Схема регулюючих контрарно-доповнюючих рахунків

Пояснення:

О — первинна оцінка активів;

П — сума, що доповнює (збільшує) оцінку активів;

Р — сума, що зменшує оцінку активів;

С — фактична вартість активів.

Операційні рахунки

Операційні рахунки призначені для обліку витрат, доходів і результатів діяльності підприємства. Ці рахунки мають велике значення, оскільки забезпечують інформацію про витрати і до­ходи по операційній діяльності та визначення фінансових ре­зультатів від цієї діяльності.

На відміну від матеріального, на операційному рахунку відо-

бражається рух не одного, а всіх видів ресурсів, що беруть участь у здійсненні того або іншого господарського процесу.

За призначенням і структурою операційні рахунки поділя­ються на групи: збірно-розподільчі бюджетно-розподільчі, каль­куляційні, номінальні порівняльні.

Збірно-розподільчі рахунки призначені для обліку (попереднього збирання) накладних витрат, пов'язаних з орга­нізацією, обслуговуванням, управлінням цехами та іншими ви­робничими підрозділами основного і допоміжного виробництв з метою наступного розподілу їх між відповідними об'єктами. Необхідність використання збірно-розподільчих рахунків зу­мовлена тим, що зазначені витрати в момент їх здійснення не­можливо прямо віднести на ті або інші об'єкти (наприклад, витрати по обслуговуванню виробництва й управлінню та ін.). Тому такі витрати протягом звітного періоду попередньо відо­бражають (збирають) на дебеті збірно-розподільчих рахунків, а наприкінці місяця списують з кредиту цих рахунків на дебет ра­хунка "Виробництво" і розподіляють між об'єктами калькулю­вання пропорційно встановленому базису. За допомогою цих рахунків, крім того, здійснюється контроль за відповідністю фактичних витрат затвердженому кошторису, дотриманням норм витрат. Після списання облічених затрат збірно-розпо­дільчі рахунки закриваються, залишку не мають, а тому в ба­лансі не відображаються.

До збірно-розподільчих належить, зокрема, рахунок "За-гальновиробничі витрати", спосіб використання і будова якого були детально розглянуті в главі 5.4.

Отже, будову збірно-розподільчих рахунків схематично можна відобразити так:

Схема збірно-розподільчих рахунків

Бюджетно-розподільчі рахунки використовуються для розме­жування витрат і доходів між суміжними звітними періодами (місяцями, кварталами, роками) з метою рівномірного вклю­чення у затрати виробництва (обігу) або відображення в обліку одержаних доходів. Використання цих рахунків дає змогу ви­значити витрати і доходи саме того періоду, якого вони стосу-

ються, незалежно від часу фактичного витрачання коштів або отримання доходів.

Бюджетно-розподільчі рахунки можуть бути активними і па­сивними. До активних належить рахунок "Витрати майбутніх періодів", до пасивних — "Доходи майбутніх періодів".

Рахунок "Витрати майбутніх періодів" призначений для обліку витрат, фактично здійснених у звітному або попередніх звітних періодах, але які підлягають віднесенню на витрати майбутніх періодів. До них належать, наприклад, витрати на освоєння нових видів продукції, сплачена наперед орендна плата за взяті в оренду основні засоби, суми передплати періодичних видань та ін. Всі ці витрати в момент їх здійснення відображають на дебеті рахунка "Витрати майбутніх періодів". З кредиту цього рахунка облічені витрати поступово, рівними сумами списують на відповідні рахунки витрат (виробництво, загальновиробничі, адміністративні витрати, витрати на збут тощо), до яких вони належать. Залишок рахунка "Витрати майбутніх періодів" може бути тільки дебетовим і показує суму витрат, що підлягають списанню в наступні звітні періоди.

Схема рахунка "Витрати майбутніх періодів"

Призначення і будову рахунка "Витрати майбутніх періодів" розглянемо на такому прикладі. У попередньому році підприємством з поточного рахунка перераховано за перший квартал звітного року на передплату періодичних видань (нор­мативно-довідкову літературу) в сумі 600 грн. У поточному році сума передплати (1/3) щомісячно протягом кварталу спи­сана на адміністративні витрати. В бухгалтерському обліку ці записи матимуть такий вигляд:

Рахунок "Доходи майбутніх періодів" призначений для обліку доходів, одержаних у поточному періоді або попередніх звітних періодах, але які належать до наступних звітних періодів (наприклад, орендна плата, отримана від орендарів авансом в рахунок платежів майбутніх періодів, тощо). На кре­диті цього рахунка в кореспонденції з дебетом рахунків по обліку грошових коштів (рахунки "Каса", "Рахунки в банках" тощо) відображають суми одержаних доходів, що відносяться до майбутніх періодів, а на дебеті — зарахування суми доходів з настанням тих періодів, до яких вони належать, на відповідні рахунки обліку доходів звітного періоду (рах. "Доходи від реалізації", "Інші доходи"). Сальдо цього рахунка може бути тільки кредитовим і показує суму доходів, які належать до май­бутніх періодів.

Схема рахунка "Доходи майбутніх періодів"

Призначення і будову рахунка "Доходи майбутніх періодів" розглянемо на такому прикладі. На поточний рахунок у звітному місяці зарахована одержана від орендарів орендна плата за здані їм в оренду основні засоби в рахунок платежів за майбутні три квартали в сумі 90 000 грн. В міру настання тих періодів (кварталів) ця сума у розмірі 1/3 одержаної суми списана на операційні доходи підприємства.

У бухгалтерському обліку ці операції матимуть такий вигляд:

З прикладу видно, що бюджетно-розподільчий рахунок "До­ходи майбутніх періодів" забезпечує віднесення одержаних доходів на операційні доходи саме тих звітних періодів, до яких вони належать.

Калькуляційні рахунки. Калькуляційні рахунки призначені для обліку сукупності витрат, пов'язаних з виробничим проце­сом, і визначення фактичної собівартості виготовленої про­дукції (виконаних робіт, наданих послуг). Оскільки за даними цих рахунків складають калькуляцію (визначають собівартість), то самі рахунки одержали назву калькуляційних. Якість скла­дання калькуляції значною мірою залежить від правильності обліку виробничих затрат на калькуляційних рахунках.

До калькуляційних належать рахунки: "Виробництво", "Капітальні інвестиції" (субрахунки "Капітальне будівництво", "Придбання (виготовлення) основних засобів", "Формування основного стада" тощо). На дебеті калькуляційних рахунків відображають всі затрати, пов'язані з виробництвом продукції (виконанням робіт, послуг), а з кредиту цих рахунків списують фактичну собівартість випущеної із виробництва продукції (ви­конаних робіт, наданих послуг). Сальдо (дебетове) кальку­ляційних рахунків показує затрати у незавершене виробництво.

Схема калькуляційних рахунків

Аналітичний облік на калькуляційних рахунках ведуть за окремими об'єктами і статтями затрат. Для визначення фак­тичної собівартості випущеної із виробництва готової про­дукції (виконаних робіт, послуг) до затрат у незавершене ви­робництво на початок звітного періоду додають затрати за звітний період і віднімають затрати у незавершене виробницт­во на кінець звітного періоду.

Порядок використання калькуляційного рахунка "Вироб­ництво" та його будову розглянуто в главі 5.4.

Використання калькуляційних рахунків в обліку має важли­ве значення для контролю за формуванням собівартості про­дукції (робіт, послуг), дотриманням режиму економії.

Номінальні рахунки. До номінальних належить рахунок "Собівартість реалізації" (призначений для узагальнення інформації про собівартість реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг), а також рахунки, призначені для обліку опе­раційних витрат, які не включаються до собівартості:

"Адміністративні витрати" (призначений для обліку загаль­ногосподарських витрат, пов'язаних з управлінням і обслугову­ванням підприємства в цілому);

"Витрати на збут" (призначений для обліку витрат, пов'язаних із збутом (реалізацією) продукції, товарів, робіт, послуг);

"Інші витрати операційної діяльності" (призначений для обліку інших операційних витрат, зокрема: витрат на дослідження і роз­робки, собівартості реалізованої іноземної валюти та виробничих запасів, втрат від знецінення запасів та ін.).

До витрат, які не пов'язані з операційною діяльністю і які також не підлягають включенню до собівартості продукції (товарів, робіт, послуг), належать:

— фінансові витрати;

— втрати від участі в капіталі;

— інші витрати.

Для обліку зазначених витрат використовуються рахунки:

"Фінансові витрати" (призначений для обліку витрат фінан­сової діяльності підприємства, зокрема витрат, пов'язаних з на­рахуванням і сплатою відсотків за користування кредитом та іншого позикового капіталу; витрат, пов'язаних з випуском і обігом цінних паперів власної емісії тощо);

"Втрати від участі в капіталі" (призначений для обліку втрат від зміни вартості інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства);

"Інші витрати" (призначений для обліку витрат, які виника­ють у процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: собівартість реалізованих не­оборотних активів і майнових комплексів, втрати від уцінки та списання необоротних активів, втрати від неопераційних кур­сових різниць та ін.).

Витрати операційної діяльності і витрати, які не пов'язані з операційною діяльністю, що не підлягають включенню до собівартості продукції (товарів, робіт, послуг), відображені протягом звітного періоду на дебеті зазначених рахунків, у кінці звітного періоду списуються з кредиту цих рахунків на фінансові результати (див. схему на с. 126).

До номінальних (тимчасових) рахунків належать також ра­хунки, призначені для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприєм­ства, а також від надзвичайних подій:

"Доходи від реалізації" (призначений для обліку доходів від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг);

"Інший операційний дохід" (призначений для обліку доходів від реалізації іноземної валюти, інших необоротних активів, від оперативної оренди активів та ін.);

"Дохід від участі в капіталі" (призначений для обліку доходів від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства);

"Інші фінансові доходи" (призначений для обліку доходів від одержаних дивідендів, відсотків та інших доходів від фінансо­вих операцій);

"Надзвичайні доходи" (призначений для обліку відшкодова­них збитків від надзвичайних подій та інших надзвичайних доходів).

Доходи від операційної, інвестиційної та фінансової діяль­ності, відображені протягом звітного періоду на кредиті зазна­чених рахунків, наприкінці звітного періоду списуються (за ви­рахуванням непрямих податків) на фінансові результати (див. схему на с. 127).

Таким чином, номінальні рахунки призначені для узагальнення інформації про витрати і доходи від операційної інвестиційної і фінансової діяльності підприємства і наприкінці звітного періоду закриваються списанням оборотів на фінансові результати.

Порівняльні рахунки. Порівняльні рахунки призначені для обліку відповідних господарських процесів і виявлення резуль­татів по них. До порівняльних належать рахунки "Фінансові результати" і "Втрати від браку".

Рахунок ''Фінансові результати" призначений для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності, надзвичайних подій. На кредит цього рахунка наприкінці звітного періоду списують суми доходів, одер­жаних від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності (в кореспонденції з дебетом рахунків: "Доходи від реалізації", "До­ходи від участі в капіталі", "Інший операційний дохід", "Інші фінансові доходи", "Інші доходи", "Надзвичайні доходи" тощо). На дебет рахунка "Фінансові результати" наприкінці звітного періоду списують:

— собівартість реалізованої готової продукції, товарів,
робіт, послуг (з кредиту рахунка "Собівартість реалізації");

— адміністративні витрати (з кредиту рахунка "Адміністра­тивні витрати");

— витрати по реалізації (збуту) продукції (з кредиту рахунка "Витрати на збут");

— інші витрати і втрати (з кредиту відповідних рахунків).

Крім того, на дебет рахунка "Фінансові результати" з креди­ту рахунка "Податки на прибуток" списують нараховану суму податку на прибуток.

Порівнянням кредитового і дебетового оборотів на рахунку "Фінансові результати" визначають суму чистого прибутку (або збитку), яка списується на рахунок "Нерозподілений при­буток (непокриті збитки)".

З наведеної нижче схеми видно, що при перевищенні суми доходів діяльності підприємства за звітний період (кредитовий оборот рахунка "Фінансові результати") над загальною сумою витрат, з урахуванням податку на прибуток (дебетовий оборот рахунка), підприємство має прибуток. Якщо, навпаки, загальна сума витрат (дебетовий оборот) перевищить одержані доходи (кредитовий оборот), то різниця між цими сумами показує зби­ток діяльності підприємства за звітний період.

Загальна схема обліку витрат і доходів основної діяльності підприємства виробничої сфери наведена на с. 127.

До порівняльних належить також рахунок "Брак у вироб­ництві", на дебеті якого відображають собівартість забракова-ної продукції (деталей, вузлів, робіт), а також витрати на вип­равлення браку (якщо брак виправний), а на кредиті — суми, що відносяться на зменшення втрат від браку (вартість • відходів, одержаних від бракованої продукції, утримання із заробітку винуватців браку, сума відшкодувань, одержаних від постачальників недоброякісних матеріалів, які спричинили брак продукції, тощо).

Шляхом порівняння дебетового і кредитового оборотів на рахунку "Брак у виробництві" визначають невідшкодовані втрати від браку, які списують на дебеті рахунка "Виробницт­во" і включають до собівартості продукції (робіт, послуг), по якій було допущено брак.