Схема активного розрахункового рахунка



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Схема активного розрахункового рахунка



Ваналітичному обліку активні розрахункові рахунки деталі­зуються по кожному окремому дебітору (підприємству, органі­зації, особі).

Пасивні розрахункові рахунки призначені для обліку розра­хункових відносин з кредиторами, тобто за зобов'язаннями да­ного підприємства перед іншими підприємствами, організація­ми та особами. До них належать рахунки: "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками", "Розрахунки по оплаті


праці", "Розрахунки по страхуванню", "Короткострокові пози­ки", "Довгострокові позики", "Векселі видані" та ін.

Кредитове сальдо зазначених рахунків показує залишок кре­диторської заборгованості на звітну дату, збільшення цієї за­боргованості відображається на кредиті, а зменшення — на дебеті рахунка.

Схема пасивного розрахункового рахунка

Ваналітичному обліку пасивні розрахункові рахунки деталі­зуються по кожному окремому кредитору.

Активно-пасивні розрахункові рахунки призначені для обліку розрахунків з таким підприємством, організаціями та особами, характер заборгованості яких змінюється, тобто стосовно дано­го підприємства вони можуть виступати то як дебітори, то як кредитори. До них належать рахунки: "Розрахунки за податка­ми і платежами", "Розрахунки по інших операціях" та ін.

Обороти по дебету і кредиту таких синтетичних активно-па­сивних рахунків відображають розрахункові операції різного змісту: дебет в одних випадках показує збільшення дебіторської заборгованості, в інших — зменшення кредиторської заборго­ваності; кредит рахунка, навпаки, — збільшення кредиторської і зменшення дебіторської заборгованості. Тому для відображен­ня справжнього становища розрахункових відносин сальдо на активно-пасивних рахунках показують розгорнуто: залишок дебіторської заборгованості записують на дебеті рахунка, кре­диторської заборгованості — на кредиті. Це сальдо можна одержати тільки за допомогою аналітичних рахунків, що відкриваються до відповідного синтетичного активно-пасивно­го розрахункового рахунка.

Окремі аналітичні рахунки, що відкриваються для обліку розрахунків з кожним дебітором і кредитором, можуть мати дебетове або кредитове сальдо. Оскільки із залишків окремих аналітичних рахунків складається залишок синтетичного ра­хунка, то активно-пасивні розрахункові рахунки мають одно-


часно дебетове і кредитове сальдо. Це сальдо можна одержати за допомогою оборотної відомості по аналітичних рахунках, які ведуться до відповідного синтетичного рахунка.

Схема активно-пасивного розрахункового рахунка

У практиці бухгалтерського обліку активно-пасивними роз­рахунковими рахунками користуються порівняно рідко — тільки для обліку розрахунків з такими підприємствами й орга­нізаціями, характер заборгованості яких безперервно зміню­ється, через що їх незручно обліковувати на різних рахунках — активному і пасивному. В усіх інших випадках для досягнення ясності в обліку розрахунків з дебіторами і кредиторами корис­туються активними або пасивними рахунками.

Регулюючі рахунки

Регулюючі рахунки призначені для регулювання (уточнення) оцінки господарських засобів або джерел їх формування, які обліковуються на основних рахунках. Використовуються ці ра­хунки у тих випадках, коли по окремих об'єктах обліку необхідно одержати додаткову інформацію, потрібну для уп­равління (напрщкдад, про первинну і залишкову вартість основ­них засобів). Регулюючими можуть бути як синтетичні рахун­ки, так і аналітичні, а також субрахунки. Проте науково обгрунтований принцип регулювання, який забезпечує потрібну для управління інформацію про об'єкти, що облікову­ються, від цього не втрачає свого значення.


Самостійного значення регулюючі рахунки не мають, тому кожен з них розглядається тільки разом з тим рахунком, який він регулює. Залежно від того, збільшують чи зменшують регу­люючі рахунки залишок рахунка, що регулюється, вони поділя­ються на: доповнюючи контрарні і контрарно-доповнюючі.

Доповнюючі регулюючі рахунки завжди збільшують суму за­лишку рахунка, що регулюється. Застосовуються вони в тих випадках, коли матеріальні цінності на основних рахунках відображаються в оцінці, меншій від фактичної вартості їх при­дбання (заготівлі).

До доповнюючих регулюючих активних рахунків належить аналітичний рахунок "Транспортно-заготівельні витрати" (до рахунка "Виробничі запаси" та ін.).

Рахунок "Транспортно-заготівельні витрати" застосовується у випадку, коли матеріальні цінності в аналітичному обліку відображаються за купівельною вартістю. Фактична ж собівар­тість придбання (заготівлі) матеріальних цінностей включає та­кож і транспортно-заготівельні витрати (випрати на перевезення, навантажувально-розвантажувальні роботи, страхування ван­тажу тощо). Такі витрати обліковуються на окремому аналі­тичному рахунку "Транспортно-заготівельні витрати" (у складі рахунка "Виробничі запаси") з наступним розподілом між ок­ремими видами придбаних матеріальних цінностей для вклю­чення до їх собівартості.

У даному разі фактична собівартість придбаних (заготовлених) матеріальних цінностей визначається шляхом додавання до їх купівельної вартості суми транспортно-заготівельних витрат.

Якщо, наприклад, купівельна вартість придбаних матеріалів ста­новила 100 000 грн., а транспортно-заготівельні витрати, пов'язані з їх придбанням, — 18 000 грн., то в бухгалтерському обліку показ­ники, пов'язані з цими операціями, матимуть такий вигляд:

Рах."Транспортно-
Рах."Виробничі запаси" заготівельні витрати"

Таким чином, фактична собівартість придбаних матеріалів (118 000 грн.) складається з їх купівельної вартості (100 000) і транспортно-заготівельних витрат (18 000).

Отже, доповнюючі регулюючі активні рахунки використову­ються у тих випадках, коли господарські засоби на основних ра­хунках обліковуються в оцінці, меншій від фактичної собівар­тості їх придбання (заготівлі).



Схема регулюючих доповнюючих активних рахунків

Пояснення:

А — облікова ціна матеріальних цінностей;

Б — сума, що доповнює цю оцінку;

В — фактична собівартість матеріальних цінностей.

З наведеної схеми видно, що залишок регулюючого допов­нюючого активного рахунка показує, на яку суму має бути збільшена вартість матеріальних цінностей, що обліковується на активному основному рахунку.

Контрарні регулюючі рахунки, на відміну від доповнюючих, зменшують оцінку залишку активів або їх джерел, що обліко­вуються на відповідних основних рахунках (що регулюються). Вони поділяються на: контрактивні (тобто протипоставлені ак­тивним рахункам) і контрпасивні (тобто протипоставлені па­сивним рахункам).

Контрактивні регулюючі рахунки призначені для уточнення оцінки залишку на окремих рахунках матеріальних цінностей у тих випадках, коли ці цінності відображені в сумі, яка переви­щує їх фактичну (реальну) вартість. Фактичну вартість обліко­вуваного об'єкта у цьому випадку визначають вирахуванням із суми його залишку суми, відображеної на пасивному (контрак-тивному) регулюючому рахунку.

До регулюючих контрактивних рахунків (субрахунків) належать:

— рахунок "Знос необоротних активів" (субрахунок "Знос основних засобів", "Знос інших необоротних матеріальних активів", "Знос нематеріальних активів") відповідно до ра­хунків: "Основні засоби", "Інші необоротні матеріальні акти­ви", "Нематеріальні активи";

— субрахунок "Торгова націнка" до субрахунка "Товари в торгівлі" (рахунка "Товари");

— рахунок "Резерв сумнівних боргів" — до рахунка "Розра­хунки з покупцями і замовниками".

Розглянемо порядок застосування регулюючих контрактив­них рахунків (субрахунків) на прикладі субрахунка "Знос ос­новних засобів", який ведеться до рахунка "Основні засоби".


Необхідність використання регулюючого субрахунка "Знос ос­новних засобів" зумовлена тим, що на рахунку "Основні засо­би" згідно зі встановленим порядком засоби праці (основні за­соби) обліковуються за їх первинною вартістю (тобто вартістю будівництва, придбання або виготовлення, яку об'єкти мали при введенні в експлуатацію). В процесі використання, як відомо, основні засоби поступово зношуються (фізично, мо­рально). Отже, в результаті зносу первинна вартість основних засобів також поступово зменшується. Проте зменшення цієї вартості на рахунку "Основні засоби" не відображається. На­рахування зносу основних засобів відображається на кредиті пасивного регулюючого (контрактивного) субрахунка "Знос ос­новних засобів" з одночасним включенням суми зносу в затрати виробництва або обігу (дебет рахунків "Виробництво" та ін.).

Таким чином, в бухгалтерському обліку на дебеті активного рахунка "Основні засоби" відображається первинна вартість основних засобів, а на кредиті регулюючого до нього пасивно­го рахунка "Знос основних засобів" — сума нарахованого зносу. Щоб визначити залишкову (реальну) вартість основних засобів на звітну дату, треба з їх первинної вартості (дебетове сальдо рахунка "Основні засоби") вирахувати суму нарахова­ного зносу на цю дату (кредитове сальдо субрахунка "Знос ос­новних засобів").

Приклад.Первинна вартість основних засобів на звітну дату — 200 000 грн., сума нарахованого зносу — 30 000 грн. У бухгалтерському обліку ці дані будуть відображені так:

З наведеного прикладу видно, що залишкова вартість основ­них засобів на звітну дату дорівнює сумі 170 000 грн. (200 000 - 30 000).

Таким чином, регулюючий субрахунок "Знос основних засобів" дає змогу здійснювати облік основних засобів на ра­хунку "Основні засоби" за первинною вартістю і мати інфор­мацію про їх залишкову вартість. Обидві оцінки основних засобів потрібні для управління діяльністю підприємства. Так, облік основних засобів за первинною вартістю потрібен для контролю за їх збереженням, для нарахування амортизації, ви-


значення фондовіддачі тощо. Інформація про залишкову вартість основних засобів потрібна як показник реальної їх цінності на звітну дату.

Аналогічну функцію виконують також субрахунки "Знос інших необоротних матеріальних активів" (до рахунка "Інші необоротні матеріальні активи") і "Знос нематеріальних активів" (до рахунка "Нематеріальні активи").

Субрахунок "Торгова націнка" торговими підприємствами використовується у тому випадку, коли облік товарів на суб­рахунку "Товари в торгівлі" (роздрібні торгові підприєм­ства) ведеться за продажними цінами. Для визначення купівельної (реальної) вартості залишку товарів на звітну дату з їх вартості за продажними цінами (дебетове сальдо субрахунка "Товари в торгівлі") вираховують суму торгової націнки (кредитове сальдо регулюючого субрахунка "Торго­ва націнка"). В бухгалтерському обліку такі дані матимуть вигляд:

З наведеного прикладу видно, що вартість товарів за про­дажними цінами — 100 000 грн., сума торгової націнки на това­ри — 30 000 грн. Щоб визначити купівельну вартість залишку товарів на звітну дату, треба з їх вартості за продажними цінами (100 000 грн.) вирахувати суму торгової націнки (30 000 грн.).

Отже, купівельна вартість товарів у даному прикладі стано­вить 70 000 грн. (100 000 —30 000 грн.).

Регулюючий рахунок "Резерв сумнівних боргів" призначе­ний для уточнення суми дебіторської заборгованості покупців і замовників, що відображається на рахунку "Розрахунки з по­купцями і замовниками". При складанні балансу сума, відобра­жена на статті "Дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги", до підсумку балансу включається за чистою реалізаційною вартістю, яка визначається шляхом вирахування із суми дебіторської заборгованості суми резерву сумнівних боргів.


Виходячи з розглянутих прикладів, схему регулюючих контрактивних рахунків можна зобразити так:



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.237.16.210 (0.023 с.)