Облікова політика щодо оподаткування

 

Оподаткування підприємств потребує відповідного облікового забезпечення, оскільки будь-які відхилення від встановлених вимог нормативних актів призводять до втрат та збитків в результаті застосування фінансових санкцій податковими органами до підприємств та їх посадових осіб.

Для того, щоб своєчасно та в повному обсязі здійснювати нарахування та сплату податків до бюджету, підприємства зобов’язані вести податковий облік.

Як і фінансовий облік, що регламентується національними положеннями (стандартами), містить інформацію про результати господарської діяльності підприємства та є обов’язковим для всіх підприємств і організацій, податковий облік також є обов’язковим і регламентується на державному рівні відповідними нормативно-правовими актами.

В Україні встановлена значна кількість податків і зборів, порядок нарахування та сплати кожного з них визначається Податковим кодексом України, положеннями, наказами та інструкціями Державної податкової адміністрації України.

Податковий облік знаходиться у тісному зв’язку з фінансовим обліком. Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що на основі даних фінансового обліку складається фінансова, статистична, податкова та інші види звітності.

Основним завданням податкового обліку є забезпечення повноти і своєчасності нарахування й сплати податків, зборів та обов’язкових платежів. На підставі затверджених державою правил система податкового обліку виконує функції нарахування та сплати податків і надання встановленої звітності податковим органам.

Необхідність формування політики податкового обліку випливає з того, що існує значна кількість податків та зборів, неоднозначність і нечіткість трактування законодавчих вимог до оподаткування, можливість вибору методів та процедур ведення податкового обліку.

Організаційні аспекти облікової політики щодо оподаткування

Податковий облік організовують у такому порядку, щоб задовольнити потреби управління і служби податкового менеджменту в інформації щодо формування на підприємстві бази оподаткування за всіма податками, розрахунку сум податків, що підлягають сплаті. Особлива увага приділяється податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства.

Облікова політика підприємства обов’язково має формуватись з урахуванням вимог Податкового кодексу України та інших нормативних документів, що встановлюють правила оподаткування.

Побудова податкового обліку на підприємстві включає:

-вивчення законів, положень, нормативних актів з питань податкового законодавства;

- повне та безперервне відображення всіх господарських операцій за звітний період;

- правильне та своєчасне нарахування та сплата податків, зборів та обов’язкових платежів;

- відображення показників фінансово-господарської діяльності в податковій звітності, своєчасне її складання і подання.

Найчастіше на підприємствах окремий підрозділ податкового обліку не створюється, і ведення податкового обліку відноситься до функцій тих самих бухгалтерів, які ведуть фінансовий облік.

На сьогоднішній день податковим обліком на підприємствах, як правило, займаються головні бухгалтери або їх заступники. За умов накопичення податкової інформації у регістрах бухгалтерського обліку функції формування доходів і витрат для цілей оподаткування можуть виконувати бухгалтери, що ведуть окремі ділянки облікової роботи. Для цього вони повинні вміти аналізувати операції, що відображені у бухгалтерському обліку, правильно оцінювати їх вплив на визначення прибутку, що підлягає оподаткуванню.

Всі види обліку, у тому числі і податковий, потребують встановити перелік та форми первинних документів, облікових регістрів, що використовуються підприємством для узагальнення інформації; перелік осіб, які мають право підпису документів та ін. Обов’язково встановлюються посадові особи, які несуть відповідальність за своєчасне та правильне складання податкової первинної документації та регістрів обліку.

При формуванні політики з податкового обліку та оподаткування слід враховувати розбіжності в методиці фінансового і податкового обліку, а також встановлені механізми узгодження їх показників. Політика з податкового обліку передбачає формування таких показників, як доходи і витрати для цілей оподаткування, відстрочені податкові активи, відстрочені податкові зобов’язання, які визначаються згідно з вимогами одночасно і податкового законодавства, і П(С)БО.

Враховуючи спільні риси та відмінності фінансового і податкового обліку, підприємствами можуть бути створені такі організаційні системи податкового обліку:

- відокремлене ведення фінансового і податкового обліку, незалежно одне від одного. У такий спосіб облік ведеться, якщо дані фінансового обліку суттєво відрізняються від інформації, необхідної для оподаткування, поєднання даних не можливо. Така форма організації потребує додаткових витрат для ведення паралельного обліку одних і тих же об’єктів, вимагає збільшення штату робітників;

- використання методики і даних фінансового обліку для визначення оподатковуваного прибутку та інших податкових показників. Ведення відповідного аналітичного обліку дозволить забезпечити формування необхідної інформації для складання як фінансової, так і податкової звітності. Така форма організації обліку не збільшує витрати підприємства, але її застосування можливо лише у випадку незначних відмінностей між методиками фінансового і податкового обліку.

Обраний спосіб організації податкового обліку, порядок формування інформації для цілей оподаткування закріплюється у Наказі про облікову політику.

Вплив податкового обліку на побудову робочого плану рахунків

Розробляючи в обліковій політиці робочий план рахунків, необхідно мати на увазі, що у Плану рахунків бухгалтерського обліку не передбачено ні рахунків, ні субрахунків для обліку доходів і витрат для цілей оподаткування. Це можна пояснити тим, що такі поняття не використовуються у фінансовому обліку і не передбачаються у встановленій кореспонденції рахунків. Але без накопичення інформації про них неможливо скласти Декларацію з податку на прибуток підприємства. Вибірка необхідних даних, або позасистемний облік доходів і витрат для оподаткування може привести до помилок у визначенні оподатковуваного прибутку.

Доцільність побудови єдиної системи обліку, в якій здійснювалося б накопичення даних для складання податкової звітності, урахування відмінностей між фінансовим і податковим обліком, підтверджується тим, що не дивлячись на відсутність таких рахунків, як „Доходи для цілей оподаткування” та „Витрати для цілей оподаткування”, Планом рахунків передбачені рахунки 17 „Відстрочені податкові активи” та 54 „Відстрочені податкові зобов’язання”, що допускає розбіжності між оподатковуваним прибутком та результатами фінансового обліку.

Якщо підприємство обирає спосіб формування доходів і витрат для оподаткування за допомогою рахунків бухгалтерського обліку, виникає питання, які рахунки доцільно використовувати. Накопичувати доходи для оподаткування можна на будь-якому вільному рахунку класу 7, що призначені для обліку доходів, а для накопичування податкових витрат відкрити новий рахунок у класі 9 “Витрати діяльності”. Також підприємства можуть використовувати для ведення податкового обліку позабалансові рахунки.

Тому при формуванні робочого плану рахунків доцільно включити до нього не тільки рахунки для ведення фінансового обліку, але й ув’язати їх з рахунками, які дозволять накопичувати інформацію для складання податкової звітності. На багатьох підприємствах податковий облік ведуть у системі рахунків бухгалтерського обліку.