Про облікову політику підприємства

 

 

На виконання вимог Закону України від 16 липня 1999 року № 996–XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, а також з метою дотримання підприємством єдиної методики відображення господарських операцій та забезпечення своєчасного надання достовірної інформації користувачам фінансової звітності наказую:

1. затвердити облікову політику підприємства (додаток №1 до цього наказу) ввести їх в дію з “____”____________20__р.

2. Контроль за виконанням цього наказу покласти на керівника та головного бухгалтера підприємства.

 

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. На підприємстві встановити принципи, методи і процедури облікової політики з урахуванням вимого П(С)БО.

1.2. Керівник підприємства створює необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечує неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

1.3. Головний бухгалтер забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку та організовує його ведення відповідно до затвердженої облікової політики.

 

2. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ.

2.1. Бухгалтерський облік здійснюється бухгалтерію підприємства, яка є самостійним структурним підрозділом на чолі з головним бухгалтером.

Головний бухгалтер обирається керівником підприємства і несе особисту відповідальність за організацію обліку.

2.2. Склад бухгалтерії визначається штатним розкладом підприємства.

2.3. Обов’язки, права та відповідальність посадових осіб бухгалтерії визначаються законами України, даним наказом та затвердженими посадовими інструкціями.

2.4. Бухгалтерський облік на підприємстві вести за журнально-ордерною формою.

 

3. МЕТОДИКА ВЕДЕННЯ ОБЛІКУ.

3.1. Розробити робочий план рахунків і субрахунків відповідно з діяльністю підприємства, враховуючи вимоги зазначені у Плані рахунків, котрий затверджений Міністерством фінансів України № 291 від 30.11.1999р.

3.2. Організувати і провести інвентаризацію всіх рахунків бухгалтерського обліку і провести залишки засобів у нову головну книгу.

3.3. Встановити строки операційного циклу, що відповідають календарному року.

3.4. Упровадити систему обліку трансакційних витрат, затвердити реєстр трансакційних витрат.

3.5. Здійснити облік і оцінку основних засобів відповідно з вимогами П(С)БО 7 “Основні засоби”. Класифікацію основних засобів здійснювати за групами відповідно зі статтею 5 П(С)БО 7: капітальні видатки на покращення земель; будівель, споруд; машин і обладнання; транспортних засобів; робочої і продуктивної худоба; інструменти, інвентар і приналежності; багаторічні насадження; інші основні засоби.

3.6. Віднести до інших необоротних матеріальних активів: бібліотечні фонди; малоцінні необоротні матеріальні активи; нетитульні споруди; інвентарну тару; інші необоротні матеріальні активи.

3.7. Встановити згідно статті 5 П(С)БО 7 вартісну межу для предметів, які належать до малоцінних необоротних матеріальних активів, у розмірі 500 грн.

3.8. Знос малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів встановити у розмірі 100% їх вартості у першому місяці використання об’єкта.

3.9. При нарахуванні амортизації основних засобів використовувати затверджені методи:

прямолінійний метод – для всіх груп основних засобів (крім транспортних засобів);

виробничий метод – для транспортних засобів, що використовуються для забезпечення виробництва.

3.10. Переглянути і замінити методи нарахування амортизації, якщо це покращить в майбутньому економічні вигоди.

3.11. Виконати переоцінку основних засобів, інших необоротних засобів, якщо їх залишкова вартість більше ніж на 10% відрізняється від справедливої вартості на дату балансу.

3.12. Виконувати нарахування запасів на балансі за їх первісною вартістю, визначеною відповідно з нормами П(С)БО 9 “Запаси”.

3.13. Первісна вартість запасів виготовлених власними силами підприємства відповідно П(С)БО 16 “Витрати”.

3.14. Не зараховувати в первісну вартість запасів, а відобразити у витратах періоду: наднормативні втрати і нестачі запасів; проценти за використання кредитами; витрати на збут.

3.15. Вибуття запасів в МШМ виконати за середньозваженою собівартістю.

3.16. Запаси, які не приносять підприємству економічних вигод у майбутньому зараховувати до неліквідних і списати їх.

3.17. МШП, які відносять до рахунку 22 списуються відразу при відпуску їх в експлуатацію, а кількісний облік МШП здійснюється за місцями їх експлуатації і за матеріально-відповідальною особою.

3.18. Уцінку і дооцінку запасів, ціна яких зменшилась на дату балансу в результаті очікуємої вигоди від їх використання виконати за чистою собівартістю реалізації, визнаною відповідно з пунктом 26 П(С)БО 9 “Запаси”.

3.19. Виконувати класифікацію дебіторської заборгованості шляхом групування за термінами її погашення. Суму резерву сумнівних боргів визначать відповідно пункту 9 П(С)БО 10. Встановити періодичність для визначення коефіцієнта сумнівності – 1 рік. Суму дебіторської заборгованості відобразити в підсумках балансу наступним чином:

довгострокова дебіторська заборгованість; поточна дебіторська заборгованість – за чистою реалізаційною вартістю.

3.20. Облік обов’язків виконати відповідно з вимогами П(С)БО 11.

3.21. Встановити класифікацію доходів від операційної діяльності відповідно з п.7 П(С)БО15 “Доходи” за наступними групами: доход (виручка) від реалізації продукції; інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи; надзвичайні доходи.

3.22. Не враховувати доходи п.6 П(С)БО 15 наступні надходження:

суми ПДВ, акцизного збору та інших податків і обов’язків за видатками в бюджет і позабюджетні фонди; суми передоплати за продукцію (робіт, послуг); суми авансу в рахунок оплати за продукцію; вартість продукції переданої на комісію.

3.23. Витрати операційної діяльності групувати за елементами з використанням рахунків класу 9. Класифікацію витрат виконати відповідно із затвердженим переліком і змістом статей калькулювання виробничої собівартості продукції.

3.24. Забезпечити формування собівартості реалізованої продукції. До собівартості віднести: прямі матеріальні витрати; прямі витрати з оплати праці; загальновиробничі витрати; інші прямі витрати.

3.25. Витрати пов’язані з операційною діяльністю не враховувати в собівартість реалізованої продукції. Вони є витратами звітного періоду.

3.26. Аналітичний облік загальновиробничих витрат вести за наступними статтями:

А. Постійні: амортизація основних засобів; заробітна плата робітників, які обслуговують виробниче обладнання; відрахування на соціальні заходи; витрати на операційну оренду; інші витрати.

Б. Перемінні: витрати на ремонт і підтримання у робочому стані основних засобів; витрати на охорону праці; витрати на електроенергію; страхування ризиків; інформаційні послуги; витрати на відрядження робітників цехового персоналу; інші витрати;

Прийняти за базу розподіл загальновиробничих витрат – заробітну плату.

3.27. Аналітичний облік адміністративних витрат виконати за наступними статтями: зарплата адміністративно-управлінського персоналу; відрахування на соціальне страхування; амортизація основних засобів загальногосподарського призначення; витрати на відрядження робітників загальногосподарської галузі; витрати на аудиторські та юридичні послуги; утримання автотранспорту загальногосподарського призначення; витрати на пожежну і сторожову охорону; податки, обов’язкові збори і платежі; почтові й канцелярські витрати; інші витрати.

3.28. Аналітичний облік витрат на збут виконати по статтям: заробітна плата продавців, менеджерів та іншого персоналу, які займаються збутом продукції; відрахування на соціальні заходи; амортизація основних засобів, які обслуговують торгову мережу; транспортні витрати; витрати на рекламу та збут продукції; претензії покупців; інші витрати.

3.29. Трансакційні витрати підприємства посередницькі послуги при купівлі посередницькі послуги при продажу, посередницькі послуги при обміні, послуги при проведенні переговорів, послуги на формування клієнтської бази, юридичні послуги

3.30. Систему оплати праці виконати згідно з колективними договором підприємства.

3.31. Податковий облік виконати згідно податкового законодавства України;

3.32. На підприємстві обрана журнально-ордерна форма ведення бухгалтерського обліку, з використанням єдиних принципів, встановлених Законом України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” і з урахуванням особливостей діяльності.

3.33. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку, згідно ст.8 п.3 Закону України і забезпечення фіксування фактів виконання всіх господарських операцій в первинних документах, збереженість оброблених документів, регістрів і звітів за період встановлених термінів, але не менше 3 років, несе керівник підприємства.

3.34. З ціллю забезпечення достовірності даних про наявність на підприємстві матеріальних цінностей і грошових коштів проводити інвентаризацію відповідно з інструкціями.

3.35. Графік документообігу затвердити.

3.36. Надати права підпису документів з повною відповідальністю: бухгалтерські документи, банківські документи, фінансова звітність:

а) 1 підпис - керівника - заступника керівника

б) 2 підпис – головного бухгалтера - замісника головного бухгалтера.

3.37. Назначити матеріально-відповідальну особу за облік і збереженість ТМЦ.

3.38. Назначити відповідального за виписку довіреності на отримання ТМЦ бухгалтера.

3.39. Контроль за виконання наказу залишаю за собою

 

Керівник (дата)	______________ (підпис)	__________________ (ініціали, прізвище)
Головний бухгалтер (дата)	_____________ (підпис)	__________________ (ініціали, прізвище)

Додаток В