Умови проведення переоцінки необоротних активів

Підприємство може переоцінювати об'єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об'єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об'єкту основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи, до якої належить цей об'єкт.

Переоцінка основних засобів тієї групи, об'єкти якої вже зазнали переоцінки, надалі має проводитися з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості.

Переоцінена первісна вартість та сума зносу об'єкта основних засобів визначається множенням відповідно первісної вартості і суми зносу об'єкта основних засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.

Якщо залишкова вартість об'єкта основних засобів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об'єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об'єкта. При цьому для таких об'єктів, що продовжують використовуватися, обов'язково визначається ліквідаційна вартість

Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів включається до складу додаткового капіталу, а сума уцінки - до складу витрат.

У разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) дооцінки об'єкта основних засобів) перевищення суми попередніх уцінок об'єкта і втрат від зменшення його корисності над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості цього об'єкта і вигод від відновлення його корисності, сума чергової (останньої) дооцінки, але не більше зазначеного перевищення, включається до складу доходів звітного періоду, а різниця (якщо сума чергової (останньої) дооцінки більше зазначеного перевищення) спрямовується на збільшення іншого додаткового капіталу.

У разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) уцінки об'єкта основних засобів) перевищення суми попередніх дооцінок об'єкта і вигід від відновлення його корисності над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта і втрат від зменшення його корисності сума чергової (останньої) уцінки, але не більше зазначеного перевищення, спрямовується на зменшення іншого додаткового капіталу, а різниця (якщо сума чергової (останньої) уцінки більше зазначеного перевищення) включається до витрат звітного періоду.

 

 

Облікова політика стосовно нематеріальних активів

 

До елементів облікової політики щодо нематеріальних активів слід віднести:

1. Строк корисного використання об'єкта нематеріальних активів;

2. Методи нарахування амортизації нематеріальних активів;

3. Умови проведення переоцінки нематеріальних активів.

Згідно з П(С)БО 8 нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.

Строк корисного використання нематеріальних активів

Оскільки нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом строку їх корисного використання, підприємство повинно встановлювати вказаний строк при визнанні об'єкта активом (при зарахуванні на баланс).

При визначенні строку корисного використання об'єкта нематеріальних активів слід ураховувати: - строки корисного використання подібних активів; - моральний знос, що передбачається; - правові або інші подібні обмеження щодо строків його використання;- очікуваний спосіб використання нематеріального активу підприємством; - залежність строку корисного використання нематеріального активу від строку корисного використання інших активів підприємства. В наказі про облікову політику може бути зазначено, що для нарахування амортизації нематеріальних активів підприємство застосовує строки їх корисного використання, встановлені податковим законодавством.

Методи амортизації нематеріальних активів

Метод амортизації нематеріального активу обирається підприємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Згідно з П(С)БО 8 якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу. Переваги, недоліки та особливості застосування вказаних методів амортизації розкриті в параграфі щодо облікової політики основних засобів підприємства.

Слід пам’ятати, що під час розрахунку вартості, яка амортизується, ліквідаційна вартість нематеріальних активів на відмінну від основних засобів прирівнюється до нуля, крім випадків:

- коли існує невідмовне зобов'язання іншої особи щодо придбання цього об'єкта наприкінці строку його корисного використання;- коли ліквідаційна вартість може бути визначена на підставі інформації існуючого активного ринку і очікується, що такий ринок існуватиме наприкінці строку корисного використання цього об'єкта.

Умови проведення переоцінки нематеріальних активів

Підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. У разі переоцінки окремого об'єкта нематеріального активу слід переоцінювати всі інші активи групи, до якої належить цей нематеріальний актив (крім тих, щодо яких не існує активного ринку).Переоцінка нематеріальних активів тієї групи, об'єкти якої вже зазнали переоцінки, надалі має проводитися з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості. Переоцінена первісна вартість та накопичена амортизація об'єкта нематеріального активу визначаються як добуток відповідно первісної вартості або накопиченої амортизації та індексу переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість. Якщо залишкова вартість об'єкта нематеріальних активів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об'єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми накопиченої амортизації об'єкта. Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта нематеріальних активів відображається у складі додаткового капіталу, а сума уцінки - у складі витрат звітного періоду, крім випадків, що наведені у п.23 цього Положення (стандарту).У разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) дооцінки об'єкта нематеріальних активів) перевищення суми попередніх уцінок об'єкта і втрат від зменшення його корисності над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості цього об'єкта і вигод від відновлення його корисності, сума чергової (останньої) дооцінки, але не більше зазначеного перевищення, включається до складу доходів звітного періоду, а різниця (якщо сума чергової (останньої) дооцінки більше зазначеного перевищення) спрямовується на збільшення іншого додаткового капіталу. У разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) уцінки об'єкта нематеріальних активів) перевищення суми попередніх дооцінок об'єкта і вигод від відновлення його корисності над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта і втрат від зменшення його корисності сума чергової (останньої) уцінки, але не більше зазначеного перевищення, спрямовується на зменшення іншого додаткового капіталу, а різниця (якщо сума чергової (останньої) уцінки більше зазначеного перевищення) включається до витрат звітного періоду.

 

Облікова політика щодо фінансових інвестицій

 

Згідно з П(С)БО 2 фінансові інвестиції - це активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.

Фінансові інвестиції можуть виступати в якості:

1. Акцій та внесків до статутного капіталу інших підприємств

2. Боргових цінних паперів – облігації, ощадні сертифікати, векселі, придбані на вторинному ринку

Таблиця 4 - Оцінка фінансових інвестицій в балансі

Види інвестицій	Оцінка інвестицій на дату балансу
1. Інвестиції в асоційовані, дочірні та спільні підприємства	За методом участі у капіталі Вартість інвестицій +/(-) всі зміни в складі власного капіталу об’єкта інвестування (крім тих, які є результатом операцій між інвестором і об’єктом інвестування) - зменшення корисності
2. Інвестиції в асоційовані, дочірні та спільні підприємства, при цьому – інвестицій придбані та утримуються для продажу на протязі 12 місяців з дати придбання - підприємства ведуть діяльність в умовах, що обмежують здатність передавати кошти інвестору на протязі 12 місяців	Справедлива вартість
2. Інвестиції, що утримуються до погашення	Амортизована собівартість
3. Інші інвестиції: Справедливу вартість яких можна визначити Справедливу вартість яких достовірно визначити не можливо	Справедлива вартість   Собівартість - зменшення корисності

 

При придбанні фінансові інвестиції оцінюються за фактичною собівартістю.

Фактична собівартість складається з:

- купівельної вартості цінних паперів,

- витрат зі сплати комісійних винагород посередникам;

- винагороди спеціалізованим підприємствам, іншим підприємствам і особам за інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з придбанням цінних паперів

- інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням цінних паперів.