Характеристика витрат за статтями калькуляції

Статті калькуляції	Зміст витрат
1. Сировина та матеріали	Вартість сировини та матеріалів, що використовуються в процесі виробництва продукції (робіт, послуг) для забезпечення нормального технологічного процесу і упаковування продукції і включаються безпосередньо до собівартості окремих видів продукції та замовлень
2. Покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій	Вартість покупних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, що підлягають монтажу або додатковій обробці на даному підприємстві, робіт і послуг виробничого характеру, які виконуються сторонніми підприємствами або структурними підрозділами підприємства, що не належать до основного виду діяльності
3. Паливо й енергія на технологічні цілі	Витрати на всі види палива й енергії, як одержані від сторонніх підприємств та організацій, так і виготовлені самим підприємством, що безпосередньо використовуються в процесі виробництва продукції
4. Основна заробітна плата	Витрати на виплату основної заробітної плати, обчисленої згідно з прийнятими підприємством системами оплати праці, у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників, зайнятих виробництвом продукції
5. Додаткова заробітна плата	Витрати на виплату виробничому персоналу підприємства додаткової заробітної плати, нарахованої за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці
6. Відрахування на соціальне страхування	Відрахування до пенсійного фонду та на соціальне страхування
7. Витрати, пов’язані з підготовкою та освоєнням виробництва продукції	Витрати на підготовчі роботи для забезпечення господарської діяльності, освоєння нового виробництва, на винахідництво і раціоналізацію
8. Відшкодування зносу спеціальних інструментів і пристроїв цільового призначення та інші спеціальні витрати	Витрати на відшкодування вартості спеціальних інструментів (спецоснащення) і пристроїв цільового призначення незалежно від їх вартості; ремонт і утримання в робочому стані спеціальних інструментів і пристроїв тощо
9. Витрати на утримання та експлуатацію устаткування	Витрати у вигляді амортизаційних відрахувань основних засобів, обчислених за їх вартістю відповідно до встановлених норм, витрати на проведення робіт з поліпшення устаткування, знос малоцінних і швидкозношуваних інструментів та пристроїв нецільового призначення тощо
10. Загальновиробничі витрати	Витрати, пов’язані з управлінням виробництвом, на службові відрядження, обслуговування виробничого процесу тощо
11. Загальногосподарські витрати	Витрати на управління підприємством
12. Втрати внаслідок технічного неминучого браку	Вартість остаточно забракованої продукції (виробів, напівфабрикатів) з технологічних причин та витрати на усунення технічного неминучого браку
13. Інші виробничі витрати	Витрати, які безпосередньо включаються до собівартості відповідних видів продукції і не можуть бути віднесені до конкретних статей витрат
14. Позавиробничі (комерційні) витрати	Витрати на реалізацію продукції

 

Якщо на підприємстві ведеться облік загальновиробничих витрат доцільно передбачити у розпорядчому документі про облікову політику їх перелік, склад і порядок розподілу змінних і постійних загальновиробничих витрат, а також нормальну потужність цехів та інших структурних підрозділів.

В окремих додатку розпорядчого документу про облікову політику доцільно визначити:

− фактори, що визначають нормальну потужність;

− види показників нормальної потужності (планові, середньорічні, тощо);

− одиниці виміру нормальної потужності (відпрацьовані людино-години, машино-години роботи обладнання, обсяг випуску в натуральних, вартісних показниках).

Іще одним додатком до розпорядчого документу про облікову політику підприємства може бути Перелік створюваних на підприємстві резервів (фондів) і порядок їх формування та використання.

Резерви – це частина власного капіталу підприємства, тобто коштів із власним джерелом походження, яка призначається для погашення окремих (цільових) витрат або здійснення розрахунків. Їх існування зумовлене принципом обачності. Наприклад, при використанні найманої праці підприємство відповідно до законодавства зобов'язане оплачувати працівникам відпустки незалежно від того, коли і в якому розмірі мають бути виплачені відпускні. Такі виплати не використовуються у господарській діяльності і не пов'язані з отриманням майбутніх економічних вигод. Отже, для своєчасної і повної виплати відпускних підприємству потрібно залишити про запас певну суму коштів у складі пасивів підприємства, яку згодом можна буде витратити на виплати відпускникам.

У вітчизняному обліку вирізняють такі групи резервів [276]:

– резерв сумнівних боргів (забезпечення на випадок непогашення дебіторської заборгованості);

– резерв відпусток (забезпечення для оплати відпусток)

– резерв (забезпечення) гарантійних зобов'язань;

– резерв виплат (забезпечення призового фонду) при проведенні лотерей, розіграшів тощо;

– резерв (забезпечення) інших витрат і платежів.

До розпорядчого документу про облікову політику можуть бути розроблені і інші додатки, що конкретизують елементи облікової політики, обрані підприємством.

 

Висновки до другого розділу

 

1. За сучасних умов господарювання облікова політика покликана виконувати не лише функції обліку та формування звітності, а й забезпечувати інші функції управління – планування, організації, координації, мотивації та контролю. Ефективне управління потребує надійного інформаційного забезпечення, інструментом формування якого у сучасних умовах виступає облікова політика підприємства. У результаті дослідження встановлено, що формування інформаційної системи на підприємстві повинно враховувати всі аспекти його фінансово-господарської діяльності і забезпечувати оптимізацію взаємозв’язків і залежності між всіма основними функціями управління. Функції управління та управлінські рішення, що приймаються у процесі господарської діяльності націлені на конкретні специфічні економічні об’єкти та сфери діяльності.

2. Формуючи облікову політику підприємства необхідно розуміти яким чином сукупність тих, чи інших елементів облікової політики підприємства впливають на окремі групи аналітичних показників. Адже, саме на підставі аналітичних показників формуються управлінські рішення, спрямовані на подальше планування та здійснення поточної діяльності підприємства, проведення коригувальних дій. Маючи за мету постійно впливати на визначену групу показників підприємства (ліквідності, рентабельності і т.д.), можна розробити комплекс заходів, спрямованих на її досягнення, використовуючи відповідні інструменти облікової політики. Формування недостовірної інформації унеможливлює прийняття ефективних економічних рішень та негативно впливає на ефективність управління в цілому.

3. Найпоширенішими, з точки зору формування облікової політики підприємства, є два типи стратегії підприємства: 1) управління з метою максимізації прибутку; 2) вартісно-орієнтоване управління. У прагненні дотримання стратегії максимізації прибутку обираються такі елементи облікової політики, що забезпечать мінімальні витрати та максимальні доходи підприємства. Вартісно-орієнтоване управління обирається тоді, коли за мету ставиться «зменшення» вартості підприємства.

4. Однією із головних причин ефективності системи обліку на підприємстві є її раціональна організація, що має здійснюватися на підставі внутрішніх регламентів. Враховуючи, що складовими організації обліку є організація праці облікового персоналу та організація ведення обліку і складання звітності, внутрішніми регламентами на підставі яких здійснюється управління зазначеними елементами є: Положення про підрозділ, Положення про інвентаризацію, Положення про документування та документообіг та Розпорядчий документ про облікову політику.

5. Розпорядчий документ про облікову політику підприємства є складовою організації обліку на підприємстві і в той же час виступає посередником в забезпеченні інтересів різних груп користувачів (керівництва підприємством, керівників структурних підрозділів, облікових працівників і т.д.). Тому ефективне функціонування системи облікової політики підприємства не можливе без дотримання принципів її побудови, що мають співвідноситися із принципами побудови та функціонування обліку та управління підприємством в цілому. До таких принципів відносяться: актуальність, системність, варіантність, стабільність, ефективність.

6. Облікову політику підприємства доцільно формувати за такими етапами: організаційний; підготовчий; етап вивчення факторів, що впливають на діяльність підприємства; етап вибору елементів облікової політики підприємства, розробка порядку інформаційного забезпечення процесу формування облікової політики; заключний. У представленій послідовності кожен етап є необхідним, а виконання кожного попереднього забезпечує здійснення наступного.

7. Питання змісту та структури розпорядчого документу про облікову політику підприємства вирішується на підприємстві під впливом багатьох чинників, а правильність їх використання перевіряється часом і результатом діяльності. Розроблені варіанти структури розпорядчого документу про облікову політику надають можливість раціонально викласти обрані підприємством альтернативні варіанти обліку активів, власного капіталу, зобов’язань, доходів та витрат, що полегшує якість облікової політики підприємства та підвищує зручність користування зазначеним документом.

8. Враховуючи, що у даному дослідженні під обліковою політикою розуміється лише її методичний аспект, вважаємо, що додатками до розпорядчого документу про облікову політику мають бути: робочий план рахунків; перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг); перелік, склад і порядок розподілу змінних і постійних загальновиробничих витрат; склад і порядок розподілу витрат майбутніх періодів; нормальна потужність цехів та інших структурних підрозділів; перелік створюваних на підприємстві резервів (фондів) і порядок їх формування та використання. Складання зазначених додатків до розпорядчого документу про облікову політику полегшить подальше ведення обліку і складання звітності та дозволить уникнути розбіжностей і неузгодженостей при створенні системи обліку конкретного підприємства.