Перелік витрат майбутніх періодів

До витрат майбутніх періодів відносяться витрати, пов'язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості; з освоєнням нових виробництв та агрегатів; спла­чені авансом орендні платежі; оплата страхового поліса; передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання тощо.

Ряд витрат майбутніх періодів списуються рівномірно, протягом періодів, до яких вони відносяться (витрати на підписку періодики, оплата страхових полісів тощо). Однак, стосовно витрат, пов'язаних з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості та з освоєнням нових виробництв та агрегатів, можуть бути застосовані методи рівномірного розподілу та розподілу за кошторисними ставками,

При рівномірному розподілі витрати майбутніх періодів списуються рівними частинами протягом терміну їх списання, який визначений підприємством.

При розподілі витрат майбутніх періодів за кошторисними ставка­ми спочатку визначають кошторисну ставку як результат від ділення витрат майбутніх періодів на очікуваний обсяг виробництва, до якого вони відносяться. Щомісяця кошторисну ставку множать на фактич­ний осяг виробництва і суму списують на відповідний рахунок витрат.

Приклад. Здійснено підготовчі роботи для добування глини на суму 120 тис. грн. Очікується загальний видобуток глини на підготовленій дільниці кар'єру 240 тис. т. Кошторисна ставка становитиме: 120000: 240000 = 0,5 грн./т. Якщо підприємство видобуло за місяць 30 тис. т глини, то буде списано на її собівартість 30000 • 0,5 = 15000 грн., що буде відображено бухгалтерською проводкою Д-т 23 — К-т 39.

Розподіл непрямих витрат можна здійснювати за наступними методами:

— прямого розподілу;

—послідовного розподілу;

— одночасного розподілу.

Бази розподілу непрямих витрат основного виробництва

Таблиця 8 - Можливі бази розподілу непрямих витрат

Витрати обслуговуючих підрозділів	База розподілу
Заробітна плата управлінського персоналу	1. Обсяг продаж
Служба збуту	1.Обсяг продаж
Витрати на утримання будинків	1. Займана площа
Відділ кадрів	1.Чисельність персоналу
Енергія	1. Кількість спожитої електроенергії 2. Потужність машин і обладнання 3. Години обслуговування (нормативні чи фактичні) 4. Займана площа
Служби контролю якості	1. Кількість одиниць контролю 2. Чисельність працівників 3. Вартість випущеної продукції
Служба охорони праці	1. Кількість працівників 2. Заробітна плата працівників 3. Кількість одиниць обладнання
Обслуговування машин і обладнання	1. Кількість одиниць і обладнання 2. Години обслуговування (нормативні чи фактичні) 3. Вартість устаткування 4. Витрати праці на обслуговування устаткування (нормативні чи фактичні)
Склади матеріалів	1. Вартість відпущених матеріалів 2. Кількість одиниць відпущених матеріалів 3. Кількість вимог-накладних 4. Вага відпущених матеріалів

Розрахунок нормальної потужності

Нормальна потужність — очікуваний середній обсяг діяльності, що може бути досягнутий за умов звичайної діяльності підприємства протягом кількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обсягу виробницт­ва. Обсяг діяльності можна визначати у грошових або натуральних показниках. З грошових показників обсягу діяльності можуть бути обрані наступні:

— обсяг реалізації продукції;

— обсяг виробництва продукції;

— сума прямих витрат на виробництво продукції;

— сума нарахованої заробітної плати;

— тощо.

З натуральних показників, за якими може визначатись нормальна потужність можуть бути обрані:

— години праці;

— обсяг випуску продукції у натуральному виразі;

— машино-години роботи обладнання;

— тощо.

Порядок обліку та база розподілу змінних і розподілених постійних загальновиробничих витрат

Враховуючи вимоги П(с)БО 16 "Витрати", у обліку загальновиробничих витрат необхідно виділя­ти як мінімум змінні та постійні витрати та елементи витрат. З цією метою рахунок 91 "Загальновиробничі витрати має бути поділений як мінімум на два субрахунки.

Перелік змінних та постійних загальновиробничих витрат визнача­ється підприємством самостійно. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу, яка обирається підприємством самостійно, виходячи з фактичної потужності підприємства. Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням також визначеної підприємством бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності. Нерозподілені загальновиробничі витрати включають до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення.

Тема 7. Облікова політика щодо доходів і витрат звітного періоду

 

7.1. Облікова політика щодо доходів звітного періоду

7.2. Формування інформації про витрати звітного періоду за обліковою політикою

 

Нормативно-правові документи

1. П(С)БО 15 „Дохід”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. №290 із змінами і доповненнями.

2. П(С)БО 16 „Витрати”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. №290 із змінами і доповненнями.

3. П(С)БО 31 „Фінансові витрати”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2006 р. № 415 із змінами і доповненнями.

4. П(С)БО 3 „Звіт про фінансові результати”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. №87 із змінами і доповненнями.

 

Облікова політика щодо доходів звітного періоду

 

Одним з найважливіших економічних показників діяльності суб'єктів господарювання є сума отриманих доходів. Саме цей показник значною мірою визначає економічну стратегію розвитку підприємства.

Методологічною основою бухгалтерського обліку доходів підприємства є П(С)БО 15 „Дохід”, затверджене наказом МФУ від 29.11.1999 р. № 290 зі змінами і доповненнями.

Відповідно до нього дохід визначається одночасно зі збільшенням активів суб'єкта чи господарювання зменшенням його зобов'язань, що приводить до збільшення власного капіталу (крім збільшення власного капіталу за рахунок внесків власників).

Дохід, пов'язаний з наданням послуг, визнається, виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції. Результат операції з надання послуг може бути достовірно оцінений за наявності всіх наведених нижче умов:- можливості достовірної оцінки доходу;- імовірності надходження економічних вигод від надання послуг;- можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу;- можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг та необхідних для їх завершення.Підприємство у наказі про облікову політику повинно зазначити метод оцінки ступеня завершеності операції з надання послуг. Така оцінка проводиться:- вивченням виконаної роботи;- визначенням питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, які мають бути надані;- визначенням питомої ваги витрат, яких зазнає підприємство у зв'язку із наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат. Сума витрат, здійснених на певну дату, включає тільки ті витрати, які відображають обсяг наданих послуг на цю саму дату.

 

Формування інформації про витрати звітного періоду

За обліковою політикою

 

Щодо витрат звітного періоду підприємство згідно з П(С)БО 31 „Фінансові витрати” має право вибору обліку фінансових витрат.

Фінансові витрати - витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов'язані із запозиченнями.

Фінансові витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були нараховані, окрім випадку, коли облікова політика підприємства передбачає капіталізацію фінансових витрат, пов'язаних зі створенням кваліфікаційного активу.

Капіталізація фінансових витрат застосовується лише до суми тих фінансових витрат, яких можна було б уникнути, якби не здійснювались витрати на створення кваліфікаційного активу.