнюються в грошово­му вимірнику. Завдяки цьому одержують такі узагальнюючі по­казники, як загальну вартість основних і оборотних засобів (майна) підприємства, їхній рух і використання в процесі гос­подарської діяльності, собівартість продукції, обсяг реалізації, фінансові результати та інші аспекти діяльності підприємства, які не можуть дати ні оперативний облік, ні статистичний.

У бухгалтерському обліку господарські операції відобража­ються систематично і послідовно, в міру їх здійснення, чим за­безпечується суцільне і безперервне спостереження і контроль за господарською діяльністю. Цим бухгалтерський облік відрізня­ється від оперативного і статистичного, які застосовують метод часткового (вибіркового) спостереження і контролю.

Обов'язковою умовою відображення господарських опе­рацій у бухгалтерському обліку є їхнє документальне обгрунту­вання, завдяки чому показники обліку набувають особливого доказового, юридичного значення. Економічний бік бухгал­терського обліку дає змогу оцінити ефективність господарсь­ких процесів, юридичний — законність і доцільність рішень, що приймаються керівництвом,

Таким чином, бухгалтерський облік встановлює взаємозв'язок між економікою і правом у процесі господарської діяльності.

Для забезпечення систематичного, і взаємопов'язаного відо­браження господарських засобів і процесів у бухгалтерському обліку застосовують особливі, тільки йому властиві способи опрацювання облікової інформації — рахунки, подвійний запис операцій на рахунках, балансові узагальнення та ін.

Отже, бухгалтерський облік є системою безперервного, суціль­ного, документально обгрунтованого і взаємопов 'язаного відобра­ження господарських засобів, їхніх джерел, господарських про­цесів і результатів діяльності в грошовому вираженні для забезпечення інформації, необхідної для управління і контролю*.

Статистичний облік вивчає і контролює масові суспільно-економічні та окремі типові явища і процеси. При цьому їхні кількісні аспекти статистика досліджує в нерозривному зв'язку з якісним змістом (наприклад, динаміка виробництва і собівар­тості продукції, продуктивності та оплати праці тощо) і вияв-

* Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" дано визначення бухгалтерського обліку як процесу виявлення і реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства внутрішнім і зовнішнім користувачам для прийняття

ляє закономірності їхнього розвитку. Об'єктом статистичного обліку можуть бути окреме підприємство, галузь, народне гос- подарство в цілому. Предметом статистичного обліку є не тільки процеси матеріального виробництва, а й інші соціально- економічні явища (чисельність і склад населення, рівень добро- буту, охорони здоров'я тощо).

При дослідженні явищ і процесів статистика застосовує різні вимірники (натуральні, трудові, грошовий), а також властиві їй способи опрацювання інформації (масові та вибіркові спостере- ження, відносні та середні величини, динамічні ряди тощо). Для одержання зведеної інформації статистикою широко викорис- товуються дані оперативного і бухгалтерського обліку. Дані статистичного обліку застосовують також для перспективного планування і прогнозування галузевого і соціально-еко- номічного розвитку країни в цілому. Тому оперативний і бух- галтерський облік підпорядковуються завданням державної статистики.

Усі три види обліку — оперативний, бухгалтерський, статис-тичний — тісно взаємопов'язані, доповнюють один одного і ут-ворюють єдину систему народногосподарського обліку. Так, бухгалтерський облік використовує дані оперативного табель-ного обліку для нарахування заробітної плати працівникам з погодинною оплатою праці, а в окремих випадках з ним об'єднується (наприклад, оперативно-бухгалтерський облік матеріальних цінностей); статистика за даними бухгалтерсько- го обліку про виробіток, нараховану заробітну плату, витрати на виробництво визначає показники рівня і динаміки продук- тивності та оплати праці, обсягу і рентабельності виробництва тощо. Узагальнюючи показники бухгалтерського обліку, ста- тистика вивчає розміщення і використання матеріальних та трудових ресурсів країни, забезпечує інформацією для прогно- зування їх розвитку.

Предметом господарського обліку є процес розширеного суспільного відтворення. Окремі види обліку відображають тільки різні боки цього процесу. Мета всіх видів обліку — І своєчасне забезпечення керівництва всебічною інформацією, необхідною для управління.

Усі три види обліку грунтуються на єдиній первинній доку­ментації для отримання потрібної інформації.

їхній взаємозв'язок забезпечується також державним регу­люванням питань обліку та звітності в Україні. Таке регулю­вання здійснюється Міністерством фінансів України, яке за­тверджує План рахунків бухгалтерського обліку, національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші норма-

тивно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання звітності. Правила ведення бухгалтерського обліку та складання звітності в банках встановлюються Національним банком України, а в бюджетних установах — Державним каз­начейством України відповідно до законодавства.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, у межах своїх компетенції, відповідно до галузевих особливостей розробляють на базі національних Положень (стандартів) бух­галтерського обліку методичні рекомендації щодо їх застосу­вання.

Державне керівництво обліком забезпечує єдність докумен­тації, форм обліку і звітності; єдину методику визначення облікових показників і оцінки господарських засобів, що забез­печує достовірність і повноту облікової інформації, одержаної за допомогою окремих видів обліку.

Удосконалення системи управління народним господарст­вом, впровадження сучасної обчислювальної техніки сприяють зближенню (інтеграції) та підвищенню оперативності всіх видів обліку. Так, значна частина інформації бухгалтерського обліку - за умови її більшої деталізації перетворюється на елемент опе­ративного управління виробництвом (наприклад, щоденний облік випуску та реалізації продукції, витрат матеріалів, втрат від браку, простоїв та інших невиробничих втрат). Підвищу­ється оперативність статистичного обліку, більш глибока і аналітична інформація якого може замінити оперативний облік на окремих ділянках управління. Отже, інтегрована система господарського обліку дає можливість одержувати більший обсяг інформації на якісно новій організаційній основі автома­тизованої системи управління.

Вимоги до обліку

Для успішного використання показників обліку в управлінні вони мають відповідати певним вимогам. Найважливішими з них є: порівнянність показників обліку з показниками плану; своєчасність, точність і об'єктивність; повнота, ясність і до­ступність; економічність і раціональність.

Порівнянність показників обліку з показниками плану потрібна для здійснення контролю за виконанням планових за­вдань. Вона грунтується на єдності змісту і методів обчислення планової та облікової інформації. При невідповідності цих по­казників їх неможливо порівнювати і робити правильні виснов-

ки щодо виконання плану та причин відхилення від нього. Порівнянність облікових і планових показників є важливою пе­редумовою вдосконалення планування, оскільки, складаючи план на наступний період, враховують результати роботи гос- подарства за звітний період, досягнення і недоліки в його діяльності.

Система показників обліку будується відповідно до показ­ників плану, але разом з тим облікова інформація має бути значно ширшою за планову. Це зумовлено тим, що завдання обліку полягає не тільки у виявленні досягнутого рівня вико- нання плану, а й в одержанні додаткової інформації про при- чини, які вплинули на результати його виконання.

У зв'язку з цим облік охоплює окремі господарські явища, не передбачені планом (непродуктивні витрати і втрати від браку продукції, простоїв, нестачі та псування матеріальних цінностей при зберіганні, збитки від стихійного лиха тощо), але потрібні для аналізу результатів його виконання, виявлення ре- зервів подальшого поліпшення роботи.

Своєчасність обліку має особливе значення за сучасних умов господарювання. Для прийняття оптимальних управлінських рішень в динамічних ринкових ситуаціях керівництву необхідна своєчасна, оперативна й аналітична інформація про видатки, доходи і результати діяльності підприємства. Тільки за умови своєчасності облікова інформація може бути викорис- тана для дійового контролю за виконанням планових завдань, своєчасного усунення недоліків, виявлення резервів і вжиття заходів щодо подальшого покращення господарської діяльності, підвищення рентабельності та ефективності виробництва.

Відставання в обліку часто призводить до безгосподарності, зловживань, порушення державної дисципліни. Своєчасність обліку забезпечується раціональною організацією облікового процесу, максимальним використанням сучасної обчислюваль­ної техніки для опрацювання обліково-аналітичної інформації.

Неодмінна умова обліку — точність і об'єктивність його показників. За умов становлення і розвитку ринкової еко­номіки в Україні, її інтеграції в міжнародний економічний простір облік є важливим засобом управління як окремими підприємствами, так і народним господарством в цілому. Проте тільки достовірна інформація про різні сторони діяль­ності господарства забезпечує практичне значення обліку для оперативного, економічно обгрунтованого керівництва, а також для використання її інвесторами, банками, діловими партнерами, податковими, фінансовими, статистичними та іншими заінтересованими органами. Чинним законодавством

про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні встановлено, що за подання свідомо неправильних звітних по­казників, приховування доходів, що підлягають оподаткуван­ню, керівник (власник) підприємства і головний бухгалтер, що підписали звітність, притягаються до відповідальності.

Вимога повноти означає, що облік має охоплювати всі сто­рони господарської діяльності, забезпечуючи необхідну інфор­мацію для контролю * й оперативного управління, але без надмірної деталізації показників. Надмірна деталізація облікової інформації, яка не має практичного значення для уп­равління і контролю, призводить до зростання вартості та ус­кладнення обліку, порушення строків складання і подання звітності.

Отже, господарський облік в умовах ринкової економіки ви­конує три важливі функції: інформаційну (відображує фактич­ний стан господарської діяльності), контрольну (забезпечує контроль за виконанням планових завдань, збереженням і раціональним використанням господарських засобів) і уп­равлінську (забезпечує економічною інформацією для прийнят­тя обгрунтованих управлінських рішень, активного впливу на підвищення ефективності господарської діяльності).

Вимога економічності і раціональності обліку означає, що при достатній повноті та своєчасності облік має здійснюватися при мінімальних витратах. Особливо важливого значення еко­номічність обліку набуває в умовах розвитку ринкових відно­син, коли для економічно обгрунтованого управління потрібна своєчасна і різнобічна інформація про господарські процеси. Вирішення цієї проблеми досягається раціональною організацією обліку, ефективним використанням сучасної об­числювальної техніки.

Баланс

 

Актив	Пасив
Склад і розміщення господарських засобів	Сума	Джерела утворення і цільове призна­чення господарсь­ких засобів	Сума

* Термін "актив" походить від лат. 'activus^,, — діяльний, дійовий; ^крassivus" — недіяльний. Історично термін "пасив" застосовувався спочатку тільки до джерел залучених (позикових) коштів. Цим підкреслювалося, що власник повинен утримуватися від довільного витрачання позикових коштів. Пізніше цей термін було поширено і на інші статті джерел засобів.

Актив і пасив балансу складаються з окремих статей, кожна з яких відображає величину певного економічно однорідного виду засобів або їх джерел. В активі балансу містяться статті, на яких відображаються матеріальні цінності, нематеріальні ак-гиви, грошові кошти, кошти у розрахунках, вилучені кошти; в пасиві — статті, на яких відображаються джерела формування господарських засобів (статутний, додатковий, резервний капітал, прибуток, кредити банків, зобов'язання по розрахун­ках та ін.).

У спрощеному вигляді баланс можна подати так:

Баланс

 

Актив	Сума, грн.	Пасив	Сума, грн.
Основні засоби	690 000	Статутний капітал	800 000
Матеріали	150 000	Прибуток	50 000
Незавершене виробництво	24 000	Кредити банків	30 000
Каса		Постачальники	40 000
Рахунки в банках	85 000	Цільове фінан­сування	20 000
Разом	950 000	Разом	950 000

Як видно з прикладу, загальні підсумки активу і пасиву ба­лансу рівні між собою. Це обов'язкова умова правильності його складання. Рівність підсумків активу і пасиву балансу зу­мовлена тим, що в обох його частинах відображені у вартіс­ному вимірнику одні і ті ж господарські засоби, тільки згрупо­вані за різними ознаками: в активі — за складом і розміщенням, в пасиві — за джерелами їх утворення і цільовим призначенням. Кожен вид господарських засобів, розміщених в активі, має відповідне джерело їх утворення, відображене в пасиві балансу. Підсумок активу не може бути більшим або меншим за підсу- мок пасиву, оскільки загальна вартість майна господарства за- вжди повинна дорівнювати сумі тих джерел, за рахунок яких воно утворене. На цьому і грунтується назва балансу, оскільки термін "баланс" означає "рівність, рівновага"*.

* Термін "баланс" походить від двох лат. слів: "bis" — двічі і "lanx" — чаша вагів; звідси bislanx означає рівність, що характеризується рівновагою двох чашок вагів.

Відсутність рівності підсумків активу і пасиву балансу свідчить про наявність помилок, допущених в облікових запи­сах або при складанні самого балансу.

3.2. Зміни в балансі, зумовлені господарськими операціями

Бухгалтерський баланс, як відомо, відображає в узагальне­ному грошовому вимірнику стан засобів господарства та дже­рел їх формування на певну дату. Проте в процесі господарсь­кої діяльності відбувається безперервний рух засобів, зміна їх складу, розміщення та зміни у джерелах їх формування. Засоби та їх джерела під впливом господарських операцій збільшують­ся або зменшуються, внаслідок чого змінюються й окремі статті балансу. В окремих випадках ці зміни зумовлюють появу нових статей балансу або зникнення інших.

Для з'ясування характеру цих змін, розуміння їхнього змісту складемо баланс з невеликою кількістю статей і розглянемо кілька господарських операцій.

Баланс (початковий)

 

Актив	Сума, грн,	Пасив	Сума, грн.
Основні засоби	690 000	Статутний капітал
Матеріали	150 000	Прибуток	50 000
Незавершене ви­робництво	24 000	Кредити банків	30 000
Каса		Постачальники	40 000
Рахунки в банках	85 000	Цільове фінансу­вання	20 000
Разом	950 000	Разом	950 000

Протягом місяця на підприємстві були здійснені такі госпо­дарські операції.

Операція 1. Оприбутковано у касу грошові кошти, одержані в банку з поточного рахунка підприємства, в сумі 15 000 грн.

Внаслідок цієї операції залишок грошових коштів у касі збільшився на 15 000 грн. і сума по статті "Каса" становитиме 16 000 грн. (1000+15 000). Водночас на поточному рахунку

2 Грабова, 2001 33

підприємства кошти на 15 000 грн. зменшилися і по статті ак­тиву балансу "Рахунки в банках" залишок становитиме 70 000 грн. (85 000-15 000).

Як бачимо, відбулося тільки переміщення грошових коштів, а загальна сума їх не змінилася, відповідно і підсумок балансу залишився тим самим. Рівність підсумків активу і пасиву ба­лансу не порушилася.

Після першої операції баланс матиме такий вигляд:

Баланс (після першої операції)

 

Актив	Сума, грн.	Пасив	Сума, грн.
Основні засоби	690 000	Статутний капітал	| 810 000
Матеріали	150 000	Прибуток	50 000
Незавершене ви­робництво	24 000	Кредити банків	360 000
Каса (+ 15000)	16 000	Постачальники	40 000
Рахунки в банках (-15000)	70 000	Цільове фінансування	20 000
Разом	950 000	Разом	950 000

До операцій такого типу належать: відпуск матеріалів у ви­робництво, надходження заборгованості від дебіторів у касу або, на поточний рахунок підприємства, видача коштів із каси підзвітним особам, оприбуткування готової продукції із вироб- ництва та ін.

Операція 2. Зараховано на збільшення статутного капіталу прибутоку сумі ЗО 000 грн.

У результаті цієї операції відбулися зміни в джерелах засобів: сума прибутку зменшилася на 30 000 грн. (було 50 000, залишилося 20 000), а статутний капітал одночасно збільшився на цю суму (було 810 000, стало 840 000). Отже, друга операція внесла зміни тільки у статті пасиву балансу: вона зумовила тільки перегрупування у джерелах засобів, що не позначилося на загальному підсумку балансу. Рівність підсумків активу і па-сиву балансу також не порушилася. Баланс після другої опе- рації матиме вигляд:

Баланс

 

Актив	Пасив
Зменшення статей активу (-)	Зменшення статей пасиву (-)
__________ Підсумок балансу зменшується (-)

З наведених схем видно, що зміни в балансі, викликані гос­подарськими операціями, можуть бути в активі (перегрупуван­ня у господарських засобах), у пасиві (зміни в джерелах форму­вання засобів), в активі і пасиві у напрямку збільшення (додаткове залучення засобів в оборот підприємства за рахунок певних джерел), в активі і пасиві у напрямку їх зменшення (ви­буття господарських засобів і зменшення відповідних джерел їх формування). В узагальненому вигляді тип балансових змін можна подати за такою схемою:

Баланс

 

 

 

 

 

ІТип І балансових змін	Актив	Пасив	Підсумок балансу
Господарські засоби	Джерела формування засобів
збіль­шення (+)	змен­шення (-)	збіль- змен­шення (+) шення (-)
І	Активна стаття (+)	Активна стаття (-)	—	_	Не змінюється
	—	—	Пасивна стаття (+)	Пасивна стаття (~)	Не змінюється
III	Активна стаття (+)	—	Пасивна стаття (+)	-	Збільшується (+)
		Активна стаття (-)	—	Пасивна стаття	Зменшується

3. Підсумки активу і пасиву балансу змінюються тільки у
тому випадку, коли господарська операція стосується одночасно
і засобів господарства і джерел їх формування, тобто при над­
ходженні засобів або їх вибутті (операції III і IV типів). Опе­
рації ж, що зумовлюють тільки перегрупування засобів у активі

(І тип) або зміни їх джерел у пасиві балансу (IV тип), на підсу­мок балансу не впливають.

4. Рівність підсумків активу і пасиву балансу зберігається
після будь-якої операції. Ця рівність зумовлена тим, що здійсню­
вані операції викликають або перегрупування залишків у стат­
тях активу чи пасиву або одночасне збільшення (або зменшен­
ня) на однакову суму статей активу і пасиву.

Розглянуті типи балансових змін мають важливе значення для розуміння економічної сутності господарських операцій, правильного відображення їх в системі рахунків.

Отже, застосування у бухгалтерському обліку балансового узагальнення, при якому кожна господарська операція відобра­жається у постійному порівнянні наявних засобів та їх джерел, забезпечує можливість контролю за правильністю використан­ня засобів.

Баланс

 

на	____ 200_ р.

Форма № 1 Код ДКУД 1801001

 

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
Залишкова вартість		—	—
Первісна вартість		—	_
Знос		—	—
Незавершене будівництво
Основні засоби:
Залишкова вартість		960,0	1200,0
Первісна вартість		1200,0	1500,0
[Знос________________		240,0	300,0

Довгострокові фінансові | інвестиції:
які обліковуються за ме­тодом участі в капіталі інших підприємств		—	-
інші фінансові інвестиції		—	30,0
Довгострокова дебіторсь- ка заборгованість		—	-
Відстрочені податкові ак­тиви		—	-
Інші необоротні активи		—	—
Всього за розділом		960,0	1230,0
II. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси		300,0	324,0
тварини на вирощуванні і відгодівлі		—	—
незавершене виробництво		—	—
готова продукція		—	—
Товари		—	—
Векселі одержані		—	—
Дебіторська заборго­ваність за товари, робо- ти і послуги:
чиста реалізаційна вартість		204,0	234,2
первісна вартість		255,0	292,5
резерв сумнівних боргів		51,0	58,5
Дебіторська заборго- ваність за розрахунками:
з бюджетом

 

 

за виданими авансами		—	--------
з нарахованих доходів		—	--------
із внутрішніх розрахунків		—	—
Інша поточна дебіторсь- ка заборгованість		_	--------
Поточні фінансові інвес- тиції		—	—
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті		120,0	210,0
в іноземній валюті		—
Інші оборотні активи		-		—
Всього за розділом II
ПІ. Витрати майбутніх періодів				102,0
Баланс		1608,0 |	2100,0

 

Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1. Власний капітал
Статутний капітал		1560,0	1560,0
Пайовий капітал		—
Додатковий вкладений капітал		__
Інший додатковий капітал		—
Резервний капітал		—
Нерозподілений прибу- ток (непокриті збитки)		346,0	450,0

Неоплачений капітал		(420)	(-)
Вилучений капітал
Всього за розділом		1486,0	2010,0
II. Забезпечення наступ- них витрат і платежів
Забезпечення виплат пер­соналу		—	—
Інші забезпечення		—	—
Цільова фінансування		—	—
Всього за розділом II		—	—
III. Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків
Інші довгострокові фі- нансові зобов'язання		—	—
Відстрочені податкові зобов'язання		—	—
Інші довгострокові зобов'язання		—	—
Всього за розділом III		—	—
IV. Поточні зобов'язання
Короткострокові креди­ти банків		—	—
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями		—	—
Векселі видані		—	—
Кредиторська заборго­ваність за товари, робо- ти і послуги		104,0	60,0

 

Поточні зобов'язання за розрахунками:
з одержаних авансів		—	—
з бюджетом		18,0	30,0
з позабюджетних пла- тежів		—	—
зі страхування		—	—
з оплати праці		—	—
з учасниками		—	—
із внутрішніх розрахунків		—	—
Інші поточні зобов'язання		—	—
Всього за розділом IV		122,0	90,0
V. Доходи майбутніх періодів		—	—
Баланс		1608,0	2100,0

Контрольні запитання

1. Дайте визначення бухгалтерського балансу.

2. Будова бухгалтерського балансу.

3. Чим зумовлена рівність підсумків активу і пасиву балансу?

4. Значення балансу в забезпеченні інформації, необхідної для управління і контролю.

5. На які типи поділяються господарські операції залежно від змін, Йкі вони викликають в складі засобів підприємства та дже­релах їх формування? Охарактеризуйте кожну з них.

6. Дайте характеристику затвердженої форми, структури і змісту балансу.

Глава 4. РАХУНКИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ І ПОДВІЙНИЙ ЗАПИС

4.1. Рахунки бухгалтерського обліку, їх призначення і будова

Бухгалтерський баланс надає важливу інформацію про наявні ресурси підприємства. Проте для оперативного керів­ництва необхідна постійна інформація про зміни цих ресурсів та їх джерел, які відбуваються в процесі господарської діяль­ності. Для цього потрібно відображати кожну операцію в певній послідовності. Відображення господарських операцій безпосередньо у бухгалтерському балансі практично недо­цільне, оскільки після кожної з них довелось би складати новий баланс. Крім того, баланс не може забезпечити одержання уза­гальненої інформації про обсяг змін по кожній групі засобів або їх джерел. І, нарешті, баланс відображає стан засобів гос­подарства тільки у грошовому вимірнику, облік же матеріаль­них цінностей потребує ще і натуральних вимірників. Тому по­точний облік змін засобів та їх джерел в процесі господарської діяльності забезпечується за допомогою системи рахунків.

Рахунки бухгалтерського обліку є способом групування госпо­дарських операцій за економічно однорідними ознаками з метою систематичного контролю за наявністю і змінами засобів та їх джерел в процесі господарської діяльності.

Систематизація і групування господарських операцій на ра­хунках забезпечує безперервну інформацію про їх здійснення і результати діяльності, необхідну для оперативного керівницт­ва, контролю й аналізу. Для цього для кожної економічно однорідної групи засобів, їх джерел, господарських процесів і результатів діяльності відкриваються окремі рахунки ("Основні засоби", "Каса", "Виробництво", "Товари", "Статутний капі­тал" тощо).

Залежно від характеру облічуваних об'єктів записи на рахун­ках можуть здійснюватися у різних вимірниках (натуральних, трудових), але з обов'язковим використанням грошового ви­мірника з метою узагальнення різнорідних засобів і процесів.

Зміст, призначення і будова рахунків зумовлені об'єктами, що на них обліковуються, і завданнями обліку.

Господарські операції, незалежно від їхнього економічного змісту, завжди спричиняють збільшення або зменшення певних видів засобів або джерел їх формування. Так, наприклад, рух грошових коштів характеризується надходженням їх у касу (збільшення) або виплатою їх із каси (зменшення); рух матеріалів — це надходження на склади підприємства (збільшення) або витрачання для потреб виробництва (змен­шення); заборгованість (наприклад, постачальникам) також ха­рактеризується її збільшенням або зменшенням (при погашенні боргу) тощо.

Збільшення і зменшення господарських засобів та їхніх дже­рел в результаті господарських операцій відображається на ра­хунках окремо. Тому рахунки бухгалтерського обліку прийня­то зображати у вигляді двосторонньої таблиці, ліву сторону якої позначають умовним терміном "дебет", а праву — "кре­дит"*. Назву рахунка пишуть посередині таблиці. Схематично будову рахунка можна показати так:

Рахунок

(назва рахунка)

Дебет

Кредит

Для повного уявлення про облічуваний об'єкт на кожному рахунку перш за все записують початковий стан засобів або їх джерел, що називається початковим залишком або початковим сальдо. Після цього на рахунках відображають господарські операції, тобто зміни засобів та їх джерел. При цьому збільшення облічуваного об'єкта записують на одній стороні рахунка, а зменшення — на іншій. Маючи інформацію про по­чатко