Глава 1. Бухгалтерський облік, його суть і значення

Роль бухгалтерського обліку в управлінні і контролі

Становлення ринкової економіки в Україні, поява нових гос­подарських структур різних форм власності, розвиток міжна­родних економічних зв'язків зумовлюють необхідність удоско­налення обліку і контролю як складових частин економічної інформації, необхідної для управління на всіх рівнях.

Управління будь-яким підприємством вимагає систематич­ної інформації про здійснювані господарські процеси, їх харак­тер і обсяг, про наявність матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, їх використання, про фінансові результати діяльності. Основним джерелом такої інформації є дані поточного бухгал­терського обліку, які систематизуються у звітність. Така звітність має велике значення, оскільки використовується не тільки для економічного аналізу діяльності окремого підприємства з метою одержання інформації, необхідної для управління, а й для узагальнення результатів у масштабі галу­зей і народного господарства в цілому.

Розвиток господарських зв'язків в умовах ринку значно роз­ширює кількість користувачів обліковою і звітною інфор­мацією. Ними є не тільки працівники управління, безпосе­редньо пов'язані з підприємництвом, а й зовнішні користувачі інформації, які мають прямий фінансовий інтерес: банки — при вирішенні питання про надання кредитів; постачальники — при укладенні договорів на поставку товарно-матеріальних цінностей; інвестори, засновники, акціонери, яких інтересує рентабельність вкладеного капіталу і можливість одержання доходів (дивідендів). Значний інтерес облікова інформація має також для працівників податкових і фінансових служб, органів державної статистики й управління.

Підкреслюючи значення бухгалтерського обліку в уп­равлінні господарською діяльністю, німецький вчений-еко-номіст І. Ф. Шерр ще наприкінці XIX століття писав, що "Бух-

галтерський облік — непогрішний судця минулого, необхідний керівник сучасного і надійний консультант майбутнього кож­ного підприємства"*.

У цьому зв'язку важливе значення набуває вивчення теоретич- них основ, тобто змісту основних категорій і принципів організації бухгалтерського обліку, знання яких є невід'ємною умовою для чіткого розуміння питань практики бухгалтерського обліку.

Теорія бухгалтерського обліку є наукою про завдання, предмет, метод, техніку, форми й організацію бухгалтерського обліку.

Основні завдання теорії бухгалтерського обліку полягають у розробленні загальних методологічних основ організації бух- галтерського обліку на підприємствах, в організаціях і устано- вах; науковому узагальненні сучасної практики організації обліку і контролю; удосконаленні діючих і створенні нових прогресивних способів облікової реєстрації і форм організації бухгалтерського обліку.

Разом з галузевими курсами, в яких висвітлюються особли- весті організації обліку в окремих ланках народного господар ства (промисловість, сільське господарство, будівництво, тор-гівля тощо), теорія бухгалтерського обліку розкриває економічну сутність фактів господарської діяльності, зміст взаємозв'язок між економічними і юридичними категоріями, за допомогою яких ці факти пізнаються.

Економічний бік бухгалтерського обліку дає можливість розкрити ефективність господарських процесів, юридичний — законність і доцільність* їх здійснення. Таким чином, бухгал-терський облік встановлює взаємозв'язок між економікою правом у процесі господарської діяльності.

Бухгалтерський облік (практичну діяльність) можна визна-чити як організований цілеспрямований процес одержання і пе- редавання інформації про факти господарської діяльності. Мета цього процесу — надання інформації користувачам для прийняття оптимальних управлінських рішень. Отже, бухгал­терський облік має як науковий (теоретичний), так і практич­ний (прикладний) бік.

З погляду теорії облік має зміст і форму. Зміст охоплює те загальне, що є за будь-якої організації обліку,, зокрема вивчен­ня предмета, методу, техніки, форм і організації бухгалтерсько­го обліку (те, що становить зміст теорії бухгалтерського обліку). До форми належать особливості практичної реалізації методу бухгалтерського обліку в окремих галузях народного господарства, виходячи із специфіки їхньої діяльності.

* Шерр І. Ф. Бухгалтерія і баланс. — М., 1925. —С. 16.

Наука про бухгалтерський облік, розробляючи властиву їй систе­му конкретних способів відображення фактів господарської діяль­ності підприємств і організацій, ґрунтується на діалектичному методі та економічній теорії. Використання наукових принципів забезпечує економічно, обґрунтовану методологію відображення обліковуваних об'єктів залежно від їхньої ролі у господарських про­цесах і вимог управління діяльністю підприємств.

Критерієм наукового рівня обліку є його дієвість, тобто здатність своєчасно надавати вичерпну інформацію, необхідну для управління, контролю й аналізу. При цьому показники об­ліку повинні забезпечувати інформацію не тільки для внутріш­нього управління, а й для зовнішніх споживачів (податкових і фінансових органів, банків, інвесторів, ділових партнерів тощо).

За своїм змістом бухгалтерський облік тісно пов'язаний з плануванням, економічним аналізом, аудитом, ревізією, пра­вом, Так, за даними бухгалтерського обліку здійснюється кон­троль за виконанням планових завдань за звітний період і за­безпечується інформація для планування і прогнозування розвитку господарства. Економічний аналіз ґрунтується на по­казниках плану і бухгалтерського обліку, вивчає причини відхилень від плану, виявляє резерви підвищення ефективності господарської діяльності. Відображаючи господарські процеси, бухгалтерський облік контролює дотримання законодавчих ак­тів, юридичних норм, що регулюють господарські взаємовід­носини. Для контролю за розвитком економіки країни показ­ники обліку широко використовуються для статистичних узагальнень.

Впровадження сучасної обчислювальної техніки ставить нові проблеми перед теорією і практикою бухгалтерського обліку (використання математичного програмування, моделювання господарських процесів тощо).

Перехід України до ринкової економіки, розвиток міжнарод­них економічних зв'язків зумовлюють необхідність удоскона­лення обліку відповідно до вимог міжнародних стандартів. Створенню інформаційної бази для забезпечення переходу від діючої системи бухгалтерського обліку до системи, орієнтова­ної на ринкові умови господарювання, підвищенню ефектив­ності облікової інформації сприяє прийняття національного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і органі­зацій, Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", відповідних положень (стандартів) з бух­галтерського обліку.

 

 

Види господарського обліку

Для відображення різнобічної діяльності підприємств і організацій з метою одержання інформації, необхідної для уп­равлінняі контролю, використовують три види господарського обліку: оперативний, бухгалтерський і статистичний. Кожен з них має свої завдання, об'єкти обліку, способи одержання та опрацювання інформації і виконує свою роль у здійсненні функцій, покладених на господарський облік в суспільстві.

Оперативний (оперативно-технічний) облік використовується для спостереження і контролю за окремими операціями і про­цесами на найважливіших ділянках господарської діяльності з метою керівництва ними в міру їх здійснення. Так, за допомо­гою оперативного обліку здійснюється контроль за виконан­ням договорів поставки товарно-матеріальних цінностей, вико­ристанням робочого часу, обладнання і техніки, випуском та реалізацією продукції та ін.

Певної системи первинної документації оперативний облік не має. В ньому використовують в основному дані документів бухгалтерського обліку, і тільки в окремих випадках підприємства створюють свої форми документів.

Відмітною особливістю оперативного обліку є оператив­ність отримання інформації, оскільки управляти виконанням господарських операцій, активно впливати* на них можна тільки володіючи своєчасною інформацією.

Залежно від характеру обліковуваних об'єктів у оперативно­му- обліку використовують натуральні, трудові та грошовий вимірники. Проте, оскільки цей вид обліку відображає в основ­ному однорідні операції, в ньому використовуються переважно натуральні й трудові вимірники. Грошовий вимірник викорис­товують не як узагальнюючий, а лише у випадках, коли цього вимагає характер обліковуваних об'єктів (наприклад, для кон­тролю за виконанням договорів поставки, обсягів реалізації продукції та ін.).

Оперативний облік має велике значення, оскільки без своєчасної конкретної інформації неможливо управляти діяльністю підприємства. Особливо зростає значення обліку в ринкових умовах господарювання, коли потрібне гнучке ма­неврування ресурсами, повсякденний контроль за їх викорис­танням, виробництво саме тієї продукції (послуг), яка корис­тується попитом у споживачів (покупців).

Бухгалтерський облік відображає діяльність підприємств, організацій, установ. Він охоплює всі засоби господарства і джерела їх формування, всі господарські процеси і результати

діяльності. Важлива особливість бухгалтерського обліку по­лягає в тому, що господарські операції, облічені в натуральних і трудових вимірниках, обов'язково узагальнюються в грошово­му вимірнику. Завдяки цьому одержують такі узагальнюючі по­казники, як загальну вартість основних і оборотних засобів (майна) підприємства, їхній рух і використання в процесі гос­подарської діяльності, собівартість продукції, обсяг реалізації, фінансові результати та інші аспекти діяльності підприємства, які не можуть дати ні оперативний облік, ні статистичний.

У бухгалтерському обліку господарські операції відобража­ються систематично і послідовно, в міру їх здійснення, чим за­безпечується суцільне і безперервне спостереження і контроль за господарською діяльністю. Цим бухгалтерський облік відрізня­ється від оперативного і статистичного, які застосовують метод часткового (вибіркового) спостереження і контролю.

Обов'язковою умовою відображення господарських опе­рацій у бухгалтерському обліку є їхнє документальне обгрунту­вання, завдяки чому показники обліку набувають особливого доказового, юридичного значення. Економічний бік бухгал­терського обліку дає змогу оцінити ефективність господарсь­ких процесів, юридичний — законність і доцільність рішень, що приймаються керівництвом,

Таким чином, бухгалтерський облік встановлює взаємозв'язок між економікою і правом у процесі господарської діяльності.

Для забезпечення систематичного, і взаємопов'язаного відо­браження господарських засобів і процесів у бухгалтерському обліку застосовують особливі, тільки йому властиві способи опрацювання облікової інформації — рахунки, подвійний запис операцій на рахунках, балансові узагальнення та ін.

Отже, бухгалтерський облік є системою безперервного, суціль­ного, документально обгрунтованого і взаємопов 'язаного відобра­ження господарських засобів, їхніх джерел, господарських про­цесів і результатів діяльності в грошовому вираженні для забезпечення інформації, необхідної для управління і контролю*.

Статистичний облік вивчає і контролює масові суспільно-економічні та окремі типові явища і процеси. При цьому їхні кількісні аспекти статистика досліджує в нерозривному зв'язку з якісним змістом (наприклад, динаміка виробництва і собівар­тості продукції, продуктивності та оплати праці тощо) і вияв-

* Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" дано визначення бухгалтерського обліку як процесу виявлення і реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства внутрішнім і зовнішнім користувачам для прийняття

ляє закономірності їхнього розвитку. Об'єктом статистичного обліку можуть бути окреме підприємство, галузь, народне гос- подарство в цілому. Предметом статистичного обліку є не тільки процеси матеріального виробництва, а й інші соціально- економічні явища (чисельність і склад населення, рівень добро- буту, охорони здоров'я тощо).

При дослідженні явищ і процесів статистика застосовує різні вимірники (натуральні, трудові, грошовий), а також властиві їй способи опрацювання інформації (масові та вибіркові спостере- ження, відносні та середні величини, динамічні ряди тощо). Для одержання зведеної інформації статистикою широко викорис- товуються дані оперативного і бухгалтерського обліку. Дані статистичного обліку застосовують також для перспективного планування і прогнозування галузевого і соціально-еко- номічного розвитку країни в цілому. Тому оперативний і бух- галтерський облік підпорядковуються завданням державної статистики.

Усі три види обліку — оперативний, бухгалтерський, статис-тичний — тісно взаємопов'язані, доповнюють один одного і ут-ворюють єдину систему народногосподарського обліку. Так, бухгалтерський облік використовує дані оперативного табель-ного обліку для нарахування заробітної плати працівникам з погодинною оплатою праці, а в окремих випадках з ним об'єднується (наприклад, оперативно-бухгалтерський облік матеріальних цінностей); статистика за даними бухгалтерсько- го обліку про виробіток, нараховану заробітну плату, витрати на виробництво визначає показники рівня і динаміки продук- тивності та оплати праці, обсягу і рентабельності виробництва тощо. Узагальнюючи показники бухгалтерського обліку, ста- тистика вивчає розміщення і використання матеріальних та трудових ресурсів країни, забезпечує інформацією для прогно- зування їх розвитку.

Предметом господарського обліку є процес розширеного суспільного відтворення. Окремі види обліку відображають тільки різні боки цього процесу. Мета всіх видів обліку — І своєчасне забезпечення керівництва всебічною інформацією, необхідною для управління.

Усі три види обліку грунтуються на єдиній первинній доку­ментації для отримання потрібної інформації.

їхній взаємозв'язок забезпечується також державним регу­люванням питань обліку та звітності в Україні. Таке регулю­вання здійснюється Міністерством фінансів України, яке за­тверджує План рахунків бухгалтерського обліку, національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші норма-

тивно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання звітності. Правила ведення бухгалтерського обліку та складання звітності в банках встановлюються Національним банком України, а в бюджетних установах — Державним каз­начейством України відповідно до законодавства.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, у межах своїх компетенції, відповідно до галузевих особливостей розробляють на базі національних Положень (стандартів) бух­галтерського обліку методичні рекомендації щодо їх застосу­вання.

Державне керівництво обліком забезпечує єдність докумен­тації, форм обліку і звітності; єдину методику визначення облікових показників і оцінки господарських засобів, що забез­печує достовірність і повноту облікової інформації, одержаної за допомогою окремих видів обліку.

Удосконалення системи управління народним господарст­вом, впровадження сучасної обчислювальної техніки сприяють зближенню (інтеграції) та підвищенню оперативності всіх видів обліку. Так, значна частина інформації бухгалтерського обліку - за умови її більшої деталізації перетворюється на елемент опе­ративного управління виробництвом (наприклад, щоденний облік випуску та реалізації продукції, витрат матеріалів, втрат від браку, простоїв та інших невиробничих втрат). Підвищу­ється оперативність статистичного обліку, більш глибока і аналітична інформація якого може замінити оперативний облік на окремих ділянках управління. Отже, інтегрована система господарського обліку дає можливість одержувати більший обсяг інформації на якісно новій організаційній основі автома­тизованої системи управління.

Вимоги до обліку

Для успішного використання показників обліку в управлінні вони мають відповідати певним вимогам. Найважливішими з них є: порівнянність показників обліку з показниками плану; своєчасність, точність і об'єктивність; повнота, ясність і до­ступність; економічність і раціональність.

Порівнянність показників обліку з показниками плану потрібна для здійснення контролю за виконанням планових за­вдань. Вона грунтується на єдності змісту і методів обчислення планової та облікової інформації. При невідповідності цих по­казників їх неможливо порівнювати і робити правильні виснов-

ки щодо виконання плану та причин відхилення від нього. Порівнянність облікових і планових показників є важливою пе­редумовою вдосконалення планування, оскільки, складаючи план на наступний період, враховують результати роботи гос- подарства за звітний період, досягнення і недоліки в його діяльності.

Система показників обліку будується відповідно до показ­ників плану, але разом з тим облікова інформація має бути значно ширшою за планову. Це зумовлено тим, що завдання обліку полягає не тільки у виявленні досягнутого рівня вико- нання плану, а й в одержанні додаткової інформації про при- чини, які вплинули на результати його виконання.

У зв'язку з цим облік охоплює окремі господарські явища, не передбачені планом (непродуктивні витрати і втрати від браку продукції, простоїв, нестачі та псування матеріальних цінностей при зберіганні, збитки від стихійного лиха тощо), але потрібні для аналізу результатів його виконання, виявлення ре- зервів подальшого поліпшення роботи.

Своєчасність обліку має особливе значення за сучасних умов господарювання. Для прийняття оптимальних управлінських рішень в динамічних ринкових ситуаціях керівництву необхідна своєчасна, оперативна й аналітична інформація про видатки, доходи і результати діяльності підприємства. Тільки за умови своєчасності облікова інформація може бути викорис- тана для дійового контролю за виконанням планових завдань, своєчасного усунення недоліків, виявлення резервів і вжиття заходів щодо подальшого покращення господарської діяльності, підвищення рентабельності та ефективності виробництва.

Відставання в обліку часто призводить до безгосподарності, зловживань, порушення державної дисципліни. Своєчасність обліку забезпечується раціональною організацією облікового процесу, максимальним використанням сучасної обчислюваль­ної техніки для опрацювання обліково-аналітичної інформації.

Неодмінна умова обліку — точність і об'єктивність його показників. За умов становлення і розвитку ринкової еко­номіки в Україні, її інтеграції в міжнародний економічний простір облік є важливим засобом управління як окремими підприємствами, так і народним господарством в цілому. Проте тільки достовірна інформація про різні сторони діяль­ності господарства забезпечує практичне значення обліку для оперативного, економічно обгрунтованого керівництва, а також для використання її інвесторами, банками, діловими партнерами, податковими, фінансовими, статистичними та іншими заінтересованими органами. Чинним законодавством

про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні встановлено, що за подання свідомо неправильних звітних по­казників, приховування доходів, що підлягають оподаткуван­ню, керівник (власник) підприємства і головний бухгалтер, що підписали звітність, притягаються до відповідальності.

Вимога повноти означає, що облік має охоплювати всі сто­рони господарської діяльності, забезпечуючи необхідну інфор­мацію для контролю * й оперативного управління, але без надмірної деталізації показників. Надмірна деталізація облікової інформації, яка не має практичного значення для уп­равління і контролю, призводить до зростання вартості та ус­кладнення обліку, порушення строків складання і подання звітності.

Отже, господарський облік в умовах ринкової економіки ви­конує три важливі функції: інформаційну (відображує фактич­ний стан господарської діяльності), контрольну (забезпечує контроль за виконанням планових завдань, збереженням і раціональним використанням господарських засобів) і уп­равлінську (забезпечує економічною інформацією для прийнят­тя обгрунтованих управлінських рішень, активного впливу на підвищення ефективності господарської діяльності).

Вимога економічності і раціональності обліку означає, що при достатній повноті та своєчасності облік має здійснюватися при мінімальних витратах. Особливо важливого значення еко­номічність обліку набуває в умовах розвитку ринкових відно­син, коли для економічно обгрунтованого управління потрібна своєчасна і різнобічна інформація про господарські процеси. Вирішення цієї проблеми досягається раціональною організацією обліку, ефективним використанням сучасної об­числювальної техніки.