Об’єкти та елементи облікової політики

Складовими облікової політики підприємства є об'єкти та елементи. Під об'єктом облікової політики розуміють будь-яку норму або позицію підприємства з організації та ведення бухгалтерського обліку, щодо якої існують альтернативні варіанти.

Елемент облікової політики - це можливі методичні прийоми, способи та процедури, що обираються з числа загальноприйнятих з урахуванням особливостей діяльності підприємства.

Наприклад, об'єктом облікової політики можуть бути основні засоби, а елементами облікової політики, які йому відповідають, - метод нарахування амортизації, строк корисної експлуатації, ліквідаційна вартість основних засобів тощо; об'єкт - форма обліку, а елементи - журнальна, меморіально-ордерна, спрощена, комп'ютерна форми тощо.

На вибір облікової політики впливають зовнішні умови та особливості діяльності кожного конкретного підприємства. При виборі тих чи інших методів і правил і закріплення їх в обліковій політиці варто враховувати цілий ряд факторів:

- форма власності й організаційно-правова форма підприємства (державне, приватне, акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю та ін.);

- вид діяльності (торгівля, промисловість, будівництво і т.д.);

- організаційна структура управління і наявність структурних підрозділів;

- кількість господарських операцій, обсяги діяльності, обсяг продажів, чисельність персоналу, наявність відокремлених підрозділів, дочірніх підприємств та ін.;

- особливості оподатковування виду діяльності;

- поточні і довгострокові цілі підприємництва (залучення кредитних ресурсів, здійснення інвестиційних програм і ін.);

- ступінь матеріально-технічного оснащення (комп'ютерна техніка, програмне забезпечення);

- рівень кваліфікації кадрів;

- технологічні особливості виробництва (промислові підприємства), особливості організації постачання і збуту;

- системи і форми розрахунків з покупцями і постачальниками;

- взаємини з фінансовими структурами;

- система звітності перед власниками, а також іншими користувачами фінансової інформації;

- розвиненість інфраструктури ринку, перспективи його розвитку;

- стан законодавства, перспективи його зміни.

Сутність впливу різних факторів наведена у табл. 1.

Інформація, наведена у табл. 1, свідчить, що облікова політика в нашій країні знаходиться під багатофакторним впливом, вагомим серед яких є вплив держави через законодавчі акти на ті чи інші елементи облікової політики, сфера діяльності підприємства, а також стратегія розвитку.

 

Таблиця 1 - Фактори впливу на формування облікової політики [93]

Фактори	Сутність впливу факторів
Форма власності та організаційно-правова форма	Приватна, колективна, комунальна, державна, змішана власність; Державні та комунальні підприємства, господарські товариства, підприємства колективної власності, приватні підприємства, об’єднання підприємств
Галузь або вид діяльності	Промисловість, будівництво, торгівля, транспорт, сільське господарство тощо
Система оподаткування	Загальна, спрощена; ставки податків, звільнення від окремих податків, пільги з оподаткування
Ступінь свободи дій	Можливість самостійного прийняття рішень з питань ціноутворення, вибору партнерів
Стратегія фінансово-господарського розвитку	Цілі і задачі економічного розвитку підприємства на довгострокову і поточну перспективу, очікувані напрями вкладення інвестицій, тактичні підходи до вирішення перспективних завдань
Наявність матеріальної бази	Забезпеченість комп’ютерною технікою та іншими засобами оргтехніки, програмно-методичне забезпечення тощо
Система інформаційного забезпечення підприємства	За напрямами, необхідними для його ефективної діяльності
Кваліфікація працівників	Рівень кваліфікації бухгалтерських кадрів, економічної сміливості, ініціативності та підприємливості керівників
Масштаб підприємства	Обсяг діяльності, середньоспискова чисельність працівників тощо
Господарська ситуація	Стан господарського, податкового та бухгалтерського законодавства, сприятливість інвестиційного клімату, стан розрахункової дисципліни, наявність власних оборотних коштів тощо

 

Структура облікової політики підприємства

 

Вирішуючи задачу побудови найбільш ефективного обліку, підприємство вибирає і розробляє свої власні більш конкретні правила і процедури обліку. Усі правила і процедури обліку групуються у складові облікової політики:

- організаційна;

- методична;

- технічна.

1. Організація роботи бухгалтерської служби - порядок організації роботи облікового апарату (форма організації бухгалтерського обліку, права та обов'язки головного бухгалтера, взаємодія з іншими підрозділами тощо).

2. Методика бухгалтерського обліку. Наводяться за окремими об'єктами облікової політики обрані елементи.

3. Технічні аспекти бухгалтерського обліку. Затверджується форма ведення бухгалтерського обліку, робочий план рахунків, порядок організації документообороту, проведення інвентаризації тощо.

Облікову політику також можна класифікувати щодо користувачів звітності (рис. 4).

 

 

Рис. 4. Класифікація облікової політики відносно користувачів звітності

Облікова політика щодо фінансової звітності визначається виходячи з вимог П(С)БО і передбачає обрання дозволених альтернативних способів відображення у обліку і звітності доходів і витрат та оцінки статей балансу.

Облікова політика щодо оподаткування визначається виключно законодавством про податки і збори і передбачає вибір альтернативних методів оподаткування, відображення у податковій звітності доходів та витрат. Наприклад, підприємство має можливість самостійно обирати метод нарахування амортизації (за загальними нормами чи з застосуванням інших норм амортизації, що не перевищують норм, визначених законом), строки використання нематеріальних активів, спосіб відображення доходу за довгостроковими контрактами тощо.

Облікова політика з управлінського обліку має передбачати виділення центрів відповідальності, які охоплюють всю організаційну структуру підприємства. Щодо витрат, то важливим є вибір методів обліку витрат виробництва (за замовленнями, за процесами, за окремими видами продукції тощо). Для обліку доходів і витрат за центрами відповідальності необхідно виділити окремі субрахунки, або організувати їх аналітичний облік. Важливим моментом в управлінському обліку є отримання даних, що дають можливість здійснити оцінку діяльності центрів відповідальності. Для цього визначають: методи калькулювання; трансфертні ціни; порядок визначення вкладу центру відповідальності у загальні результати роботи підприємства; порядок розподілу накладних витрат; форми, терміни надання та одержувачі інтерпретованої інформації тощо.