Елементи облікової політики щодо основних засобів РССТ «Лубенщина»

Групи основних засобів	Вартісна межа	Строк корисного використання, роки	Метод нарахування амортизації
1. Група 3 - будівлі, споруди, передавальні пристрої	> 1000 грн.		Метод зменшення залишкової вартості
2. Група 4 - машини та обладнання	> 1000 грн.		Метод зменшення залишкової вартості
3. Група 5 - транспортні	> 1000 грн.		Метод зменшення залишкової вартості
4. Група 6 - інструменти, прилади, інвентар (меблі)	> 1000 грн.		Метод зменшення залишкової вартості
5. Група 9 - інші основні засоби -	> 1000 грн.		Метод зменшення залишкової вартості

 

Потім кожного наступного року вона зменшуватиметься і в останній рік нарахування амортизації буде найменшою. При цьому виходять з того, що на початок експлуатації відповідний об'єкт основних засобів ще є новим, тому діятиме ефективно, але в подальшому його ефективність знижуватиметься, витрати на ремонт зростуть.

Такий метод застосовується для тих об'єктів основних засобів, ефективність використання яких у період експлуатації зменшується, причому неможливо достовірно оцінити ступінь їх зменшення, тому для підприємства торгівлі такий метод вважається самим прийнятним

Розглядаючи елементи облікової політики щодо запасів РССТ «Лубенщина» (рис. 1.3), можна сказати, що організація ведення бухгалтерського обліку запасів здійснюється згідно П(С)БО 9 «Запаси». На підприємстві товари в обліку відображаються за роздрібними (продажними) цінами.

Малоцінні та швидкозношувані предмети обліковуються за ціною придбання терміном експлуатації менше від одного року списуються на виграти в момент передавання їх в експлуатацію.

Дані положення Наказу про облікову політику оцінюються позитивно, оскільки не перевантажує облік нерелевантною інформацією.

На підприємстві не передбачено нарахування резерву сумнівних боргів, оскільки всю суму дебіторської заборгованості складає дебіторська заборгованість перед бюджетом, виданими авансами та дебіторська заборгованість із внутрішніх розрахунків. Також визначено, що дебіторську заборгованість слід визначати активом якщо є можливість отримання економічних вигід в майбутньому.

 

 

Рис. 1.3. Рахунки обліку запасів РССТ «Лубенщина»

 

Щодо політики грошових коштів та їх еквівалентів, то в Наказі регламентовано, що грошовими коштами і їх еквівалентами у фінансовій звітності відповідно П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів» прийняти грошові кошти на поточному рахунку, в касі підприємства, гроші в дорозі та депозитні сертифікати терміном на 3 місяці.

Згідно Наказу до «Витрат майбутніх періодів» відносити заздалегідь сплачену орендну плату, суми за підписку періодичних видань, заздалегідь оплачені рекламні послуги і всі інші витрати, що стосуються наступного звітного періоду (додаток А).

Згідно облікової політики щодо заробітної плати, то система оплати праці здійснюється відповідно колективного договору.

Загалом можна сказати, що Наказ про облікову політику РССТ «Лубенщина» має досить вагомий перелік переваг, серед яких:

─ своєчасність внесення змін до Наказу про облікову політику відповідно до вимог чинного законодавства;

─ чітка, послідовна структура;

─ детальне висвітлення обраних елементів облікової політики;

─ доцільність обраних елементів облікової політики;

Положення Наказу про облікову політику підприємства викладені грамотно, послідовно та не суперечить вимогам чинного законодавства України.

НЕГАТИВНІ АСПЕКТИ НАКАЗУ ПРО ОБЛІКОВУ ПОЛІТИКУ РССТ «ЛУБЕНЩИНА»

 

В сучасних умовах облікова політика та зокрема Наказ про облікову політику носить здебільшого формальний характер, в ній відображаються питання пов’язані зі складанням фінансової звітності. Проте Наказ про облікову політику підприємства може бути досить вагомим інструментом управлінського обліку.

Зазвичай в обліковій політиці відображаються лише загальні вимоги до бухгалтерського обліку та фінансової звітності. На кожному підприємстві облікова політика складається відповідно галузі діяльності та потреб підприємства, тому немає якоїсь уніфікованої форми. Вона може бути потужним інструментом впливу управлінського обліку на формування результатів діяльності та фінансової звітності. Але існує декілька загальновідомих проблем (рис. 2.1).

 

Рис. 2.1. Типові причини відсутності положень щодо управлінський обліку в Наказі про облікову політику

 

Наказ про облікову політику РССТ «Лубенщина» від 05 січня 2012 року має низку недоліків, що свідчить, не стільки про недоліки в роботі підприємства та, зокрема, бухгалтера, скільки про формальність вказаного документу та «відмову» підприємства застосовувати інструменти облікової політики для управління підприємством.

Формальною перевіркою встановлено, що Наказ не підписаний членами правління та керівником підприємства, тобто можна сказати, що Наказ не діє і норми його застосовані бути не можуть, адже він не має юридичної сили, тобто він носить суто формальний характер.

В Наказі також не передбачено пункт «з Наказом ознайомлений», що не є вимогою законодавства, але дозволить донести до осіб, вказаних в тексті Наказу обов’язкову для їх відома інформацію.

В Наказі упущено інформацію про тривалість операційного циклу та вибір системи оподаткування.

Загалом Наказ оформлений не досить якісно та зручно, так як відсутній поділ на розділи та нечітка нумерація, що викликає деякі незручності в користуванні.

При описанні організації бухгалтерського обліку було б доцільно відкоригувати назву і представити як «Організація бухгалтерського та фінансового обліку».

Пункт 1 можливо викласти в наступній редакції:

Бухгалтерський, фінансовий облік на підприємстві ведеться за принципом подвійного запису головним бухгалтером.

Пункт 2 та 3 буде доцільно об’єднати і викласти одним пунктом, де буде відображено відповідальність та вимоги до головного бухгалтера.

Відкоригувати пункт 3 на підставі того, що інформація носить імперативний характер на рівні законодавства України та не передбачає альтернатив, отже на є елементом облікової політики і залишити лише інформацію стосовно форми ведення бухгалтерського обліку.

Інформація пункту 4 також носить імперативний характер та не має альтернатив вибору, тому його включення є недоцільним.

Пункт 5 не містить повного викладу про елементи облікової політики щодо необоротних активів, так як не встановлена ліквідаційна вартість об’єктів основних засобів.

В Наказі про облікову політику відсутня інформація щодо порядку проведення інвентаризації та членів інвентаризаційної комісії, також не зазначено поріг суттєвості для переоцінки основних засобів.

Інформація щодо облікової політики запасів не відокремлена як окремий пункт наказу. Відсутній метод списання виробничих запасів.

Таблиця 2.1