Елементи облікової політики, що визначаються нормативно-правовими актам України

Елементи облікової політики, що відображені у Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства

Елементи облікової політики, що не знайшли відображення у Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства

Методи оцінки вибуття запасів Періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів Порядок обліку і розподілу транспортно-заготівельних витрат, ведення окремого субрахунку обліку транспортно-заготівельних витрат Методи амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, а також довгострокових біологічних активів та інвестиційної нерухомості, у разі якщо вони обліковується за первісною вартістю Вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів Підходи до переоцінки необоротних активів Застосування класу 8 та/або 9 Плану рахунків бухгалтерського обліку Підходи до періодичності зарахування сум дооцінки необоротних активів до нерозподіленого прибутку Метод обчислення резерву сумнівних боргів (у разі потреби – спосіб визначення коефіцієнта сумнівності) Перелік створюваних забезпечень майбутніх витрат і платежів; Порядок виплат, які здійснюються за рахунок прибутку (для державних і комунальних підприємств) Порядок оцінки ступеня завершеності операцій з надання послуг Сегменти діяльності, пріоритетний вид сегмента, засади ціноутворення у внутрішньогосподарських розрахунках Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат, бази їх розподілу Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) Порядок визначення ступеня завершеності робіт за будівельним контрактом Дату визначення придбаних в результаті систематичних операцій фінансових активів Базу розподілу витрат за операціями з інструментами власного капіталу Кількісні критерії та якісні ознаки суттєвості інформації про господарські операції, події та статті фінансової звітності Періодичність відображення відстрочених податкових активів і відстрочених податкових зобов’язань Критерії розмежування об’єктів операційної нерухомості та інвестиційної нерухомості Підходи до класифікації пов’язаних сторін Дату включення простих акцій, випуск яких зареєстровано, до розрахунку середньорічної кількості простих акцій в обігу Дату первісного визнання необоротних активів та групи вибуття як утримуваних для продажу Складання окремого балансу філіями, представництвами, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами підприємства Періодичність та об’єкти проведення інвентаризації Визначення одиниці аналітичного обліку запасів Спосіб складання звіту про рух грошових коштів Підходи до віднесення витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта основних засобів до первісної вартості або витрат звітного періоду

Об'єкти основних засобів, наданих та прийнятих в оренду Оцінка об'єкта, одержаного у фінан­сову оренду в орен­даря Період очікуваного використання об’єкта фінансової оренди Метод нарахування амортизації об’єкта фінансової оренди База розподілу загальновиробничих витрат при нормальній потужності Спосіб обліку фінансових витрат Визначення суттєвості операційного циклу Визначення суттєвого часу (час, який для цілей класифікації активу як кваліфікаційного є суттєвим) Строк корисного використання гудвілу Застосування чи незастосування для перерахунку доходів, витрат і руху грошових коштів середньозваженого валютного курсу відповідного місяця Застосування чи незастосування для перерахунку доходів, витрат і руху грошових коштів середньозваженого валютного курсу відповідного місяця Визначення справедливої вартості біологічних активів Строк корисного використання довгострокових біологічних активів Об’єкт бухгалтерського обліку Перелік і склад статей калькулювання собівартості продукції, пов’язаних із біологічними База розподілу загальновиробничих витрат рослинництва і тваринництва Закриття рахунку 79 та віднесення фінан­сових результатів на рахунок 44

Виняток становить такий елемент облікової політики як «періодичність та об’єкти проведення інвентаризації», що, на нашу думку, більше відноситься до організації бухгалтерського обліку, ніж до облікової політики підприємства.

Враховуючи недосконалість регулювання облікової політики на державному рівні окремими міністерствами було розроблено розпорядчі документи, що регламентують формування облікової політики підприємствами конкретних галузей та (або) специфічних об’єктів обліку. Зокрема, Міністерство аграрної політики України було затверджено Наказ № 254 від 11.04.2007 року «Про погодження облікової політики підприємства» [218]. У зазначеному нормативно-правовому акті визначаються особливості формування облікової політики для підприємств аграрного сектору (додаток В). Зазначеним нормативно-правовим актом встановлюються елементи облікової політики, що використовуються підприємствами аграрного сектору економіки та наводяться приклади розрахунку окремих показників.

Інструкцією про облік роздрібного товарообороту і товарних запасів, затвердженою Наказом Міністерства статистики України від 28.12.96 № 389 [99] визначаються способи обліку товарів, що повинні використовуватися торговельними підприємствами.

Положенням про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об'єктами державної, комунальної власності, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 19.12.2006 № 1213 [200] передбачено способи розподілу прибутку підприємствами, на які розповсюджується дія зазначеного нормативно-правового акту.

Міністерством промислової політики визначено особливості формування облікової політики щодо конкретного об’єкту обліку – витрат у Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджені Наказом Міністерством промислової політики № 373 від 09.07.2007 р. [149]. Альтернативні способи формування інформації про витрати, передбачені зазначеним нормативно-правовим актом використовуються промисловими підприємствами при розробці розпорядчого документу про облікову політику.

Дослідження галузевих нормативно-правових актів, що регламентують окремі аспекти облікової політики дозволило встановити їх невідповідність вимогам Положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Наприклад, існують розбіжності щодо визначення складу загальновиробничих витрат згідно з вимогами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» та Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості № 373 від 09.07.2007 р. (табл. 1.5).

 

Таблиця 1.5

Склад загальновиробничих витрат відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» та Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості № 373

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»

Методичні рекомендації формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості № 373

Витрати на управління виробництвом Амортизація основних засобів загально виробничого призначення Амортизація нематеріальних активів Витрати на утримання експлуатацію та ремонт основних засобів Витрати на вдосконалення технології й організації виробництва Витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше утримання виробничих приміщень Витрати на обслуговування виробничого процесу Витрати на охорону праці, техніку безпеки і охорону навколишнього середовища Інші витрати

Витрати на управління виробництвом Амортизація основних засобів та інших необоротних матеріальних активів загально виробничого призначення Амортизація нематеріальних активів загальновиробничого призначення Сума сплачених орендарем платежів Витрати некапітального характеру, пов’язані з удосконаленням технології та організацією виробництва Витрати на обслуговування виробничого процесу Витрати на утримання та експлуатацію, технічний огляд і технічне обслуговування основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загально виробничого призначення Витрати на проведення ремонтів основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загально виробничого призначення Витрати на охорону праці Витрати на пожежну і сторожову охорону Витрати, пов’язані з використанням та обслуговуванням засобів сигналізації, обчислювальної техніки, за надані для виробничих потреб телекомунікаційні послуги Податки, збори та інші передбачені законодавством обов’язкові платежі, безпосередньо пов’язані із виробничим процесом Місцеві податки і збори Витрати, пов’язані з утриманням та експлуатацією фондів природоохоронного призначення Витрати на перевезення працівників виробничих підрозділів до місця роботи; платежі зі страхування цехового майні Витрати на створення забезпечення для відшкодування наступних операційних витрат Витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення

 

Така ситуація часто пов’язана з тим, що галузеві нормативно-правові акти були введені у дію раніше ніж прийняті відповідні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, розроблялися різними Міністерствами або зміни, що приймалися до нормативно-правових актів не були узгоджені між собою. У даному випадку необхідно керуватися вимогами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», оскільки саме він має вищу юридичну силу. Проте, на нашу думку, при розробці нормативно-правовий актів таких неузгодженостей доцільно уникати.

Елементи облікової політики щодо окремих об’єктів обліку регламентуються спеціальними нормативно-правовими актами, зокрема:

─ Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку нематеріальних активів, затвердженими Наказом Міністерства фінансів України від 16.11.2009 р. № 1327 [147];

─ Методичними рекомен­даціями з бухгалтерського обліку біологічних активів, затвердженими Наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2006 № 1315 [145];

─ Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку запасів, затвердженими Наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 р. № 2 [146];

─ Методичними рекомендація з бухгалтерського обліку основних засобів, затвердженими Наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 року № 561 [148].

Оцінюючи чинні нормативні акти з бухгалтерського обліку та фінансової звітності елементи облікової політики можна згрупувати наступним чином:

1) елементи облікової політики варіативність яких передбачена нормативними документами з бухгалтерського обліку та фінансової звітності вищих рівнів регулювання (Положення (стандарти) бухгалтерського обліку);

2) елементи облікової політики опису яких немає у документах вищих рівнів регулювання (Положення (стандарти) бухгалтерського обліку);

3) елементи облікової політики варіативність яких визначена нормативними документами з бухгалтерського обліку та фінансової звітності вищих рівнів регулювання (Положення (стандарти) бухгалтерського обліку), але підприємство враховує особливості їх застосування, зважаючи на специфіку умов господарювання (галузевої належності, структури, видів діяльності, розмірів тощо);

4) елементи облікової політики, встановлені нормативними документами бухгалтерського обліку та фінансової звітності вищих рівнів регулювання (Положення (стандарти) бухгалтерського обліку), але не дають змогу підприємству достовірно відобразити фінансовий стан та фінансові результати, тому підприємство застосовує інші методи оцінки, обліку і процедур;

5) елементи облікової політики варіативність яких зумовлена суперечностями і недосконалістю чинного законодавства з бухгалтерського обліку та фінансової звітності [181].

Облікова політика конкретного підприємства фіксується у розпорядчому документі про облікову політику Його зміст, структура, особливості складання та використання буде розглянуто у наступному розділі.

Значний масив інформації, наведеної у нормативно-правових актах, спрямований на регламентацію облікової політики підприємства повинен спрощувати процес формування та використання облікової політики господарюючим суб’єктом, проте зазначені нормативно-правові акти не дозволяють відповісти на наступні питання: Хто несе відповідальність за формування облікової політики? У який термін повинна бути сформована облікова політика? Яким саме розпорядчим документом необхідно оформляти облікову політику? Якою має бути структура розпорядчого документу про облікову політику? [227, с. 59]. Такий перелік нерегламентованих аспектів облікової політики, на думку вчених, пояснюється відсутністю національного Положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Облікова політика підприємства» [248]. Однак, після введення у дію Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства частина із перелічених питань вирішена.

Отже, удосконалення нормативно-правового забезпечення облікової політики в Україні передбачає узгодження вимог Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства із іншими нормативно-правовими актами, а також гармонізацію національного законодавства, що регламентує особливості формування та застосування облікової політики для господарюючих суб’єктів, оскільки окремі положення методичних рекомендацій (інструкцій, вказівок, листів, наказів) галузевих міністерств і відомств суперечать вимогам Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.